Постанова

від 10.10.2024 по справі 914/969/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа №914/969/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 (повний текст рішення складено 22.07.2024, суддя Ділай У.І.)

у справі №914/969/24

за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія» ІНГО,м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Ястремського Богдана Ярославовича, м. Дубляни Жовківського району Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Логіст-Львів», м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Болеро Трейд», с. Малі Бережці Кременецького району Тернопільської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Ямпіль Львівської області

про стягнення 1646398,96 грн

за участю представників:

від позивача Кравченко Р.Ю. (в режимі відеоконференції),

від відповідача 1 Савка Т.В.,

від третіх осіб не з`явились,

12.04.2024 Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ястремського Богдана Ярославовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Логіст-Львів» та Приватного підприємства «Болеро Трейд», а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 1646398,96 грн страхового відшкодування.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 11.07.2024 в задоволенні позовних вимог Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (далі АТ «СК «Інго») відмовив. Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що ПП «Болеро Трейд» відступило право вимоги новому кредитору АТ «СК Інго», що по суті є суброгацією. Разом з тим, встановив, що позивач (новий кредитор) мав право на звернення із позовом до жовтня 2023 року, проте, звернувся до суду з таким 10.04.2024, тобто з пропуском встановленого ч.5 ст. 315 ГК України строку. Таким чином, суд встановив, що позовні вимоги позивача про стягнення суми страхового відшкодування не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності за заявою відповідача про її застосування.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає хибним висновок суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, та зазначає таке:

-стаття ст. 315 ГК України встановлює досудовий порядок врегулювання спору, так, зокрема, частина 1 даної статті встановлює право особи звернутись з претензією, частинами 2 та 3 даної норми визначено строки звернення та розгляду претензії, частина 4 встановлює строк звернення до суду з позовом. На переконання апелянта, порядок досудового врегулювання спору та строки передбачені статтею 315 ГК України не є строками позовної давності, строки позовної давності встановлені статтями 257, 258 ЦК України, а не ст. 315 ГК України. Разом з тим, ст. 315 ГК України не містить наслідків порушення порядку та строків встановлених даною статтею, зокрема таких як відмова у позові, як це встановлено у ч.4 ст. 267 ЦК України;

-строк звернення до суду, встановлений ч.4 ст. 315 ГК України, не є строком позовної давності. З огляду на вищезазначене, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Цивільного кодексу, які регулюють питання позовної давності. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти. Відповідно до п. 19. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 3 огляду на те, що збиток було заподіяно в період воєнного стану, який не був скасований під час звернення, відтак застосування позовної даності є безпідставним;

-позивач вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини мають ознаки суброгації, позаяк при суброгації право вимоги переходить за договором майнового страхування (ст. 27 Закону України «Про страхування»), натомість в даному випадку, до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з договору страхування відповідальності, що, в силу приписів ст. 1191 ЦК України, є регресом;

-щодо початку перебігу строку позовної давності, то позивач зазначає, що при суброгації деліктне зобов`язання не припиняється, змінюється лише одна із сторін такого зобов`язання кредитор, тому в разі суброгації перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, що, зокрема, стосується і права на подання позову. Отже при суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а при регресі з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування. Відтак, в даному випадку початок строку позовної давності почав спливати з моменту виплати страхового відшкодування, тобто з 08.06.2023, а позивач звернувся з позовом 10.04.2024, тобто в межах строку позовної давності.

З огляду на вказане, позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а його позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи позивача та зазначив таке:

- спір у даній справі виник з договірних правовідносин у сфері перевезення внаслідок неналежного виконання перевізником умов договору перевезення, що призвело до часткової втрати вантажу, та не доставлення його до пункту призначення. Окрім цього, слід зазначити про те, що ДТП, яка мала місце 27.09.2022 року була визнана позивачем страховим випадком внаслідок чого останнім було виплачено ПП «Болеро Трейд» суму страхового відшкодування. Відтак, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах здійснених ним витрат на виплату страхового відшкодування. Таким чином, внаслідок виплати страхового відшкодування АТ «СК «Інго» відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, яке виникло 27.09.2022 року у зв`язку із настанням ДТП, в результаті якої було втрачено товар, який був предметом договору перевезення, тобто замість первісного кредитора в зобов`язанні ПП «Болеро Трейд», новим кредитором у зобов`язанні стало - АТ «СК «Інго». Виходячи з положень статей 512, 514 Цивільного кодексу України до АТ «СК «Інго» як до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора за вище вказаним договором перевезення в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З огляду на наведене вище, безпідставним є посилання позивача на те, що в даному випадку після виплати страхового відшкодування виникли регресні правовідносини, оскільки внаслідок виплати страхового відшкодування позивачем не виникли нові правовідносини, а відбулася лише заміна кредитора в порядку суброгації;

-в разі суброгації перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги до страховика переходять усі права, які мав страхувальник. Зокрема, це стосується і права на подання позову, у тому числі щодо часу виникнення права на позов - з моменту ДТП, в результаті якого заподіяно шкоду. Відповідач стверджує, що позов АТ «СК «Інго» не може бути задоволеним у зв`язку із тим, що останнє пропустило строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, встановлений ст. 315 ГК України, який становить шість місяців з моменту закінчення строку на розгляд претензії перевізником. Так, претензія ФОП Ястремським Б.Я. була отримана в першій половині грудня 2022 року та останній не надав на неї жодної відповіді у тримісячний термін відповідно до положень ст. 315 ГК України. Відтак, починаючи з березня 2023 року (з моменту закінчення трьохмісячного строку на розгляд претензії до перевізника) почав свій перебіг шестимісячний строк позовної давності за даним позовом до ФОП Ястремського Б.Я. як до перевізника за договором перевезення, та вказаний строк сплив ще у вересні 2023 року. Натомість, позивач звернувся з даним позовом лише в квітні 2024 року, що вказує на пропуск останнім строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом;

-щодо доводів апелянта про зупинення строків позовної давності у період дії воєнного стану, то відповідач зазначає, що оскільки стаття 315 Господарського кодексу України відсутня у переліку статей, строки яких продовжено на строк дії карантину, як у пункті 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, так і у пункті 7 розділу Прикінцеві положення Господарського кодексу України, відтак до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи наведене, відповідач просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги АТ «СК «Інго» відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції.

В даному судовому засіданні представники відповідача та позивача висловили свої доводи та міркуванняз приводу апеляційної скарги.

Треті особи участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. З огляду на ту обставину, що участь представників сторін та третіх осіб в судове засідання ухвалами суду обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія встановила таке:

Між ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» (продавець) та ТОВ «Проморе» (покупець) існували договірні правовідносини, які виникли з договору купівлі-продажу, предметом якого є риба морожена: хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося, вартістю 2004307,34 грн без ПДВ, вартість ПДВ становить 285925,55 грн. Відповідно до умов договору купівлі-продажу продавець мав здійснити доставку товару своїми силами та транспортом (із залученням до перевезення третіх осіб).

З метою виконання умов договору купівлі-продажу, ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» уклало з ПП «Болеро Трейд» (далі експедитор, третя особа-2) договір про надання транспортно-експедиторських послуг №0078/2022/С від 01.08.2022, за умовами якого експедитор зобов`язався перевезти або організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видачу його уповноваженій на отримання вантажу особі. Водночас, для здійснення перевезення умови вказаного договору допускали можливість залучення експедитором транспортного засобу, що належить третій стороні.

Відтак, для виконання перевезення ПП «Болеро Трейд» було залучено безпосереднього перевізника ФОП Ястремського Богдана Ярославовича (далі перевізник, відповідач), у зв`язку з чим було укладено разовий договір - заявку №10791 про надання послуги перевезення вантажу від 26.09.2022, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання, за плату, здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом та доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення у встановлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а також надавати інші допоміжні (додаткові, супутні) послуги, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до транспортної заявки №10791 від 26.09.2022, разового договору - заявки №10791 про надання послуги перевезення вантажу від 26.09.2022, товарно - транспортної накладної №2609 від 26.09.2022, вантаж (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося, вагою 20989,50 кг) був прийнятий до перевезення відповідачем ФОП Ястремським Богданом Ярославовичем; водієм визначений Кудін Р.З.; автомобіль «Scania» д.н. НОМЕР_1 , напівпричеп «Lamberet» д.н. НОМЕР_2 ; маршрут м. Городок Львівської області - м. Дніпро.

Під час здійснення перевезення, 27.09.2022 на 286 км + 900 м автодороги Київ - Харків трапилась ДТП перекидання автомобіля «Scania» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Lamberet» д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.04.2023 та постанови Львівського апеляційного суду від 12.05.2023 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП, яке мало місце 27.09.2022, внаслідок якої було частково втрачено та повністю пошкоджено вантаж (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося, вагою 20989,50кг), який перевозився відповідачем ФОП Ястремським Богданом Ярославовичем.

Відповідно до акта приймання продукції (товарів) за якістю та кількістю від 29.09.2022, експертного висновку №002094п/22 від 11.10.2022 Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, експертного висновку №ГО-562/2 від 19.10.2022 Дніпропетровської ТПП, листа №161 від 12.10.2022 філії Великобагачанський райавтодор ДП «Полтавський облавтодор», внаслідок даної ДТП вантаж (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося, вагою 20989,50 кг), був частково втрачений (1863,00 кг), а пошкоджений товар визнаний повністю зіпсованим.

За актом про знешкодження небезпечних відходів №ОУ-00400006566 від 06.12.202 та актом здачі - прийняття робіт №ОУ-00400006566 від 06.12.2022 пошкоджений вантаж (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося), вагою 19127,00 кг був утилізований.

Згідно з товарно - транспортною накладною №2609 від 26.09.2022 загальна вага вантажу (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося), яка перевозилась становила 20989,50 кг, а його вартість склала 2004307,34 грн без ПДВ та 285 925,55 грн ПДВ.

Внаслідок пошкодження вантажу в ДТП від 27.09.2022 ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» була заподіяна шкода у розмірі 2290232,89 грн.

У зв`язку із заподіянням шкоди вантажу в ДТП, ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» направило претензію за №1819 від 20.10.2022 та за №2 від 01.03.2023 на адресу експедитора ПП «Болеро Трейд», який, в свою чергу, направив претензію за №26/22 від 30.11.2022 на адресу відповідача.

За повідомленням позивача ПП «Болеро Трейд» сплатило ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» 2375464,74 грн вартості заподіяних збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, між АТ «СК «ІНГО»( позивачем) та ПП «Болеро Трейд» було укладено договір добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 від 10.06.2022, відповідно до п. 2, 3 розділу III якого застраховано відповідальність страхувальника при здійсненні експедирування вантажів та при здійсненні операцій згідно з договорами про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до п. 1.1.1., 1.1., 1., розділу IV договору добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 страховим випадком за договором є виникнення відповідальності страхувальника: за збитки, що виникли в результаті неналежного виконання зобов`язань, що виникають із відповідних конвенцій і законодавства, що застосовуються стосовно діяльності страхувальника, а також договорів про надання своїх послуг з обробки вантажів, а саме: за збитки, що настали у результаті повної або часткової втрати, загибелі чи пошкодження вантажу (далі по тексту «ризик «Втрата й/або ушкодження вантажу») внаслідок: ДТП / аварії або зіткнення транспортного засобу з будь - яким стороннім об`єктом чи предметом (включаючи кригу) за виключенням контакту з водою.

Отже, відповідальність ПП «Болеро Трейд» перед ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» за неналежне виконання обов`язків по договору про надання транспортно - експедиторських послуг від 01.08.2022 настала через пошкодження та втрату вантажу в ДТП 27.09.2022. Позивач визнав дану подію страховою та, керуючись умовами договору добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 від 10.06.2022 і на підставі заяви на виплату страхового відшкодування №23 від 23.05.2023, сплатив страхове відшкодування на користь ПП «Болеро Трейд» у розмірі 1646398,96 грн. Вказана сума включає в себе: 1382719,50 грн (39 240,00 євро) - загальна вартість вантажу; 200000,00грн - ліміт відповідальності страховика, в зв`язку з відшкодуванням митних платежів; 2268,00грн - витрати за послуги Дніпропетровської Торгово - промислової палати; 11466,96грн витрати на проведення лабораторних досліджень; 69944,50грн витрати зі збирання, зберігання, перевезення та знешкодження пошкодженого вантажу; 20000,00грн франшиза.

Таким чином, АТ «СК «Інго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення 1646398,96 грн з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» та ПП «Болеро Трейд» існували договірні зобов`язання, які виникли з договору про надання транспортно - експедиторських послуг, задля забезпечення виконання за якими, ПП «Болеро Трейд» залучило перевізника ФОП Ястремського Я.Б. Разом з тим, між АТ СК «Інго» та ПП «Болеро Трейд» (експедитор) було укладено договір добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 від 10.06.2022, у зв`язку з чим сторони договору набули взаємних прав і обов`язків. За своїм змістом та правовою природою цей договір є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Статтею 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування» страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Тоді як, страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як було зазначено вище, задля виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування, ПП «Болеро Трейд» було залучено перевізника ФОП Ястремського Я.Б., транспортний засіб якого (під керуванням Кудіна Р.З.) 27.09.2022 здійснив ДТП. Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.04.2023 та постанови Львівського апеляційного суду від 12.05.2023 ОСОБА_1 було визнано винним в ДТП, яке трапилось 27.09.2022, внаслідок якої було частково втрачено та повністю пошкоджено вантаж (хребти лосося, шматки філе лосося, м`ясо риби лосося, вагою 20989,50кг), який перевозився відповідачем ФОП Ястремським Богданом Ярославовичем.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, обставини щодо встановлення винного в ДТП, яке мало місце 27.09.2022, є преюдиційними для цієї справи, у зв`язку з чим, не потребують повторного вивчення та доведення під час її розгляду.

У зв`язку із заподіянням шкоди вантажу в ДТП, ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» направило претензію за №1819 від 20.10.2022 та за №2 від 01.03.2023 на адресу експедитора ПП «Болеро Трейд», який, в свою чергу, направив претензію за №26/22 від 30.11.2022 на адресу ФОП Ястремського Я,Б., який отримав претензію на початку грудня 2022.

ПП «Болеро Трейд» вішкодувало ТОВ «Експерт - Логіст - Львів» 2375464,74 грн вартості заподіяних збитків.

Позивач визнав дану подію страховою та, керуючись умовами договору добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 від 10.06.2022 і на підставі заяви на виплату страхового відшкодування №23 від 23.05.2023, сплатив ПП «Болеро Трейд» 1646398,96 грн страхового відшкодування. Водночас, здійснивши виплату страхового відшкодування страхувальнику за договором страхування, позивач отримав від останнього права кредитора до ФОП Ястремського Богдана Ярославовича за шкоду, завдану втратою вантажу під час перевезення, в межах виплаченої суми 1646398,96грн, визначеної з врахуванням передбаченої умовами договору страхування франшизи в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст. 1187, 187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, що випливає зі змісту ст. 1191 ЦК України, відповідно до якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена в постанові від 22.10.2020 у справі N 910/18279/19, зазначено, що вирішуючи спори про право зворотної вимоги, суди мають розрізняти поняття «регрес» та «суброгація».

Суброгація (від лат. «subrogare» - заміщення, обрання взамін) є одним із видів відступлення права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі N 755/18006/15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

Водночас регресом (з лат. «regressus» - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить зі змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в цьому випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою (див. пункти 44 - 46 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі N 910/2603/17).

Під час регресу право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання нею обов`язку боржника і, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Відповідно до ст. 4 У «Про страхування» об`єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з:

- з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

- з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

- з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності)

Як вже було зазначено, між АТ «СК «Інго» та ПП «Болеро Трей» було укладено договір добровільного страхування відповідальності транспортного оператора №642000776.20 від 10.06.2022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника. Отже, в даному випадку право вимоги до позивача перейшло не за договором майнового страхування, а за договором страхування відповідальності. Відповідно, у спірних правовідносинах має місце регрес, а не суброгація, оскільки при суброгації право вимоги переходить за договором майнового страхування (ст. 27 Закону України «Про страхування), тоді як до позивача перейшло право вимоги, в розумінні ст. 1191 ЦК, що є регресом. В такому випадку, потрібно враховувати, що моментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика згідно з положеннями частини шостої статті 261 ЦК України є день виконання основного зобов`язання і фактично день припинення цього зобов`язання належним виконанням - день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобовязанні).

За статтею 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При суброгації деліктне зобов`язання не припиняється, змінюється лише одна із сторін такого зобов`язання кредитор, тому в разі суброгації перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, що, зокрема, стосується і права на подання позову. Отже при суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП (висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі N521/16989/13-ц), а при регресі з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування (аналогічний висновок викладений постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 199/1848/16, від 27.12.2018 у справі N 373/2348/16-ц, від 10.01.2019 у справі N 200/13392/13-ц).

Слід зазначити, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Цивільного кодексу, які регулюють питання позовної давності. Згідно п. 6 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).

З огляду на вказане, в даному випадку, початок строку позовної давності почав спливати з моменту виплати страхового відшкодування, а саме з 08.06.2023, тоді як позивач звернувся з позовом 10.04.2024, тобто в межах строку позовної давності.

Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 3 огляду на те, що збитки було завдано відповідачем в період воєнного стану, який не був скасований під час звернення позивача до суду, відтак застосування позовної даності судом першої інстанції у спірних правовідносинах є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ястремського Богдана Ярославовича 1646398,96 грн страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у даній справі.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/969/24 скасувати.

Позову задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ястремського Богдана Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (01504, вул. Більварно-Кудрявська, 33, м. Київ, ЄДРПОУ 16285602) 1646398,96 грн вартості страхового відшкодування, 24695,99 грн судового збору та 37044,00 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складено 22.10.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік