Ухвала

від 21.10.2024 по справі 520/28745/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2024 р. справа № 520/28745/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" (вул. Павлівський майдан, буд. 5/7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43900890) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.10.2023 №71231 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙН - А» код ЄДРПОУ 43900890 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" код ЄДРПОУ 43900890 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Суд зазначає, що якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про включення до переліку ризикових становить шість місяців із дня, коли платник дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517, від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020.

У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає три місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №71231 від 23.10.2023 про відповідність ТОВ "РЕЙН-А" критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, до суд з даним позовом ТОВ "РЕЙН-А" звернулось 09.10.2024 (згідно дати на поштовому конверті), тобто з істотним порушення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Разом із позовною заявою представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що пропуск строку на судове оскарження рішення від 23.10.2023 обумовлено військовою агресією рф проти України на підставі якої Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався. ТОВ "РЕЙН-А" 02.10.2023 у зв`язку із неможливістю забезпечити працівників належними умовами праці, а у працівників відсутності можливості виконувати належним чином свої трудові обов`язки видано наказ від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", а саме: з ОСОБА_1 , який обіймав посаду директора, ОСОБА_2 який обіймав посаду готувача сумішей (перероблення тютюну), ОСОБА_3 , який обіймав посаду бармена, що у свою чергу значно ускладнило виконання своїх прав і обов`язків з боку позивача, щодо належного захисту своїх прав, щодо своєчасного оскарження рішення ГУ ДПС від 23.10.2023, оскільки посадові особи позивача у тому числі директор, були позбавленні можливості виконувати свої службові обов`язки та взагалі не мали інформації щодо включення ТОВ "РЕЙН-А" до переліку підприємств які відповідають критеріям ризиковості.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача у заявленому клопотанні не зазначає жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали саме ТОВ "РЕЙН-А" реалізувати своє право на звернення до суду у встановлені законом строки, а лише вказує на введення в України воєнного стану з 24.02.2022.

Щодо посилання на наказ директора ТОВ "РЕЙН-А" від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", яким, зокрема, призупинено дію трудового договору з готувачем сумішей (перероблення тютюну) - ОСОБА_2 та барменом - ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI платники податків, податкові агенти та/або їхні посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною 1 ст. 42 Закону України від 6 лютого 2018 року №2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Крім того, ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Отже, посадовими особами підприємства є, зокрема, голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер незалежно від форми власності підприємства.

З огляду на викладене, відповідальність, в тому числі, за дотримання податкового законодавства, здійснення господарської діяльності у товаристві з обмеженою несуть посадові особи підприємства. Таким чином, посилання представника на призупинення дії трудового договору з готувачем сумішей (перероблення тютюну) - ОСОБА_2 та барменом - ОСОБА_3 є безпідставним.

Щодо посилання на призупинення дії трудового договору з директором ТОВ "РЕЙН-А" - ОСОБА_1 , суд зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником та керівником підприємства. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу - 100.

Отже, ОСОБА_1 , як засновник та керівник ТОВ "РЕЙН-А", несе відповідальність за здіснення господарської діяльності товариства, дотримання податкового законодавства, також несе фінансову, адміністративну і кримінальну відповідальність за вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що винесення директором ТОВ "РЕЙН-А" ОСОБА_1 наказу від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", яким призупинено дію трудового договору з директором - ОСОБА_1 , не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

На підставі вищевикладеного, за відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

Отже, у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" (вул. Павлівський майдан, буд. 5/7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43900890) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.