Постанова

від 10.10.2024 по справі 480/2202/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р. Справа № 480/2202/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Н.В. Савицька) від 15.07.2024 (повний текст складено 15.07.24) по справі № 480/2202/24 за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Обласного комунального закладу "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Сумської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Обласного комунального закладу Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Обласного комунального закладу "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Сумської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міжрайонної МСЕК про невизнання інвалідом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОНПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Обласний комунальний заклад «Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи» Сумська міжрайонна медико-соціальна експертиза» (код СДРІІОУ 03326423, м. Суми, вул. Бельгійська, 18) провести повторний огляд ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 на предмет встановлення їй групи інвалідності, у відповідності до вимог Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженій Наказом МОЗ України № 561 від 05.09.2011.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу "Сумський обласний центр Медико-Соціальної експертизи" в особі Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Обласного комунального закладу "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Сумської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного помилкового висновку з приводу того, що відповідачами враховувалися висновки обласного нейрохірурга КНП СОР "Сумська обласна клінічна лікарня" від 12.07.2023, лікаря-нейрохірурга Клінічної лікарні Святого Пантелеймона від 26.07.2023, а також враховані скарги хворої, дані об`єктивного обстеження, результати додаткових обстежень (МРТ-томограми шийного відділу хребта від 27.06.2023), комп`ютерна томографія головного мозку від 20.06.2023 та наявні у позивачки захворювання головного та спинного мозку, периферичних нервів та судинної системи лікарями-експертами Сумської міжрайонної та обласної МСЕК, оскільки висновок нейрохірурга від 23.10.2023 комісією не було враховано. Тому, комісією порушено процедуру проходження огляду, а саме не враховано висновок нейрохірурга від 23.10.2023, який повинен був бути врахований відповідачами, оскільки обстеження, яке позивачка проходила у ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" проходило саме за направленням відповідача і саме для того, щоб з`ясувати віднесені до компетенції лікаря-нейрохірурга питання. Вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення огляду на предмет встановлення позивачці групи інвалідності, адже рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. На думку позивачки, без висновку лікаря нейрохірурга від 23.10.2023 комісія прийняти рішення не могла.

Від відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечували та просили відмовити. Зазначили, що висновок нейрохірурга ОСОБА_2 від 23.10.2023 не відповідає формі первинної облікової документації №028/о, затвердженої Наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110, а саме: не містить прізвище, ім`я, по-батькові пацієнта, який був проконсультований, дату народження пацієнта, найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров`я, де заповнена форма, результатів функціональних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, відсутня печатка закладу охорони здоров`я. Зазначені у висновку лікаря-нейрохірурга від 23.10.2023 функціональні порушення зі сторони нервової системи та опорно-рухового апарату не відповідають критеріям для встановлення групи інвалідності відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затв. Постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, рішення першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, підтримала позицію викладену в відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2023, згідно направлення ТОВ «МЕДСОЮЗ+» ОСОБА_1 на МСЕК від 08.08.2023, відбувся огляд позивача Сумською міжрайонною МСЕК. За результатами огляду, на підставі документів, які були надані на МСЕК, комісія дійшла до висновку про наявність у гр. ОСОБА_1 обмеження життєдіяльності легкого ступеню, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності.

Позивач із даним висновком не погодилася, а тому рішення не було винесено та, на підставі абзацу 4 пункту 12 Положення про медико-соціальну експертну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, медико-експертна справа позивача була направлена на консультацію до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 як складний випадок.

За результатами огляду ОСОБА_1 , проведеного 26.09.2023, лікарі-експерти обласної МСЕК встановили наявність у позивача обмеження життєдіяльності легкого ступеню.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на комісії позивачу було роз`яснено про відсутність підстав для встановлення групи інвалідності, але ОСОБА_1 категорично не погоджувалася, тому рішення обласною МСЕК не було винесено та запропоновано пройти обстеження в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для визначення ступеню обмеження життєдіяльності, на що остання погодилася.

У стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення реконструктивної травматології та ортопедії Інституту позивач ОСОБА_1 перебувала з 16.10.2023 по 26.10.2023.

Основний діагноз: Наслідки невиробничої травми (2008 р.). Консолідований перелом с-н/3 лівої стегнової кістки. Стан після неодноразових оперативних втручань. Комбінована контрактура лівого культового суглоба, ПФС 0-1 ст. Консолідований перелом лівої ключиці у с/3, дзьобоподібного відростку зліва, зрощений перелом основної фаланги І пальця правої стопи. ПФ лівого плечового суглобу І ст.

Супутні діагнози: Гіперметропія слабкого ступеня, синдром «сухого ока» обох очей. Пресбіопія. Наслідки ДТН (23.03.2008 р. - невиробнича). Енцефалопатія II ст. змішаного ґенезу з кістами обох лобових часток, вєнтрикуломегалією, з нерізкою вестибуло-координаторною недостатністю, когнітившім зниженням. Конверсійний розлад. Вторинна артеріальна гіпертензія І стадія, 2 ступінь. Ризик 2. СН 0 ст. 0 ФК по NYNA.

Комісія Інституту дійшла до висновку, що зазначені порушення у ОСОБА_1 призвели до наступних видів обмеження життєдіяльності: до самостійного пересування 0 ст., до трудової діяльності 0 - І ст., до самообслуговування 0 ст., до орієнтації 0 ст., до спілкування 0 ст., до навчання 0 ст., до здатності контролювати свою поведінку 0-1 ст.

29.11.2023 Обласна МСЕК № 2 закінчила експертизу. Встановлена легка ступінь обмеження життєдіяльності: до самостійного пересування - 0, до трудової діяльності - 0-1, до самообслуговування - 0, до орієнтації - 0, до спілкування - 0, до навчання - 0, до здатності контролювати свою поведінку - 0. ОСОБА_1 особою з інвалідністю не визнана. Надані рекомендації при працевлаштуванні обмеження по лінії ЛКК, на підставі постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 (п.22, 26, 27), наказу МОЗ України № 561 від 05.09.2011 (н.2.2).

Медико-експертна справа ОСОБА_1 , після завершення консультації Обласною МСЕК № 2, була передана на Сумську міжрайонну МСЕК для завершення експертизи, видачі довідки про невизнання особою з інвалідністю, ознайомлення з висновком ДУ «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та надання роз`яснень щодо прийнятого рішення.

04.12.2023 Сумською міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 надані роз`яснення та обґрунтування рішення, видано довідку про невизнання особою з інвалідністю (форма 167/0), про що свідчить запис під № 14 в Журналі видачі довідок про невизнання інвалідом та отримання підтверджено особистим підписом позивача (а.с. 199-201).

Не погодившись із рішенням Сумської міжрайонної МСЕК від 04.12.2023 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , оформленим у вигляді довідки, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що на момент огляду Сумською міжрайонною МСЕК иа Обласною МСЕК №2 у позивача виявлено незначне обмеження життєдіяльності, що також підтверджено даними обстеження в Укр.держ. НДІ (консультативний висновок №5961). Незначне обмеження життєдіяльності не дає підстав згідно чинного законодавства для встановлення позивачеві групи інвалідності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Згідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Положеннями ст.3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико- соціальної експертизи» затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення №1317).

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. З Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписами пункту 10 вказаного Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар - психолог або психолог.

Згідно із п.п.11, 12, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (пункт 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317 (далі Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Відповідно до п.3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о «Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012р. №577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико-соціальну експертизу).

Так, згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011р. №561 (далі Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Отже, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому 1 ступені:

- обмеження самообслуговування І ступеня здатність до самообслуговування

використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися І ступеня здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання І ступеня здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що

навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності І ступеня часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації І ступеня здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування І ступеня здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку І ступеня здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі та у разі відповідності певним критеріям, комісія може визнати особу інвалідом, про що приймається рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час обстеження позивача в розпорядженні відповідачів була наявна вся медична документація щодо характеру та перебігу хвороби позивача, копії якої позивачем додано до справи (консультативні висновки, виписки тощо).

За результатами медичного обстеження позивача, в тому числі проведеного повторно на вимогу позивача, комісія дійшла висновку, що стан здоров`я позивача з урахування існуючого ступеня порушення функцій не дає підстави для встановлення йому групи інвалідності.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно врахована правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, відповідно до якого, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та наявність підстав для визнання її особою з з інвалідністю за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями МСЕК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Стосовно доводів скаржника про те, що порушено процедуру проведення МСЕК, а саме тим, що невраховано висновок лікаря-нейрохірурга від 23.10.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о Консультаційний висновок спеціаліста, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України 14.02.2012 № 110, затверджено форму "Консультаційного висновку спеціаліста". /а.с..85/

Дослідивши форму та зміст висновку лікаря-нейрохірурга від 23.10.2023 вбачається, що він не відповідає визначеній формі, що передбачена Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о Консультаційний висновок спеціаліста, адже не містить: прізвища, ім`я, по-батькові пацієнта, дати народження пацієнта, найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров`я, результатів функціональних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, відсутня печатка закладу охорони здоров`я та підпис завідувача поліклініки.

Тому твердження позивача про те, що неприйняття до уваги висновку лікаря-нейрохірурга від 23.10.2023 порушило процедуру проведення МСЕК не підтверджується матеріалами справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що при ухваленні рішення про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, невраховано електронні медичні документи, колегія суддів зазначає таке.

Твердження позивача спростовується, тим, що МРТ-томограма шийного відділу хребта від 27.06.2023 наявна в медико-експертній справі ОСОБА_1 , рентгенограма таза з захватом лівого стегна від 29.05.2023, рентгенограма кистей та передпліч, лівого стегна, лівої ключиці від 30.05.2023 наявні в медико-експертній справі ОСОБА_1 на сторінках 21,27 та 28.

Крім того, колегія суддів наголошує, що позивач оглядалася комісіями двох рівнів, а саме Сумською міжрайонною МСЕК та Обласною МСЕК №2 та проведено медико-соціальне експертне обстеження в Інституті.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не порушено процедуру проведення огляду, а рішення Сумської міжрайонної МСЕК про невизнання інвалідом ОСОБА_1 прийняте у відповідності до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ, Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV, Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 480/2202/24 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 21.10.24.