Ухвала

від 03.01.2025 по справі 753/18012/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 753/18012/24

провадження № 1-кс/753/96/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020001598 від 11.06.2022 року -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням від 02.01.2025 року, яке передано слідчому судді 03.01.2025 року, про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020001598 від 11.06.2022 року, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 15.10.2024 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , вважаючи, що у подальшому застосування цього заходу відпала потреба з підстави закриття кримінального провадження постановою слідчого від 19.12.2024 року.

Заявник вказує, що ОСОБА_3 є власником вказаної квартири АДРЕСА_1 , проте ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на вказану квартиру, й на яку посилається, не надає у формі, яка дозволяє ідентифікувати такий об`єкт, на який накладено арешт (незашифрованому стані).

Дане клопотання підлягає повернення заявнику, виходячи із такого.

Виходячи з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто процесуальним законом відповідно до ч.1 ст.174 КПК України визначений суб`єкт права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, водночас, таке клопотання ініційоване (подано) до слідчого судді власником майна без підтверджуючих процесуальних документів про накладений арешт на майно.

КПК передбачає право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту майна, за правилами визначеними ч.1 ст.174 КПК України, проте право на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, заявник не підтвердив із вказаних процесуальних підстав.

Оскільки таке клопотання подно особою, яка не має права його подавати (неналежною стороною), слідчий суддя приходить до висновку про його повернення заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.

Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

У справі "Preda and Dardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що "метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією".

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі (право на повноваження) забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 201, 304, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020001598 від 11.06.2022 року, - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: