Ухвала

від 17.10.2024 по справі 442/6270/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6270/23

Провадження № 1-кс/442/1546/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Дрогобич Львівської області

Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання директора МПП «Лідер» про скасування арешту на майно,

в с т а н о в и в:

Директор МПП «Лідер» звернулась до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить повністю скасувати арешт, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 16.08.2024 року у справі № 442/6270/23.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 16.08.2024 року у справі № 442/6270/23 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:030:0101, площею 0,0075 га., яка належить на праві власності МПП «Лідер» (ЄДРПОУ 20789923). Заборонено будь-яким реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (зміни права власності, перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Особистої участі при розгляді клопотання належним чином уповноважені представники підприємства не приймали, копія ухвали на адресу власника арештованого майна судом скерована не була. З описаної частини ухвалив вбачається, що вище зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023141110000717 від 16.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. У клопотанні слідчого вказано, що внаслідок можливого вчинення службовими особами Дрогобицької міської ради, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, є підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,0075 га, набута злочинним шляхом першим власником. В ухвалі слідчого судді не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно МПП «Лідер», дана земельна ділянка з кадастровим номером 4610600000:01:030:0101 була утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:030:0085 яка набута МПП «Лідер», як внесок до статутного капіталу ОСОБА_3 відповідно до акту приймання - передачі майна до статутного капіталу МПП «Лідер» від 09 грудня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 1297, 1298, а в свою чергу ОСОБА_3 набув дану земельну ділянку на підставі договору купівлі продажу укладеного між ним та ОСОБА_4 від 24 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1696, внаслідок даних правочинів підприємство стало добросовісним набувачем.

Вважає, що МПП «Лідер» є добросовісним набувачем, оскільки такий набувач - це особа, яка набула майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, що було й в даному випадку зі сторони товариства. Крім цього, на даний час посадовим особам МПП «Лідер» не було повідомлено про підозру, та з даними особами слідчі (розшукові) дії не проводились, що також вказує на їх не причетність до скоєння кримінального правопорушення під час набуття права власності на вказану земельну ділянку.

Разом зтим,земельна ділянка,на якунакладено арешт небула знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення,так якзі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що предметом кримінального правопорушення були документи, які стосуються земельної ділянки з кадастром номером 4610600000:01:030:0032; вона не зберегла на собі сліди кримінального правопорушення та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження так як сліди кримінального правопорушення, як вбачається з ухвали слідчого судді можливо збереглись на письмових документах що стосуються виділення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:030:0032; не була об`єктом кримінально протиправних дій та не була отримана МПП «Лідер» внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а майно підприємства набуто відповідно до вимог чинного законодавства а саме земельна ділянка з кадастровим номером 4610600000:01:030:0101 була утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:030:0085 яка набута МПП «Лідер», як внесок до статутного капіталу ОСОБА_3 відповідно до акту приймання - передачі майна до статутного капіталу МПП «Лідер», що підтверджується відповідними документами, які уже наявні у розпорядженні органу досудового розслідування. Набуття права власності на вказаний об`єкт нерухомості, як в момент первинної перереєстрації так і під час подальшого її використання, в частині відсутності будь яких заборон на здійснення дій з вказаною земельною ділянкою підтверджена самими фактами реєстрації та перереєстрації землі.

З моменту внесення відомостей до ЄРДР 16.08.2023, а це вже більш ніж рік і один місяць, а також з моменту накладення арешту на земельну ділянку з 16.08.2024 не проведено жодної судової експертизи, не долучено висновків контролюючих органів про наявність чи відсутність порушень в діях будь-яких осіб при вирішенні питання про виділення земельної ділянки, більше того до сьогоднішнього дня органом досудового розслідування не повідомлено про підозру будь-якій особі у даному кримінальному провадженні. Оскаржувана ухвала не містить будь-яких достовірних відомостей щодо причетності власників майна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, досудове розслідування якого проводиться в межах даного кримінального провадження.

Оскаржувана ухвала не містить достатніх відомості на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Вважає, що є усі підстави для скасування накладеного на зазначену земельну ділянку арешту.

17.10.2024, адвокат ОСОБА_5 , який є представником МПП «Лідер» подав суду заяву, у якій просив провести розгляд клопотання про скасування арешту на майно у його відсутності, та відсутності представника МПП «Лідер», клопотання підтримав, просив його задоволити в повному обсязі.

В судове засідання, яке було призначено на 14.10.2024 для розгляду клопотання, слідчий Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області за клопотанням якого було накладено на арешт на майно, подала клопотання про його відкладення, яке слідчим суддею було задоволено, та розгляд такого було відкладено на 17.10.2024.

Слідчий Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області у судове засідання на розгляд даного клопотання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи телефонограмою, про причини своєї неявки не повідомила, а тому враховуючи другу неявку в судове засідання слідчого, слідчим суддею було прийнято рішення про розгляд такого клопотання у її відсутності.

У відповідності до ст. 107 ч. 4 КПК України - у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту на майно слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановленослідчим суддею, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.08.2024 року у справі № 442/6270/23 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:030:0101, площею 0,0075 га., яка належить на праві власності МПП «Лідер» (ЄДРПОУ 20789923). Заборонено будь-яким реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (зміни права власності, перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Дана ухвала постановлена в рамках кримінального провадження за № 12023141110000717 від 16.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час розгляду даного клопотання встановлено, що ухвала, якою накладено арешт на майно МПП «Лідер» постановлена у відсутності представника підприємства, оскільки слідчим суддею зазначено, що це необхідно з метою забезпечення арешту на майно.

З описаної частини ухвалив вбачається, що вище зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023141110000717 від 16.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. У клопотанні слідчого вказано, що внаслідок можливого вчинення службовими особами Дрогобицької міської ради, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, є підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,0075 га, набута злочинним шляхом першим власником.

Відповідно до договору купівлі - продажу укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 24 грудня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1696, ОСОБА_3 купила вказану вище земельну ділянку.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4610600000:01:030:0085 яка набута МПП «Лідер», як внесок до статутного капіталу ОСОБА_3 відповідно до акту приймання - передачі майна до статутного капіталу МПП «Лідер» від 09 грудня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 1297, 1298, і внаслідок даних правочинів підприємство стало добросовісним набувачем.

Добросовісний набувач - це особа, яка набула майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, що було й в даному випадку зі сторони МПП «Лідер».

На час подання даного клопотання, та його розгляду в суді, посадовим особам МПП «Лідер» не було повідомлено про підозру, та з даними особами слідчі (розшукові) дії не проводились.

Разом з тим, земельна ділянка, на яку накладено арешт: не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та як зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що предметом кримінального правопорушення були документи, які стосуються земельної ділянки з кадастром номером 4610600000:01:030:0032; не зберегла на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки сліди кримінального правопорушення, як вбачається з ухвали слідчого судді можливо збереглись на письмових документах що стосуються виділення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:030:0032; не була об`єктом кримінально протиправних дій та не була отримана МПП «Лідер» внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під часрозгляду даногоклопотання встановлено,що майнобуло набутоМПП «Лідер»відповідно довимог чинногозаконодавства асаме земельнаділянка зкадастровим номером4610600000:01:030:0101була утворенашляхом поділуземельної ділянкиз кадастровимномером 4610600000:01:030:0085яка набутаМПП «Лідер»,як внесокдо статутногокапіталу ОСОБА_3 відповідно доакту приймання-передачі майнадо статутногокапіталу МПП«Лідер» від09грудня 2021року зареєстрованогов реєстріза №1297,1298,а ОСОБА_3 набув дануземельну ділянкуна підставідоговору купівлі - продажу укладеного між ним та ОСОБА_4 від 24 грудня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 1696, що підтверджується відповідними документами, які уже наявні у розпорядженні органу досудового розслідування. Набуття права власності на вказаний об`єкт нерухомості, як в момент первинної перереєстрації так і під час подальшого її використання, в частині відсутності будь яких заборон на здійснення дій з вказаною земельною ділянкою підтверджена самими фактами реєстрації та перереєстрації землі.

Згідно ст. 204 ЦК України правомірність права власності на майно презюмується. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності МПП «Лідер» на земельну ділянку, на які накладено арешт, не визнавались судом недійсним, відсутні будь-які судові рішення про витребування майна від власника.

При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурорадо суду із клопотанням про арешт майна.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора.

Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 16.08.2024 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчим суддею враховується той факт, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР 16.08.2023, що становить більш ніж рік і один місяць, а також з моменту накладення арешту на земельну ділянку 16.08.2024 не проведено жодної експертизи, не долучено висновків контролюючих органів про наявність чи відсутність порушень в діях будь-яких осіб при вирішенні питання про виділення земельної ділянки, більше того до сьогоднішнього дня органом досудового розслідування не повідомлено про підозру будь-якій особі у даному кримінальному провадженні.

Вказані процесуальні документи слідчому судді на день розгляду даного клопотання не надані.

Ухвала про накладення арешту на майно не містить будь-яких достовірних відомостей щодо причетності власників майна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, досудове розслідування якого проводиться в межах кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141110000717 від 16.08.2023 року, і органом досудового розслідування слідчому судді не представлені.

У 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на дізнавача, слідчого, прокурора.

При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Отже, беручи до уваги, що органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження № 12023141110000717 від 16.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на день розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для подальшого утримання майна під арештом.

На переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні № 12023141110000717 від 16.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном МПП «Ліер», оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном відсутні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст. 174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 173-174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання директора МПП «Лідер» про скасування арешту на майно задовольнити.

Скасувати арешт, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 16.08.2024 року у справі № 442/6270/23 шляхом заборони відчуження та розрядження на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:030:0101, площею 0,0075 га., яка належить на праві власності МПП «Лідер» (ЄДРПОУ 20789923) та заборони будь-яким реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (зміни права власності, перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Ухвала слідчого судді, в силу ч. 3 ст. 309 КПК України, є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.10.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_7