Ухвала

від 18.10.2010 по справі 20/128-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" жовтня 2010 р.                                                                  Справа № 20/128-10

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Т.М. –Україна»

про зобов’язання товариства виплатити частку учаснику товариства, що вибув, шляхом передачі майна в натурі, про визнання права власності на автотранспортний засіб та зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Бабкіна В.М.

встановив:

Господарським судом Київської області розглядається справа № 20/128-10 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Т.М. –Україна» про зобов’язання товариства виплатити частку учаснику товариства, що вибув, шляхом передачі майна в натурі, про визнання права власності на автотранспортний засіб та зобов’язання вчинити певні дії.

15.10.2010 р. до господарського суду ТОВ «С.Т.М. –Україна»було подано зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. № 12277 від 15.10.2010 р.) до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної шкоди.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами частини першої ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Отже, даною нормою передбачено право відповідача подати зустрічний позов до відповідача, проте обмежено вказане право певною процесуальною стадією розгляду справи –до початку розгляду справи по суті. Отже, після початку розгляду справи по суті відповідач в силу ст. 60 ГПК України втрачає відповідне право.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з’ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо).

Подання зустрічного позову після початку розгляду господарським судом справи по суті тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 1 частини першої і частинами другою та третьою статті 63 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України (п. 1.4 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів»№ 4 від 04.08.2010 р.).

Як вбачається з протоколу судового засідання господарського суду Київської області від 14.09.2010 р. у справі № 20/128-10, у даному засіданні судом здійснювалося дослідження матеріалів справи та доказів, поданих позивачем, а також заслуховувалися пояснення представника позивача.

За таких обставин, враховуючи, що розгляд справи № 20/128-10 по суті розпочався у судовому засіданні 17.09.2010 р., вказана зустрічна позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області і підлягає поверненню.

Крім того, відповідно до п. 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002 р., діючими на момент подання позовної заяви до господарського суду Київської області, встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Отже, зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.

Проте, в переліку додатків до позовної заяви ТОВ «С.Т.М. –Україна» б/н, б/д (вх. № 12277 від 15.10.2010 р.) не зазначений документ, що підтверджує відправлення позовної заяви з додатками відповідачеві за зустрічним позовом.

Крім того, фактично до зустрічної позовної заяви ТОВ «С.Т.М. –Україна» не додані докази, які підтверджують відправлення ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно приписів п. 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності з п. 5.1 роз’яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(із змінами та доповненнями) платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.

Крім того, пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93 № 15, передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Натомість в якості доказу сплати державного мита позивачем до позовної заяви додано ксерокопії платіжних доручень № 777 від 13.10.2010 р. на суму 450,00 грн. та № 781 від 13.10.2010 р. на суму 1291,37 грн.

Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Водночас, приписами п. 3-1 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додано ксерокопію платіжного доручення № 778 від 13.10.2010 р. на суму 250,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Викладене унеможливлює вважати платіжне доручення № 778 від 13.10.2010 р. належним доказом сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з приписами п. 10 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з приписами ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів»(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Позовна заява подана з порушенням норм п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зокрема, додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, а тому не можуть вважатись доказами, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Викладене вище є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК України.

Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 60, п.п. 3, 4, 6, 10 частини 1 статті 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Т.М. –Україна»було подано зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. № 12277 від 15.10.2010 р.) у справі № 20/128-10 та додані до неї документи повернути без розгляду.

2.  Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

          Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 99 арк. – ТОВ «С.Т.М. –Україна».

Суддя                                                                                            В.М. Бабкіна