Ухвала

від 29.11.2024 по справі 380/3754/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

29 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3754/24 пров. № А/857/26037/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Носа С. П.суддів -Кухтея Р. В. Шевчук С. М.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 380/3754/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОВА КАРПАТСЬКІ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України та порушенням норм ст. 296 КАС України не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 жовтня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.

30 жовтня 2024 року апелянт подав заяву про усунення недоліків, яку судом апеляційної інстанції частково задоволено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

22 листопада 2024 року Головним управління ДПС у Львівській області повторно подано заяву про усунення недоліків, в якій апелянт повторно просить продовжити процесуальний строк для сплати судового збору або ж відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі.

Даючи правову оцінку вказаній заяві про усунення недоліків та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду заяву про усунення недоліків, у якій апелянт просить продовжити процесуальний строк для сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що також апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року було залишено без руху з підстав пропуску строку апеляційного оскарження, однак Головне управління ДПС у Львівській області не навело у своїх заявах поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім цього, поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на приписи ст. 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суб`єкти владних повноважень, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо поданої заяви про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів для потреб сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п.45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору колегія суддів оцінює критично, оскільки надати аналіз наявності/відсутності фінансування можливо лише за наявності відповідних документів, разом з тим, апелянтом до вказаної заяви не долучено належних доказів на підтвердження вказаних обставин та відповідних документів щодо вчинення відповідних дій для сплати судового збору у цій справі, а тому такі обставини не можуть вважатися поважною причиною для продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про введення воєнного стану в Україні, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Головне управління ДПС у Львівській області не надало належних та допустимих доказів про неможливість виконання покладених на неї обов`язків у період дії воєнного стану.

Крім того, будь-яких змін щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення, розстрочення сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір та/або КАС України станом на дату прийняття цієї ухвали не внесено.

Колегія суддів зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, зокрема у справі №380/3754/24 не може вважатися поважною причиною для продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі, тому заява про усунення недоліків задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З цих підстав у задоволенні заяви про усунення недоліків необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області від 22 листопада 2024 року про усунення недоліків.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 380/3754/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДРОВА КАРПАТСЬКІ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук