Рішення

від 04.10.2024 по справі 607/14649/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2024 Справа №607/14649/24 Провадження №2/607/3093/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,

представника позивача адвоката Авдєєнка В.В.

представника відповідача адвоката Тиніва І.Д.

представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство економіки України, про стягнення заборгованості по оплаті праці,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 позивач ОСОБА_2 в інтересахякого дієадвокат АвдєєнкоВ.В.через систему «Електронний суд», звернувся в суд із позовом до відповідача Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі ДП «Тернопільстандартметрологія») про стягнення заборгованості з оплати праці в сумі 1240608 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він 10.06.2019 на підставі контракту № 21 та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 100-п від 10.06.2019 був призначений на посаду генерального директора ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». За умовами контракту, його додатковою заробітною платою за трудові успіхи, пов`язані з виконання виробничих завдань та функцій є премія за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до контракту. При цьому, контрактом чітко визначено виключений перелік підстав, коли така додаткова заробітна плата не виплачується.

Так, Додатковими угодами №5 від 25.03.2021 та № 9 від 16.02.23 до контракту від 10.06.2019 було зокрема внесено зміни до абзацу 3 п. 7.5 розділу 7 в новій редакції «Диференційовані показники преміювання генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та серифікації» за підсумками роботи за 2021 рік (додаток 2)», якими визначено показники, за умови досягнення яких у 2021 та 2023 роках відповідачем йому мала бути нарахована та виплачена додаткова заробітна плата та визначено розмір такої додаткової заробітної плати. У відповідності до звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік йому розрахована премія в розмірі 541728 грн, а за 2023 рік 698880 грн.

Наказом Міністерства економіки України №13-П від 06.10.2024 його з 09.10.2024 звільнено з посади генерального директора ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», у зв`язку із закінчення строку дії контракту відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Разом з тим, додаткова заробітна плата у вигляді премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до контракту йому виплачена не була, незважаючи на те обставину, що не настало жодної з обставин, передбачених контрактом, за наявності якої така додаткова заробітна плата позивачу не виплачується. Таким чином, у відповідача перед ним наявна заборгованість за додатковою заробітною платою, яка становить 1240608 грн.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем було порушено його права та охоронювані законодавством інтереси позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 08липня 2024року відкритопровадження уцивільній справіза правиламизагального позовногопровадженнята призначено підготовче судове засідання.

30.07.2024 судом зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача ДП «Тернопільстандартметрологія» - адвокатом Тинів І.Д., з якого вбачається, що відповідач вимоги позивача викладені у позовні заяві заперечує, оскільки як слідує з Контракту № 21 від 10.06.2019, а також Додаткових угод №1 від 06.08.2019 року, № 5 від 25.03.2021 та № 9 від 16.02.2023 сторонами як трудового контракту так і додаткових угод виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України перетворене у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство економіки України. Таким чином, ДП «Тернопільстандартметрологія» не є стороною, яка визначала умови оплати праці та умови преміювання позивача при здійсненні ним своїх управлінських функцій. На підтвердження цьому, в п. 1.2 Контракту вказано, що на підставі цього контракту виникають трудові відносини між Генеральним директором Підприємства та Мінекономрозвитку. Крім того, показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану ДП «Тернопільстандартметрологія», що є відповідними додатками до Контракту укладеного з позивачем, а так само диференційовані показники преміювання ОСОБА_2 за підсумками відповідного року погоджувалися особисто ним з Мінекономіки, без участі підприємства. Відтак, зобов`язання по виплатах могли бути виконані сторонами контракту, а не ДП «Тернопільстандартметрологія», який не є учасником трудових правовідносин згідно п. 1.2 Контракту. Також представник відповідача зауважує, що пунктом 3.1. Контракту № 21 від 10.06.2019 чітко передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності. Тобто, джерелом оплати заробітної плати та премій позивача виступала частка доходу підприємства. При цьому, премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до цього контракту виплачуються на підставі розпорядчих документів Мінекономрозвитку. Отже, без наявності розпоряджень або наказів Мінекономіки виплата премій позивачу проводитися не може. Більше того, пунктом 2.1.9 Контракту визначено, що Генеральний директор зобов`язується вживати заходів щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати. Позивач був звільнений з роботи 06.06.2024 Наказом Мінекономіки України за № 13-п а тому будучи на посаді Генерального директора не повинен був допускати виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати. Вказане, підтверджує те, що у позивача насправді наявний спір з Міністерством економіки України, яке на підставі трудового контракту найняло його на роботу генеральним директором ДП «Тернопільстандартметрологія» і виступає стороною (роботодавцем) по трудовому договору, з усіма наявними ознаками: видає накази про прийняття на роботу та звільнення, визначає умови праці та її оплату. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що ДП «Тернопільстандартметрологія» у даному спорі є неналежним відповідачем, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2024, залучено до участі у даній цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство економіки України.

22.08.2024 судом зареєстровано письмові пояснення третьої особи подані представником Міністерства економіки України Жуком Ю.Є., в яких останній вказує, що для нарахуваннярічних премій,що єпредметом споруу данійсправі,необхідно погодженняМінекономіки,що вбачаєтьсяз умовконтракту,відповідно доякого рішенняпро виплатупремії приймаєМінекономіки напідставі виконанихпрацівником умові досягнутихпоказників преміювання.Представник зауважує,що привстановленні досягнутихрезультатів праці,дотримані вимогчинного законодавстваУкраїни таналежного виконаннядоговірних зобов`язаньвиплата річноїпремії роботодавцемє обов`язковою.В своючергу,в разінедосягнення встановленихпоказників преміюваннята неналежноговиконання своїхдоговірних обов`язків,така преміяне виплачуютьсяабо зменшуютьсяв розмірі (за наявності підстав), і це не може розглядатися як порушення роботодавцем умов контракту з Позивачем. Встановлення наявності умов нарахування керівнику премії за рік, що залежить від результатів його праці, досягнення умов і показників преміювання, визначення розміру такої премії і погодження її нарахування законодавством та положеннями цього контракту визначено як дискреційні повноваження Міністерства економіки України. Так, у позовній заяві позивач вказує, що існували всі обставини та необхідні документи для прийняття рішення про виплату йому премії за підсумками роботи за 2021 рік, проте такі доводи позивача є необґрунтованим та безпідставними, оскільки ОСОБА_2 було порушено терміни подачі фінансової звітності визначені Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 № 419. Зокрема вказаним Порядком передбачено, що річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком. ДП «Тернопільстандартметрологія» надано фінансову звітність листом від 23.02.2022 № 02-30/469, однак, Мінекономіки отримало фінансову звітність ДП «Тернопільстандартметрологія» на електронну пошту Мінекономіки 23.05.2022 (зареєстрована в Мінекономіки 23.05.2022 за № 08/36068-22), а самі оригінали документів отримано поштою лише 27.05.2022 (зареєстровані в Мінекономіки 27.05.2022 за № 08/37699). Окрім цього, представник третьої особи вказує, що Порядком складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 300/26745 (зі змінами) визначено процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного, некомерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі, а також інших суб`єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки (далі - підприємство). Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що проєкт фінансового плану разом з пояснювальною запискою подається підприємством до 01 червня року, що передує плановому. Також, фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законодавством, що визначено абз. 2 ч. 2 ст. 75 ГК України. Так, ДП «Тернопільстандартметрологія» направило до Мінекономіки листом від 31.05.2021 №? 02-30/646 проект фінансового плану на 2022 рік. Під час здійснення аналізу проекту фінансового плану на 2022 рік встановлено ряд невідповідностей та повернуто на доопрацювання. Листом від 13.10.2021 № 02-30/964 ДП «Тернопільстандартметрологія» надіслало уточнений фінансовий план на 2022 рік. Мінекономіки 26.10.2021 затвердило доопрацьований фінплан підприємства на 2022 рік. Відтак представник звертає увагу, що Генеральним директором здійснено формальний підхід щодо розробки проекту фінансового плану, не вжито заходів щодо якісного складання фінансового плану з урахуванням вимог Порядку, а отже не вжито всіх відповідних заходів щодо вчасного затвердження фінансового плану на 2022 рік. Окрім цього, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки за підсумками роботи за 2021 рік не здійснювалось, про що ОСОБА_2 повідомлено листом Мінекономіки від 04.12.2023 №2804-09/66236-08. З приводу доводів позивача про існування усіх обставин та необхідних документів для прийняття рішення про виплату йому премії за підсумками роботи за 2023 рік, то представник вказує, що такі також є необґрунтованим та безпідставними. Зокрема, ДП «Тернопільстандартметрологія» направило до Мінекономіки листом від 19.06.2023 № 02-30/368 проект фінансового плану на 2024 рік Під час здійснення аналізу проекту фінансового плану на 2024 рік встановлено ряд невідповідностей та повернуто на доопрацювання. Листом від 21.08.2023 02-30/489 ДП «Тернопільстандартметрологія» надіслало уточнений фінансовий план на 2024 рік. Мінекономіки 02.10.2023 затвердило доопрацьований фінплан підприємства на 2024. З урахуванням зазначеного Генеральним директором здійснено формальний підхід щодо розробки проекту фінансового плану, не вжито заходів щодо якісного складання фінансового плану з урахуванням вимог Порядку, а отже не вжито всіх відповідних заходів щодо вчасного затвердження фінансового плану на 2024 рік. Окрім цього ДП «Тернопільстандартметрологія» в порушенням ст. 75 ГУ України, не розробляло та не надсилало стратегічний план розвитку на 2022 та 2023 роки. Представник також зауважує, що контракт з ОСОБА_2 укладено 10.06.2019 №? 21 (із додатковими угодами) та щороку затверджувались показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану та диференційовані показники преміювання директора за підсумками роботи. При цьому, розмір премії згідно із п. 12 Положення № 1024 розраховується на підставі бухгалтерської та статистичної звітності, а також інших офіційних вільно простежуваних даних за відповідний період. В ході аналізу фінансової звітності ДП «Тернопільстандартметрологія» встановлено: зниження коефіцієнта рентабельності підприємства на кінець 2023 року (показник 2022 року - 6,62, 2023 року - 6,5); збільшення показника поточних зобов`язань на 184 відсотки порівняно з 2022 роком (3092 тис. грн - 2022 рік, 5696 тис. грн - 2023 рік); поточна кредиторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, на кінець 2023 року порівняно з тим самим періодом 2022 року, збільшилась на 764 відсотки (160 тис. грн - 2022 рік, 1222 тис. грн - 2023 рік); поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці станом на кінець 2023 року склала 929, 2 тис. грн. Також, відповідно до інвестиційного плану Підприємства на 2023 рік, затвердженого Мінекономіки 08.09.2022, передбачено придбання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на суму 570 тис. гривень. Аналізуючи звіт до інвестиційного плану ДП «Тернопільстандартметрологія» на 2023 рік виявлено: придбання машин та обладнання вартістю понад 50 тис. грн на загальну суму 562 тис. грн (план 440 тис. грн, що на 27, 7 відсотки більше); придбання комп`ютерної та побутової техніки на загальну суму 141, тис. грн (план 48 тис. грн, що на 293,8 відсотки більше). Також були витрачені кошти на напрямки, які не вказані у інвестиційному плані підприємства на 2023 рік, а саме: придбання обладнання на загальну суму 26 тис. грн; придбання меблів на загальну суму 174 тис. грн; модернізація на загальну суму 45 тис. грн. Загалом витрачено коштів на 94 відсотки більше ніж заплановано (планування - 570 тис. грн, фактично використаних коштів - 1106 тис. грн). Отже, Підприємством здійснено фактичне придбання основних засобів на суму 536 тис. грн, що не передбачено інвестиційним планом, чим порушено вимоги ст. 75 ГК України та призвело до незаконного використання державних коштів. З огляду на викладене представник вказує, що вимоги щодо нарахування премії, встановлені пунктом 3.1 Контракту, у Мінекономіки відсутні підстави щодо погодження генеральному директору підприємства премії за підсумками роботи за 2023 рік, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

30.08.2024 представник позивача ОСОБА_2 адвокат Авдєєнко В.В. через систему «Електронний суд» подав додаткові письмові пояснення, у яких вказує, що доводи третьої особи, з приводу того, що ухвалення рішення про надання премії керівнику підприємства за відповідний період за виконання умов, диференційованих показників преміювання керівників підприємств за підсумками роботи за квартал і рік є дискреційними повноваженнями Міністерства економіки України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у трудовому контракті від 10.06.2019 не передбачено можливості вибору Міністерством економіки України можливості платити чи не платити премію позивачу за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до контракту, відповідно до розпорядчих документів Міністерства економіки України. Контрактом лише передбачено підстави, за наявності яких такі премії не виплачуються. Таким чином, у Міністерства економіки України немає дискреційних повноважень щодо виплати відповідної премії, оскільки немає альтернативи діяти чи не діяти, а якщо діяти, то як саме при виконанні позивачем умов і диференційованих показників, передбачених додатком до контракту, адже у Міністерства економіки України в такому випадку є лише одна законна поведінка - виплатити відповідну премію. Крім того, контрактом від 10.06.2019 не передбачено, що премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку, а також не вказано, що така премія виплачується на підставі та в порядку, передбаченому вказаним наказом Мінекономрозвитку. Відтак, оскільки контракт містить лише виключний перелік підстав, за умови наявності яких така премія позивачу не нараховуються, то відповідна премія позивачу повинна бути нарахована і виплачена відповідачем. Також зауважує, що наведені третьою особою у письмових поясненнях доводи не могли слугувати підставою для невиплати позивачу премії за 2021 рік, адже наведені випадки порушення строків подання фінансової звітності, а також проекту фінплану мали місце у 2022 року, якщо визнати доведеними відповідні обставини, а премія підлягала виплаті за 2021 рік. За 2021 рік третя особа не навела фактів вчинення будь-яких трудових проступків позивачем, за які згідно з умовами контракту премія за рік не виплачується. Недоречним сторона позивача вважає і посилання третьої особи на Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, адже на період дії правового режиму воєнного стану виключно законами України можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а жодним законом України не було введено заборону на виплату позивачу премії за підсумками роботи за 2021 рік. Окрім цього, представник позивача також звертає увагу, що доводи викладені третьою особою у письмових поясненнях не могли слугувати підставою і для відмови у виплати позивачу премії за 2023 рік, оскільки передбачених п. 3.1 контракту підстав не нарахування позивачу премії за 2023 рік не було, а тому посилання третьої особи на аналіз показників фінзвітності за 2023 рік та показники виконання інвестиційного плану, не розроблення стратегічного плану на розвитку на 2022 та 2023 рік немає ніякого правового значення для не нарахування позивачу премії за 2023 рік, а контрактом від 10.06.2019 не передбачено, що позивач повинен був складати та подавати стратегічний план розвитку. Крім того, збільшення заборгованості на кінець 2023 року по заробітній платі зумовлено нарахуванням працівникам в кінці 2023 року виплат по оплаті праці, які підлягали вже виплаті у 2024 року. В свою чергу, проект фінплану на 2024 рік було подано третій особі вчасно - 19.06.2023, як це передбачено п. 4 Порядку. При цьому, зауваження третьої особи до проекту фінплану на думку сторони позивача не можуть розглядатись як неналежне виконання позивачем умов контракту щодо розроблення та подання фінплану, адже вони є складовою частиною процесу погодження фінплану. Також зазначає, що подати фінансову звітність за 2021 рік вчасно, тобто до 25.02.2022 позивачу перешкодили форс-мажорні обставини - війна, внаслідок початку якої 24.02.2022 була заблокова належна робота серверів, через які подається фінансова звітність. Більше того, згідно з п. 4-1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне і у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачено законодавством, а згідно з п. 4-2 п. 1 вказаного Закону юридичні особи, які відповідно до законодавства зобов`язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними звітами, визначеними підпунктом 4-1 цього пункту, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період не оприлюднення. Таким чином, сторона позивача вважає доводи і міркування третьої особи щодо причин не нарахування та невиплати позивачу премії за 2021 рік та 2023 рік безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Авдєєнко В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача ДП «Тернопільстандартметрологія» у судовому засіданні заперечив з приводу позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Міністерства економіки України у судовому засіданні заперечив з приводу позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Так, судом встановлено, що 10.06.2019 між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_2 укладено Контракт № 21, за умовами якого ОСОБА_2 призначається на посаду Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - Підприємство), яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку, на термін з 10.06.2019 по 09.06.2024.

