Ухвала

від 15.10.2024 по справі 753/18012/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18012/24

провадження № 1-кс/753/2656/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову в рамках кримінального провадження № 12022100020001598 від 11.06.2022 за ч. 2 ст. 190 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з даним клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що Дарницьким управлінням ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 12022100020001598 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК УКраїни за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , який в цьому кримінальному провадженні має статус потерпілого.

ОСОБА_3 зазначив, що 15.06.2007 довіряючи своїм діловим партнерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передав належні йому 10 % часток в статутному капіталі ТОВ "А-Лог" на користь компанії Southton Investments Limited (Кіпр), яка контролювалася ними. При цьому майнові інтереси ОСОБА_3 були гарантовані шляхом підписання між ними договору опціону від 23.11.2007 р., який надавав йому право в будь-який момент повернути в свою власність первісно належні йому 10 % часток в статутному капіталі ТОВ "А-ЛОГ".

14.03.2008 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали належні їм акції акцій SouthtonInvestmentsLimited на користь Europa Real Estate Emerging Europe S.A.R.L (Luxemburg) за 25 млн. доларів США, але при цьому не виплатили ОСОБА_3 належну йому частину коштів виручених від продажу цих акцій в розмірі 2500000 доларів США.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували проти наявності боргу перед ОСОБА_3 ним та періодично виплачували йому незначні суми на його погашення, але виплату основної частини суми боргу постійно відкладали під надуманими приводами.

Станом на травень 20215 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнавали наявність боргу перед ОСОБА_3 в розмірі 1747500 доларів США. В подальшому ОСОБА_4 добровільно відшкодував ОСОБА_3 50 % вказаної суми шляхом передачі відступного, а ОСОБА_5 відмовився це зробити заволодівши в такий спосіб коштами ОСОБА_3 в розмірі 873750 доларів США шляхом зловживання його довірою.

В травні 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_3 та ОСОБА_6 інвестувати кошти в придбання земельної ділянки площею 11,58 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , обіцяючи оформити право власності на вказану земельну ділянку на на спільно створену ними кіпрську компанію NunvartVenturesLimited, в якій ОСОБА_3 належала частка 10 %.

Отримавши від ОСОБА_3 та ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2075000 доларів США ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали за ці кошти земельні ділянки загальною площею 11,7121 га, які оформили на підконтрольне їм ТОВ "Квартал 79" (код 35875523).

Протягом багатьох років ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнавали наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права на отримання частки у вищевказаних земельних ділянках однак при цьому ухилялися від юридичного оформлення такого права, а літом 2015 року під приводом конфлікту між собою остаточно відмовилися від виконання свїхзобв`язань перед потерпілими заволодівши в такий спосіб коштами ОСОБА_3 в розмірі 207500 доларів США шляхом зловживання обману.

12.07.2024 ОСОБА_3 пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні № 12022100020001598 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 873 750 доларів США на відшкодування майнової шкоди заподіяної в результаті шахрайського заволодіння 10 % часток статутному капіталі ТОВ "А-Лог" та про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 207500 доларів США на відшкодування майнової шкоди заподіяної в результаті шахрайського заволодіння коштами наданими на придбання земельних ділянок в селі Красилівка Броварського району Київської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України цивільний позивач має право звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні повинно бути зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Заявлений розмір шкоди завданої потерпілому ОСОБА_3 вищевказаними кримінальними правопорушеннями дорівнює 1081250 доларів США, що дорівнює розміру позовних вимог за цивільним позовом у кримінальному провадженні № 12022100020001598, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженого слідчим суддею.

Крім того, в ході досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_5 в 2015 році виїхав за межі України і не повертався. Його місцезнаходження на даний час невідомо.

ОСОБА_4 виїхав за межі України в 2019 році і на даний час перебуває в міжнародному розшуку за обвинуваченням в причетності замовних вбивств.

Відповідно до відомостей державних реєстрів у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутнє майно на територію України.

В той же час в ході досудового слідства було встановлено, що у приватній власності ОСОБА_5 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про яку не внесені до Державного реєстру речових прав ( лист КП КМР «Київське міське БТІ» від 05.01.2024 року №062/14-98 додається).

За таких обставин, оскільки в кримінальному провадженні № 12022100020001598 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 , про стягнення грошових коштів в сумі 1081250 доларів США на відшкодування майнової шкоди заподіяної ОСОБА_3 існують підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_5 , з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно може бути речовим доказом, об`єктом спеціальної конфіскації чи забезпечення цивільного позову, яке здійснюється для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 170 КПК України для забезпечення цивільного позову арешт накладається на майно осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого, а для збереження речових доказів - на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого.

Оскільки ОСОБА_5 є цивільним відповідачем у кримінальному провадженні, то на його майно може бути накладений арешт для забезпечення цивільного позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не має іншого майна на території України, а отже у разі відчуження вищевказаної квартири, задовольнити позовні вимоги буде неможливо.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Предметом цивільного позову у кримінальному провадженні №12022100020001598 є вимоги про відшкодування майнової шкоди ОСОБА_5 в загальному розмірі 1081250 доларів США, в той час як вартість вищевказаної квартири є значно меншою.

Враховуючи вище наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_7 є законним, обґрунтованими і таким, що підлягає задоволенню, відповідне забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, є співмірним із втручання у приватні права осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: