Рішення

від 17.10.2024 по справі 335/8689/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8689/24 2/335/3028/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Сиротенко В.К.,

за участюсекретаря судовогозасідання -Кумер А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Концерн «МТМ» звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 76899,01 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення №Vб, за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір №72224241 між Концерном «МТМ» та ОСОБА_3 про надання послуг з постачання теплової енергії за вищевказаною адресою є укладеним. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 на загальну суму 76899,01 грн., однак відповідач не оплачувала надані за вказаною вище адресою послуги, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.07.2024 року позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

15.08.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю обґрунтовано тим, що суддею не враховано, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Також, 22.08.2024 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись з матеріалами справи, у зв`язку з чим судове засідання призначене на 26.08.2024 о 10:00 год. було відкладено на 12.09.2024 року на 09:30 год.

12.09.2024 від представника відповідача-адвоката Майстро Д.М. надійшло клопотання про відкладення справи, в якому зазначено, що 11.09.2024 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір про надання професійної правничої допомоги, для надання часу ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відзив на позовну заяву просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 02.10.2024 року.

Через системи «Електронний суд» 02.10.2024 від представника відповідача-адвоката Майстро Д.М. надійшла заява про продовження строку для подання відзиву в якій зазначено, що 31.07.2024 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на суму 76899,01 грн. Згідно вказаної ухвали справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання та установлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Позовна заява Відповідачу не надсилалася, що підтверджується супровідним листом про надіслання ухвали про відкриття провадження від 31.07.2024. 17.09.2024 року представнику відповідача було надано можливість ознайомитись з позовною заявою позивача та всіма доданими до неї документами. Враховуючи вищевикладені обставини, вважає, що мають місце поважні причини для продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також 02.10.2024 року від представника відповідача-адвоката Майстро Д.М. надійшла заява проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що значення даної справи та результат є для Відповідача надзвичайно великим, оскільки Позивач вимагає стягнути заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на суму 76899,01 грн. Враховуючи ту обставину, що в умовах прифронтового міста на теперішній час, Відповідач має дуже мізерний доходів, а тому, розмір суми, яку Позивач вимагає стягнути з Відповідача є дуже суттєвим для Відповідача і прямо впливає на можливість задовольняти себе першочеговими потребами. Зважаючи на вищевикладене, вважає, що справу необхідно розглядати за участю всіх сторін в загальному позовному провадженні.

02.10.2024 відповідач ОСОБА_3 , в особі адвоката Майстро Д.М. не погоджуючись з позовними вимогами Концерну «Міські теплові мережі», надав суду відзив, в якому зазначив, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення V в житловому будинку АДРЕСА_1 площею 275,4 кв.м. (опалювальна площа 139,10 кв.м.). Позивач вважає, що станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення V між Позивачем та Відповідачем з 01.11.2021 є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздрукована копія публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії додана до позову). Проте 01.06.2021 між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, тобто саме із цього часу між сторонами і виникли договірні відносини. Зазначив, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що Відповідач починаючи з 01.11.2021 вчиняв будь-які з дій, які б були направлені на акцептування умов нових публічних договорів з Концерном «МТМ», а відтак, їх умови сторонами не погоджені. Доказів того, що Відповідач надав Позивачу підписану заяву-приєднання або сплатив хоча б один з рахунків, виставлених Позивачем за публічним договором приєднання, Позивач до суду не надав, а тому не може вважатися доведеним факт отримання послуги Відповідачем за публічним договором приєднання. Пропозицій щодо укладення договору про постачання теплової енергії Відповідачу від Позивача не надходило, з публічним договором Відповідача не ознайомлювали, заява про приєднання до публічного договору Відповідачем Позивачу не подавалася. Відповідач теплову енергію, яку постачає мешканцям будинку Позивач, не споживає, оскільки опалення в приміщенні Відповідача включається/виключається безпосередньо в приміщенні Відповідача. Відповідач в спірний період опалення в приміщенні не вмикав. Так, в приміщенні встановлений прилад обліку тепла Multical401, зі збереженими пломбами, покази якого у спірний період фактично не змінювалися, а отже тепло у спірне приміщення не постачалося. Він опломбований Позивачем, пломба неушкоджена. Крім того, відповідного акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять докази на підтвердження зняття показань приладу обліку теплової енергії (комерційного вузла обліку у будинку - SHARKY 775) в присутності споживача, а тому достовірність даних про кількість спожитої теплової енергії визначити не можливо. У зв`язку з вищезазначеним просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

03.10.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, за змістом якої позивач не погоджується з доводами відповідача. Вважає заперечення у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. 1. Стосовно відсутності актів зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії, зазначаємо наступне, що нормами чинного законодавства передбачено різні способи зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії, в даному випадку в силу виконання ст.11 Закону України „Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника. Зняття показань за вказаною адресою здійснювалось дистанційно представниками КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» дистанційним приладом. Після зняття/отримання показників з приладу обліку теплової енергії, отримані показники переносяться до програми нарахувань відділу нарахувань та білінгу КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», згідно яких здійснюються розрахунки щомісячних нарахувань споживачам за надану комунальну послугу, тобто заноситься до локальної бази даних підприємства. Тому складення актів на підставі знятих дистанційно показів, законом не вимагається. Позивач зазначає, що Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок надається на паперовому носії (п.33 Договору № 722242441 від 01.11.2021 р.) З метою поліпшення якості послуг, турбуючись про комфортність, доступність та оперативність отримання інформації для кожного споживача Концерн МТМ з 01.08.2020 впровадив електронний документообіг первинними документами зі споживачами та почав використовувати комп`ютерну програму M.E.Doc. M.E.Doc - це поширене українське програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. Спираючись на позицію Верховного Суду у справі № 920/1343/21, зазначає наступне: «…Суд апеляційної інстанції в обґрунтування судового рішення послався на відсутність доказів, які б підтверджували факт надсилання відповідачеві рахунків на оплату наданих послуг. Суд апеляційної інстанції такий висновок зробив без посилання на норми закону або умови договору, які б зобов`язували управителя надсилати їх співвласнику. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020). Крім того, договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 року, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання. 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет) та на власному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Оскільки співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови договору застосовуються до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, 01 листопада 2021 року було укладено Типовий індивідуальний договір № 72225151 про надання послуги з постачання теплової енергії між Позивачем та Відповідачем, який є чинним. Таким чином позивачем було надано докази, що підтверджують факт та обсяги наданих послуг. З боку Позивача було надано суду та стороні по справі вичерпний перелік доказів відносно нарахувань. Але всупереч вищевикладеному, Відповідач свідомо не скористався свої правом наданим чинним законодавством, не відстежував та не фіксував покази вузлів комерційного обліку. Роз`яснення щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 за період з листопада 2021р. по квітень 2024р. додоється до відповіді на відзив на окремому файлі.

17.10.2024 у судовому засіданні, розглядаючи клопотання відповідача ОСОБА_3 від 15.08.2024 про направлення справи за підсудністю до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, суд, враховуючи, відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ. Як вбачається із позовної заяви, Концерном «Міські теплові мережі» заявлені позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 .

Крім того, розглядаючи, у даному судовому засіданні, клопотання представника відповідача-адвоката Майстро Д.М. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд, враховуючи обставини справи та характер правовідносин сторін, які випливають з договірних зобов`язань про надання комунальних послуг, ціну позову, яка підпадає під категорію малозначних справ, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

17.10.2024 у судовому засіданні, розглядаючи клопотання відповідача-адвоката Майстро Д.М. про продовження строку для подання відзиву, суд враховуючи, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2024 року відповідачу надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву, який має відповідати вимогамст. 178 ЦПК України. Відповідач отримав копію вказаної ухвали 05.08.2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі (а. с. 42). Таким чином, останнім днем для подання відзиву є 21.08.2024 року. 02.10.2024 року до суду надійшла заява про продовження строку для подання відзиву. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що заявником, в порушення вимогст. 127 ЦПК України, подано заяву про продовження строку для подання відзиву після закінчення процесуального строку для подання відзиву, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про продовження строку для подання відзиву слід відмовити.

Під час судового засідання представником відповідача-адвокатом Майстро Д.М. заявлене усне клопотання про поновлення строку для подання відзиву, обґрунтовано тим, що лише 17.09.2024 року представнику відповідача було надано можливість ознайомитись з позовною заявою позивача та всіма доданими до неї документами, потрібен був час для того, щоб підготувати відзив. Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Відповідно дост. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Враховуючи обставини, на які посилається представник відповідача, право особи на подання відзиву що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити відповідачу строк для подання відзиву.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, що викладені у ньому та у відповіді на відзив.

Представник відповідача - адвокат Майстро Д.М. заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені ним у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання, про розгляд справи у її відсутність або клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на адресу суду не надходило.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст. ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач Концерн «МТМ» є юридичною особою, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій, метою діяльності якої вілповілдно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими ( розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо ( п. 2.2 Статуту).

Судом встановлено, що відповідачу у справі ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № Vб, загальна площа 139,1 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №360905023 від 04.01.2024 року (а.с. 17). При цьому, в судовому засіданні сторонами підтверджено, що дане приміщення є вбудованим у багатоквартирний будинок.

За період 01.11.2021 року по 30.04.2024 року Концерн «Міські теплові мережі» надав до належного відповідачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № Vб, послуги з постачання теплової енергії.

При цьому, як вказує позивач та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, рахунки за постачання теплової енергії надсилалися відповідачеві у програмі «Me Doc».

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступів мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається не укладеним лише у випадку, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку, від споживача, а саме від власника приміщення або орендатора, Концерн «Міські теплові мережі» жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегулювано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов висновку, що через відсутність відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 Концерном «МТМ» відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну публічного договору приєднання - Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 між Концерном «МТМ» та відповідачкою ОСОБА_3 , яка є власницею нежитлового приміщення, укладено Типовий індивідуальний договір №72224241 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приміщ. №V5.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про те, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався.

Суд вважає, що законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписана заява-приєднання до Договору не вбачає відсутність підстав для укладання Договору, оскільки в даному випадку Договір є не тільки Договором приєднання, але й Договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

За змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ Кабінету №1022 від 08.09.2021) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.

Також пунктом 4 Типового індивідуального договору № 72224241 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

В силу виконання приписів ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті.

Відповідно до розміщеної на сайті Концерну «МТМ» інформації, житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 , заводський номер 51447724.

При цьому, приміщення відповідача також оснащено приладом обліку Multical1401, заводський №2082476. У відзиві на позов відповідач вказує, що він не споживав теплову енергію протягом спірного періоду, що підтверджується звітами про споживання теплової енергії, які надавалися на адресу позивача.

Нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Судом враховано, що опалення - це послуга, яка надається для нормування температури повітря у приміщеннях.

Для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише фактично не користуватися послугами, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання.

Враховуючи знаходження належного відповідачу нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, таким чином, вказане приміщення є опалювальним.

У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики №315.

Відповідно до вимог Методики № 315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (згідно п.2 розділу III методики) - (далі МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (згідно п.2 розділу V методики).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358 внесено зміни до Методики № 315, а саме змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п.8 розділу IV методики) (далі ЗБП).

Згідно п. 3 розділу ІІІ методики, для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI цієї Методики.

Мінімальне питоме споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п. 1 розділу VI методики).

Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу донараховується мінімальна частка.

Пунктами 8, 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що постачання теплової енергії для потреб палення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 рр. на загальну суму 76899,01грн, що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, який додається до цієї заяви.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано та не надано обґрунтованих даних, з яких би вбачалося невідповідність розрахунків позивача фактичним обсягам споживання теплової енергії відповідачем.

Згідно «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 Концерном «Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Згідно пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надсилалися рахунки на оплату спожитої теплової енергії є безпідставними, оскільки з урахуванням сталої правової позиції Верховного Суду, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості по отриманим послугам у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові..

Доводи представника відповідача щодо того, що заявлені позовні вимоги необґрунтовані, у зв`язку з відсутністю належних доказів визначення спожитого обсягу теплової енергії та складових формул, за якими визначається вартість для конкретного споживача, та відсутності належних розрахунків за нарахованими сумами щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються дослідженими судом доказами, які надано позивачем. В обґрунтування заперечень проти позову представником відповідача не надано контррозрахунків, складених на підставі достовірних даних, та не наведено обставин, які б свідчили про неправомірність нарахування плати за спожиту теплову енергію та за приєднане теплове навантаження.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості у розмірі 76899,01 гривень.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень, які підтверджені платіжною інструкцією № 7721 від 02.07.2024 року (а.с. 4).

Керуючись ст. ст. 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за теплову енергію у період з 01.11.2021 до 30.04.2024 у сумі 76899 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та складені 17 жовтня 2024 року.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.К. Сиротенко