Ухвала

від 15.10.2024 по справі 295/3572/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3572/24

Категорія 35

2/295/1351/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуднівська 108-б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Голова правління ОСББ «Чуднівська 108-б» звернувся до судуз позовом,в якомупросить стягнутиз відповідачів в солідарному порядку заборгованість зі сплати внесків співвласника багатоквартирного будинку на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2021 року по 29.02.2024 року в розмірі 9633, 99 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.03.2024 у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.06.2024 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 15.10.2024 представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що приміщення загального користування (разом із земельною ділянкою) не перебувають у спільній сумісній власності співвласників, а об`єднання не набуло обов`язків щодо утримання цього майна, відповідно і права вимагати сплати внесків для його утримання, а тому у справі відсутній предмет спору.

Крім цього, ОСОБА_3 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, що у Господарському суді Житомирської області розглядається справа №906/816/24 про визнання недійсним статуту ОСББ «Чуднівська 108-Б», від якої залежить вирішення даної справи.

Представник позивача, адвокат Могильницька І.М., заперечувала проти задоволення клопотань та зазначила, що в рамках справи №906/816/24 оскаржується рішення, яким було затверджено статут у новій редакції та визнання недійсним статуту у новій редакції. Разом з тим, підставою для стягнення внесків на утримання спільного майна є протокол загальних зборів, а тому перешкод для розгляду даної справи немає.

Заслухавши сторін, дослідивши клопотання відповідачів та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання про зупинення провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу, тобто у разі:

- перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

- призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу;

- надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення;

- звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;

- перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

- захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

- перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні.

Таким чином, зупинення провадження у справі з підстав розгляду іншої справи на стадії розгляду справи по суті не передбачено ЦПК України, а в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Щодо клопотання про закриття провадження.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в обґрунтування клопотання зазначила, що спір виник з правовідносин, які пов`язані з управлінням будинком, тобто вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та витрат на його утримання, приміщення загального користування (разом із земельною ділянкою) не перебувають у спільній сумісній власності співвласників, а об`єднання не набуло обов`язків щодо утримання цього майна, відповідно і права вимагати сплати внесків для його утримання, а тому у справі відсутній предмет спору.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що:

«предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення з приводу якого виник спір. Предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Наявність спору може характеризуватися як об`єктивними (вчинення сторонами дій, спрямованих на врегулювання спірних питань; настання події, з якою пов`язується зміна або припинення правовідношення тощо), так і суб`єктивними чинниками (обізнаність сторони про вчинення іншою стороною певних дій або настання певної події, її ставлення до таких тощо).

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 2866-III, ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За статтею 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Тож законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно зі статтею 15 указаного Закону співвласник зобов`язаний: виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Тобто надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов`язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, посилання відповідача на відсутність прав на стягнення внесків саме по собі вказує на наявність спору між сторонами і не може вказувати на відсутність предмета спору. Спір не припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок позасудового врегулювання між сторонами, тому підстави для закриття провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору відсутні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявником не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтоване клопотання про закриття провадження, та, відповідно, відсутності предмета спору, а тому в задоволенні клопотаня суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 251, 255, 260, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 18 жовтня 2024 року.

Суддя Л.М. Чішман