Ухвала

від 10.10.2024 по справі 452/4503/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4503/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

при секретарі судового засідання Кухар О.П..,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки адвоката Стецяк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Самбірської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 08.11.2023 року звернулося до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом, в якому просило стягнути з Самбірської районної державної адміністрації та ОСОБА_3 солідарно переплату пенсії в сумі 101321,19 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на ті обставини, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії за віком, призначеним відповідно доЗакону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 23.09.2022 року її переведено з пенсії за віком, на пенсію за віком державного службовця відповідно доЗакону України від 10.12.2015 року №889 «Про державну службу». При цьому до власної заяви ОСОБА_3 подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовцю (посадовий оклад, надбавка за вислугу років та ранг державного службовця), яка видана Самбірською районною державною адміністрацією від 23.09.2022 за № 32 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 23.09.2022 за № 33. Дані довідки були видані Самбірською районною державною адміністрацією. З 23.09.2022 року ОСОБА_3 переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком державного службовця відповідно доЗакону № 889із урахуванням заробітної плати державного службовця. Розмір призначеної пенсії становив з 23.09.2022 року - 20270,00 грн., з 01.12.2022 року - 20930,00грн. У подальшому, Головним управлінням Пенсійного фону України у Львівській області проведено позапланову перевірку достовірності відомостей, відображених у зазначених довідках про складові заробітної плати, за результатом перевірки встановлено, що в довідці, яка видана ОСОБА_3 невірно визначений розмір виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою за останнім місцем роботи на державній службі. Рекомендовано Самбірській районній державній адміністрації видати на заміну уточнюючу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_3 , проте уточнюючу довідку надано не було, внаслідок чого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, прийнято рішення виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком призначену відповідно до Закону 1058 з 23.09.2022 у розмірі 6853, 24 грн. За період з 23.09.2022 року по 30.04.2023 року виникла переплата у розмірі 101321,79 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

За змістом частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження; кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом; кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частини 4, 5 статті 188 ЦПК України).

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Разом з тим, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті.

ВПВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівкау законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Визначення правильної юрисдикції того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію судумає визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесено до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У частині першійстатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено устатті 20 ГПК України.

Так,частиною 1статті 20 ГПК Українипередбачалося, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначенихзакономвипадках, зокрема справи у спорах між суб`єктами господарювання.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносинє формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Як встановлено судом під час розгляду справи за заявою ОСОБА_3 від 23.09.2022 року, її переведено позивачем з пенсії за віком, призначеної відповідно доЗакону №1058-ІV, на пенсію за віком державного службовця відповідно доЗакону України від 10.12.2015 року №889 «Про державну службу», із урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці Самбірської районної державної адміністрації від 23.09.2023 року за № 32 про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за вислугу років та ранг державного службовця) та довідці від 23.09.2023 року за №33 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої за посадою головного спеціаліста відділу з питань оборонної роботи та цивільного захисту районної державної адміністрації.

Таким чином в даній справі правовий конфлікт між сторонами виник:

?між позивачемта відповідачем1 Самбірською районною державною адміністрацією внаслідок видачі останньою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_3 № 32 та № 33 від 23.09.2022 року, що спричинило майнову шкоду позивачу (ст. 1166 ЦК України);

?між позивачем та відповідачем 2 ОСОБА_3 внаслідок отримання останньою пенсії за період з 23.09.2022 року по 30.04.2023 року у розмірі 101321,79 грн., яку позивач вважає такою, що набута відповідачкою без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК України).

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та відповідач 1 - Самбірська районна державна адміністрація, є юридичними особами.

Таким чином, як встановлено судом як за суб`єктним складом, так і виходячи зі змісту спірних правовідносин, спір між позивачем та відповідачем 1 - Самбірською районною державною адміністрацією є спором, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, при зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідачів суму переплати пенсії солідарно.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом,зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання(стаття 541 ЦК України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина першастатті 1190 ЦК України).

Відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17.

Як зазначено в Постанові ВС від 25 жовтня 2021 року у справі № 554/4736/17 «законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника».

При цьому судом не встановлено сукупність і взаємопов`язаність будь-яких дій відповідачів, об`єднаних спільними намірами, отже немає підстав для покладення на них солідарної відповідальності для відшкодування зайво сплаченої пенсії. Навпаки, суд вважає, що в даному випадку можливо встановити, конкретні дії кожного з відповідачів.

Подібні висновки містяться в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18.

Згідно зі статтею20 ЦПКУкраїни та статтею21 ГПКУкраїни не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цими кодексами.

Порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, об`єктивно неможливо було виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, але було виявлено та встановлено судом в ході розгляду справи по суті шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів учасників справи, письмових доказів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне провадження у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Самбірської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії, в частині позовних вимог про стягнення з Самбірської районної державної адміністрації переплати пенсії закрити, як такий, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснити позивачу його право на звернення з такими вимогами в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.255, 259,260-261,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Самбірської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії в частині позовних вимог про стягнення з Самбірської районної державної адміністрації переплати пенсії закрити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2024 року.

Суддя