Відповідно до п.п. 1.1 1.5 Контракту, згідно з цим контрактом Генеральний директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне управління Підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення й організації праці Генерального директора. На підставі цього контракту виникають трудові відносини між Генеральним директором Підприємства та Мінекономрозвитку. Генеральний директор, який уклав цей контракт, є повноважним представником Підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків Підприємства, передбачених актами законодавства, Статутом Підприємства, іншими нормативними документами. Генеральний директор діє на засадах єдиноначальності. Генеральний директор підзвітний Мінекономрозвитку в межах, установлених законодавством, Статутом Підприємства та цим контрактом.

Згідно п. 3.1 Контракту, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому: посадового окладу в розмірі 22500,00 гривень і фактично відпрацьованого часу; премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку; премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Премія за підсумками роботи за рік Генеральному директору Підприємства не нараховується в разі: наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді; незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності; невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту; отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання; збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Випадки, коли розмір премії за квартал чи за рік може бути знижено, передбачені розпорядчими документами Мінекономрозвитку.

За змістом, п.п. 5.1, 5.2 Контракту, унесення змін та доповнень до цього контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод. Цей контракт припиняється: а) після закінчення строку його дії; б) за згодою Сторін; в) до закінчення строку його дії у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 цього контракту: г) з інших підстав, передбачених законодавством і цим контрактом.

Цей контракт діє з 10.06.2019 по 09.06.2024.

Наказом (з особового складу) №100-п від 10.06.2019 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) призначено ОСОБА_2 на посаду генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», на термін та на умовах, визначених контрактом. Підстава: контракт з ОСОБА_2 від 10.06.2019 № 21.

