Ухвала

від 11.10.2024 по справі 135/992/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/992/24

Провадження № 2/135/335/24

У Х В А Л А

іменем України

11.10.2024 м. Ладижин

Ладижинський міськийсуд Вінницькоїобласті вскладі:головуючого суддіНікандроваС.О., за участю секретаря судових засідань Редіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Бодачевський Р.В., звернувся до суду з позовом до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у червні 2024 року ОСОБА_1 мав намір відчужити квартиру АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності.

Під час оформлення документів на квартиру було з`ясовано, що 28.07.2006 Другою Тростянецькою нотаріальною конторою зареєстровано арешт частки майна за реєстраційним номером обтяження 52940336. Підставою для обтяження є постанова про арешт майна боржника від 28.07.2006 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Ладижин Вінницької області Кушнір В.В. Однак будь-яких боргових зобов`язань ОСОБА_1 не має.

Ладижинський міський ВДВС служби у Гайсинському районі не може видати копію постанови про арешт майна боржника від 28.07.2006, оскільки постанова державного виконавця про арешт майна боржника винесена в 2006 році, виконавче провадження передано до архіву, а термін зберігання документів в архіві становить три роки. На виконанні у Ладижинському міському відділі ДВС виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні.

У Другій Тростянецькій нотаріальній конторі оригінал постанови про арешт майна боржника від 28.07.2026 відсутній.

В інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку, захистити своє порушене право власності неможливо.

З огляду на викладене, позивач просить зняти арешт та заборону відчуження з всього майна, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою про арешт майна боржника від 28.07.2006 ДВС у м. ладижин Вінницької області та зареєстрований Другою Тростянецькою нотаріальною конторою 28.07.2006 за реєстраційним номером обтяження 52940336.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.08.2024 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у Державного нотаріального архіву Вінницької області постанову про арешт майна від 28.07.2006 ДВС у м. Ладижин Вінницької області, обтяження за якою було зареєстровано Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою 28.07.2006 за №52940336.

01.10.2024 від начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зайко Т. надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби.

Перевіривши та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2006 державним виконавцем Державної виконавчої служби у місті Ладижин Кушнір В.В. при примусовому виконанні постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 25.11.2005 у справі №3-1107 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави 290 грн. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, затверджену 26.07.2006 начальником ДВС у місті Ладижин Бондаренко А.В., якою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

28.07.2006 Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої 26.07.2006 ДВС у м. Ладижин Вінницької області державний виконавець Кушнір В.В., до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження за №52940336 щодо арешту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , а саме: частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

10.06.2024 на запит адвоката Бодачевського Р.В. з Ладижинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області отримано відповідь, якою повідомлено, що на виконанні в Ладижинському відділі ДВС виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні. Таким чином, будь-які виконавчі дії (зняття арешту з майна) державним виконавцем відділу не можуть бути проведені.

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1статті 15 ЦПК Українивстановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, у порядку ст.447 ЦПК України судом розглядаються скарги на рішення виконавців при здійсненні виконавчого провадження з виконання рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі статтею 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

06.09.2024 з Державного нотаріального архіву Вінницької області отримано постанову державного виконавця Кушнір В.В. державної виконавчої служби у м. Ладижин Вінницької області від 26.07.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії СІ №137022, з відміткою Другої Тростянецькоїдержавної нотаріальноїконтори щодореєстрації вреєстрі дляреєстрації заборонивідчуження нерухомогомайна 28.07.2006за №68та внесеннядо ЄРЗ28.07.20206за №52940336,з якоївбачається,що зазначенапостанова винесенапри примусовомувиконанні постанови№3-1107,виданої Ладижинськимміським судомпро стягненняз ОСОБА_1 290грн.на користьдержави (справаз індексом3-матеріал про адміністративні правопорушення).

Таким чином, у справі, яка розглядається судом, ОСОБА_1 просить зняти арешт з майна, накладений у виконавчому провадженні при примусовому виконанні судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не в порядку цивільного судочинства.

При цьому, такі справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленомуКУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.

Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Оскільки у даній справі позивач просить зняти арешт майна, накладений постановою державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, що прийнята в порядкуКУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, відтак дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №757/62025/17-ц.

Отже, зважаючи на викладене, позов ОСОБА_1 не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції адміністративного суду.

Також, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, згідно платіжної інструкції 0.0.3805752985.1 від 07.08.2024, виданої АТ «КБ «ПриватБанк».

Згідно п. 5 ч. 1ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин, суд вважає, що слід повернути позивачу сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 1211,20 грн, згідно платіжної інструкції 0.0.3805752985.1 від 07.08.2024, виданої АТ «КБ «ПриватБанк».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.255,259,260,261,352-354 ЦПК України,ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21018, ЄДРПОУ-37979858) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір 1211,20 грн, сплачений платіжною інструкцією 0.0.3805752985.1 від 07.08.2024, виданої АТ «КБ «ПриватБанк».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова