Ухвала

від 21.10.2024 по справі 200/7172/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2024 року Справа №200/7172/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРЕНД" (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м.Краматорськ, вул.Академічна, буд.84А, офіс 23, код ЄДРПОУ 42930421) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРЕНД", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати дії відповідача, щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ГУ ДПС в Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС - ТРЕНД» (код за ЄДРПОУ42930421) наступні податкові накладні датою їх подання:

податкова накладна № 1 від 01.11.2021 на суму 3995 040, 00 грн, з урахуванням ПДВ датою подання 01.11.2021;

податкова накладна № 1 від 25.10.2021 на суму 1 001 880, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 25.10.2021;

податкова накладна № 4 від 02.11.2021 на суму 4000 127, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 02.11.2021;

податкова накладна № 4 від 26.10.2021 на суму 3003 153, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 16.10.2021;

податкова накладна № 7 від 03.11.2021 на суму 3 001 338, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 03.11.2021;

податкова накладна № 7 від 27.10.2021 на суму 5 004 743, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 27.10.2021;

податкова накладна № 10 від 04.11.2021 на суму 3 005 919, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 04.11.2021;

податкова накладна № 10 від 28.10.2021 на суму 5 000 409, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 28.10.2021;

податкова накладна № 13 від 05.11.2021 на суму 5 358 018, 00 з урахуванням ПДВ датою подання 05.11.2021;

податкова накладна № 13 від 29.10.2021 на суму 2996 562, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 29.10.2021;

податкова накладна № 16 від 08.11.2021 на суму 3002 914, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 08.11.2021;

податкова накладна № 19 від 09.11.2021 на суму 1 688 461, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 09.11.2021.

Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.

П.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем заявлено дванадцять вимог немайнового характеру, а саме:

- зобов`язати ГУ ДПС в Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС - ТРЕНД» (код за ЄДРПОУ42930421) наступні податкові накладні датою їх подання:

податкова накладна № 1 від 01.11.2021 на суму 3 995 040, 00 грн, з урахуванням ПДВ датою подання 01.11.2021;

податкова накладна № 1 від 25.10.2021 на суму 1 001 880, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 25.10.2021;

податкова накладна № 4 від 02.11.2021 на суму 4 000 127, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 02.11.2021;

податкова накладна № 4 від 26.10.2021 на суму 3 003 153, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 16.10.2021;

податкова накладна № 7 від 03.11.2021 на суму 3 001 338, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 03.11.2021;

податкова накладна № 7 від 27.10.2021 на суму 5 004 743, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 27.10.2021;

податкова накладна № 10 від 04.11.2021 на суму 3 005 919, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 04.11.2021;

податкова накладна № 10 від 28.10.2021 на суму 5 000 409, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 28.10.2021;

податкова накладна № 13 від 05.11.2021 на суму 5 358 018, 00 з урахуванням ПДВ датою подання 05.11.2021;

податкова накладна № 13 від 29.10.2021 на суму 2 996 562, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 29.10.2021;

податкова накладна № 16 від 08.11.2021 на суму 3 002 914, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 08.11.2021;

податкова накладна № 19 від 09.11.2021 на суму 1 688 461, 00 грн з урахуванням ПДВ датою подання 09.11.2021.

Так, Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 у справі №160/7601/18 виклав правову позицію, відповідно до якої позовні вимоги щодо скасування 40 рішень суб`єкта владних повноважень про відмову в реєстрації податкової накладної не можуть вважатись однією позовною вимогою з огляду на те, що при вирішенні спору по суті правова оцінка законності кожного з оскаржуваних рішень буде надаватися судами окремо.

Як передбачено ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований представником позивача в системі «Електронний суд», тобто поданий в електронній формі.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за п`ятнадцять вимог немайнового характеру 29068,80 грн. ((12 * 3028) * 0,8).

Відтак, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Виходячи з наведеного вище, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову у сумі 29068,80 грн.

Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Донецького окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Донецького окружного адміністративного суду і Судова влада України.

В позовній заяві також викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/202 на території України введений воєнний стан. З перших днів повномасштабного вторгнення місто Маріуполь було окуповано та знаходилось в епіцентрі військових дій. Оскільки позивач був зареєстрований у м.Маріуполь, а на теперішній - у м.Краматорськ Донецької області, позивач не мав змоги в повному обсязі виконати свої обов`язки та реалізувати свої права щодо оскарження дій податкової.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

П.56.1 ст.56 ПК встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.56.23 ст.26 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Таким чином, якщо платник податків скористався правом на адміністративне оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, який обчислюється з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Разом із цим, суд зауважує, що доказів оскарження дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень в адміністративному порядку представником позивача суду не надано, тому строк звернення до адміністративного суду з цим позовом становить шість місяців, з дня отримання позивачем квитанцій, які надійшли у відповідь, податкові накладні прийняті, але реєстрацію зупинено.

Так, представник позивача у клопотанні про поновлення строку для звернення до суду зазначив, навів підстави, які вважає поважними для поновлення строку звернення до суду.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває й на теперішній час.

У п.47 постанови від 10.11.2022 у справі №990/115/22 Верховний Суд сформував правову позицію, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено клопотання про поновлення терміну на оскарження дій Державної податкової служби. Проте позов пред`явлений до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Ч.1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Отже, позивачу необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч.8 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, ч. 9 ст. 44 КАС України чітко передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем подано позовну заяву в електронній формі з використання сервісу «Електронний суд», при цьому позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії позову з додатками в паперовій формі листом з описом вкладення або докази надсилання до електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 121, 169, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРЕНД" (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м.Краматорськ, вул.Академічна, буд.84А, офіс 23, код ЄДРПОУ 42930421) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання: документа про доплату судового збору в сумі 29068,80 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом; повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено; доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення або докази надсилання до кабінету відповідача поданих до суду документів.

Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Загацька