Рішення

від 11.10.2024 по справі 950/1252/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1252/21

Провадження № 2/950/13/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частини нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просила виділити їй 1/2 частину житлового будинку дерев`яного під літ. «А» з верандою під літ. «а», верандою під літ «а1», житловою площею 45,2 кв. м, загальною площею 82,1 кв. м та відповідною кількістю надвірних споруд: погреба під частиною будівлі під літ. «п/г», сараю під літ. «Б», сараю під літ. «В», вбиральнею під літ «Г», воротами під № 1, огорожею під № НОМЕР_1 ; земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1003 га, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 та припинити спільну часткову власність на указані об`єкти нерухомого майна.

Первісний позов обґрунтований тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 успадкувала та є власником 1/2 частини майна, а саме 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та 1/2 земельної ділянки площею 0,1003 га, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297.

Власником другої частини домогосподарства є відповідач ОСОБА_3 . З моменту набуття права власності на свою частину майна, відповідач ним не користувалася, не проживала в житловому будинку, жодних витрат по утриманню майна не несла. У червні 2021 року відповідач повідомила, що має намір переїхати до указаного будинку та проживати у ньому. Однак дійти згоди щодо порядку користування житлом та земельною ділянкою їм не вдалося, не досягнуто також згоди щодо оплати послуг газо-, водо- та електропостачання.

Враховуючи наявну технічну можливість, позивач просила поділити в натурі належний сторонам будинок та земельну ділянку, оскільки існує технічна можливість переобладнання такого будинку в ізольовані квартири, та припинити спільну часткову власність на указане майно.

На первісний позов ОСОБА_3 подала відзив у якому не заперечувала проти задоволення таких вимог. Зазначила, що після смерті матері отримала у спадок та є власником 1/2 частини домоволодіння, в тому числі житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 по АДРЕСА_1 .

Співвласником другої половини став її брат ОСОБА_5 після смерті якого, ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем належної йому частини стала його донька ОСОБА_1 . Після отримання посвідки на постійне проживання вона була зареєстрована у вказаному вище будинку. У зв`язку із зміною сімейних обставини, у ОСОБА_3 виникла необхідність частіше звертатися за медичною допомогою, що можливо при проживанні у м. Лебедині. 03.02.2021 ОСОБА_1 дійсно просила її переписати успадковану частину майна на неї, однак вона повідомила племінницю про намір переїхати в будинок для постійного проживання. Після цього стосунки між ними погіршились. При цьому ОСОБА_1 виділила у користування ОСОБА_3 одну кімнату, що не відповідає частині успадкованого майна. Протягом тривалого часу не вдалося вирішити питання її проживання у належній їй 1/2 частині успадкованого майна, в тому числі житлового будинку.

У свою чергу ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 у якому просила поділити домоволодіння та присадибну ділянку для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 по АДРЕСА_1 , права спільної часткової власності між обома їх співвласниками шляхом виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/2 домоволодіння та 1/2 присадибної земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 по АДРЕСА_1 , що перебувають у спільній частковій власності, у відокремлені об`єкти нерухомого майна з припиненням права спільної часткової власності на них.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після смерті матері вона отримала у спадок та є власником 1/2 частини домоволодіння, в тому числі житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 по АДРЕСА_1 .

До спадкового майна увійшли житловий будинок під літ. «А1», який складався з житлових кімнат: № НОМЕР_2 , площею 22,2 кв. м, № 5, площею 8,9 кв. м, № 6, площею 14,1 кв. м, кухні № 7, площею 16,3 кв. м, нежилих приміщень: коридору № 3, площею 3,7 кв. м, веранди «а» (сіни № І, площею 3,5 кв. м та веранда № ІІ, площею 8,5 кв. м в експлікації); сіней «а1», площею 4,9 кв. м (цифра № ІІІ в експлікації); інженерного електричного, газопровідного та опалювального обладнання, а також господарські будівлі: сараї літ. «Б» і «В», погріб «п/г», вбиральня «Г», огорожа № 1 і № 2.

Зазначені характеристики відображені у технічному паспорті від 21.10.2001. До позовної заяви ОСОБА_1 додала технічний паспорт від 25.05.2021, який є тотожним в частині складу приміщень житлового будинку, господарських будівель і споруд, натомість не фіксує нового інженерного обладнання та інших змін у об`єкті нерухомого майна.

З 2002 року брат ОСОБА_3 почав проживати у спірному домоволодінні, а у 2006 році вселилася ОСОБА_1 зі своїми дітьми. У зв`язку із тим, що після смерті брата у будинку проживають ОСОБА_1 та її мати, а також через те, що змінилися сімейні обставини, у ОСОБА_3 виникла необхідність переїхати для постійного проживання до будинку АДРЕСА_1 .

03.02.2021 ОСОБА_1 попросила її переписати успадковану частину майна на неї, однак вона повідомила племінницю про намір виділити у власність належну їй 1/2 частину майна та переїхати в будинок для постійного проживання. Після цього відповідач говорила виключно про судовий порядок розв`язання спору.

Звернувшись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_1 просила виділити 1/2 частину майна їй у власність та припинити право спільної часткової власності. Однак поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При цьому право спільної часткової власності припиняється лише для співвласника, який просить виділити належне йому майно. У такому випадку ОСОБА_3 , для одночасного припинення права власності обох сторін, вважає за необхідне здійснити саме поділ нерухомого майна, оскільки в разі задоволення лише вимог за первісним позовом, буде позбавлена можливості отримати у власність належну їй частку.

На зустрічний позов первісний позивач та її представник відзиву не подали.

Ухвалою від 20.07.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.10.2021, яка постановою Сумського апеляційного суду від 11.01.2022 була скасована, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 повернуто заявнику.

Ухвалою від 26.10.2021 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу за клопотанням представника ОСОБА_1 , провадження у справі зупинено. Ухвалою від 20.01.2022 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта та питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Протокольною ухвалою від 28.01.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду. Ухвалою від 28.01.2022 витребувано докази, необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою від 12.05.2022 задоволено клопотання експерта Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса». Надано в розпорядження експерта цивільну справу та додаткові матеріали, вирішено вважати призначеними по даній справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 30.06.2023 провадження у справі поновлено після надходження висновку експерта від 16.06.2023.

Ухвалою від 17.08.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 17.08.2023 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою від 03.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про повернення до стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 25.01.2024 у справі призначено повторну комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено. Ухвалою від 21.02.2024 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експертів. Ухвалою від 06.03.2024 клопотання експертів задоволено, надано в їх розпорядження додаткові матеріали, провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 08.04.2024 провадження у справі поновлено після надходження висновку експертів.

Ухвалою від 28.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення повторної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, просили здійснити поділ домоволодіння за варіантом № 2, запропонованим експертним висновком від 28.03.2024.

ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала. Вважала за доцільне поділити житловий будинок за варіантом № 1 висновку від 28.03.2024, оскільки такий варіант передбачає передачу житлової кімнати № 1-5 одному власнику без її поділу навпіл, що забезпечить її раціональне використання, не потребуватиме демонтажу підлоги та підпілля для будівництва фундаменту під стіною і даху над нею, не призведе до додаткових фінансових затрат. Також зазначила, що суд може самостійно встановити земельний сервітут, використавши її розрахунки та відомості експертного дослідження.

Представник ОСОБА_3 вимоги останньої підтримала, просила суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2021, виданим приватним нотаріусом Фурдиловим Ю.В., ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частину житлового будинку дерев`яного під літ. «А», з верандою під літ. «а», верандою під літ «а1» житловою площею 45,2 кв. м, загальною площею 82,1 кв. м під номером 36 та відповідну частину надвірних споруд: погребу під частиною будівлі під літ. «п/г», сараю під літ. «Б», сараю під літ. «В», вбиральні під літ «Г», воріт під АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 5).

Згідно з копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2021, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на вищевказане майно, частка 1/2 (т. 1 а.с. 6).

Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2021, виданим приватним нотаріусом Фурдиловим Ю.В., ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частину земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1003 га, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297 (т. 1 а.с. 8).

Згідно з копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2021, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297, частка 1/2 (т. 1 а.с. 10).

Також, як свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.10.2001, виданого державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф. (зареєстровано в реєстрі за № 1-2770), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 успадкували у рівних частинах кожний житловий будинок дерев`яний, цегляний під літ. «А-1», жилою площею 45,2 кв. м, під номером 36 та надвірних споруд, в АДРЕСА_3 . На цій земельній ділянці знаходяться надвірні споруди: сарай цегляний під літ. «Б», сарай дощатий під літ. «В», вбиральня цегляна під літ «Г», льох цегляний під літ. «п/г», паркан дощатий № 1-2 (т. 1 а.с. 18).

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.10.2001, виданого державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф., ОСОБА_5 успадкував 1/2 частину спадкового майна, а саме земельної ділянки загальною площею 0,1003 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 19).

Як свідчить копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.11.2015, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.10.2001 № 1-2277, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_4 , в тому числі надвірні споруди (т. 1 а.с. 140-141).

Згідно з копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.11.2015, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.10.2001 № 2927, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297 (т. 1 а.с. 140-141).

Аналогічні відомості щодо спірного нерухомого майна відображені у інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.06.2021 (т. 1 а.с. 145-147).

На спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами сторонами були надані технічні паспорти, складені у різні періоди часу.

Зокрема до позовної заяви ОСОБА_1 додала копію технічного паспорта, виготовленого 25.05.2021. Згідно з довідкою від 14.06.2021 № 532, інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 140580,00 грн. (т. 1 а.с. 11-14, 53).

До зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 додала копію технічного паспорта, виготовленого в серпні 2000 року (т. 1 а.с. 152-155).

Також із КП «Бюро технічної інвентаризації» виконавчого комітету Лебединської міської ради судом отримана інвентаризаційна справа № 5814 (т. 1 а.с. 175).

Зазначені матеріали були використані при проведенні комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, за результатами якої складено висновок від 16.06.2023 № 2686 (т. 1 а.с. 181-206).

08.09.2023 на замовлення ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_6 було виготовлено новий технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою від 08.09.2023, інвентаризаційна вартість майна складає 296454,00 грн. (т. 2 а.с. 58-61, 62).

Зокрема змінилась інвентаризаційна вартість складових такого нерухомого майна.

В ході дослідження висновку експерта від 16.06.2023 № 2686 судом було установлено, що окрема інформація щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку, не відповідає матеріалам інвентаризаційної справи. Експерт вказав на те, що відомості про вартість та складові досліджуваних об`єктів були узяті із довідок останньої технічної інвентаризації, проведеної у 2021 році. Однак, як установлено судом, виготовлений у 2021 році технічний паспорт у свою чергу не відповідає матеріалам інвентаризаційної справи щодо матеріалів окремих елементів споруд (зокрема фундамент будинку, убиральні), складових (приміщень) об`єкта нерухомого майна, їх цільового призначення.

У зв`язку із цим судом була призначена повторна будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза.

Згідно з висновком від 28.03.2024 № 1778/9, експерт дійшов висновку про можливість поділу в натурі житлового будинку літ. «А-І» з надвірними будівлями.

На розгляд суду надано два варіанти поділу житлового будинку з надвірними спорудами, обидва із відступом від ідеальних часток.

Так, за першим варіантом, першому співвласнику запропоновано до виділення: 34,8 кв. м житлового будинку «А-І» (інвентарна вартість 104849 грн.), в тому числі коридор 1-3, житлова кімната 1-4, житлова кімната 1-5. Приміщення веранди «а» (інвентарна вартість 23853 грн.) площею 12,0 кв. м, в тому числі сіни «І», веранда «ІІ». Сарай «В» вартістю 12469 грн., 1/2 огорожі № 1-2 вартістю 2167 грн. (48/100 ідеальних часток).

Другому співвласнику запропоновано до виділення: 30,4 кв. м житлового будинку «А-І» (інвентарна вартість 91593 грн.), в тому числі житлова кімната 1-6, кухня 1-7. Приміщення тамбуру «а1» (інвентарна вартість 20194 грн.) площею 4,9 кв. м. Сарай «Б» вартістю 24348 грн., погріб літ. «п/г» вартістю 9544 грн., вбиральня «Г» вартістю 5270 грн., 1/2 огорожі № 1-2 вартістю 2167 грн. (52/100 ідеальних часток).

Експерт вказав, що для виконання першого варіанту необхідно між кімнатами 1-5 та 1-6 закласти дверний проріз, а між коридором 1-4 та кімнатою 1-5 влаштувати дверний проріз. Виконати окреме електропостачання, газопостачання і опалення.

Згідно з другим варіантом, першому співвласнику запропоновано до виділення: 30,35 кв. м житлового будинку «А-І» (інвентарна вартість 91442 грн.), в тому числі коридор 1-3, житлова кімната 1-4, частина житлової кімнати 1-5. Приміщення веранди «а» (інвентарна вартість 23853 грн.) площею 12,0 кв. м, в тому числі сіни «І», веранда «ІІ», 1/2 огорожі № 1-2 вартістю 2167 грн. (40/100 ідеальних часток).

Другому співвласнику запропоновано до виділення: 34,85 кв. м житлового будинку «А-І» (інвентарна вартість 105000 грн.), в тому числі житлова кімната 1-6, кухня 1-7, частина житлової кімнати 1-5. Приміщення тамбуру «а1» (інвентарна вартість 20194 грн.) площею 4,9 кв. м. Сарай «Б» вартістю 24348 грн., Сарай «В» вартістю 12469 грн., погріб літ. «п/г» вартістю 9544 грн., вбиральня «Г» вартістю 5270 грн., 1/2 огорожі № 1-2 вартістю 2167 грн. (60/100 ідеальних часток).

Експерт вказав, що для виконання першого варіанту необхідно між коридором 1-4 та кімнатою 1-5 необхідно влаштувати дверний проріз. Посередині кімнати влаштувати перегородку, розділити вікно по перегородці й вставити в прорізи окремі віконні блоки або закласти проріз. В одній частині кімнати влаштувати топкову для І-го співвласника, в іншій частині кімнати влаштувати для ІІ-го співвласника комору. Виконати окреме електропостачання, газопостачання і опалення.

Щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297 було також запропоновано два варіанти, розроблені з урахуванням варіантів поділу житлового будинку, а саме перший: І співвласнику запропонована 1/2 земельної ділянки площею 0,0501 га (501 кв. м), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями, складається із двох частин 426 кв. м та 75 кв. м під частиною сараю «В»; ІІ співвласнику запропонована 1/2 земельної ділянки площею 0,0502 га (502 кв. м), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями.

Для нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, експерт пропонував вирішити питання встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до другого варіанту, розміри земельної ділянки аналогічні попередньому варіанту із зміною конфігурації земельної ділянки другого співвласника. Також експерт пропонував вирішити питання установлення земельного сервітуту (т. 2 а.с. 103-136).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України).

Як встановлено судом в межах даної справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не дійшли добровільної двосторонньої згоди щодо порядку володіння та користування їх спільним майном господарством по АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові від 31.01.2024 у справі № 607/4891/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила: тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.04.2012 у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 205/9065/15-ц, від 27.05.2020 у справі № 173/1607/15, від 11.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц.

Завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами (пункти 62-66).

Також, у постанові від 26.12.2019 у справі № 171/228/15-ц Верховний Суд вказав, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

У постанові від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13 Верховний Суд України зазначив, що під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

ОСОБА_1 просила виділити їй 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки. Заявивши зустрічний позов, ОСОБА_3 просила здійснити поділ будинку та земельної ділянки, виділивши співвласникам по 1/2 частині такого майна.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2023 у справі № 128/2735/20 вказав, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17, від 28.07.2021 у справі № 310/7011/17.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку ст. 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги як за первісним так і зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про виділ (поділ) спірного майна, зокрема будинку, суд виходить із того, що висновком експерта встановлена технічна можливість його поділу. Згідно з обома запропонованими у висновку від 28.03.2024 варіантами, кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку, в тому числі наявна технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром наближені до розмірів часток співвласників.

При цьому суд доходить висновку про необхідність поділу спірного майна за варіантом № НОМЕР_3 (додаток № 1) висновку комплексної експертизи від 28.03.2024, оскільки за таким варіантом поділу житлового будинку наявна технічна можливість його переобладнання в ізольовані квартири шляхом закладення дверного отвору між кімнатами 1-5 та 1-6. Такий варіант передбачає найменший відступ від ідеальних часток.

Крім того, за таким варіантом передбачається збереження кімнати 1-5 як житлової на відміну від варіанту № НОМЕР_1 , яким таку кімнату запропоновано поділити навпіл із перетворенням двох створених приміщень у допоміжні (топкову та комору). Також варіант № 1 в частині вирішення питання про збереження кімнати 1-5 як житлової, передбачає найменш витратний спосіб переобладнання приміщення та не передбачає зведення стін, втручання у несучі конструкції, підлогу, стелю тощо. Крім того, зміна розміру віконного блока, як пропонує експерт, або його закладення, призведе до зменшення аж до відсутності освітлення приміщення за рахунок природного світла.

Також суд вважає за необхідне здійснити поділ земельної ділянки за варіантом № НОМЕР_3 (додаток № 3) оскільки такий відповідає варіанту поділу житлового будинку та господарських споруд № НОМЕР_3 .

При цьому поділ будинку та господарських споруд здійснюється із відступом від ідеальних часток співвласників.

Так, інвентарна вартість житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та огорожею складає 296454 грн. Ідеальні частки складають 148227 грн.

Оскільки ОСОБА_3 передбачено виділення майна загальною вартістю 143338 грн., тобто із відступом від вартості ідеальної частки на 4889 грн., із ОСОБА_1 на користь відповідача/позивача підлягає стягненню компенсація в указаному розмірі.

Щодо запропонованих експертом сервітутів, суд зазначає наступне.

Як вбачається із висновку комплексної експертизи від 28.03.2024 № 1778/9 за обома варіантами розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297 експерт запропонував встановити сервітут.

Зокрема до варіанту № 1 запропоновано встановити сервітути (ділянки візуалізовані у додатку № 3) 42 кв. м, 27 кв. м та 8 кв. м (т. 2 а.с. 126). До варіанту № 2 запропоновано встановити сервітути (ділянки візуалізовані у додатку № 4) 27 кв. м та 6 кв. м (т. 2 а.с. 127).

За призначенням такі сервітути експерт пропонував встановити для проходу та проїзду на велосипеді та встановлення будівельних риштувань та складання будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 99 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Перелік сервітутів, які можуть бути установлені щодо земельної ділянки передбачені ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК саме позивач має довести, що повноцінне використання своєї земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки; що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити в інший спосіб; що відповідно до частини третьої статті 402 ЦК він не досяг з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та про його умови. За певних обставин для вирішення спірних питань може бути призначена відповідна експертиза.

У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звернулася до суду, стосовно обмеженого користування чужим майном.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що як у висновку експерта від 16.06.2023 № 2686 так і у висновку від 28.03.2024 №1778/9 експертами пропонувалось установити відповідні земельні сервітути. Однак як після ознайомлення із першим так і з другим висновком, сторони відповідних позовних вимог не заявили і не просили установити сервітут за рішенням суду у вказаній справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості самостійно установлювати земельний сервітут без виявлення волі сторін щодо такого питання.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, при зверненні до суду ОСОБА_1 було сплачено 908,00 грн. судового збору (т. 1 а.с. 44) та у подальшому 8580,50 грн. за проведення експертизи (т. 1 а.с. 90). Усього первісним позивачем понесено витрат на суму 9488,00 грн.

ОСОБА_3 було сплачено 908,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви (т. 1 а.с. 158) та 12924,00 грн. за проведення експертизи (т. 2 а.с. 96, 97). Усього відповідачем/позивачем понесено витрат на суму 13832,00 грн.

Враховуючи задоволення як первісного так і зустрічного позову, оскільки ОСОБА_3 понесено більше судових витрат, а саме на суму 4344 грн., така різниця підлягає стягненню на її користь з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частини нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток 1) висновку експертів № 1778/9 за результатами проведеної додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28.03.2024.

Виділити в натурі ОСОБА_1 52/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А-І» загальною площею 30,4 кв. м, в тому числі: житлова кімната 1-6 площею 14,1 кв. м., кухня 1-7 площею 16,3 кв. м.; тамбур літ. «а1» площею 4,9 кв. м.; господарські споруди: сарай літ. «Б», погріб літ. «п/г», вбиральня літ. «Г», 1/2 огорожі № 1-2.

Виділити в натурі ОСОБА_3 48/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А-І» загальною площею 34,8 кв. м, в тому числі: коридор 1-3 площею 3,7 кв. м., житлова кімната 1-4 площею 22,2 кв. м.; житлова кімната 1-5 площею 8,9 кв. м; веранда літ. «а» площею 12,0 кв. м.; господарські споруди: сарай літ. «В», 1/2 огорожі № 1-2.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток в розмірі 4889,00 грн.

Поділити в натурі земельну ділянку площею 0,1003 га, кадастровий номер 5910500000:01:022:0297, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток 1) висновку експертів № 1778/9 за результатами проведеної додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28.03.2024.

Виділити в натурі ОСОБА_1 0,0502 га (502 кв. м) із земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297 (в додатку 3 до висновку експертів № 1778/9 позначена блакитним кольором).

Виділити в натурі ОСОБА_3 0,0501 га (501 кв. м) із земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297 (в додатку 3 до висновку експертів № 1778/9 позначена жовтим кольором).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку з кадастровим номером 5910500000:01:022:0297, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновок експертів за результатами проведеної додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28.03.2024 № 1778/9 є невід`ємною частиною рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 4344,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2024.

Суддя Вадим КОСОЛАП