Ухвала

від 05.11.2024 по справі 520/28745/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 листопада 2024 р. справа № 520/28745/24Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" (вул. Павлівський майдан, буд. 5/7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43900890) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.10.2023 №71231 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙН - А» код ЄДРПОУ 43900890 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" код ЄДРПОУ 43900890 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 по справі №520/28745/24 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

31.10.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому останній просить суд поновити строк на судове оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №71231 від 23.10.2023.

У поданому клопотанні представник позивача посилається на ті самі підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які вже досліджувались судом в ухвалі від 21.10.2024.

Так, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтоване тим, що пропуск строку на судове оскарження рішення від 23.10.2023 обумовлено тим, що ТОВ "РЕЙНА" 02.10.2023 у зв`язку із неможливістю забезпечити працівників належними умовами праці, а у працівників відсутності можливості виконувати належним чином свої трудові обов`язки у зв`язку із озброєною агресією рф проти України, та у відповідності до приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було прийнято рішення та видано наказ від 02.10.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів», а саме ОСОБА_1 , який обіймав посаду Директора, ОСОБА_2 , який обіймав посаду готувача сумішей (перероблення тютюну), ОСОБА_3 , який обіймав посаду бармена, що у свою чергу значно ускладнило виконання своїх прав і обов`язків з боку позивача щодо належного захисту своїх прав та своєчасного оскарження рішення ГУ ДПС від 23.10.2023, оскільки посадові особи позивача, у тому числі Директор, були позбавленні можливості виконувати свої службові обов`язки та взагалі не мали інформації щодо включення ТОВ "РЕЙНА" до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості. Лише 01.08.2024 наказом «Про поновлення дії трудових договорів» поновлено дію трудового договору між ТОВ "РЕЙН-А" та ОСОБА_1 , який обіймає посаду Директора, після чого позивачу стало відомо про рішення від 23.10.2023 і він почав здійснення дій щодо відновлення роботи ТОВ.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Суд зазначає, що якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про включення до переліку ризикових становить шість місяців із дня, коли платник дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517, від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020.

У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає три місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №71231 від 23.10.2023 про відповідність ТОВ "РЕЙН-А" критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, до суд з даним позовом ТОВ "РЕЙН-А" звернулось 09.10.2024 (згідно дати на поштовому конверті), тобто з істотним порушення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Суд наголошує на тому, що позивач не заперечує пропуск строку звернення до суду із даним позовом, лише посилається на поважність такого пропуску.

Щодо посилання позивача на таку підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом як введення Указом Президента України №64/2022 в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який в подальшому неодноразово продовжувався, суд зазначає наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України і останній триває й досі.

Проте, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача у заявленому клопотанні не зазначає жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали саме ТОВ "РЕЙН-А" реалізувати своє право на звернення до суду у встановлені законом строки, а лише вказує на введення в України воєнного стану з 24.02.2022.

Початок бойових дій на території України та введення воєнного стану не може слугувати беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Щодо посилання на наказ директора ТОВ "РЕЙН-А" від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", яким, зокрема, призупинено дію трудового договору з готувачем сумішей (перероблення тютюну) - ОСОБА_2 та барменом - ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI платники податків, податкові агенти та/або їхні посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною 1 ст. 42 Закону України від 6 лютого 2018 року №2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Крім того, ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Отже, посадовими особами підприємства є, зокрема, голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер незалежно від форми власності підприємства.

З огляду на викладене, відповідальність, в тому числі, за дотримання податкового законодавства, здійснення господарської діяльності у товаристві з обмеженою відповідальністю несуть посадові особи підприємства.

Таким чином, посилання представника на призупинення дії трудового договору з готувачем сумішей (перероблення тютюну) - ОСОБА_2 та барменом - ОСОБА_3 є безпідставним.

Щодо посилання на призупинення дії трудового договору з директором ТОВ "РЕЙН-А" - ОСОБА_1 , суд зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником та керівником підприємства. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу - 100.

Отже, ОСОБА_1 , як засновник та керівник ТОВ "РЕЙН-А", несе відповідальність за здіснення господарської діяльності товариства, дотримання податкового законодавства, також несе фінансову, адміністративну і кримінальну відповідальність за вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що винесення директором ТОВ "РЕЙН-А" ОСОБА_1 наказу від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", яким призупинено дію трудового договору з директором - ОСОБА_1 , та поновлення дії трудового договору з 01.08.2024 не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що посилання представника позивача на винесення директором ТОВ "РЕЙН-А" ОСОБА_1 наказу від 02.10.2023 "Про призупинення дії трудових договорів", зокрема із директором ТОВ "РЕЙН-А" ОСОБА_1 та наказу від 01.08.2024 "Про поновлення дії трудових договорів", яким поновлено дію трудового договору з директором ТОВ "РЕЙН-А" ОСОБА_1 , не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що доказів зупинення господарської діяльності через форс-мажорні обставини, наявності рішення про неможливість виконання податкових зобов`язань ТОВ "РЕЙН-А" суду не надано.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таких доказів позивачем суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені позивачем підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙН-А" (вул. Павлівський майдан, буд. 5/7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43900890) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.