Ухвала

від 21.10.2024 по справі 520/4270/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 жовтня 2024 р.Справа № 520/4270/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 520/4270/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ"

до Харківської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року задоволено позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

На зазначене рішення суду Харківськя митниця подала апеляційну скаргу. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Харківською митницею оскаржено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/4270/24 у встановлені законодавством строки. Однак у зв`язку з технічним забоєм у Електронному суду Апеляційна скарга №10-02/10-02/8.19/4042 від 11.06.2024 (копія додається) не була доставлена до суду.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалене 13.05.2024 р.

Апеляційна скарга подана до суду засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" 15.10.2024 р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Як вказувалося вище, в обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що Харківською митницею оскаржено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/4270/24 у встановлені законодавством строки. Однак у зв`язку з технічним забоєм у "Електронному суді" апеляційна скарга № 10-02/10-02/8.19/4042 від 11.06.2024 (копія додається) не була доставлена до суду.

Надаючи оцінку цим доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (по тексту - ЄСІТС).

Пунктом 36 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).

Відповідно до пункту 12.13 «Оскарження рішення» розділу 12 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи від 29.12.2023 № 230/ОД затвердженої ДП "Інформаційні судові системи" (далі - Інструкція) за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.

Згідно з пунктом 2.14 розділу 2 Інструкції, після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (пункт 2.18 розділу ІІ Інструкції).

З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції убачається, що у разі надсилання користувачем через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Харківська митниця, у випадку формування в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" 11.06.2024 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, мала змогу пересвідчитися у направленні її до Другого апеляційного адміністративного суду та її доставку. В свою чергу, відповідач не наводить обґрунтувань щодо того, коли саме ним було виявлено, що апеляційну скаргу не було доставлено та чим це підтверджується, оскільки з дати 11.06.2024 р. до 15.10.2024 р. минув значний проміжок часу, а Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, відповідач не надає жодних доказів на підтвердження факту технічного збою в підсистемі "Електронний суд", доказів звернення до адміністратора ЄСІТС щодо підтвердження таких обставин. Також суд звертає увагу, що долучена до апеляційної скарги від 15.10.2024 р. копія апеляційної скарги від 11.06.2024 р. за формою не є такою, що створена в підсистемі "Електронний суд".

Суд також враховує, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Враховуючи наведене, термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.Судді(підпис) (підпис)Катунов В.В. Ральченко І.М.