Рішення

від 21.10.2024 по справі 320/2333/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року № 320/2333/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Антимонопольного комітету України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 03.08.2023 № 12037-р/пк-пз (оголошення про проведення закупівлі оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-02-008669-а за лотом № 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН», оскільки останній відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/2333/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН».

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що замовник не довів та документально не підтвердив, що скаржник відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю. Як наслідок, замовником неправомірно відхилено пропозицію скаржника, чим порушено вимоги п.44 Особливостей.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи №320/2333/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», як замовник, оголосило процедуру закупівлі № UA-2023-05-02-008669-а на придбання «ДК 021:2015:44820000-4 Лаки (лаки)».

ТОВ «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга 19.07.2023 № UA-2023-05-02-008669-а.b2 щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі.

Рішенням Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 03.08.2023 № 12037-р/пк-пз скаргу задоволено частково та постановлено зобов`язати ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» та рішення про визначення ТОВ «НВП Хімпродукт» переможцем процедури закупівлі - «ДК 021:2015:44820000-4 Лаки (лаки)» (оголошення про проведення закупівлі оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-02-008669-а за лотом № 2).

У висновках рішення відповідачем вказано, що замовник не довів та документально не підтвердив, що скаржник саме відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю.

Оскільки замовником було неправомірно відхилено пропозицію скаржника, що наведено у протоколі від 14.07.2023, позивачем порушено п.44 Особливостей, та, як наслідок, неправомірно визначено переможця процедури закупівлі, замовником порушено право на об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що є порушенням вимог статті 5 Закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII) визначено:

замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

орган оскарження - Антимонопольний комітет України.

Приписами частини першої статті 18 Закону №922-VIII закріплено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина шістнадцята статті 18 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону №922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

12.10.2022 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», якою встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації визначено у частині другій статті 22 Закону №922-VIII. За правилами частин третьої і четвертої цієї ж статті тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням пункту 28 Особливостей.

Частиною першою статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Подібне положення міститься у пункті 41 Особливостей.

Судом встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу, розкриття пропозицій відбулось 15.05.2023 року, пропозицію третьої особи відхилено замовником, а переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «НВП Хімпродукт».

Інформація про відхилення пропозиції третьої особи оприлюднена на веб-порталі уповноваженого органу 14.07.2023 року.

Відповідно до протоколу від 14.07.2023 року підставою для відхилення пропозиції третьої особи зазначено, що останнім не було підписано договір відповідно до тендерної документації, а натомість запропоновано інакшу (відмінну від викладеної у тендерній документації) редакцію договору, що в розумінні ст.646 ЦК України є відмовою від пропозиції замовника.

Відповідно до пункту 2 розділу VI документації замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.

З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Відповідно до пункту 6 розділу VI документації у разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав

визначених пунктом 44 Особливостей статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію переможця на підставі, визначеній підпунктом 3 пункту 41 Особливостей, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та Особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та пунктом 46 Особливостей.

Відповідно до пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 Днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, повідомлення про намір укласти договір зі скаржником оприлюднено 27.06.2023 року.

Третьою особою 11.07.2023 року завантажено підписаний зі його сторони договір поставки. Слід зазначити, що зміст зазначеного договору не відповідає змісту проекту договору, наведеного в Документації.

Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи описом вкладення від 09.07.2023 року, відповідно до якого третьою особою було направлено, зокрема, договір у 2х екземплярах, лист про направлення договору від 07.07.2023 № 7934- Т; листом від 07.07.2023 № 7934-Т, в якому зазначено, зокрема, наступне: «ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» отримано лише скан-версію договору, що не відповідає змісту пропозиції Учасника, та не отримано підписаного договору від замовника. Відтак, задля дотримання строків укладання договору, Учасник направляє договір про закупівлю з замовником за результатами закупівлі (Ідентифікатор закупівлі иА-2023-05-02-008669-а), що підписаний Учасником та скріплений його печаткою в двох екземплярах.

Одночасно з направленням договору засобами поштового зв`язку третя особа в межах строків, визначених законодавством для укладання договору, розміщує (завантажує) договір про закупівлю, підписаний КЕП уповноваженої особи Учасника на електронному майданчику закупівель, що відповідно до ч.4 ст. 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

При цьому суд зазначає, що документація не містить окремих вимог, що направлення зміненого договору вважається відмовою від підписання договору.

В даному випадку важливим моментом є підтвердження відмови переможця від підписання договору, оскільки саме на замовника, а не на переможця покладено обов`язок укласти договір про закупівлю. Тобто замовник повинен вчинити певні активні дії задля укладення договору про закупівлю.

Зокрема, у постанові від 01.02.2018 у справі № 922/1999/17З Верховний Суд вказав, що Конструкція "Замовник укладає", а не "Замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме на Замовника укласти договір, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, з переможцем торгів не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону".

Враховуючи, що третьою особою було вчинено дії, спрямовані на укладення договору про закупівлю, зокрема, направлення примірника підписаного договору на адресу замовника, а також листа від 07.07.2023 № 7934-Т, позивач не довів та документально не підтвердив, що ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» відмовився від підписання договору, а також не надав доказів, що він як замовник вчинив всі можливі дії задля укладення договору з переможцем.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача, що позивач не довів та документально не підтвердив, що третя особа саме відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Враховуючи наведене, пропозиція третьої особи була неправомірно відхилена позивачем з наведеної вище підстави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність дій, отже рішення Антимонопольного комітету України від 03.08.2023 № 12037-р/пк-пз (оголошення про проведення закупівлі оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-02-008669-а за лотом № 2) є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Антимонопольного комітету України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21 жовтня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.