Постанова

від 20.12.2024 по справі 335/8689/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.12.2024 Справа № 335/8689/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/2335/24 Головуючий у 1-й інстанції: Сиротенко В.К.

Є.У.№ 335/8689/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А,,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні2024року Концерн«Міські тепловімережі» звернувсядо судуз позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за надані послуги теплової енергії у розмірі 76899,01 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення №Vб, за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір №72224241 між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 про надання послуг з постачання теплової енергії за вищевказаною адресою є укладеним. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 на загальну суму 76899,01 грн., однак відповідач не оплачувала надані за вказаною вище адресою послуги, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року позовні вимоги Концерну «МТМ» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» заборгованість за теплову енергію у період з 01.11.2021 до 30.04.2024 у сумі 76899,01 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволення позову.

В обґрунтування зазначила, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення V в житловому будинку АДРЕСА_1 площею 275,4 кв.м. (опалювальна площа 139,10 кв.м.). Позивач вважає, що станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення V між Позивачем та Відповідачем з 01.11.2021 є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздрукована копія публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії додана до позову). Проте, 01.06.2021 між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, тобто саме із цього часу між сторонами і виникли договірні відносини. Зазначив, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що Відповідач, починаючи з 01.11.2021 вчиняв будь-які з дій, які б були направлені на акцептування умов нових публічних договорів з Концерном «МТМ», а відтак, їх умови сторонами не погоджені. Доказів того, що Відповідач надав Позивачу підписану заяву-приєднання або сплатив хоча б один з рахунків, виставлених Позивачем за публічним договором приєднання, Позивач до суду не надав, а тому не може вважатися доведеним факт отримання послуги Відповідачем за публічним договором приєднання. Пропозицій щодо укладення договору про постачання теплової енергії Відповідачу від Позивача не надходило, з публічним договором Відповідача не ознайомлювали, заява про приєднання до публічного договору Відповідачем Позивачу не подавалася. Відповідач теплову енергію, яку постачає мешканцям будинку Позивач, не споживає, оскільки опалення в приміщенні Відповідача включається/виключається безпосередньо в приміщенні Відповідача. Відповідач в спірний період опалення в приміщенні не вмикав. Так, в приміщенні встановлений прилад обліку тепла Multical401, зі збереженими пломбами, покази якого у спірний період фактично не змінювалися, а отже тепло у спірне приміщення не постачалося. Він опломбований Позивачем, пломба неушкоджена. Крім того, відповідного акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять докази на підтвердження зняття показань приладу обліку теплової енергії (комерційного вузла обліку у будинку - SHARKY 775) в присутності споживача, а тому достовірність даних про кількість спожитої теплової енергії визначити не можливо. У зв`язку з вищезазначеним просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Концерн «МТМ» отримав копію апеляційної карги та ухвалу про відкриття апеляційного провадження 18.11.2024 о 20:10:13 (а.с.173)

У відзиві на апеляційну скаргу Концерну «МТМ» зазначає,що оскаржуванерішення єзаконним іобґрунтованим,а доводиапеляційної скаргивважає неспроможними, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги Концерну «МТМ» суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт нерухомого майна, площею 139,1кв.м. (реєстраційний номер 360905023) за адресою АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення, було зареєстровано 22.04.2021 за ОСОБА_1 (а.с.17-19).

Правовідносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , регулюються типовим індивідуальним договором №72224241 (за номером особового рахунку), вважається укладеним з 01.11.2021 (а.с.24-26).

Відповідно до наданого Концерном «МТМ» розрахунку основного боргу за договором № 72224241за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2021 по 30 квітня 2024 року, у власника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 76899,01грн. (а.с.16).

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступів мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається не укладеним лише у випадку, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку, від споживача, а саме від власника приміщення або орендатора, Концерн «Міські теплові мережі» жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав.

Врахувавши вищевикладені приписи законодавства, якими врегулювано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, районний суд дійшов правильного висновку, що через відсутність відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 Концерном «МТМ» відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну публічного договору приєднання - Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 між Концерном «МТМ» та відповідачкою ОСОБА_1 , яка є власницею нежитлового приміщення, укладено Типовий індивідуальний договір №72224241 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приміщ. №V5.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався.

Частиною першою статті 15ЦКУкраїни передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Законодавцем була передбачена не активність споживачів щодо укладання договорів, тому не підписана заява-приєднання до Договору не вбачає відсутність підстав для укладання Договору, оскільки в даному випадку Договір є не тільки Договором приєднання, але й Договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

За змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ Кабінету №1022 від 08.09.2021) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.

Також пунктом 4 Типового індивідуального договору № 72224241 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

В силу виконання приписів ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті.

Відповідно до розміщеної на сайті Концерну «МТМ» інформації, житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 , заводський номер 51447724.

При цьому, приміщення відповідача також оснащено приладом обліку Multical1401, заводський №2082476. У відзиві на позов відповідач вказує, що він не споживав теплову енергію протягом спірного періоду, що підтверджується звітами про споживання теплової енергії, які надавалися на адресу позивача.

Нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Крім того, судом першої інстанції було враховано, що опалення - це послуга, яка надається для нормування температури повітря у приміщеннях.

Для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише фактично не користуватися послугами, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання.

Враховуючи знаходження належного відповідачу нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, таким чином, вказане приміщення є опалювальним.

У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики №315.

Відповідно до вимог Методики № 315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (згідно п.2 розділу III методики) - (далі МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (згідно п.2 розділу V методики).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358 внесено зміни до Методики № 315, а саме змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п.8 розділу IV методики) (далі ЗБП).

Згідно п. 3 розділу ІІІ методики, для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI цієї Методики.

Мінімальне питоме споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п. 1 розділу VI методики).

Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу донараховується мінімальна частка.

Пунктами 8, 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що постачання теплової енергії для потреб палення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 рр. на загальну суму 76899,01грн, що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, який додається до цієї заяви.

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

У визначений нормативними актами строк співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та безпосередньо з ОСОБА_1 як в інтересах власниці майна, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії, про те Концерн «МТМ» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано та не надано обґрунтованих даних, з яких би вбачалося невідповідність розрахунків позивача фактичним обсягам споживання теплової енергії відповідачем.

Згідно «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 Концерном «Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Згідно пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надсилалися рахунки на оплату спожитої теплової енергії є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки з урахуванням сталої правової позиції Верховного Суду, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

Відтак аналіз викладено свідчить про те, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх, із вказаного слідує, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а тому оскаржуване рішення у відповідності до норм статей 374,375 ЦПК України слід залишити без змін.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга відповідачки залишена без задоволення, понесенні останньою витрати на правничу допомогу компенсації не підлягають

Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районногосудум.Запоріжжявід17жовтня2024року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

Д.А. Трофимова