Рішення

від 21.10.2024 по справі 120/9113/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2024 р. Справа № 120/9113/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області (вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, 21018)

до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області (далі - позивач) з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 01.07.2024 ВП№74895830 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №74895830 з виконання виконавчого листа №120/4706/23, виданого 26.04.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання позивача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року. Листом від 09.05.2024 позивач повідомив відповідача про неможливість виконання рішення суду з причин, які не залежать від територіального управління, оскільки кошторисні призначення для виконання рішення суду у справі №120/4706/23 та виплаті ОСОБА_1 375 547,24 грн з урахуванням податків та зборів на даний час відсутні. В подальшому, відповідачем за невиконанням рішення суду без поважних причин у встановлений строк, постановою від 14.06.2024 на позивача накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. З метою скасування вказаної постанови позивач звернувся до суду. Водночас, після подання територіальним управлінням позовної заяви про скасування постанови від 14.06.2024, відповідач постановою від 01.07.2024 наклав на позивача штраф в розмірі 10 200,00 грн, та постановою від 04.07.2024 повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 01.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.

23.07.2024 за вх.№42786/24 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.08.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - третя особа).

12.08.2024 за вх.№46898/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.

Суд зауважує, що третя особа не скористалась правом на подання пояснень щодо позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.08.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/8409/24.

Ухвалою суду від 21.10.2024 провадження у справі поновлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №120/4706/23 Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022.

На підставі заяви ОСОБА_1 . головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 01.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74895830 про виконання виконавчого листа №120/4706/23 від 26.04.2024.

14.06.2024 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 5 100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду шляхом звернення 27.06.2024 із відповідною позовною заявою.

Водночас, після подання територіальним управлінням позовної заяви про скасування постанови від 14.06.2024, відповідач постановою від 01.07.2024 наклав на позивача ще один штраф в розмірі 10 200,00 грн (за повторне невиконання у встановлений строк), та постановою від 04.07.2024 повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 01.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

П. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5 100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.05.2024 на підставі заяви ОСОБА_1 . головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74895830 про виконання виконавчого листа №120/4706/23 від 26.04.2024 щодо зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022.

У постанові про відкриття виконавчого провадження вказано на необхідності надання боржником (територіальним управлінням) протягом десяти робочих днів обґрунтованої відповіді та документального підтвердження щодо виконання рішення суду.

14.06.2024 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 5 100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

01.07.2024 головним державним виконавцем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Тобто, норми Закону №1404-VIII надають право сторонам виконавчого провадження оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби у разі, якщо вони вважають, що такі порушують їх права та обов`язки та є протиправними.

Так, позивачем оскаржено до суду постанову про накладення штрафу від 14.06.2024.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №120/8409/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024, визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу № 74895830 від 14.06.2024 року в сумі 5 100 грн.

Суд зауважує, що постановою від 01.07.2024 на позивача накладено штраф саме за повторне невиконання рішення суду у справі №120/4706/23 без поважних на те причин. Висновок відповідача про повторність невиконання базувався на попередньо винесеній постанові від 14.06.2024.

Однак суд наголошує, що скасування в судовому порядку постанови від 14.06.2024 виключає повторність як обов`язкову умову для накладення на позивача штрафу за постановою від 01.07.2024.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови від 01.07.2024 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10 200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні № 74895830.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", та ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 01.07.2024, винесену в межах виконавчого провадження №74895830, про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області штрафу в розмірі 10 200 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Територіальне управління служби судової охорони у Вінницькій області (вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 43145235)

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43315602)

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.10.2024.

СуддяМаслоід Олена Степанівна