Ухвала

від 21.10.2024 по справі 280/3394/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 280/3394/23

адміністративне провадження № К/990/37470/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №280/3394/23 за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Запорізькій області щодо стягнення в період з 27 грудня 2022 року по 10 травня 2023 року сплачених ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» грошових коштів в розмірі 914 878,05 грн в рахунок погашення безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Запорізькій області зробити перерахунок в інтегрованих картках платника податків в ІТС «Податковий блок» в зв`язку із безпідставним стягненням в період з 27 грудня 2022 року по 10 травня 2023 року сплачених ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» грошових коштів в розмірі 914 878,05 грн в рахунок погашення безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Запорізькій області щодо стягнення в період з 27 грудня 2022 року по 10 травня 2023 року сплачених ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» грошових коштів в розмірі 279 400,61 грн в рахунок погашення безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість. Зобов`язано Головне управління ДПС в Запорізькій області зробити перерахунок в інтегрованих картках платника податків в ІТС «Податковий блок» в зв`язку із безпідставним стягненням в період з 27 грудня 2022 року по 10 травня 2023 року сплачених ДП «Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№55)» грошових коштів в розмірі 279 400,61 грн в рахунок погашення безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДПС у Запорізькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалами Верховного Суду від 12 серпня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №280/3394/23.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформульовано у даних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового та пов`язаного з ним законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №280/3394/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов