Постанова

від 16.10.2024 по справі 280/2109/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2109/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Богатинський Б.В.) в адміністративній справі №280/2109/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.02.2024 №00019560709 про накладення штрафу в розмір 3564676,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про незгоду з оскарженим рішенням податкового органу, яке прийнято на підставі акту фактичної перевірки, за висновками якого позивачем допущено порушення п. 12 ст. 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Так зазначає, що фактична перевірка проведена всупереч встановленому законом порядку та за відсутності правових підстав. Податковий орган не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки. Крім того, позивач вважає, що не було вчинене порушення, за яке застосовано штрафну санкцію, оскільки на початку перевірки контролюючому органу надано документи щодо ведення товарного обліку, опис залишків товару, накладні на внутрішнє переміщення товару та акти приймання-передачі товару на комісію. До заперечень на акт перевірки також були надані паперові копії первинних документів на весь товар, який перебував у продажу на момент перевірки, проте, вважає, відповідач не надав їм належної оцінки. Також позивач зазначив, що термін фактичної перевірки становив 10 діб, жодних запитів про надання документів вручено не було, а сама перевірка проведена за 3 години.

Ухвалою суду від 05 квітня 2024 залучено до участі у справі як другого відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки доводам позивача, не повно встановлено обставини справи. Так сторони не спростували того, що на початку перевірки контролюючому органу надано документи щодо ведення товарного обліку, опис залишків товару, накладні на внутрішнє переміщення товару та акти приймання-передачі товару на комісію. А сам акт підписано із запереченнями. Акт опису також підписано із зауваженнями. Під час розгляду справи було зазначене, та не спростовується податковим органом, що під час перевірки на підтвердження обліку товарних запасів були надані документи в електронному вигляді. Про що зазначено у акті перевірки та акті опису. Також не надано належної оцінки доводам позивача про невручення жодного запиту суб`єкту господарювання.

Відповідачами подані відзиви на апеляційну скаргу в яких просять відмовити у її задоволенні.

У відзивах відповідачі зазначили про те, що рішення про застосування штрафної санкції за порушення вимог п.12 ст. З Закону № 265/95-ВР прийнято правомірно. Так під час проведення фактичної перевірки не було надано документів, що підтверджують походження та обліку товарів, що на момент перевірки знаходяться у магазині. Акт зняття залишків від 19.01.2024 підписаний продавцем непродовольчих товарів. Доводи позивача про відсутності правових підстав проведення фактичної перевірки (не зазначення їх у наказі), є безпідставними та спростовані під час розгляду справи.

Розгляд справи здійснено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідачів у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити, підтримали доводи відзивів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі листа ДПС України від 22.06.2023 № 14597/7/99-00-07-04-03-07, щодо здійснення аналізу ризиків у діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які перебувають на податковому обліку та пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80, керуючись ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.8 ст. 80, п.82.3 ст.83 Податкового кодексу України (далі - ПК України) керівником Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято наказ №101-п від 17.01.2024 про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за місцем здійснення нею господарської діяльності в АДРЕСА_1 , ТРЦ "Нарру Mall" магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", терміном 10 діб з 19.01.2024 за період діяльності відповідно до ст.102 ПК України, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, у тому числі здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно наказу фахівцям Головного управління ДПС у Рівненській області виписані направлення № 212/ЖЗ/17-00-07-05-15 від 17.01.2024 та № 213/ЖЗ/17-00-07-05-15 від 17.01.2024 на проведення фактичної перевірки. Копія наказу, направлення на перевірку та службові посвідчення вручались для ознайомлення під підпис продавцю непродовольчих товарів позивача - ОСОБА_2 .

19.01.2024 складений акт №742/ж5/17-00-07-05-17/2692406945 фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , перевіркою встановлено, не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів, за місцем їх реалізації а саме: на початок перевірки та під час її проведення не надано документів, що підтверджують походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 3564676,00 грн (згідно акту зняття залишків від 19.01.2024р.).

02.02.2024 позивач надала до Головного управління ДПС у Рівненській області заперечення на акт фактичної перевірки від 19.01.2024.

На підставі акта фактичної перевірки від 19.01.2024 №742/ж5/17-00-07-05-17/2692406945 за порушення пункту 12 статті 3 Закону № №265/95-ВР відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.02.2024 №00019560709 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмір 3 564 676, 00 грн (три мільйона п`ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість гривень 00 коп.).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскільки позивачем на початок перевірки не надано документи, що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , згідно акта зняття залишків від 19.01.2024 на загальну суму 3564676,00грн, то застосування до позивача фінансової санкції є правомірним. Також судом відхилені доводи позивача про не зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки підстави для її проведення, оскільки наказ містить посилання на законодавчу норму, що визначає підстави проведення такого виду перевірки. Зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Щодо підстав визначених у наказі про проведення перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: (п.80.2.2.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

"У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним."

Колегія суддів звертає увагу, що у наказі Головного управління ДПС у Рівненській області №101-п від 17.01.2024 про проведення фактичної перевірки містить посилання на лист ДПС України від 22.06.2023 №14597/7/99-00-07-04-03-07, а також зазначені підстави для проведення фактичної перевірки «… на підставі пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80, ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.8 ст. 80, п.82.3 ст.83 ПК України…»

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Відповідачем суду була надана копія доповідної записка від управління податкового аудиту від 17.01.2024 №162/17-00-07-05-10, у якій запропоновано організувати проведення фактичної перевірки господарського об`єкту "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ "Нарру Mall" на виконання листа ДПС України від 22.06.2023 №14597/7/99-00-07-04-03-07, щодо здійснення аналізу ризиків у діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які перебувають на податковому обліку.

Враховуючи висновки Верховного Суду та приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, суд доходить до висновку, що оскільки в наказі вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі обіг товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, доводи позивача про невиконання вимог закону щодо підстав для проведення фактичної перевірки, є помилковим.

Щодо встановленого порушення за результатами проведеної фактичної перевірки.

Так, відповідно до акта №742/ж5/17-00-07-05-17/2692406945 фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , перевіркою встановлено, не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів, за місцем їх реалізації а саме: на початок перевірки та під час її проведення не надано документів, що підтверджують походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 3564676,00 грн (згідно акту зняття залишків від 19.01.2024р.) Цим встановлено порушення вимог п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів, за місцем їх реалізації, а саме: на початок перевірки та під час її проведення не надано документів та за ст. 20 Закону № 265/95-ВР відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.02.2024 №00019560709 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмір 3564676,00грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 затверджений Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП (далі - Порядок №496).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно пункту 9 розділу ІІ Порядку №496, заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку №496 визначено, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №496, форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Вказані норми законодавства не забороняють вести облік товарних запасів у томі числі за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) в електронній формі.

Отже, враховуючи вказані норми законодавства, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Підставою для застосування штрафних санкції є, зокрема, не виконання суб`єктом господарювання обов`язку з надання до перевірки документів, підтверджуючих облік товарів, які перебували у місці продажу (господарському об`єкті).

Як свідчать фактичні обставини справи, контролюючий орган встановив правопорушення, за яке і застосовано штрафну санкцію, як не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). (а.с. 16, 19, 20 Т1)

Разом з тим, акт перевірки підписаний із запереченнями.

Так особа, яка фактично здійснює продаж товарів під час перевірки зазначила, що облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) ведеться в електронній формі і така форма була надана перевіряючим на їх вимогу. Подібні заперечення зазначені у акті зняття залишків товару. (а.с. 20 Т1 95, 119 Т5)

Представник ГУ ДПС у Рівненській області не заперечував тієї обставини, що під час перевірки, особа, яка фактично здійснює продаж товарів надала документ з обліку товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) в електронному вигляді. Проте зазначила, що це була, за позицією відповідача, суцільна форма товарів які начебто не всі відносяться до цього господарського об`єкту.

Із зазначеним твердженням не погоджувався позивач. Подавав заперечення зокрема і на акт перевірки.

Доказів того, що під час перевірки були досліджені надані позивачем (особою, що здійснює продаж товару) форма ведення обліку товарних запасів, матеріали перевірки не містять.

В свою чергу позивачем як до заперечення так і суду надано форму ведення товарного обліку, опис залишків, та за позицією останнього саме такі документи надавалися і під час перевірки. (а.с. 21 - 25 Т1)

Таким чином, оскільки суду не надано доказів, що податковим органом досліджувались форма ведення обліку товарних запасів, відсутній як опис так і інші докази невідповідності її саме тим товарам, які знаходилися на місці реалізації, а також те, що не є спростованим надання під час перевірки форма ведення обліку товарних запасів в електронній формі, висновки відповідача про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є недоведеним.

Так на думку колегії суддів саме внаслідок належного опрацювання отриманої інформації, проведеного відповідно до норм податкового законодавства, контролюючий орган зобов`язаний довести факт податкового порушення, а не покладати на платника податків відповідальність.

Суд зауважує, що у силу приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи, матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Водночас належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин факту відсутності документу, який підтверджує облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) в паперовій та/або електронній формі на суму 3564676,00грн матеріали проведеної фактичної перевірки не містять та до суду не надано.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, зокрема ГУ ДПС у Рівненській області, зазначені і в судів апеляційній інстанції, що позивачем не було надано хоча б копій первинних документів, оскільки контролюючий орган під час перевірки не встановив такого складу правопорушення, як не надання документів, що підтверджують придбання та походження товарів, що реалізовувались.

Також колегія суддів звертає увагу, що враховуючи дату і час початку проведення перевірки (19.01.2024 об 11-32год) і дату і час закінчення її проведення (19.01.2024 о 14-35год), об`єктивна можливість скласти опис зняття залишків товару у кількості 1809 одиниць із зазначенням назви як українською так і англійською мовами, а також зазначенням номеру проби виробу, кількості, ваги і вартості, є сумнівною.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про встановлене порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР , оскільки відповідачем не доведено суду факту не ведення обліку товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Так, оскільки позовні вимоги направлені на скасування спірного податкового повідомлення-рішення прийнятого ГУ ДПС у Запорізькій області, а позивачем при поданні позовної заяви до суду та апеляційної скарги сплачений судовий збір у сумі 37850,00грн (15140,00грн. + 22710,00грн) за рахунок бюджетних асигнувань останнього слід стягнути понесені судові витрати на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року в адміністративній справі №280/2109/24 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.02.2024 №00019560709 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмір 3564676, 00 грн (три мільйона п`ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 37850,00грн. (тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак