Постанова

від 16.10.2024 по справі 148/1446/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/1446/20

Провадження № 22-ц/801/1771/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуСправа № 148/1446/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 148/1446/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.06.2024, ухвалене у складі судді Саламаха О. В. в приміщенні суду в м. Тульчин,

в с т а н о в и в :

7.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (вх № 9515/20) до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якому, з урахуванням положень ст. ст. 22, 1166, ч. 1, 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188, 1192 ЦК України просила : стягнути з відповідача на свою користь : вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП в розмірі 137020,73 грн; та матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП в розмірі 64807,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.10.2019 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «AUDI A6 AVANT», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля марки «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ..

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 25.11.2019 у справі № 930/2817/19, винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .. Внаслідок ДТП, автомобіль марки «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , механічно пошкодився. За результатами експертизи, вартість відновлення вказаного автомобіля становить 201828,19 грн., з яких 137020,73 грн - вартість відновлювального ремонту та 64807,46 грн - матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля. З огляду на те, що відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, він повинен відшкодувати завдану ним позивачу шкоду у вищевказаному розмірі.

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 2.09.2021 позов задоволено /т. 1 а. с. 105-106/.

29.11.2021 представником відповідача подано до суду заяву про перегляд заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 2.09.2021 /т. 1 а. с. 113/.

Ухвалою суду від 5.05.2022 заяву задоволено. Скасовано заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 2.09.2021 /т. 1 а. с. 161-162/.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2019, автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 64807,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 648,07 грн, витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі 630 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2569 грн. /т. 2 а. с. 83-84/.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить : скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вартість відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується висновком ТОВ «Експортно-юридичної фірми «Соломон» від 6.08.2020 за № 164/20. Судом першої інстанції не взято до уваги положення п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, 1187, 1194 ЦК України, пп. 1.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, а також не враховано постанову ВС від 22.02.2022 по справі № 757/54513/16, від 4.12.2019 по справі № 359/2309/17, від 7.02.2019 по справі № 645/3746/16, від 26.06.2018 по справі № 363/218/16-ц.

Також представником позивача заявлено клопотання про витребування з Вінницької державної податкової інспекції відомостей щодо особистих ідентифікаційних даних ОСОБА_2 /т. 2 а. с. 108/.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ознайомившись із клопотанням позивача про витребування з Вінницької ДПІ відомостей щодо особистих ідентифікаційних даних ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки зазначенні відомості не мають значення для вирішення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини третьоїстатті 367 ЦПК Українидокази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проте, відомості щодо особистих ідентифікаційних даних відповідача не є доказом в розумінні статті 76 ЦПК України на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про дату, час і місце її розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

/т. 1 а. с. 6/.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 14.11.2019, ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно вказаної постанови, судом встановлено, що 23.10.2019 о 13:00 год. в с. Вовчок, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постанова набрала законної сили 25.11.2019.

/т. 1 а. с. 101-102/.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 02-07/20КЕ від 21.07.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, складає 137020,73 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, складає 64807,46 грн.

/а. с. 9-12/

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованою та доведеною є вимога позивача про відшкодування матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП в розмірі 64807,46 грн.. В решті позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивачем не надано доказів того, що він відновив автомобіль.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також суд апеляційної інстанції, про те, що доведеними позивачем є вимоги про відшкодування матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП в розмірі 64807,46 грн.. Доказів того, що позивач відновив автомобіль суду не надано, відтак в решті вимоги є недоведеними.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вартість відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується висновком ТОВ «Експортно-юридичної фірми «Соломон» від 6.08.2020 за № 164/20, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не доведено відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України понесення ним витрат на відновлення автомобіля в розмірі 137020,73 грн, тоді як відповідно до висновку експертного дослідження № 02-07/20КЕ від 21.07.2020, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, складає 64807,46 грн. /а. с. 9-12/.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наведених підстав колегія суддів також відхиляє аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги положення п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, 1187, 1194 ЦК України, пп. 1.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову ВС від 22.02.2022 по справі № 757/54513/16, від 4.12.2019 по справі № 359/2309/17, від 7.02.2019 по справі № 645/3746/16, від 26.06.2018 по справі № 363/218/16-ц, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки фактичні обставини у зазначених справах не є тотожними обставинам цієї справи (у даній справі позивачем не надано доказів звернення до страховика винуватця ДТП).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Тульчинськогорайонного судуВінницької областівід 19.06.2024у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 21.10.2024.