Рішення

від 21.10.2024 по справі 211/4617/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/4617/24

Провадження № 2/211/2255/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» в особі арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» в особі арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначила, що 18 березня 1980 року між домоуправлінням №5 тресту «Криворіжіндустрбуд» та її матір`ю, ОСОБА_2 , було укладено договір найму житлового приміщення у будинках, належних ЖКГ тресту «Криворіжіндустрбуд», а саме квартири АДРЕСА_1 на склад усієї родини. У додатках до договору зазначено ордер №990 від 14.11.1979. Вказані обставини встановлені рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2022 у цивільній справі №211/587/20. ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», який є правонаступником прав та обов`язків тресту «Криворіжіндустрбуд» та балансоутримувача спірного житла станом на час її звернення до суду, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі №904/4137/20 визнано банкрутом та припинено процедуру розпорядження його майном. Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 12.03.2024 у справі №211/715/24 визнано за нею право користування 1/2 часткою житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 та підтвердило правомірність його використання. 19 квітня 2024 року було зареєстроване її місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2024/003935049. 29 квітня 2024 року вона отримала довідку КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» №209822, в якій їй повідомлено, що за даними архівної справи станом на 31.12.2012 за квартирою АДРЕСА_3 , право власності не зареєстровано. За змістом відповіді управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької місткої ради №17/16/1091 від 24.05.2024 вбачається, що відсутні правові підстави щодо визнання квартири АДРЕСА_1 безхазяйним майном. 03 червня 2024 року вона звернулася через Центр з адміністративних послуг «Віза» до Довгинцівської районної у місті ради із заявою про оформлення передачі у приватну власність шляхом приватизації згаданого житла, надавши необхідний для розгляду перелік документів. 04 червня 2024 року виконавчий комітет повідомив її, що квартира АДРЕСА_4 не перебуває ні на балансовому обліку комунального майна територіальної громади міста, ні на балансовому обліку державного майна в управлінні державних підприємств, організацій, установ, отже, вважається передчасним прийняття рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_1 . 07 червня 2024 року вона звернулася до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради з проханням прийняти на балансовий облік житлову нерухомість, а саме квартиру АДРЕСА_1 та зареєструвати право комунальної власності. За змістом відповіді Департаменту вбачається, що передача квартир, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку, за ініціативою фізичних осіб до комунальної власності територіальної громади законом не передбачено. Прийняття квартир (житлових приміщень) на балансовий облік департаменту можливий виключно у разі прийняття рішення міської ради про передачу такого приміщення до комунальної власності територіальної громади. 10 липня 2024 року, діючи в її інтересах, адвокат Бордунова І.О. звернулася до ліквідатора ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» - арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича із адвокатським запитом щодо повідомлення про вчинені заходи, спрямовані на передачу територіальній громаді міста Кривого Рогу житлового фонду, зокрема, 1/2 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 , до та під час процедури банкротства ПрАТ «Криворіжіндустрбуд». 12 липня 2024 року надійшла відповідь, за змістом якої вбачається, що на даний час створені перешкоди діям ліквідатора ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», які унеможливлюють повноцінне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків, у тому числі надання вище витребуваної інформації. 12 липня 2024 року вона звернулася до Криворізької міської ради з проханням безоплатно та без додаткових умов прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 . Станом на час звернення до суду відповідь від Криворізької міської ради не надходила. Тому просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Криворіжіндустрбуд» (код ЄДРПОУ 01239186), в особі арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, передати територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати Криворізьку міську раду безоплатно та без додаткових умов прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради провести дії та прийняти рішення щодо набуття нею права власності шляхом приватизації на 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року підготовче судове засідання закрите та справу призначено до судового розгляду.

05 серпня 2024 року ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» в особі арбітражного керуючого Чупруном Є.В. надіслав до суду відзив на позов, з якого вбачається, що даний момент визначити склад ліквідаційної маси банкрута - ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», неможливо, тому не є можливим надати обґрунтований відзив на позов.

27 серпня 2024 року представником відповідача Криворізької міської ради Совою Ю.В. скеровано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за необхідне при ухваленні рішення у справі залишити відзив без розгляду, оскільки всупереч вимог ст. 178 ч. 7 ЦПК України відзив подано поза межами строку, визначеному в ухвалі про відкриття провадження у справі, при цьому представником не порушено питання щодо поновлення строку для подання відзиву на позов та визнання причини пропуску строку поважними.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача адвокат Бордунова І.О. звернулася до суду із заявою, згідно якої просила проводити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, на вимогах наполягала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Криворіжіндустрбуд» в особі арбітражного керуючого Чупруна Є.В., звернувся до суду із заявою, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності за наявними у матеріалах справи документами.

Представник відповідача Криворізької міської ради Сова Ю.В., відповідно до прохальної частини відзиву на позов, просила розглянути справу за відсутності представника ради.

Представник Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради Таборовець Н.В. звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника виконкому, при ухваленні рішення у справі покладаються на розсуд суду.

Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд доходить таких висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на вимоги ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 84 частиною 4 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із нормами статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Частиною 1 статті 345 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передбачено, що об`єктами передачі згідно з цим Законом є, крім іншого, об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування (стаття 3 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності»).

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських районних у містах рад. а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об`єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами.

Згідно із частиною 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Передача об`єктів у комунальну власність територіальних громад відбувається шляхом прийняття рішення відповідною радою про надання згоди на прийняття об`єктів та їх фактичної передачі за процедурою, відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року №891, Положення про порядок передачі об`єктів права державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482.

У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на Інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону частини 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Згідно із положенями частини 1 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно із пунктом 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. (Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає).

Відповідно до вимог частини 11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Судом встановлені такі обставини та визначені до них правовідносини.

Як встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.06.2023 у справі №211/587/20 та не заперечується сторонами, 18 березня 1980 року між домоуправлінням №5 тресту «Криворіжіндустрбуд» та ОСОБА_3 було укладено Договір найму житлового приміщення у будинках, належних тресту, а саме, квартири АДРЕСА_1 . Вказаний Договір було укладено на підставі ордеру №990 від 14 листопада 1979 року (а.с. 14 копія договору, https://reyestr.court.gov.ua/Review/111521878).

Згідно із копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111521878).

Факт родинних відносин між первісним квартиронаймачем, ОСОБА_3 , що укладала договір найму жилого приміщення в домах, належних ЖКГ тресту «Криворіжіндустрбуд» від 18.03.1980, та позивачем, ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим Дзержинським відділом РАГСу 13.11.1975 та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 , виданим Дар`ївською сільрадою Болозерського району Херсонської області (а.с. 15-17 копія рішення).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №211/715/24, яке не оскаржене та набрало законної сили 18.04.2024, за ОСОБА_1 визнано право користування 1/2 часткою житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 15-17 копія рішення).

На підставі вказаного рішення позивач була зареєстрована за спірною адресою з 19 квітня 2024 року (а.с. 18 копія витягу з реєстру територіальної горомади).

Як вбачається з довідки КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» №209822 від 29.04.2024, за даними архівної справи станом на 31.12.2012 квартира АДРЕСА_3 , право власності не зареєстровано (а.с. 19 копія довідки).

Відповідно до відповіді Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької місткої ради №17/16/1091 від 24.05.2024, відсутні правові підстави щодо визнання квартири АДРЕСА_1 безхазяйним майном (а.с. 20 копія відповіді).

03 червня 2024 року позивач звернулася через Центр з адміністративних послуг «Віза» до Довгинцівської районної у місті ради із заявою про оформлення передачі у приватну власність шляхом приватизації спірної квартири, надавши необхідний для розгляду перелік документів (а.с.21 копія заяви).

Однак, 04 червня 2024 року виконавчий комітет повідомив ОСОБА_1 , що, оскільки квартира АДРЕСА_4 не перебуває ні на балансовому обліку комунального майна територіальної громади міста, ні на балансовому обліку державного майна в управлінні державних підприємств, організацій, установ, вважається передчасним прийняття рішення про приватизацію (а.с. 22 копія відповіді).

07 червня 2024 року позивач звернулася до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради з проханням прийняти на балансовий облік житлову нерухомість, а саме квартиру АДРЕСА_1 та зареєструвати право комунальної власності (а.с. 23 копія заяви).

За змістом відповіді Департаменту вбачається, що передача квартир, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку, за ініціативою фізичних осіб до комунальної власності територіальної громади законом не передбачено. Прийняття квартир (житлових приміщень) на балансовий облік департаменту можливий виключно у разі прийняття рішення міської ради про передачу такого приміщення до комунальної власності територіальної громади (а.с. 24 копія відповіді).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 у справі №904/4137/20 відкрите провадження за заявою Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» про визнання його банкрутом та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гольчановського Г.С. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 90934578).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі №904/4137/20 відсторонено арбітражного керуючого Гольчановського Г.С. від виконання повноважень ліквідатора у справі №904/4137/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та призначено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119519887).

10 липня 2024 року, діючи в інтересах позивача, адвокат Бордунова І.О. звернулася до ліквідатора ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» - арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича із адвокатським запитом щодо повідомлення про вчинені заходи, спрямовані на передачу територіальній громаді міста Кривого Рогу житлового фонду, зокрема, 1/2 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 , до та під час процедури банкротства ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» (а.с. 25, 26 копія адвокатського запиту).

12 липня 2024 року надійшла відповідь, з якої вбачається, що на даний час створені перешкоди діям ліквідатора ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», які унеможливлюють повноцінне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків, у тому числі надання вище витребуваної інформації (а.с. 27, 28 копія відповіді).

12 липня 2024 року позивач звернулася до Криворізької міської ради з проханням безоплатно та без додаткових умов прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 (а.с.29 копія заяви).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/4137/20 зобов`язано арбітражного керуючого Гольчановського Григорія Сергійовича передати ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» арбітражному керуючому Чупруну Є.В. за Актом приймання-передачі майно Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» установчу, бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи та інші цінності (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120393786).

Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2021 року у справі №420/6019/19 зауважив, що «пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об`єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами. Відповідно до статті 6 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Частиною другою вказаної статті передбачено, що виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову. Порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України, у разі передачі об`єктів у державну власність; відповідними органами місцевого самоврядування у разі передачі об`єктів у комунальну власність (частина третя). Пунктом 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлена виключна компетенція відповідної міської ради надавати згоду на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ухвалення остаточного рішення, спрямованого на забезпечення права позивачів на житло, є результатом певної правової процедури. Вчинення дій суб`єктами владних повноважень у межах цієї процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання позивачами житла. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. При цьому органи місцевого самоврядування - відповідні ради та виконавчі комітети у зазначеній процедурі також мають здійснити певні дії, спрямовані на прийняття відповідного об`єкта нерухомого майна до комунальної власності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року справі №Б-19/81-10 зазначено, що «частиною першої статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в і порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних і територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Згідно з частиною дев`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. У частині тринадцятій статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Так само, КУзПБ у частині сьомій статті 61 визначає, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Верховний Суд акцентує, що обов`язку ліквідатора передати зазначені об`єкти до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом Ці обов`язки є чітко встановленими, а не дискреційними. Тлумачення змісту цих норм дає підстави для висновку, що відмова органу місцевого самоврядування від виконання імперативного припису спеціальних законодавчих актів (законів) щодо передачі/прийняття об`єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності територіальних громад не може бути обґрунтована недоцільністю таких дій тощо. Суд першої інстанції вказавши, що об`єкти житлового фонду боржника не можуть бути включені до ліквідаційної маси банкрута, а норми Закону про банкрутство та КУзПБ передбачають обов`язкове та безумовне передання цих об`єктів комунальної власності територіальної громади міста, дійшов правильного висновку про наявність і достатність підстав для зобов`язання відповідача прийняти до комунальної власності житлові будинки, що обліковуються на балансі банкрута».

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 на законних підставах користується 1/2 часткою житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 , однак, наразі від незалежних від неї обставин позбавлена можливості приватизувати спірне нерухоме майно. Тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», в особі арбітражного керуючого Чупруна Є.В., передати територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 ; та в частині зобов`язання Криворізької міської ради безоплатно та без додаткових умов прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу вказану вище 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами. У частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради провести дії та прийняти рішення щодо набуття ОСОБА_1 права власності шляхом приватизації на 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 відмовити, оскільки позивач у подальшому не позбавлена можливості самостійно звернутися до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради з відповідним пакетом документів для здійснення приватизації.

Згідно із частиною першою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Криворіжіндустрбуд» (код ЄДРПОУ 01239186), в особі арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, передати територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388) безоплатно та без додаткових умов прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 жовтня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко