Ухвала

від 21.10.2024 по справі 320/2333/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2024 року № 320/2333/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Антимонопольного комітету України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 03.08.2023 № 12037-р/пк-пз (оголошення про проведення закупівлі оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-02-008669-а за лотом № 2).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/2333/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан».

Відповідачем надано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 3 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1 342 000,00грн. (2684,00грн. х 500);

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1 342 000,00грн. (2684,00грн. х 500);

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України, а тому дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу представника Антимонопольного комітету України на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог, та заперечень проти них.

У свою чергу відповідач не позбавлений можливості викласти свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 КАС України, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив (у разі його подання позивачем) пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено статтею 164 КАС України.

Крім того, Київський окружний адміністративний суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази. Не позбавлений таких прав і відповідач у цій справі.

Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Таким чином, ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Керуючись статтями, 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи №320/2333/24 за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.