Додатковою угодою № 1 від 06.08.2019 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, в тому числі:

-абзац 4 пункту 3.1 розділу 3 викласти у такій редакції: «премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.»;

-доповнити контракт пунктом 7.5 та викласти у такій редакції: «7.5. Додатки до контракту: Показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності (додаток 1); Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2019 рік (додаток 2);

-доповнити контракт № 21 від 10.06.2019 додатками 1, 2, що додаються.

Додатковою угодою № 2 від 15.04.2020 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 3 пункту 7.5 розділу 7 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2020 рік (додаток 2). Додатки 1, 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додається.

Додатковою угодою № 3 від 18.08.2020 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: в абзаці 2 пункту 3.1 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 слова та цифри «в розмірі 22500 грн» замінити словами та цифрами «у розмірі 23550 грн». Додаток 1 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додається.

Додатковою угодою № 4 від 31.12.2020 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: «посадового окладу у розмірі 25500 гривень і фактично відпрацьованого часу». Пункт 3.2 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 виключити. У зв`язку з цим пункти 3.3 3.5 вважати відповідно пунктами 3.2 3.4. Додаток 1 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додається.

Додатковою угодою № 5 від 25.03.2021 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 3 пункту 7.5 розділу 7 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2021 рік (додаток 2). Додатки 1, 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додаються.

Додатковою угодою № 6 від 05.07.2021 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економіки України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: «посадового окладу у розмірі 38000 гривень і фактично відпрацьованого часу».

Додатковою угодою № 7 від 17.12.2021 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економіки України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: у розділі 3 контракту № 21 від 10.06.2019 абзац 2 пункту 3.1 викласти у такій редакції: «посадового окладу у розмірі 39600 гривень і фактично відпрацьованого часу». Пункт 3.4 викласти у такій редакції: «Генеральний директор письмово повідомляє про свої відрядження за кордон Міністерство». Додаток 1 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додається.

Додатковою угодою № 8 від 02.09.2022 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економіки України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: «посадового окладу у розмірі 43400 гривень і фактично відпрацьованого часу». Абзац 3 пункту 7.5 розділу 7 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2022 рік (додаток 2). Додатки 1, 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додаються.

Додатковою угодою № 9 від 16.02.2023 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економіки України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: абзац 2 пункту 3.1 розділу 3 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: «посадового окладу у розмірі 44800 гривень і фактично відпрацьованого часу». Абзац 3 пункту 7.5 розділу 7 контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у такій редакції: Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2023 рік (додаток 2). Додатки 1, 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 викласти у редакції що додаються.

Додатковою угодою № 10 від 11.05.2023 до контракту № 21 від 10.09.2019 Міністерством економіки України та ОСОБА_2 погоджено внести зміни до контракту № 21 від 10.06.2019, а саме: пункт 2.1 розділу 2 контракту № 21 від 10.06.2019 доповнити підпунктом 2.1.13 такого змісту: «Забезпечувати дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції та антикорупційної програми Підприємства (у разі її затвердження).». Пункт 5.3 розділу 5 контракту № 21 від 10.06.2019 доповнити підпунктом «л» такого змісту: «у разі недотримання Генеральним директором Підприємства вимог Закону та антикорупційної програми Підприємства (у разі її затвердження).».

Відповідно до листа № 02-30/646 від 31.05.2021 ДП «Тернопільстандартметрологія» направило Міністерству економіки України на затвердження проекти фінансового та інвестиційного планів підприємства на 2022 рік. Вказаний лист зареєстрований у Міністерстві економіки України за вх. № 08/49524-21 04.06.2021.

13.10.2021 ДП «Тернопільстандартметрологія» листом за № 02-30/964 направило Міністерству економіки України на затвердження доопрацьовані проекти фінансового та інвестиційного планів підприємства на 2022 рік. Вказаний лист зареєстрований у Міністерстві економіки України за вх. № 08/85861-21 18.102021.

Листом № 2821-04/51730-08 від 26.10.2021, Міністерство економіки України повідомило ДП «Тернопільстандартметрологія», що Мінекономіки затвердило фінансовий та інвестиційний плани ДП «Тернопільстандартметрологія» на 2022 рік, надані листом від 13.10.2021 № 02-30/964 та направляє їх для використання у роботі.

23.02.2022 листом за № 02-30/169 ДП «Тернопільстандартметрологія» направило заступнику директора департаменту з управління об`єктами державної власності начальнику управління майнових відносин суб`єктів господарювання в сфері управління Міністерства економіки України Мироновій М. фінансову і статистичну звітність про виконання показників господарської діяльності за наступними формами: «Фінансовий звіт малого підприємництва»; «Звіт з праці» місячні і квартальний; звіт про виконання фінансового плану підприємства за IV квартал 2021 року та 2021 рік; пояснююча записка з порівняльним аналізом планових та фактичних показників; інформаційно-аналітичні матеріали про ефективність управління об`єктами за 2021 рік; звіт про виконання показників інвестиційного плану підприємства за IV квартал 2021 року та 2021 рік.

Як вбачається з листа № 02-30/368 від 19.06.2023, ДП «Тернопільстандартметрологія» направило Міністерству економіки України на затвердження проекти фінансового та інвестиційного планів підприємства на 2024 рік. Вказаний лист зареєстрований у Міністерстві економіки України за вх. № 08/51611-23 22.06.2023.

Листом № 2803-06/37554-08 від 25.07.2023 Міністерство економіки України повідомило ДП «Тернопільстандартметрологія» що проекти фінансового та інвестиційного планів на 2024 рік, надані листом від 19.06.2023 № 02-30/368 необхідно доопрацювати та подати їх до Мінекономіки для затвердження в установленому порядку, врахувавши усі викладені у листі зауваження щодо їх складання, надані в робочому порядку.

Відповідно до листа № 02-30/489 від 21.08.2023, ДП «Тернопільстандартметрологія» направило Міністерству економіки України на затвердження доопрацьовані проекти фінансового та інвестиційного планів підприємства на 2024 рік із врахуванням зауважень Мінекономіки наданих листом від 25.07.2023 № 2803-06/37554-08. Вказаний лист зареєстрований у Міністерстві економіки України за вх. № 08/77027-23 21.08.2023.

Листом № 2803-06/52879-08 від 02.10.2023, Міністерство економіки України повідомило ДП «Тернопільстандартметрологія», що Мінекономіки затвердило фінансовий та інвестиційний плани ДП «Тернопільстандартметрологія» на 2024 рік та направляє їх для використання у роботі.

Відповідно до листа Міністерства економіки України № 2804-09/66236-08 від 04.12.2023, адресованого ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Міністерство економіки України розглянуло лист ДП «Тернопільстандартметрологія» від 24.02.2023 № 02-30/132 щодо погодження виплати річної премії та повідомило: щодо погодження річної премії за 2021 рік, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки за підсумками роботи за 2021 рік не здійснюється. Щодо погодження річної премії за 2022 рік, то чистий прибуток підприємства: за 2022 рік 1 753 тис. грн, за 9 місяців 2023 року 1 418 тис. гривень. Рентабельність діяльності підприємства: за 2022 рік 6,6 відсотків; за 9 місяців 2023 року 6,1 відсотка. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», наказу Мінекономрозвитку від 17.07.2017 №1024 «Про затвердження положень, що регулюють питання умов оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2017 за № 1228/31096 та звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання, наданого листом ДП «Тернопільстандартметрологія» від 24.02.2023 № 02-30/132, погоджено нарахування премії генеральному директору ДП «Тернопільстандартметрологія» за 2022 рік. Виплата премії керівнику може бути здійснена у разі виконання наступних умов: 1) з урахуванням фінансово-економічного стану підприємства, не допускаючи погіршення його поточних показників, зменшення видатків на преміювання інших працівників та погіршення соціальних умов співробітників; після розрахунків з працівниками підприємства у зв`язку із реорганізацією та вивільненням; в межах фонду оплати керівника, затвердженого у фінансовому плані на 2023 рік. Оскільки видатки на преміювання керівника заплановані у меншому обсязі, преміювання здійснити виключно після внесення змін до фінансового плану на 2023 рік, які забезпечать беззбиткову діяльність підприємства.

Як вбачається із звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», розмір премії керівника підприємства 541728 грн. Випадки передбачені п. 17 Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.05.2017 № 726) відсутні.

Відповідно до звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2023 рік ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», передбачено, що розмір премії керівника підприємства 698880 грн. Випадки передбачені п. 17 Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.07.2017 № 1024) відсутні.

Наказом (з особового складу) Міністерства економіки України (Мінекономіки) №13-П від 06.06.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 09.06.2024, у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Контракт № 21 від 10.06.2019 укладений Мінекономрозвитку з ОСОБА_2 із змінами і доповненнями, вважати таким, що припинив свою дію 09.06.2024.

Згідно частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (частина перша статті 97 КЗпП України).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина другастатті 97 КЗпП України).

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (частина третя статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четвертастатті 97КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина першастатті 21 КЗпП України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третястатті 21 КЗпП України).

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту (стаття 20 Закону України «Про оплату праці»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21) зазначено: «Премія, яка відповідно до умов трудового договору (контракту) пов`язана з виконанням виробничих завдань і функцій працівника та має заздалегідь обумовлені працівником і роботодавцем критерії (показники) преміювання, є обов`язковою виплатою, розмір якої залежить від конкретних результатів роботи працівника.

Так, відповідно до контракту № 21 від 10.09.2019 укладеного між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України(на даний час Міністерства економіки України) та ОСОБА_2 за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому: посадового окладу у встановленому розмірі і фактично відпрацьованого часу; премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку; премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Додатковою угодою № 1 від 06.08.2019 до контракту № 21 від 10.09.2019 Сторонами контракту погоджено внести зміни до нього, в тому числі:

-абзац 4 пункту 3.1 розділу 3 викласти у такій редакції: «премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.»;

-доповнити контракт пунктом 7.5 та викласти у такій редакції: «7.5. Додатки до контракту: Показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності (додаток 1); Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2019 рік (додаток 2);

-доповнити контракт № 21 від 10.06.2019 додатками 1, 2, що додаються.

25.03.2021 між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (на даний час Міністерства економіки України) та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 5, додатком № 2 до якої є Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2021 рік.

Також 25.03.2021 між Міністерством економіки України та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №9, додатком № 2 до якої є Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2023 рік.

Положенням про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.07.2017 № 1024 (далі Порядок № 1024), визначено умови, критерії, диференційовані показники та механізм визначення розміру преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно доп.п.4,5Положення №1024,система диференційованихпоказників визначенняефективності роботикерівників підприємств(далі-диференційовані показники)ураховує стратегію,цілі,специфічні умовидіяльності підприємствата відповідаєрівню вимогдо йогокерівника. Розмір премії керівника підприємства (далі - розмір премії) за відповідний період установлюється за виконання умов, диференційованих показників преміювання керівників підприємств за підсумками роботи за квартал і рік згідно з додатками 1 і 2 до цього Положення.

Премія за рік нараховується за фактично відпрацьований календарний період (п. 9 Положення № 1024).

За змістомп.п.12,13Положення №1024,розмір преміїрозраховується напідставі бухгалтерськоїта статистичноїзвітності,а такожінших офіційнихвільно простежуванихданих завідповідний період. Керівник підприємства за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономрозвитку звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал і рік згідно здодатками 3 і 4 до цього Положення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (додаткова заробітна плата), а також премії за спеціальними системами і положеннями (інші заохочувальні та компенсаційні виплати) входять до структури заробітної плати.

Судом враховано, що особливі умови та порядок оплати праці, врегульовано у контракті № 21 від 10.09.2019, укладеному між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (на даний час Міністерства економіки України) та ОСОБА_2 . Роботодавець зобов`язався виплачувати заробітну плату працівникові у розмірі та на умовах, визначених у цьому контракті. За умовами трудового контракту заробітна плата ОСОБА_2 складається з посадового окладу та щоквартальних і річної премій (пункт 3.1 Контракту).

Виплата обох частин трудової винагороди є обов`язковою для роботодавця з тією лише різницею, що розмір першої (посадовий оклад) є незмінним, а розмір другої частини оплати праці (щоквартальні та річна премії) є змінюваним.

Аналіз змісту пункту 3.1 Контракту із внесеними Додатковими угодами змін до нього дає підстави для висновку, що виплата премій за контрактом є обов`язковою, крім випадків, існування підстав, передбачених цим контрактом, для ненарахування та невиплати таких премій. Для нарахування та виплати працівникові річних премій потрібним є видання Міністерством економіки України розпорядчих документів про погодження нарахування такої премії.

Тож річна премія, передбачена у пунктом 3.1 Контракту, є премією, пов`язаною з виконанням виробничих завдань і функцій, і в розумінні ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» є елементом додаткової заробітної плати, адже відрізняється регулярністю нарахування та виплати з можливістю її зменшення чи ненарахування лише за певних умов.

На контракт, як особливу форму трудового договору, поширюються норми законодавчих, інших нормативно-правових актів, які стосуються трудового договору, в тому числі принцип обов`язковості умов укладеного договору для його сторін. Зміни та доповнення до контракту вносяться тільки за домовленістю сторін, складеною у письмовій формі.

У спірних правовідносинах річна премія не є винагородою, що має разовий характер і застосовується як захід заохочення працівника на підставі статей 140, 143-146 КЗпП України. За своєю правовою природою встановлена контрактом з позивачем премія передбачена системою оплати праці та є складовою структури заробітної плати, закріпленої у статті 2 Закону України «Про оплату праці», а саме додаткової заробітної плати.

Виплата премій як заходу заохочення є правом роботодавця, вона не може мати обов`язкового характеру, тобто не може бути передбачена контрактом як обов`язок роботодавця.

Натомість виплата премій, передбачених системою оплатою праці, що є складовою структури заробітної плати, є обов`язком роботодавця, передбаченим укладеним з працівником контрактом.

Водночас суд зауважує, що річна премія, передбачена контрактом №21 від 10.06.2019, яка є предметом спору у даній справі, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються ДП «Тернопільстандартметрологія» автоматично, їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме виконання умов, диференційованих показників преміювання установлених додатком 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 та відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Відповідно до Додатків 2 до контракту № 21 від 10.06.2019, якими є Диференційовані показники преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2021 та 2023 рік, умови та розміри премії визначаються нормативно розпорядчими документами Міністерства.

За змістом п. 14 Положення № 1024, премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку.

Таким чином, при встановленні досягнутих результатів праці (умов і показників преміювання, які передбачені Додатком 2 до контракту № 21 від 10.06.2019 виплата премій роботодавцем є обов`язковою. Своєю чергою, в разі недосягнення встановлених показників преміювання, ці премії не виплачуються або зменшуються в розмірі (за наявності підстав), і це не може розглядатися як порушення роботодавцем умов контракту з членом виконавчого органу акціонерного товариства.

Відтак судом встановлено, що для нарахування позивачу ОСОБА_2 премій за премій за 2021 та 2023 роки необхідні такі одночасні умови: виконання Диференційованих показників преміювання Генерального директора державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за підсумками роботи за 2021 та 2023 рік; визначення нормативно розпорядчими документами Міністерства умов та розмірів виплати премії; погодження Міністерством економіки України нарахування премії за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи Міністерство економіки України не погодило виплату позивачу ОСОБА_2 премії за 2021 рік, а відтак у ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були відсутні підстави, для її виплати.

Так, як вбачається з листа Міністерства економіки України № 2804-09/66236-08 від 04.12.2023, Міністерство економіки України повідомило ДП «Тернопільстандартметрологія» щодо погодження річної премії за 2021 рік, а саме, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки за підсумками роботи за 2021 рік не здійснюється.

Вказана відмова Міністерства економіки України у погодженні річної премії за 2021 рік позивачем ОСОБА_2 не оскаржується та вимог до Міністерства економіки України про погодження йому розміру премії 2021 рік позивачем заявлено не було.

Щодо не виплати позивачу ОСОБА_2 річної премії за 2023 рік, то суд звертає увагу, що у судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами у справі, що Міністерство економіки України станом на день розгляду справи не видало розпорядчого документу про виплату ОСОБА_2 премію за підсумками роботи за 2023 рік, а дане питання знаходиться у процесі розгляду. Відтак у ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були відсутні підстави, для її виплати ОСОБА_2 річної премії за 2023 рік.

Позовних вимог до Міністерства економіки України про зобов`язання вирішити питання про видачу розпорядчого документу про погодження ОСОБА_2 річної премії за 2023 рік позивачем не заявлено.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

З огляду на викладене, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 523/9076/16-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Суд звертає увагу, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що умови та розмір виплати премії за підсумками роботи за рік визначається нормативно розпорядчими документами Міністерства економіки України, яке за умовами контракту № 21 від 10.06.2019 фактично є роботодавцем ОСОБА_2 .

Водночас, ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» здійснює лише виплату розміру річної премії попередньо погодженої Міністерством економіки України, при цьому без такого погодження ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не має правових підстав здійснити виплату премії позивачу, а відтак пред`явлений позивачем позов до цього відповідача є безпідставний.

На переконання суду, належним відповідачем у даній справі є Міністерство економіки України, однак позовні вимоги до Міністерства економіки України позивачем заявлені не були.

При цьому, у підготовчому судового засіданні судом роз`яснювалось представнику позивача, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України, пункту 1 частини 1 статті 189 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Разом із тим, суд не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, слід дійти висновку, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень, позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, проте, встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.

Вказане узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,).

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Авдєєнко В.В. до ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство економіки України, про стягнення заборгованості по оплаті праці, слід відмовити.

Оскільки позивач у відповідності до ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільнений від сплати судового збору, в силу вимог ч.7 ст.141ЦПК України судові витрати у слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12,13,80,81,82, 89,141, 263-268,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство економіки України, про стягнення заборгованості по оплаті праці,- відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 21.10.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця праці: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», код ЄДРПОУ 02568319, адреса місця знаходження: вул. Оболоня, 4 м. Тернопіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство економіки України, код ЄДРПОУ: 37508596, адреса місце знаходження: Україна, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2, 01008.

Головуючий суддяН. Р. Кунець