Постанова

від 21.10.2024 по справі 520/38018/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р. Справа № 520/38018/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 30.04.24 у справі № 520/38018/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ТЕРМІК"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» (далі за текстом також - позивач, ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК») звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також відповідачі), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 9808733/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2023;

№ 9808721/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.09.2023;

№ 9808722/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.09.2023;

№ 9808735/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 14.09.2023;

№ 9808737/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 18.09.2023;

№ 9808724/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.09.2023;

№ 9808725/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.09.2023;

№ 9808727/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 22.09.2023;

№ 9808728/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 25.09.2023;

№ 9808731/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.10.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»:

№ 1 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 2 від 11.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 3 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 4 від 14.09.2023 на суму 350 000,00грн. (ПДВ - 58 333,33грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 5 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 6 від 18.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 7 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 8 від 22.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 9 від 25.09.2023 на суму 400 000,00 грн (ПДВ - 66 666,67 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 1 від 03.10.2023 на суму 100 000,00 грн (ПДВ - 16 666,67 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 47104 від 26.12.2023 про відповідність ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України понесені ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» судові витрати, які складаються з судового збору 23 619,21 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 30 000,00 гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК»:

№ 9808733/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2023;

№ 9808721/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.09.2023;

№ 9808722/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.09.2023;

№ 9808735/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 14.09.2023;

№ 9808737/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 18.09.2023;

№ 9808724/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.09.2023;

№ 9808725/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.09.2023;

№ 9808727/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 22.09.2023;

№ 9808728/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 25.09.2023;

№ 9808731/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.10.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК»:

№ 1 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 2 від 11.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 3 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 4 від 14.09.2023 на суму 350 000,00грн. (ПДВ - 58 333,33грн) датою її подання на реєстрацію 04.10.2023;

№ 5 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 6 від 18.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 7 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн (ПДВ - 58 333,33 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 8 від 22.09.2023 на суму 300 000,00 грн (ПДВ - 50 000,00 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 9 від 25.09.2023 на суму 400 000,00 грн (ПДВ - 66 666,67 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023;

№ 1 від 03.10.2023 на суму 100 000,00 грн (ПДВ - 16 666,67 грн) датою її подання на реєстрацію 05.10.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 47104 від 26.12.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» судові витрати у сумі 11 809,60 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» судові витрати у сумі 11 809,60 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, а також пунктів 4, 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520. Зазначає, що оскаржувані у цій справі рішення прийняті відповідачем з урахуванням приписів Порядку №1165, а отже є правомірними. Вказує, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку № 520, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства.

Звертає увагу, що рішення № 47104 від 26.12.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ТЕРМІК» критеріям ризиковості платника податку є правомірним, з огляду на те, що ГУ ДПС у Харківській області була зібрана доказова база для підтвердження податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність задіяння ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» в мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Також указує на те, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, основним видом діяльності по КВЕД 71.12 є «діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах» (а саме консультування у сферах проектування з будівництва).

01.09.2023 між ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» та ТОВ «БУДСТРОЙ А1» укладено договір підряду № 22/2023-Б, відповідно до якого підрядник зобов`язується виготовити конструкції і провести роботи з монтажу фасадних, дверних та віконних конструкцій у ресторанному комплексі за адресою м. Гайсин Вінницької області, проспект Житній, 1, всі роботи за цим договором повинні бути виконані у строк до 25 листопада 2023 року. Відповідно до п. 3.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди №1, загальна ціна Договору складає 3 150 000,00 гривень. Відповідно до п.п. 3.3 Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником поетапно протягом дії Договору платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника у національній валюті України, передбачена авансова сплата. Відповідно до умов вказаного Договору від Замовника на розрахунковий рахунок позивача сплачено в якості авансової оплати кошти, а саме згідно з платіжними дорученнями: № 942 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн; № 944 від 11.09.2023 на суму 300 000,00 грн; № 943 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн; № 971 від 14.09.2023 на суму 350 000,00 грн; № 1003 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн; № 300 від 18.09.2023 на суму 300 000,00 грн; № 1004 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн; № 1017 від 22.09.2023 на суму 300 000,00 грн; № 1242 від 25.09.2023 на суму 400 000,00 грн; № 1278 від 03.10.2023 на суму 1000 000,00 гривень. Загальна сума оплати склала 3150 000,00 грн, у т. ч. ПДВ (20 %) - 525 000,00 гривень. Факт сплати та їх зарахування підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача.

Відповідно до вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» оформлено та направлено на реєстрацію такі накладні:

№ 1 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 58 333,33 грн;

№ 2 від 11.09.2023 на суму 300 000,00 грн, у т.ч.ПДВ 20%- 50 000,00 грн;

№ 3 від 11.09.2023 на суму 350 000,00 грн, у т.ч. ПДВ-20% - 58 333,33 грн;

№ 4 від 14.09.2023 на суму 350 000,00 грн, у т.ч.ПДВ 20% - 58 333,33 грн;

№ 5 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 58 333,33 грн;

№ 6 від 18.09.2023 на суму 300 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 50 000,00 грн;

№ 7 від 18.09.2023 на суму 350 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% -58 333,33 грн;

№ 8 від 22.09.2023 на суму 300 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 50 000,00 грн;

№ 9 від 25.09.2023 на суму 400 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 66 666,67 грн;

№ 1 від 03.10.2023 на суму 100 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% -16 666,67 гривень.

Всього направлено податкових накладних на загальну суму 3 150 000,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 525 000,00 грн.

Договором підряду № 22/2023-Б, а саме п. 2.3. та п. 4.1.2-4.1.3. Замовник надає Підряднику місця складування матеріалів та обладнання, тобто окремий склад для зберігання закуплених матеріалів Підряднику ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» не потрібен.

Виконання робіт за вказаним Договором підтверджується актом виконаних робіт від 23.11.2023 на суму 3 150 000,00 грн, який підписаний з обох сторін. З огляду на наведене, складання спірних податкових накладних підтверджується договором підряду №22/2023-Б від 01.09.2023, технічним завданням, додатковою угодою № 1 від 10.10.2023 з технічним завданням; банківськими виписками по рахункам з 11.09.2023 по 03.10.2023; актом виконаних робіт від 23.11.2023; актом звірки взаємних розрахунків; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 361, № 6811.

До зазначених податкових накладних ТОВ «Група Термік» отримані від контролюючого органу квитанції, за змістом яких документи збережено, реєстрація зупинена.

На виконання Наказу Мінфіну № 520 позивачем на адресу регіональної комісії ДПС надіслано повідомлення № 2 від 12.10.2023 (одне загальне до усіх спірних податкових накладних) та копії необхідних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, за якими складено податкові накладні № 1 від 11.09.2023; № 2 від 11.09.2023; № 3 від 11.09.2023; № 4 від 14.09.2023; № 5 від 18.09.2023; № 6 від 18.09.2023; № 7 від 18.09.2023; № 8 від 22.09.2023; № 9 від 25.09.2023; № 1 від 03.10.2023.

19.10.2023 від ГУ ДПС у Харківській області були отримані повідомлення про надання додаткових пояснень та документів.

23.10.2023 на адресу ГУ ДПС у Харківській області позивачем подано повідомлення № 2Д з додатковими поясненнями та документами до спірних податкових накладних. За результатами розгляду цих пояснень і копій документів, а також додатково наданих пояснень, відповідачем прийняті рішення:

№ 9808733/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2023;

№ 9808721/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.09.2023;

№ 9808722/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.09.2023;

№ 9808735/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 14.09.2023;

№ 9808737/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 18.09.2023;

№ 9808724/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.09.2023;

№ 9808725/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.09.2023;

№ 9808727/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 22.09.2023;

№ 9808728/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 25.09.2023;

№ 9808731/31797582 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.10.2023.

09.11.2023 відповідно до Постанови КМУ від 11.12.2019 за № 1165, якою затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (далі Порядок), позивачем в електронному вигляді на адресу центрального податкового органу ДПС України на вказані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних подані відповідні скарги з доданими до них документами у кількості 32 шт. до кожної скарги.

За результатами розгляду скарг ДПС Україні прийняті рішення про залишення скарг без задоволення з підстави ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберегіння і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів(інвентарізаціонної описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти примання передачі товарів(робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузеві специфіки накладних. Отже, під час процедури адміністративного оскарження вищезазначені скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС в Харківській області про відмову у реєстрації спірних податкових накладних залишені без змін.

Рішенням № 47104 від 26.12.2023 зазначено про невідповідність ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач не погодився з такими рішеннями відповідачів та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на що визнав протиправним та скасував рішення № 47104 від 26.12.2023 з покладенням на ГУ ДПС у Харківській області обов`язку виключити ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», є необґрунтованими та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню, з покладенням на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

Отже пунктом 8 додатка 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

Зі змісту отриманого позивачем рішення від 26.12.2023 за № 47104 (т. 2 а.с. 147-149) вбачається, що підставою для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є отримані від платника податку інформація та копії відповідних документів від 15.12.2023 за № 32/12-2023.

Проте у рішенні від 26.12.2023 за № 47104 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Зі змісту поданого відзиву на позов та апеляційної скарги вбачається, що в обґрунтування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення від 26.12.2023 за № 47104 про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку останній зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області була зібрана доказова база для підтвердження податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність задіяння ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» в мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Отже, приймаючи рішення від 26.12.2023 за № 47104, ГУ ДПС у Харківській області формально послалось на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначило суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікувало конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначило, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п.8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Також при дослідженні оскаржуваного рішення від 26.12.2023 за № 47104 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника, судом установлено, що воно прийнято з порушенням встановленого п.6 Порядку №1165, зокрема у відповідних полях рішення не зазначено детальна інформація (не ідентифіковано ризикові операції з конкретним платником податку), за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не зазначено з переліку документи, не надані позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а тільки вказано, що відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; відсутні документи, які підтверджують взаємовідносини з ризиковими контрагентами.

Так, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) чітко вимагає від комісії регіонального рівня зазначити конкретні документи, які не надані платником, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. При цьому до переліку таких документів, визначених встановленим порядком не входить загальне посилання на формулювання як «наявність податкової інформації».

Посилання ГУ ДПС у Харківській області у спірному рішення у графі «ненадані документи» на «накопичення залишків неріалізованих товарів» не відповідає ані затвердженій Порядком №1165 формі рішення (додаток 4), ані п.6 Порядку №1165, що, свою чергу, вказує на необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів ураховує правові висновки, викладені Верховним судом у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15, щодо того, що будь-яка податкова інформація, зокрема надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Комісія регіонального рівня, приймаючи рішення щодо віднесення платника податку до ознак ризиковості платника на додану вартість з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючим органом не доведено обґрунтованість та вмотивованість прийнятого ним спірного рішення, що, в свою чергу, спричиняє протиправність акту індивідуальної дії, як акту правозастосування.

Також колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня до розгляду питання про відповідність невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дозволяє стверджувати, що контролюючий орган діє не в порядку передбаченому законом, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту такого рішення, відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.12.2023 за № 32/12-2023.

Проте інформація від платника податку щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 зазначених Критеріїв ризику.

Тобто оскаржуване рішення від 26.12.2023 за № 47104 про відповідність ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» критеріям ризиковості платника податку прийняте з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Крім того, слід зазначити, що 11.01.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1428, якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Зокрема, змінами до Порядку №1165 змінено форми додатків до Порядку зупинення: 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», 6 «Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та 7 «Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий 2 номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та запроваджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, який визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Згідно з Довідником кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, вказаний у спірному рішенні код 11 розшифровується як «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітностію. В цій справі застосування коду 11 відповідачем належними та достатніми доказами не підтверджено.

Водночас поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності, відтак кожен з платників податків має неси індивідуальну відповідальність за свою діяльність.

Відповідачами не надано суду належних та достатніх доказів щодо неналежного ведення господарської діяльності ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», задіяння такого в схемах по ухиленню від сплати податків, формування та подання до контролюючого органу незаконної податкової звітності за наслідками здійснених господарських операцій із контрагентами, не підтвердженої первинними та бухгалтерськими документами.

Посилання ГУ ДПС у Харківській області на наявність інформації, що стосовно ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за номером 42021000000000222 від 28.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем), вказаних висновків не спростовує.

Так, за матеріалами справи ГУ ДПС направлено запит до Національної поліції щодо зазначеного кримінального провадження та отримано відповідь, відповідно до якої: «у кримінальному провадженні № 42021000000000222 від 28.10.2021 визначена підслідність за Головним слідчим управління Національної поліції України, у зв`язку з чим кримінальне провадження направлено для здійснення досудового розслідування до Головного слідчого управління Національної поліції України. На теперішній час кримінальне провадження № 42021000000000222 від 28.10.2021 до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області не надходило».

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20, від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20.

Щодо висновків суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацами першим, третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за №1246 зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 17 Порядку № 1246 визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:

1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;

2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;

3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз. 8 пункту 40 Порядку 1165).

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі за текстом - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.

Проте рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як убачається з матеріалів справи, спірні податкові накладні № 1 від 11.09.2023; № 2 від 11.09.2023; № 3 від 11.09.2023; № 4 від 14.09.2023; № 5 від 18.09.2023; № 6 від 18.09.2023; № 7 від 18.09.2023; № 8 від 22.09.2023; № 9 від 25.09.2023; № 1 від 03.10.2023 складені ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» за фактом отримання попередньої оплати і на виконання господарських взаємовідносин з ТОВ «БУДСТРОЙ А1», що підтверджено первинними документами: договором підряду № 22/2023-Б від 01.09.2023, технічним завданням, додатковою угодою № 1 від 10.10.2023 з технічним завданням; банківськими виписками по рахункам з 11.09.2023 по 03.10.2023; актом виконаних робіт від 23.11.2023; актом звірки взаємних розрахунків; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 361, № 6811.

Згідно з отриманими позивачем квитанціями відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ІІН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає н.8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили пропозицій щодо надання конкретних документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22.

Колегія суддів зауважує, що будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі №140/2093/18.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Враховуючи зміст квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, позивач направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Тобто у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження відповідних господарських операцій.

Повідомленнями контролюючого органу запропоновано позивачу надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, а саме первинних документів щодо транспортування продукції; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; первинних документів на придбання товарів.

Позивачем направлені до контролюючого органу додаткові пояснення з копіями документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

В свою чергу в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття Комісією ДПС рішення про реєстрацію ПН.

Так, оскаржуваними рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Проте матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу разом із письмовими поясненнями копій усіх необхідних документів щодо господарських операцій, які стали підставою для оформлення спірних податкових накладних позивачем, що є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2023 № 9808733/31797582, № 9808721/31797582, № 9808722/31797582, № 9808735/31797582, № 9808737/31797582, № 9808724/31797582, № 9808725/31797582, № 9808727/31797582, № 9808728/31797582, № 9808731/31797582.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ГРУПА ТЕРМІК" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, складені ТОВ "ГРУПА ТЕРМІК", колегія суддів зауважує таке.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165.

Зокрема, згаданою Постановою Кабінету Міністрів України №1428 до Порядку №1165 внесено зміни та встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Разом з цим судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Оскільки рішення про визначення ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є також зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, складені ТОВ "ГРУПА ТЕРМІК".

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 520/38018/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк