Ухвала

від 21.10.2024 по справі 380/3754/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3754/24 пров. № А/857/26037/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Нос С. П., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 380/3754/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОВА КАРПАТСЬКІ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОВА КАРПАТСЬКІ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Однак вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить 4 вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 12112,00 грн. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Перевіривши матеріали апеляційної скарги суддя встановив, що її подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 14534,40 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 14534,40 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків .

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаних недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом пропущено строк апеляційного оскарження виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення прийняте 17 квітня 2024 року.

Апеляційну скаргу подано 15 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі. Скаржник зазначає, що ним вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги, однак у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору відповідач був позбавлений можливості вчасно виконувати вимоги процесуального закону. Вважає, що повторне право на звернення з пропуском встановленого законом строку, у зв`язку з відсутністю фінансування є вагомою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд зверну увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з цим, податковий орган, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Львівській області від 15.10.2024.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 380/3754/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОВА КАРПАТСЬКІ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС. П. Нос