У Х В А Л А
Справа № 183/12462/23
№ 2-з/183/87/24
22 жовтня 2024 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Оладенко О.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України, державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу та рішення державного реєстратора, -
В С Т А Н О В И В:
21.10.2024 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача ТОВ «Долма», в інтересах якого діє представник адвокат Удовицький Є.М., у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га;
- заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо зазначеної земельної ділянки, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини;
- заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо вищезазначеної земельної ділянки.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у провадженні суду перебуває вищезазначена справа. Позивачу належить на праві власності нерухоме майно комплекс база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на земельній ділянці (держ. фонд) площею 2,08 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:07:023:0005. Позивач вважає, що набув право користування зазначеною земельною ділянкою у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомості. Позивачем зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, проте Міністерством юстиції України видано наказ, яким скасовано рішення державного реєстатора, який зареєстрував право оренди позивача. У подальшому, право оренди зареєстровано за відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Позивач вважає, що у разі задоволення його позову буде відновлено запис ТОВ «Долма» про право оренди на зазначену земельну ділянку. Вважає, що відповідачі можуть вчинити дії щодо приховування земельної ділянки (поділ, об`єднання тощо), що унеможливить ефективний захист і поновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи 183/12462/23, а також заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено такі позовні вимоги:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2023 № 1131/5 «Про задоволення скарги», прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 від 21.07.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2022 за № СК-1367-22. 2.
- скасувати рішення державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, індексний номер: 68385607 від 10.07.2023, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, номер запису про інше речове право: 50940493.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150ЦПК України).
При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
З позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник заперечує наявність у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права користування (оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005. Також позивач вважає, що він має право користування цією земельною ділянкою у зв`язку з набуттям права на розташований на ній об`єкт нерухомості.
Разом з тим, позовна заява ТОВ «Долма» не містить вимог про визнання за позивачем права користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою. Наведене свідчить про те, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.
Отже, суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права і врахувавши зміст позовних вимог, проходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України, державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу та рішення державного реєстратора - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Ухвала суду складена і підписана 22 жовтня 2024 року .
Суддя Оладенко О.С.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122456370 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні