Постанова
від 01.10.2024 по справі 911/268/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 911/268/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Сабалдаш О.В.

за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2024

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами

у справі № 911/268/22 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Громадської організації "Екологічна безпека Київщини"

про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі також - Прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі також - Козинська селищна рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (далі також - Товариство), у якому просить суд:

1) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на ці земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0057, 3223155400:03:028:0051;

2) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними у п. 1 земельними ділянками водного фонду, шляхом їх повернення ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" Козинській територіальній громаді в особі Козинської селищної ради, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що:

спірні земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро, відтак, набуття відповідачем їх у користування, а потім у власність з метою здійснення житлової забудови суперечить вимогам статей 60, 61 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України;

спірні земельні ділянки передавались в оренду у зв`язку із набуттям відповідачем права власності на об`єкти незавершеного будівництва, без проведення аукціону, що суперечить ст.ст. 127, 134 ЗК України, оскільки об`єкт незавершеного будівництва, до моменту завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, за своєю правовою природою не є нерухомим майном, а лише сукупністю будівельних матеріалів;

площа земельних ділянок, які передавались в оренду для завершення будівництва та подальшого обслуговування нерухомого майна значно перевищувала площу об`єктів незавершеного будівництва;

продаж земельних ділянок здійснено Козинською селищною радою за ціною, значно меншою за реальну ринкову вартість спірних земельних ділянок.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2022 у справі №911/268/22.

Рішення суду вмотивовано встановленими судом обставинами розташування спірних земельних ділянок поза межами прибережної захисної смуги р. Дніпро; у межах спірного землекористування прибережні захисні смуги зареєстровані у Державному земельному кадастрі 01.02.2014 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі безстроково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 та у тих самих розмірах та межах, які встановлені у Детальному плані території смт Козин (Внесення змін по вул. Старокиївська), затвердженому рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2019 №12; у тих самих розмірах та межах сформовані як окремі земельні ділянки із присвоєнням окремих кадастрових номерів (3223155400:03:028:0043, 3223155400:03:028:0045, 3223155400:03:028:0049, 3223155400:03:028:0052, 3223155400:03:028:0053, 3223155400:03:028:0056) та зареєстровані у Державному земельному кадастрі 14.05.2019 Відділом в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області (витяги залучені до матеріалів справи том 7 а.с. 69-84) і на спірні земельні ділянки не накладаються.

Судом першої інстанції наголошено, що негаторний та віндикаційний позови є позадоговірними засобами правового захисту, втім, як встановлено судом, відносно спірних земельних ділянок позивач Козинська селищна рада та відповідач ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" виступають сторонами договорів купівлі-продажу - продавцем та покупцем. За таких обставин, заявлена на підставі позиції Великої Палати Верховного Суду негаторна вимога в інтересах Козинської селищної ради за даних обставин суперечить презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України); презумпції правомірності відомостей Державного земельного кадастру (статті 2, 3, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр"), презумпції правомірності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (статті 3, частині 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") та порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покладаючи на одну зі сторін правочинів - покупця індивідуальний та надмірний тягар усіх негативних наслідків без будь-якого відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Спростовуючи доводи прокурора про набуття відповідачем в оренду, а згодом, і у власність спірних земельних ділянок у порядку статті 120 Земельного Кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, тобто у зв`язку із розташуванням на землі належного відповідачеві нерухомого майна (об`єкту незавершеного будівництва), суд першої інстанції підкреслив, що набуття відповідачем права на земельну ділянку відбулося поза конкурсними процедурами на підставі Рішення Козинської селищної ради від 10.04.2019 №15, яке містило посилання на статтю 124, частину 2 статті 134 Земельного кодексу України за нотаріально посвідченим договором оренди земельної ділянки від 11.04.2019 №932, при цьому метою оренди земельної ділянки було визначено будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Суд відхилив посилання прокурора та третьої особи на те, що площа земельної ділянки, переданої в оренду, значно перевищувала площу існуючої забудови, оскільки таке не враховує необхідність організації транспортного забезпечення, комунікацій, виконання будівельних робіт тощо. Зі змісту договору оренди вбачається, що земельна ділянка надавалася не лише для обслуговування існуючих об`єктів, але й для нового будівництва.

Суд також визнав такими, що не належать до предмету розгляду, та відповідно не впливають на правову кваліфікацію негаторної вимоги прокурора про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками доводи прокурора та третьої особи щодо:

ринкової вартості земельних ділянок, які були відчужені Козинською селищною радою Товариству;

зміни цільового призначення земельних ділянок у процесі їх поділу та об`єднання, кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055 із цільового призначення " 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" на цільове призначення " 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22 задоволено частково. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" 85 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

02.05.2023, не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, Прокурор вказує, що оскаржуване рішення ухвалене у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам статей 20, 58, 59, 60, 61, 84, 120, 127, 134 Земельного кодексу України, статей 86, 88, 89 Водного кодексу України.

Так, висновки суду про перебування спірних земельних ділянок поза межами прибережної захисної смуги р. Дніпро ґрунтуються не на затвердженому у встановленому законом порядку проекті землеустрою зі встановленням такої смуги, а на даних Земельного кадастру та даних Детального плану, які містять розміри прибережної захисної смуги, визначеної на підставі проекту відведення окремої земельної ділянки, а саме ТОВ "Сімінвест", яке у подальшому здійснювало будівництво та продаж недобудов ТОВ "Кватро Лізинг", а згодом і ТОВ "Рейнір Бізнес Груп".

За відсутності окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, така смуга визначається законом і становить 100-м від урізу води.

Не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи також висновок суду про те, що Товариство придбало земельні ділянки у позааукціонний спосіб лише через те, що на земельних ділянках розташовані недобудови.

Натомість, інших підстав для придбання спірних земельних ділянок без проведення аукціону судом не встановлено, що додатково вказує на порушення процедури придбання Товариством спірних земельних ділянок у власність.

Судом не спростовано доводи прокурора про те, що розміри земельних ділянок значно перевищують розміри недобудов, які на них розміщені. При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів - проектів будівництва тощо, які б свідчили про можливість забудови усієї земельної ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 скасовано, викладено його резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Київської області 21.04.2023 у справі № 911/268/22 скасовано.

Постанова аргументована тим, що відсутність у матеріалах справи окремого проекту землеустрою щодо визначення розміру прибережної захисної смуги, а також містобудівної документації, яка б визначала такі межі, формулювання у відповідних витягах ДЗК щодо підстави встановлення прибережної захисної смуги - лише Постанова КМУ "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" №1051 свідчить про те, що відомості ДЗК щодо визначення розміру прибережних захисних смуг у межах первинної земельної ділянки площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 є недостовірними.

Колегія суддів також відхилила посилання суду першої інстанції на рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 "Про затвердження містобудівної документації" "Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест").

Оскільки у 2016 році Детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану як основної містобудівної документації смт Козин, відсутність у матеріалах справи відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин виключає як висновок про те, що спірна земельна ділянка може використовуватись для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, так і висновок про встановлення розміру прибережної захисної смуги у розмірі меншому, ніж це встановлено законом.

Отже, врахувавши відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, колегія суддів дійшла висновку, що спірні земельні ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги, встановленої ч. 2 ст. 60 ЗК України, ч.2 ст. 88 ВК України, абз.2 п. 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173.

Доводи відповідача про розташування на 15 земельних ділянках, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га об`єктів незавершеного будівництва з різним ступенем готовності, Суд спростував посилаючись на те, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Оскільки відповідач не набув право власності на об`єкт нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, цього достатньо для висновку про те, що абзац другий частини другої статті 134 ЗК України був незастосовний для продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га.

Колегія суддів апеляційного суд також враховувала та вважала обґрунтованими доводи прокурора про те, що розміри земельних ділянок, отриманих у приватну власність відповідачем, значно перевищують площу об`єктів незавершеного будівництва. Відсутність у матеріалах справи проектної документації на будівництво об`єктів, з обґрунтуванням площі забудови, доказів здійснення будівництва, подальший поділ та об`єднання земельних ділянок, у результаті яких з 15 утворилось 35 земельних ділянок, відсутність доказів завершення будівництва або збільшення відсотку готовності тих об`єктів незавершеного будівництва, які перебувають у власності Товариства, як і зміни у процесі поділу та об`єднання цільового призначення земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055 із цільового призначення " 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" на цільове призначення " 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"у сукупності вказують, що метою відповідача було заволодіння земельними ділянками для здійснення нового будівництва та подальшого збагачення за рахунок використання двох об`єктів природних ресурсів загальнодержавного значення - р. Дніпро та земельної ділянки водного фонду.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. Така правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20.

Отже, з`ясувавши під час судового розгляду правову природу договорів купівлі-продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га, на думку суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що позивач та відповідач перебувають у договірних відносинах щодо земельних ділянок, що є предметом позову, як і відсутні підстави для висновку про правомірне набуття у власність цих земельних ділянок відповідачем.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, обставини визначення реальної ринкової вартості земельних ділянок та відповідності цієї вартості ціні продажу спірних земельних ділянок не впливають на правомірність набуття відповідачем спірних земельних ділянок у власність або ж правомірність користування ними. Такі обставини можуть слугувати об`єктами для правового аналізу у разі вирішення судом спору щодо заподіяння товариством територіальній громаді майнової шкоди. Однак, відповідні вимоги прокурором не заявлялись. Отже, ці обставини не входять у предмет доказування у справі, що переглядається. У цій частині висновки суду першої інстанції є мотивованими.

Оскільки: п. "ґ" ч.3 ст. 83 ЗК України та ч.2 ст. 59 ЗК України обмежували та досі обмежують безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду єдиним випадком (набуття у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів), і вказане обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у частині другій статті 59, пункті "ґ" частини третьої статті 83 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів.

Відповідач, керівник якого діяв недобросовісно, достовірно знаючи про відсутність законних підстав як для викупу земельних ділянок (оскільки товариство не було власником нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України), так і для здійснення будівництва на цій ділянці (оскільки спірна земельна ділянка в силу вимог закону належить до прибережної захисної смуги та є земельною ділянкою водного фонду) набув у власність 15 земельних ділянок на неконкурентних засадах, змінив їх цільове призначення та мав на меті здійснення забудови на земельних ділянках зі спеціальним режимом використання, яка виключає можливість здійснення житлової забудови.

За таких обставин, у суду внаслідок задоволення вимоги про повернення земельних ділянок які вибули із володіння територіальної громади неправомірно та у результаті недобросовісних дій відповідача, немає підстав встановити порушення балансу інтересів, з одного боку, територіальної громади, яку представляє прокурор, а з іншого боку, відповідача. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном. Приписи статей 216 і 228 ЦК України забезпечують справедливий баланс між інтересами позивача та відповідача, який вимогу про повернення сплачених коштів не заявив.

Оскільки за результатами апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі № 911/268/22 підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відсутні підстави для покладення на прокурора чи позивача понесених відповідачем судових витрат, як на професійну правничу допомогу, так і на проведення земельно-технічної експертизи, що відповідно, виключає необхідність встановлення обставин дійсності та необхідності понесення стороною відповідних судових витрат, або ж розумності розміру цих витрат, а тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 суперечить частинам першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст постанови Верховного Суду

Постановою Верховного Суду від 30.01.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" - залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 - залишено без змін. Поновлено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/268/22.

Короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами

15.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" надійшла заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - скасувати у зв?язку з нововиявленими обставинами та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на ці земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0057, 3223155400:03:028:0051, усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними у п. 1 земельними ділянками водного фонду, шляхом їх повернення ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" Козинській територіальній громаді в особі Козинської селищної ради - відмовити.

Заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті відповідної постанови виходив з того, що основним у межах розгляду позовних вимог у справі № 911/268/22 є встановлення належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду, і вказане встановлено на підставі того, що у матеріалах справи відсутній затверджений у встановленому законом порядку генеральний план смт.Козин, а саме: у 2016 році детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану; оскільки у матеріалах справи відсутній генеральний план смт.Козин, відхилено посилання на рішення Козинської селищної ради № 12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» , «Детальний план території смт.Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту)»; а оскільки посилання на детальний план відхилено, відповідно, розмір прибережної захисної смуги р.Дніпро уздовж смт.Козин становить встановлені законом 100 метрів від урізу води, а не розмір вказаний у детальному плані.

Також, після завершення розгляду справи, ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" встановлені факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, в рамках надання юридичних послуг, направлено на адресу Козинської селищної ради претензію (вимог про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів) № 01/07-24 від 04.07.2024, у відповідь на яку від Козинської селищної ради отримано заперечення, до яких у якості додатків було додано:

- копію рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яким затверджено Генеральний план селища Козин;

- копія рішення Козинської селищної ради народних депутатів № 50/107 від 29.05.1997;

- копія рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 25.05.2016 №12 «Про затвердження містобудівної документації» на основі Генерального плану селища Козин, яким затверджено Детальний план територій смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) (Внесення змін по вул. Старокиївська);

- копія Державного акта № І-КВ No 000477, видане Козинською селищною радою 09.12.1997р. Акціонерному товариству «Сімінвест»;

- копія рішення Козинської селищної ради "Про внесення змін до меж Державного акту" №118/52 від 25.12.1997;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 7 від 24.09.1998;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради № 5/1 від 28.01.1999;

- копія рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 5 від 24.07.2003.

Заявник наголошував, що Генеральний план селища Козин, який затверджений рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХ111 та який додано до заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024 є тією нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду Постанови в розумінні статті 320 ГПК України.

Крім того, заявник наголошував на законності та чинності рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХП яким затверджено Генеральний план селища Козин, яке переглядалось в межах справи №320/4225/21, і за результатами перегляду справи №320/4225/21 у касаційному порядку Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2024 вказав: "Детальний план території, затверджений рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.06.2016 №5 відповідає Генеральному плану смт Козин, оскільки у контексті цієї справи матеріали містобудівного обґрунтування зміни меж смт Козин стали невід`ємною частиною Генерального плану з моменту прийняття рішення Обухівської районної ради від 21 грудня 2001 року № 206-16.XXIII "Про зміну меж смт. Козин". Детальний план затверджений рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» - є невід`ємною частиною Генерального плану смт. Козин. Разом з тим для цілей даної заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №911/268/22 за нововиявленими обставинами визначальним є те, що постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №320/4225/21 містить висновки щодо наявності чинного Генерального плану смт Козин на час затвердження детального плану.

Заявник наголошував, що факт існування рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яким затверджено Генеральний план селища Козин, має наслідком необхідність врахування рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 "Про затвердження містобудівної документації"" "Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест") у якому наявний перелік обмежень щодо використання земельних ділянок, а саме водоохоронних зон та прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, при цьому площі прибережних захисних смуг збігаються із площами водоохоронних зон; також іх конфігурація, межі, площа та розмір відповідають конфігурації, межам, площам та розмірам прибережних захисних смуг. Отже, визначення 100 метрового розміру прибережної захисної смуги р. Дніпро уздовж смт. Козин - є безпідставним, оскільки розмір прибережної захисної смуги вказано у детальному плані. Зазначене спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірні земельні ділянки є землями водного фонду, та підтверджує законність їх віднесення до іншої категорії земель за основним цільовим призначенням.

Таким чином, на переконання заявника:

- встановлені істотні обставини підтверджують той факт, що спірні земельні ділянки не належать до категорії земель водного фонду, вказані земельні ділянки могли набутися відповідачем на праві приватної власності у відповідності до статті 134 Земельного кодексу України;

- враховуючи право власності відповідача на об`єкти незавершеного будівництва, що є триваючою обставиною, що породжує для відповідача та Козинської селищної ради юридичні наслідки;

- водночас, 08.09.2021 стан відповідача, як власника об`єктів незавершеного будівництва не припинився, у зв`язку з чим з вказаної дати до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 13 статті 120 Земельного кодексу України у системному зв`язку із частиною 3 статті 5 Цивільного кодексу України, які надають відповідачу можливість отримати спірні земельні ділянки у власність без проведення земельних торгів;

- встановлені відповідачем істотні обставини підтверджують той факт, що спірні земельні ділянки не належать до категорії земель водного фонду, а відтак володіння спірними земельними ділянки цілком можливе, оскільки відповідач міг мати такі ділянки на праві власності;

- заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки в принципі, жодних умов не може виникнути право власності; якщо ж закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема, неправомірного) земельною ділянкою.

- позивачем у даній справі обрано невірний спосіб захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Стосовно строку звернення з відповідною заявою , заявник вказував, що заперечення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024 разом із додатками було отримано відповідачем 09.07.2024, а тому відповідна заява подається в межах встановленого статтею 321 ГПК України тридцятиденного строку з дня отримання заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. Також, рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХІІІ, яким затверджено Генеральний плану селища Козин, відсутнє в загальному доступі, а тому отримати його чи будь-яким іншим чином ознайомитися із ним у заявника не було жодної можливості до моменту отримання заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024.

19.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшло клопотання про поновлення строку на подачу додаткових доказів - копії відповіді Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 18.09.2024.

23.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшли додаткові письмові пояснення до поданої заяви, в яких заявник додатково посилався на наступне:

- наявний у матеріалах справи Детальний план території - є належним, достовірним та допустимим доказом, що підтверджує наявність встановлених меж прибережних захисних смуг;

- нововиявленою обставиною, що стала підставою для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 є рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХІІІ, яким затверджено Генеральний план селища Козин;

- тобто, на момент перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у матеріалах справи наявні докази затвердження у встановленому законом порядку генерального плану селища Козин, а відтак посилання на рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальному плані території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») та на сам детальний план (том 2 а/с 122) підлягають врахуванню, а не відхиленню;

- до державного земельного кадастру, внесені відомості про вже встановлені, у відповідності до законодавства, що діяло на момент формування первісної ділянки, відомості про прибережні захисні смуги;

- нормативні розміри прибережних захисних смуг встановлені статтею 88 Водного кодексу України можуть застосовуватись у випадку відсутності встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон (при цьому фактичні обставини та правовідносини вказують що 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014 до Державного земельного кадастру внесені відомості про встановлені у натурі (на місцевості) межі щодо прибережних захисних смуг, що в свою чергу виключає можливість їх визначення на підставі статті 88 Водного кодексу України);

- межі прибережної захисної смуги у межах населених пунктів визначаються з урахуванням будь-якої містобудівної документації у цій сфері; у разі відсутності належної землевпорядної документації меж прибережних захисних смуг (не лише проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, а і іншої документації яка відображає встановлені захисні смуги) враховуються нормативні розміри прибережних захисних смуг, установлені статтею 88 ВК України, та орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486.

Також, 26.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію листа Козинської селищної ради, разом з додатками з викопіюваннями з Детального плану території смт.Козин з зазначенням розташування відповідних земельних ділянок.

Короткий зміст заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами

19.08.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від прокурора Київської обласної прокуратури Білоконь І.А. надійшли письмові заперечення проти поданої відповідачем заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, у яких прокурор просив у задоволенні вказаної заяви - відмовити, посилаючись на її необгрунтованість з огляду на наступне:

- не вдаючись в обставини істотності відповідних обставин для розгляду справи, позаяк судами усіх інстанцій було враховано всі обставини справи, слід наголосити на очевидній невідповідності вказаної заяви підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 ПІК України, а саме щодо того, що такі обставини та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- згідно матеріалів господарської справи № 911/268/22, під час її розгляду у суді першої інстанції представником ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» долучено до матеріалів висновок Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 21.10.2023 № 284/09-2022;

- відповідно до змісту вступної частини зазначеного висновку разом із заявою про проведення вказаної експертизи до установи надійшли ряд документів серед яких, у тому числі, «Генеральний план смт Козин», на сторінці 24 вказаного висновку міститься викопіювання із вказаного Генерального плану смт Козин;

- таким чином, надання копії Генерального плану смт Козин для проведення експертизи та подальше долученим до матеріалів даної господарської справи висновку Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 21.10.2023 № 284/09-2022, у якому міститься посилання на нього, виключає навіть теоретичну ймовірність необізнаності/неможливості такої обізнаності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» про існування Генерального плану смт Козин та рішення Обухівської районної ради, яким його затверджено;

- не відповідає дійсності і той факт, що ГОВ «Рейнір Бізнес Груп» дізналось про наявність Генерального плану смт Козин саме 09.07.2024 від Козинської селищної ради, оскільки іншим представником ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в лютому 2024 року уже подавалась заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами (повернута заявнику), до якої зокрема долучалась інформація Козинської селищної ради від 22.02.2024 із копією рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 № 40 03.ХХІП, яким затверджено Генеральний план смт Козин, що у свою чергу, також вказує на недотримання ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» ч. 1 ст. 321 ГПК України, за вимогами якої заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу учасниками справи протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Короткий зміст пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Громадської організації "Екологічна безпека Київщини"

20.08.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" надійшли письмові заперечення проти поданої відповідачем заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, у яких третя особа просила у задоволенні вказаної заяви - відмовити, посилаючись на її необгрунтованість, та з підстав пропуску строку на її подання, обумовленого п. 1 ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 справу № 911/268/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1, Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/268/22. Відкладено розгляд питання щодо подальшого руху заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у зв`язку з нововиявленими обставинами до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/268/22.

31.07.2024 матеріали справи №911/8122/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі №911/268/22, розгляд заяви призначено на 18.09.2024.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.09.2024 у справі №911/268/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі №911/268/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 24.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 01.10.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 01.10.2024 з`явились: прокурор, представник позивача - Козинської селищної ради, представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Громадська організація "Екологічна безпека Київщини" в судове засідання 01.10.2024 представників не направила, про тату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у електронний кабінет в системі «Електронний суд». Крім того, у поданих поясненнях, третя особа висловила сою правову позицію щодо суті поданої заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. .

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду заяви у зв?язку з неявкою представників третьої особи - відсутні.

В судовому засіданні 01.10.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" підтримав заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - скасувати у зв?язку з нововиявленими обставинами та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на ці земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0057, 3223155400:03:028:0051, усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними у п. 1 земельними ділянками водного фонду, шляхом їх повернення ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" Козинській територіальній громаді в особі Козинської селищної ради - відмовити.

Прокурор в судовому засіданні 01.10.2024 заперечував проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, просив відмовити у задоволенні заяви, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - залишити без змін.

Представник Козинської селищної ради вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами поклав на розсуд суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до Державного Акту на право постійного користування землею І-КВ №000477, виданого 09.12.1997 за №135 Акціонерному товариству "Сімінвест" Козинською селищною радою надано земельну ділянку 5,00 га для будівництва рекреаційно-житлового комплексу. В наступному до Державного акту неодноразово вносились зміни у землекористуванні, відповідно до яких за рішеннями виконкому Козинської селищної ради додатково виділялись АТ "Сімінвест" земельні ділянки та вносились зміни стосовно їх меж (Рішення від 25.12.1997 - 7,3 га, від 24.09.1998 - 19,4 га, від 28.01.1999 - 17,2 га).

Рішенням від 24.07.2003 виключено із складу території, що знаходиться на балансі ТОВ "Сімінвест" приватизовані присадибні ділянки загальною площею 8,0105 га).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції, яка діяла з 27.07.2013) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3202404242014 від 13.03.2014 (т. 2 а.с. 167) земельна ділянка площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності, зареєстрована як об`єкт цивільних прав 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014.

У подальшому, у 2019 році право користування на умовах оренди вказаною земельною ділянкою набуло ТОВ "Рейнір Бізнес Груп", відповідач у справі.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 3 а.с. 256-378), ТОВ "Кватро Лізинг" продало, а ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" придбало об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:03:028:0039:

- Договір від 09.04.2019 №1336: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4, готовність 45%, реєстраційний номер нерухомого майна 1802850632231;

- Договір від 09.04.2019 №1337: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5, готовність 53%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803266032231;

- Договір від 09.04.2019 №1338: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6, готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803292632231;

- Договір від 09.04.2019 №1339: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7, готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803303532231;

- Договір від 09.04.2019 №1340: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8, готовність 28%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803337132231;

- Договір від 09.04.2019 №1341: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , готовність 39%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803308232231;

- Договір від 09.04.2019 №1342: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , готовність 29%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803313332231;

- Договір від 09.04.2019 №1343: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 , готовність 47%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803316032231;

- Договір від 09.04.2019 №1344: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_10 , готовність 53%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803323632231;

- Договір від 09.04.2019 №1345: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_11 , готовність 47%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803324732231;

- Договір від 09.04.2019 №1346: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_12 , готовність 21%, реєстраційний номер нерухомого майна 1802603632231;

- Договір від 09.04.2019 №1347: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , готовність 11%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803329232231;

- Договір від 09.04.2019 №1348: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , готовність 45%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803330832231;

- Договір від 09.04.2019 №1349: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_14 , готовність 31%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803333032231;

- Договір від 09.04.2019 №1350: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_15 , готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803334432231;

- Договір від 09.04.2019 №1351: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_16 , готовність 11%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803335932231.

У подальшому, Козинською селищною радою 10.04.2019 було прийнято рішення №15 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційно-житлового комплексу", яким, беручи до уваги, що на даній земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать ТОВ "Рейнір Бізнес Груп", що дозволяє передати у користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) на позаконкурсній основі, а також з метою належної адресації землеволодінь вирішено присвоїти земельній ділянці площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 поштову адресу: Київська область, смт Козин, вул. Старокиївська 59; передати в оренду вказану земельну ділянку ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" строком на 49 років, встановити річну орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, а селищному голові Гратіку В.В. доручити укласти з ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" договір оренди зазначеної земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.

11.04.2019 між Козинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець предає, а орендар приймає земельну ділянку площею 40,8895 га, яка виділена в натурі, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, склад угідь - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 (пункт 1.1). На земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать орендарю на підставі договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, посвідчених приватним нотаріусом Зимою Н.Ф. 09.04.2019 за №№ 1336, 1337, 1338, 1339, 1340, 1341, 1342, 1343, 1344, 1345, 1346, 1347, 1348, 1349, 1350, 1351 (пункт 1.5). Договір укладено на 49 років (пункт 2.1). Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, визначеної у році, у якому укладається договір оренди (пункт 3.2).

Згідно з Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.04.2019 №НВ-0003002612019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені порядком ведення Державного земельного кадастру, зареєстровані, а саме: прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,4248 га, прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,3367 га (пункт 4.1). Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №932.

11.04.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки.

У матеріалах справи міститься копія Витягу з Державного земельного кадастру НВ-0003002612019 від 11.04.2019 (том 4, додаток №2, а.с. 69) про земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га, цільове призначення 07.01 - землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності, власник - Козинська селищна рада, дата державної реєстрації земельної ділянки 13.03.2014, який містить відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (за окремими контурами) - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах: площею 5,4248 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії - безстроково та площею 5,3367 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії - безстроково. Додаток до витягу - кадастровий план - містить контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46419880 від 11.04.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №31131373 від 11.04.2019 про інше речове право на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 - оренди, строк дії до 11.04.2068, орендар ТОВ "Рейнір бізнес Груп", підстава договір оренди землі №932 від 11.09.2019 (том 3 аркуш справи 215).

Рішенням Козинської селищної ради від 18.04.2019 №7 "Про надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у користуванні на умовах оренди" надано дозвіл ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 на 15 земельних ділянок, а саме 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га.

До матеріалів справи долучено копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває у користуванні на умовах оренди у ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська 59, розробленої ТОВ "Кадастровий квартал" 2019 року. При дослідженні вказаної технічної документації суд встановив, що вона містить перелік обмежень щодо використання земельних ділянок, а саме, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, при цьому площі прибережних захисних смуг збігаються із площами водоохоронних зон; також їх конфігурація, межі, площа та розмір відповідають конфігурації, межам, площам та розмірам прибережних захисних смуг, вказаних у затвердженому рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 "Про затвердження містобудівної документації" "Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест").

За результатами поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га утворено 15 нових земельних ділянок.

17.05.2019 Козинською селищною радою прийнято рішення №21 "Про затвердження "Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: смт. Козин, вул. Старокиївська 59 Обухівського району Київської області", яким вирішено затвердити названу Технічну документацію та поділити орендовану земельну ділянку площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 на земельні ділянки площами 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га; внести зміни та доповнення у відповідний договір оренди, доручити селищному голові укласти та провести всі необхідні дії з метою нотаріального посвідчення договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

23.05.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019 №932, яким пункти 1.1, 3.3, 4.1 викладено в новій редакції. Об`єктами оренди договору є земельні ділянки: площею 3,484 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0042; площею 1,8539 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0043, площею 2,7779 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0044, площею 2,2618 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0045, площею 4,1132 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0046, площею 3,0058 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0047, площею 8,2994 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0048, площею 3,8973 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0049, площею 3,5135 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0050, площею 2,028 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0051, площею 0,7678 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0052, площею 0,2159 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0053, площею 0,0948 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0054, площею 3,2651 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0055, площею 1,3319 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0056, виділені в натурі з наступними характеристиками: місце розташування п`ятнадцяти земельних ділянок - Київська область, Обухівський район, смтКозин, вул. Старокиївська 59, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу.

Склад угідь - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, малоповерхова забудова - 0,0355, малоповерхова забудова - 0,0300, малоповерхова забудова - 0,0304, малоповерхова забудова - 0,0300, малоповерхова забудова - 0,0540, малоповерхова забудова - 0,0489, малоповерхова забудова - 0,0430, малоповерхова забудова - 0,0373, малоповерхова забудова - 0,0372, малоповерхова забудова - 0,0309, малоповерхова забудова - 0,0178, малоповерхова забудова - 0,0438, малоповерхова забудова - 0,0361, малоповерхова забудова - 0,0134, малоповерхова забудова - 0,0438, малоповерхова забудова - 0,0361, малоповерхова забудова - 0,0134, малоповерхова забудова - 0,0380, малоповерхова забудова - 0,0364.

Пунктом 3.3 в редакції Договору про внесення змін від 23.05.2019 визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 20.05.2019 на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих управлінням Держземагентства в Обухівському районі.

Пунктом 4.1 в редакції Договору про внесення змін від 23.05.2019 внесено відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, відповідно до Витягів з ДЗК про земельну ділянку, виданих 23.05.2019 на підставі Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012.

Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером 1534.

23.05.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок до Договору про внесення змін від 23.05.2019.

Рішенням Козинської селищної ради №9 від 16.07.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 17 262 752,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 площею 8,2994 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 17 262 752,00 грн.

22.08.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №9 від 16.07.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 8,2994 га для обслуговування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 09.07.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 17 262 752,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова 0,030 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 8,2694 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0003631152019 від 22.08.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7) За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 17 262 757,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №2561.

22.08.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 48357560 від 22.08.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №32927517 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №178449398 від 22.08.2019 - том 4, додаток №3, а.с. 34).

22.08.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №7 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 7 235 072,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 площею 3,4784 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 7 235 072,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №7 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,484 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 09.07.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 7 235 072,00 грн. (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0380 га, малоповерхова забудова - 0,0364 га землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,4040 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021782019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 7 235 072,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3290.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49532960 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010359 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187604120 від 05.11.2019 - том 4, додаток №3, а.с. 10).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №6 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 5 778 032,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 площею 2,7779 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 5 778 032,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 2,7779 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 5 778 032,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0438 га, малоповерхова забудова - 0,0361 га, малоповерхова забудова - 0,0134 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 2,6846 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021722019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 5 778 032,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3291.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49533496 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010841 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187607879 від 05.11.2019 - том №4, додаток №3, аркуш справи 17).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №4 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 6 252 064,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 площею 3,0058 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 6 252 064,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №4 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,0058 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 6 252 064,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0304 га, малоповерхова забудова - 0,0300 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 2,9454 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021682019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 6 252 064,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3289.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49532541 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010028 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187601029 від 05.11.2019 - (том 4, додаток №3, а.с. 28).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 4186624,00 грн. земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 площею 2,0128 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 4 186 624,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 2,0128 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 4 186 624,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0355 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 1,9773 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021592019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 4 186624,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3292.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49533849 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34011213 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187610947 від 05.11.2019 - том 4, додаток №3, а.с. 40).

Рішенням Козинської селищної ради №8 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 8 555 456,00 грн. земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 площею 4,1132 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 8 555 456,00 грн.

20.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №8 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 4,1132 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 8 555 456,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0540 га, малоповерхова забудова - 0,0489 га, малоповерхова забудова - 0,0430 га, малоповерхова забудова - 0,0373 га, малоповерхова забудова - 0,0372 га, малоповерхова забудова - 0,309 га, малоповерхова забудова - 0,0178 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,8441 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004112302019 від 20.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 8 555 456,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3450.

20.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49760467 від 20.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34222390 про право власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №189457173 від 20.11.2019 - (том 4, додаток №3, а.с. 23).

Рішенням Козинської селищної ради №47 від 24.03.2021 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 6 791 408,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 площею 3,2651 га, вирішено продати ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 6 791 408,00 грн.

16.04.2021 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №47 від 24.03.2021 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,2651 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ "Перша земельна агенція" 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 6 791 408,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,2651 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3222484572021 від 13.04.2021, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 6 791 408,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №1338.

Також матеріали справи містять ряд нотаріально посвідчених Договорів про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 1104.2019 №932 та Актів приймання-передачі земельних ділянок до них, якими із складу орендованих земельних ділянок сторонами виключались земельні ділянки, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу (від 22.08.2019 №2560, від 05.11.2019 №3288, від 20.11.2019 №3449, від 16.04.2021 №1339).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №53438 від 29.08.2019 здійснено поділ земельної ділянки площею 8,2994 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на дві земельні ділянки площею 4,8135 га та 3,4859 га (кадастрові номери 3223155400:03:028:0057 та 3223155400:03:028:0058).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №3280 від 22.11.2019 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 площею 3,4784 га цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, на тринадцять земельних ділянок площами 0,2224 га, 0,2238 га, 0,2291 га, 0,2376 га, 0,2300 га, 0,2300 га, 0,5211 га, 0,2921 га, 0,2927 га, 0,2918 га.

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0062, 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0064, 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0066, 3223155400:03:028:0067 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0070, 3223155400:03:028:0071.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №1324 від 23.11.2019 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 площею 2,7779 га цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, на чотирнадцять земельних ділянок площами 0,0446 га, 0,1987 га, 0,2198 га, 0,2432 га, 0,2500 га, 0,2501 га, 0,2500 га, 0,1882 га, 0,1817 га, 0,1851 га, 0,1932 га, 0,2338 га, 0,2452 га, 0,0883 га.

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0074, 3223155400:03:028:0075, 3223155400:03:028:0076, 3223155400:03:028:0077, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0079, 3223155400:03:028:0080, 3223155400:03:028:0081, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0083, 3223155400:03:028:0084, 3223155400:03:028:0085.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №1300 від 02.07.2021 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 площею 3,2651 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на дванадцять земельних ділянок площами 0,0299 га, 0,0981 га, 0,1317 га, 0,1220 га, 0,1258 га, 0,1225 га, 1,1852 га, 0,8873 га, 0,2584 га, 0,1529 га, 0,1120 га, 0,0393 га. (кадастрові номери 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0122, 3223155400:03:028:0123, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0127, 3223155400:03:028:0128, 3223155400:03:028:0129, 3223155400:03:028:0130, 3223155400:03:028:0131, 3223155400:03:028:0132).

Під час апеляційного провадження також встановлено, що у результаті поділу земельних ділянок одночасно було змінено їх цільове призначення, із земель, які використовуються для відпочинку та оздоровлення на цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №1791 від 13.09.2021 здійснено об`єднання земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0079 (площею 0,1882 га), 3223155400:03:028:0081 (площею 0,1877 га), 3223155400:03:028:0085 (площею 0,2338 га), 3223155400:03:028:0084 (площею 0,2452 га), 3223155400:03:028:0083 (площею 0,1932 га), 3223155400:03:028:0080 (площею 0,1851 га). У результаті утворено земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0133 площею 1,2332 га (том 4 аркуш справи 138).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №4410 від 20.09.2021 здійснено об`єднання земельних ділянок площею 1,2332 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0133 (цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельних ділянок кадастррові номери 3223155400:03:028:046 (площею 4,1132 га) та 3223155400:03:028:047 (площею 3,0058 га) цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд (присадибні ділянки). В результаті утворено земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 площею 8,3522 га (том 4 аркуш справи 136).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №2308 від 20.10.2021 здійснено поділ новоствореної земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 площею 8,3522 га, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160.

Матеріали справи містять копії договорів, за якими ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" відчужив ряд земельних ділянок, утворених у результаті поділу та об`єднання земельних ділянок, щодо яких будо укладено вище перелічені договори купівлі-продажу. Вказані відчужені земельні ділянки не належать до переліку спірних земельних ділянок.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, серед спірних земельних ділянок, щодо яких пред`явлено позов, земельна ділянка кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 набута у власність відповідачем ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2019 №3292; інші спірні земельні ділянки утворені в результаті поділу та об`єднання земельних ділянок в межах земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055, які також були набуті у власність ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на підставі вищенаведених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених з продавцем Козинською селищною радою.

Як вбачається з отриманих судом першої інстанції Інформаційних даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (матеріали заяви про забезпечення позову, а.с. 24-93) спірні земельні ділянки перебувають у власності ТОВ "РейнірБізнес Груп".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 скасовано, викладено його резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Київської області 21.04.2023 у справі № 911/268/22 скасовано.

Постанова аргументована тим, що відсутність у матеріалах справи окремого проекту землеустрою щодо визначення розміру прибережної захисної смуги, а також містобудівної документації, яка б визначала такі межі, формулювання у відповідних витягах ДЗК щодо підстави встановлення прибережної захисної смуги - лише Постанова КМУ "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" №1051 свідчить про те, що відомості ДЗК щодо визначення розміру прибережних захисних смуг у межах первинної земельної ділянки площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 є недостовірними.

Колегія суддів також відхилила посилання суду першої інстанції на рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 "Про затвердження містобудівної документації" "Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест").

Оскільки у 2016 році Детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану як основної містобудівної документації смт Козин, відсутність у матеріалах справи відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин виключає як висновок про те, що спірна земельна ділянка може використовуватись для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, так і висновок про встановлення розміру прибережної захисної смуги у розмірі меншому, ніж це встановлено законом.

Отже, врахувавши відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, колегія суддів дійшла висновку, що спірні земельні ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги, встановленої ч. 2 ст. 60 ЗК України, ч.2 ст. 88 ВК України, абз.2 п. 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173.

Доводи відповідача про розташування на 15 земельних ділянках, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га об`єктів незавершеного будівництва з різним ступенем готовності, Суд спростував посилаючись на те, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Оскільки відповідач не набув право власності на об`єкт нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, цього достатньо для висновку про те, що абзац другий частини другої статті 134 ЗК України був незастосовний для продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га.

Колегія суддів апеляційного суд також враховувала та вважала обґрунтованими доводи прокурора про те, що розміри земельних ділянок, отриманих у приватну власність відповідачем, значно перевищують площу об`єктів незавершеного будівництва. Відсутність у матеріалах справи проектної документації на будівництво об`єктів, з обґрунтуванням площі забудови, доказів здійснення будівництва, подальший поділ та об`єднання земельних ділянок, у результаті яких з 15 утворилось 35 земельних ділянок, відсутність доказів завершення будівництва або збільшення відсотку готовності тих об`єктів незавершеного будівництва, які перебувають у власності Товариства, як і зміни у процесі поділу та об`єднання цільового призначення земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055 із цільового призначення " 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" на цільове призначення " 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"у сукупності вказують, що метою відповідача було заволодіння земельними ділянками для здійснення нового будівництва та подальшого збагачення за рахунок використання двох об`єктів природних ресурсів загальнодержавного значення - р. Дніпро та земельної ділянки водного фонду.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. Така правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20.

Отже, з`ясувавши під час судового розгляду правову природу договорів купівлі-продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га, на думку суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що позивач та відповідач перебувають у договірних відносинах щодо земельних ділянок, що є предметом позову, як і відсутні підстави для висновку про правомірне набуття у власність цих земельних ділянок відповідачем.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, обставини визначення реальної ринкової вартості земельних ділянок та відповідності цієї вартості ціні продажу спірних земельних ділянок не впливають на правомірність набуття відповідачем спірних земельних ділянок у власність або ж правомірність користування ними. Такі обставини можуть слугувати об`єктами для правового аналізу у разі вирішення судом спору щодо заподіяння товариством територіальній громаді майнової шкоди. Однак, відповідні вимоги прокурором не заявлялись. Отже, ці обставини не входять у предмет доказування у справі, що переглядається. У цій частині висновки суду першої інстанції є мотивованими.

Оскільки: п. "ґ" ч.3 ст. 83 ЗК України та ч.2 ст. 59 ЗК України обмежували та досі обмежують безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду єдиним випадком (набуття у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів), і вказане обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у частині другій статті 59, пункті "ґ" частини третьої статті 83 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів.

Відповідач, керівник якого діяв недобросовісно, достовірно знаючи про відсутність законних підстав як для викупу земельних ділянок (оскільки товариство не було власником нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України), так і для здійснення будівництва на цій ділянці (оскільки спірна земельна ділянка в силу вимог закону належить до прибережної захисної смуги та є земельною ділянкою водного фонду) набув у власність 15 земельних ділянок на неконкурентних засадах, змінив їх цільове призначення та мав на меті здійснення забудови на земельних ділянках зі спеціальним режимом використання, яка виключає можливість здійснення житлової забудови.

За таких обставин, у суду внаслідок задоволення вимоги про повернення земельних ділянок які вибули із володіння територіальної громади неправомірно та у результаті недобросовісних дій відповідача, немає підстав встановити порушення балансу інтересів, з одного боку, територіальної громади, яку представляє прокурор, а з іншого боку, відповідача. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном. Приписи статей 216 і 228 ЦК України забезпечують справедливий баланс між інтересами позивача та відповідача, який вимогу про повернення сплачених коштів не заявив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови за нововиявленими обставинами

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Колегія суддів наголошує, що в пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд у постановах від 12.05.2020 у справі № 51-517ск18 та від 21.10.2020 у справі № 726/938/18 виклав правовий висновок про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомими заявникові на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 07.07.2021 у справі №904/4470/16, від 15.07.2021 у справі № 910/12490/18, від 21.07.2021 у справі №924/1098/20, від 12.08.2021 у справі № 903/289/18.

Виходячи з системного аналізу п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний суд наголошує, що перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правова позиція Верховного Суду у постановах від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17 (п. 3.2) та від 21.10.2020 у справі №726/938/18).

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що правовою підставою для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті відповідної постанови виходив з того, що основним у межах розгляду позовних вимог у справі № 911/268/22 є встановлення належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду, і вказане встановлено на підставі того, що у матеріалах справи відсутній затверджений у встановленому законом порядку генеральний план смт.Козин, а саме: у 2016 році детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану; оскільки у матеріалах справи відсутній генеральний план смт.Козин, відхилено посилання на рішення Козинської селищної ради № 12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» , «Детальний план території смт.Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту)»; а оскільки посилання на детальний план відхилено, відповідно, розмір прибережної захисної смуги р.Дніпро уздовж смт.Козин становить встановлені законом 100 метрів від урізу води, а не розмір вказаний у детальному плані.

Також, після завершення розгляду справи, ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" встановлені факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, в рамках надання юридичних послуг, направлено на адресу Козинської селищної ради претензію (вимог про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів) № 01/07-24 від 04.07.2024, у відповідь на яку від Козинської селищної ради отримано заперечення, до яких у якості додатків було додано:

- копію рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яким затверджено Генеральний план селища Козин;

- копія рішення Козинської селищної ради народних депутатів № 50/107 від 29.05.1997;

- копія рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 25.05.2016 №12 «Про затвердження містобудівної документації» на основі Генерального плану селища Козин, яким затверджено Детальний план територій смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) (Внесення змін по вул. Старокиївська);

- копія Державного акта № І-КВ No 000477, видане Козинською селищною радою 09.12.1997р. Акціонерному товариству «Сімінвест»;

- копія рішення Козинської селищної ради "Про внесення змін до меж Державного акту" №118/52 від 25.12.1997;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 7 від 24.09.1998;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради № 5/1 від 28.01.1999;

- копія рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 5 від 24.07.2003.

Заявник наголошував, що Генеральний план селища Козин, який затверджений рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХ111 та який додано до заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024 - є тією нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду Постанови в розумінні статті 320 ГПК України.

Також, в судових засіданнях по справі, представник додатково пояснив, що нововиявленою обставиною також є те, що відповідний Генеральний план затверджено рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яке є чинним і не скасованим у встановленому законом порядку, і що, відповідно спростовує висновки суду к переглядуваній постанові стосовно відсутності такого рішення.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правоідносин) з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 58 ЗК України (у відповідній редакції від 03.10.2019, яка діяла з 20.10.2019), станом на час укладення договорів купівлі-продажу) до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Відповідно до статті 60 цієї ж редакції ЗК України, межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України (у редакції від 18.06.2017, яка діяла на час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок), до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими одними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно ст. 88 Водного кодексу України у цій же редакції, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.

У матеріалах міститься "Детальний план території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест"), розроблений ДП "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УкрНДПІцивільбуд" від 2015 року. При дослідженні вказаного Детального плану встановлено, що план містить нанесення меж прибережних захисних смуг із зазначенням їх розміру у межах спірного землекористування, які повторюють межі, площі, конфігурацію та контури зареєстрованих 01.02.2014 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі обмежень (обтяжень) згідно додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме 05.02 - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Відповідно до частини 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Всі учасники справи визнавали, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової смуги від урізу води річки Дніпро та Канівського водосховища, проте, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор вказував, що позивач неправомірно набув у власність спірні земельні ділянки внаслідок їх приналежності до земель водного фонду, відсутності встановлення відповідним рішенням органу місцевого самоврядування інших розмірів прибережних захисних смуг, ніж ті, що визначені законом.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами, встановив, що у переглядуваній постанові суду апеляційної інстанції підставою для задоволення позову прокурора стали висновки про те, що:

- оскільки у 2016 році Детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану як основної містобудівної документації смт Козин, відсутність у матеріалах справи відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин виключає як висновок про те, що спірна земельна ділянка може використовуватись для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, так і висновок про встановлення розміру прибережної захисної смуги у розмірі меншому, ніж це встановлено законом;

- отже, враховуючи відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір прибережної захисної смуги р. Дніпро уздовж смт Козин становить 100 метрів від узрізу води.

В свою чергу, в рамках надання юридичних послуг ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" встановлені факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, направлено на адресу Козинської селищної ради претензію (вимог про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів) № 01/07-24 від 04.07.2024, у відповідь на яку від Козинської селищної ради отримано заперечення, до яких у якості додатків було додано:

- копію рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яким затверджено Генеральний план селища Козин;

- копія рішення Козинської селищної ради народних депутатів № 50/107 від 29.05.1997;

- копія рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 25.05.2016 №12 «Про затвердження містобудівної документації» на основі Генерального плану селища Козин, яким затверджено Детальний план територій смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) (Внесення змін по вул. Старокиївська);

- копія Державного акта № І-КВ No 000477, видане Козинською селищною радою 09.12.1997р. Акціонерному товариству «Сімінвест»;

- копія рішення Козинської селищної ради "Про внесення змін до меж Державного акту" №118/52 від 25.12.1997;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 7 від 24.09.1998;

- копія рішення виконкому Козинської селищної ради № 5/1 від 28.01.1999;

- копія рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 5 від 24.07.2003.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998 «Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П?ятихатки», затверджено Генеральний план селища Козин, затверджено проект детального планування житлового району села по планування житлового району села П?ятихатки.

Також, рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 25.05.2016 №12 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальний план території смтКозин Обухівського району Київської області» (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»)», затверджено Детальний план території смт.Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») у 2015 році, вирішено оприлюднити «Детальний план території смт.Козин» Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») згідно вимог чинного законодавства.

Також, згідно Державного акта № І-КВ No 000477, видане Козинською селищною радою 09.12.1997р. Акціонерному товариству «Сімінвест», вказаному товариству надано земельну ділянку площею 5 га у постійне користування для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, а в подальшому - згідно рішення Козинської селищної ради "Про внесення змін до меж Державного акту" №118/52 від 25.12.1997 додатково виділено земельну ділянку площею 7,3 га та внесено зміни до відповідного Державного акту, згідно рішення виконкому Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 7 від 24.09.1998 - вилучено земельну ділянку площею 19,4 га та передано Акціонерному товариству «Сімінвест», внесено зміни до вказаного державного акту, згідно рішення виконкому Козинської селищної ради № 5/1 від 28.01.1999 - вилучено земельну ділянку площею 17,2 га та передано Акціонерному товариству «Сімінвест», внесено зміни до вказаного державного акту, встановивши загальну площу - 48,9 га, а також згідно рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 5 від 24.07.2003, виключено зі складу відповідної території приватизовані присадибні ділянки загальною площею 8,0105 га., і в подальшому на підставі рішення № 15 від 10.04.2019 передано ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" відповідну сформовану земельну ділянку загальною площею 40,8895 га, кадастровий номер: 3223155400:03:028:0039, за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт.Козин, вул. Старокиївська,59.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202404242014 від 13.03.2014 (копія том 2 аркуш справи 167) земельна ділянка площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, категорія земель Землі рекреаційного призначення, вид використання для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності зареєстрована як об`єкт цивільних прав 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014. Згідно вказаного Витягу, на земельну ділянку зареєстровані обмеження у використанні, а саме (за окремими контурами): прибережні захисні смуги річок, навколо водойм та на островах, площею 5,4248 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково та площею 5,3367 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково; орган, який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Управління Держземагентства в Обухівському районі. Додаток до витягу - кадастровий план - містить контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Генеральний план селища Козин, затверджений саме рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХ111 - є тими нововиявленими обставинами, які спростовують висновки суду першої інстанції у відповідній постанові щодо відсутності відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин, і відповідно, спростовують висновки суду щодо відсутності затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг.

В свою чергу, слід врахувати і те, що законність та чинність рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХП яким затверджено Генеральний план селища Козин, переглядались в межах справи №320/4225/21, і за результатами перегляду справи №320/4225/21 у касаційному порядку Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2024 вказав: "Детальний план території, затверджений рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.06.2016 №5 відповідає Генеральному плану смт Козин, оскільки у контексті цієї справи матеріали містобудівного обґрунтування зміни меж смт Козин стали невід`ємною частиною Генерального плану з моменту прийняття рішення Обухівської районної ради від 21 грудня 2001 року № 206-16.XXIII "Про зміну меж смт. Козин". Детальний план затверджений рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» - є невід`ємною частиною Генерального плану смт. Козин.

Разом з тим для цілей поданої заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №911/268/22 за нововиявленими обставинами визначальним є те, що постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №320/4225/21 містить висновки щодо наявності чинного Генерального плану смт Козин на час затвердження детального плану, що додатково підтверджує доводи заявника.

Таким чином, факт існування рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яким затверджено Генеральний план селища Козин, має наслідком необхідність врахування рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 "Про затвердження містобудівної документації" "Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест"), у якому наявний перелік обмежень щодо використання земельних ділянок, а саме водоохоронних зон та прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, при цьому площі прибережних захисних смуг збігаються із площами водоохоронних зон; також їх конфігурація, межі, площа та розмір відповідають конфігурації, межам, площам та розмірам прибережних захисних смуг.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення 100 метрового розміру саме прибережної захисної смуги р. Дніпро уздовж смт. Козин згідно ст. 58 ЗК України (у відповідній редакції від 03.10.2019 , яка діяла з 20.10.2019) станом на час укладання договорів купівлі - продажу), ст. 88 ВК України (на момент укладення спірних договорів купівлі - продажу) - є безпідставним, оскільки розмір прибережної захисної смуги вказано у детальному плані, розробленого у межах та з урахуванням умов генерального плану план селища Козин, затвердженого рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції у переглядуваній постанові про те, що відсутність у матеріалах справи відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин виключає як висновок про те, що спірна земельна ділянка може використовуватись для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, так і висновок про встановлення розміру прибережної захисної смуги у розмірі меншому, ніж це встановлено законом, як спростовує і висновок про те, що саме відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, визначає розмір прибережної захисної смуги р. Дніпро уздовж смт Козин 100 метрів від узрізу води.

Крім того, судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви, в судовому засіданні 01.10.2024 було досліджено оригінал як Генерального плану селища Козин, так і рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, наявність яких, як документів, які підтверджують наведені заявником обставини для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, які існували на момент прийняття переглядуваної постанови, є істотними для вирішення справи, і вказані обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, що в сукупності підтверджує наявність критеріїв та правових підстав для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, і вказані обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу переглядуваного судового рішення.

Отже, зазначене вище також спростовує висновок суду апеляційної інстанції у переглядуваній постанові про те, що спірні земельні ділянки є землями водного фонду, та підтверджує законність їх віднесення до іншої категорії земель за основним цільовим призначенням, зокрема, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202404242014 від 13.03.2014 (копія том 2 аркуш справи 167) земельна ділянка площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, категорія земель: Землі рекреаційного призначення, вид використання для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності зареєстрована як об`єкт цивільних прав 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014. Згідно вказаного Витягу, на земельну ділянку зареєстровані обмеження у використанні, а саме (за окремими контурами): прибережні захисні смуги річок, навколо водойм та на островах, площею 5,4248 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково та площею 5,3367 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково; орган, який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Управління Держземагентства в Обухівському районі. Додаток до витягу - кадастровий план - містить контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною.

В постанові від 10.03.2020 року у справі № 921/96/18 Верховний Суд вказав наступне: «До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту)».

В пунктах 7.4 7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (див. пункт 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, пункт 136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідний Генеральний план затверджено рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яке є чинним і не скасованим у встановленому законом порядку, тобто відповідна обставина затвердження відповідного Генерального плану у встановленому законом порядку вказаним рішенням, яким встановлено інший розмір прибережних захисних смуг, ніж ті, що визначені законом, - є нововиявленою обставиною, і відповідно, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції у переглядуваній постанові стосовно незаконності набуття відповідачем у власність спірних земельних ділянок саме внаслідок безпідставності набуття таких всупереч вимог ст. 58 ЗК України (у відповідній редакції від 03.10.2019 , яка діяла з 20.10.2019) станом на час укладання договорів купівлі - продажу), ст. 88 ВК України (на момент укладення спірних договорів купівлі - продажу).

Тобто, на момент перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у матеріалах справи наявні докази затвердження у встановленому законом порядку генерального плану селища Козин, а відтак посилання на рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальному плані території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») та на сам детальний план (том 2 а/с 122) підлягають врахуванню і є в сукупності тими обставинами, які спростовують висновки суду апеляційної інстанції у переглядуваній постанові.

Згідно з пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 ВК України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проєктом на основі нормативно-технічної документації. Проєкти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Пунктом 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, передбачено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434 (у редакції від 11.09.2007), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку №486 визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, з урахуванням конкретної ситуації.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що до державного земельного кадастру, внесені відомості про вже встановлені, у відповідності до законодавства, що діяло на момент формування первісної ділянки, відомості про прибережні захисні смуги, а нормативні розміри прибережних захисних смуг встановлені статтею 88 Водного кодексу України можуть застосовуватись у випадку відсутності встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон. При цьому фактичні обставини справи підтверджують те, що 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014 до Державного земельного кадастру внесені відомості про встановлені у натурі (на місцевості) межі щодо прибережних захисних смуг, що в свою чергу виключає можливість їх визначення на підставі статті 88 Водного кодексу України.

При цьому, укладаючи приватно-правові угоди купівлі-продажу, орган місцевого самоврядування вступає у зобов`язальні відносини, засновані на юридичній рівності сторін перед законом і судом. Крім того, відповідно до частини 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Відтак, сторони правочину несуть рівну відповідальність за порушення чинного законодавства на момент укладення таких договорів.

За таких обставин заявлена негаторна вимога в інтересах Козинської селищної ради у даних обставинах суперечить презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України); презумпції правомірності відомостей Державного земельного кадастру (ст. 2, 3, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр"), презумпції правомірності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 3, частина 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та покладає на одну із сторін правочинів - покупця індивідуальний та надмірний тягар всіх негативних наслідків без будь-якого відшкодування у зв`язку із позбавленням права на майно.

Крім того, 19.09.2024 та 26.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшли клопотання про поновлення строку на подачу додаткових доказів - копії відповіді Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 18.09.2024 та від 26.09.2024, згідно яких зазначено, що територія, на якій розташовано спірні земельні ділянки знаходиться в межах Генерального плану селища Козин Обухівського району Київської області, який затверджений рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998. Земельні ділянки сформовані відповідно до детального плану території смт. Козин Обухівського району Київської області (частина населеного пункту), який затверджений рішенням Козинської селищної ради від 23.07.2013 № 1, в обгрунтування підстав подачі яких заявник наголошував на тому, що відповідні відповіді отримані ним від Козинської селищної ради у вересні 2024 року, в рамках відповіді на адвокатський запит.

З урахуванням приписів ст. ст. 2, 14, 119 Господарського процесуального кодексу України, приймає до розгляду подані заявником докази, і оцінюючи які, враховує повідомлені у вказаних листах відомості.

П. 1 ч. 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Стосовно строку звернення з відповідною заявою , суд апеляційної інстанції враховує, що заперечення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024 разом із додатками було отримано відповідачем 09.07.2024, а тому відповідна заява подана в межах встановленого статтею 321 ГПК України тридцятиденного строку з дня отримання заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. Також, рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХІІІ, яким затверджено Генеральний плану селища Козин, відсутнє в загальному доступі, а тому отримати його чи будь-яким іншим чином ознайомитися із ним у заявника не було жодної можливості до моменту отримання заперечень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №2044/09-06/14-2024 від 09.07.2024.

Доводи прокурора про те, що надання копії Генерального плану смт Козин для проведення експертизи та подальше долученим до матеріалів даної господарської справи висновку Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 21.10.2023 № 284/09-2022, у якому міститься посилання на нього, виключає навіть теоретичну ймовірність необізнаності/неможливості такої обізнаності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» про існування Генерального плану смт Козин та рішення Обухівської районної ради, яким його затверджено - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки в судових засіданнях по справі, представник заявника наголошував, що нововиявленою обставиною також є те, що відповідний Генеральний план затверджено рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998, яке є чинним і не скасованим у встановленому законом порядку, і що, відповідно спростовує висновки суду у переглядуваній постанові стосовно відсутності такого рішення, як розпорядчого акту.

Доводи прокурора про те, що не відповідає дійсності і той факт, що ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» дізналось про наявність Генерального плану смт Козин саме 09.07.2024 від Козинської селищної ради, оскільки іншим представником ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в лютому 2024 року уже подавалась заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами (повернута заявнику), до якої зокрема долучалась інформація Козинської селищної ради від 22.02.2024 із копією рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 № 40 03.ХХІП, яким затверджено Генеральний план смт Козин, що у свою чергу, також вказує на недотримання ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» ч. 1 ст. 321 ГПК України, за вимогами якої заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу учасниками справи протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на те, що підставою для подачі у лютому 2024 заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами були обставини, які встановлювались судовими рішеннями у справах № 218/7-05/328/13 та № 17/146-11, тобто підставою перегляду зазначено інші обставини.

Також, доводи третьої особи про те, що заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами, яка була повернута заявнику, до якої зокрема долучалась інформація Козинської селищної ради від 22.02.2024 із копією рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 № 40 03.ХХІІІ - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки примірник саме вказаного рішення з відповідними реквізитами до зазначеної заяви не долучено, а у відповідній заяві йдеться на посилання на певне рішення, без зазначення його реквізитів, і у матеріалах заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 за нововиявленими обставинами, яка була повернута заявнику, саме зазначеного примірника рішення - не міститься.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 911/268/22 - підлягає задоволенню, постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, і за результатами відповідного розгляду слід прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 - слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 про відмову у позові - слід залишити без змін.

Крім того, переглядуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 було скасовано додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22, яким стягнуто з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Старокиївська, буд. 59, ідентифікаційний код 42621783) 85 500,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, оскільки Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - скасовано за нововиявленими обставинами, відповідно, переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22, на яке подані апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" та Заступника керівника Київської обласної прокуратури, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.03.2023 від представника ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" до Господарського суду Київської області надійшла заява від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якій представник відповідача, з урахуванням заяви про уточнення, просив:

- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 93 500,00 грн.;

- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн.

До заяви додано копію платіжного доручення від 28.07.2022 №656 на оплату ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на користь ТОВ "НДЛСЕ" (код ЄДРПОУ 37384029) 207948,00 грн. в оплату за проведення земельно-технічної експертизи згідно рахунку №08/22 від 26.07.2022, а також копію Акту №1 від 07.02.2023, за яким Клієнт ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" прийняв виконану виконавцем АБ "Лукашенко Є.О." правничу (правову допомогу) відповідно до пункту 1.2 Договору №125 від 24.06.2022 (фіксована оплата) разом на суму 93500,00 грн.

За приписами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач зробив відповідну заяву у порядку частини 8 ст. 129 ГПК України усно в суді першої інстанції у судовому засіданні 28.02.2023, що узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №920/810/18.

Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення ухвалено 28.02.2023, відтак п`ятиденний строк розпочав перебіг 01.03.2023; останній п`ятий день (05.03.2023) припав на вихідний день, відтак, у порядку ст. 116 ГПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день (06.03.2023), заявник подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 03.03.2023 (згідно поштової накладної на конверті, в якому надійшла заява), відтак заява подана до суду першої інстанції у строк, передбачений частиною 8 ст. 129 ГПК України.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" у відзиві на позовну заяву зазначило орієнтовний розрахунок суми судових витрат 63 500,00 грн.

В силу прямої норми частини 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України, до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

24.06.2022 між Адвокатським бюро "Лукашенко Є.О." (виконавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (клієнт) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №125 (далі за текстом - договір), відповідно до якого:

- клієнт доручає, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу, визначену в п. 1.2. цього договору (п. 1.1 Договору);

- правнича (правова) допомога (надалі Сторони домовились вживати один термін правнича допомога) надається на представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді у справі №911/268/22 за позовом Прокурора Київської області "Про витребування земельних ділянок" (п. 1.2 Договору);

- на виконання цього договору виконавець уповноважений здійснювати будь-які необхідні дії, не заборонені законом та цим договором, зокрема, а не виключно, дії передбачені ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі звертатись з адвокатськими запитами до всіх без виключення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань незалежно від форми власності та представляти інтереси клієнта перед ними. Виконавець може залучати до виконання цього договору адвокатів, професіоналів та інших осіб на договірних засадах (п. 1.3 Договору);

- за надання правничої допомоги за цим договором сторони встановили фіксовану оплату в розмірі:

6 000 грн./один документ - складання позовної заяви у справі; складання відзиву на позовну заяву; складання відповіді на відзив у справі; складання апеляційної скарги; складання відзиву на апеляційну скаргу; складання касаційної скарги; складання відзиву на касаційну скаргу;

2 000 грн./один документ - складання процесуального та іншого документу правового характеру;

3 000 грн./одна дія - ознайомлення з матеріалами справи;

1 500 грн./один запит - складення та направлення адвокатського запиту;

4 000 грн./одне засідання - представництво інтересів клієнта (участь) в одному судовому засіданні в суді будь якої інстанції;

2 000 грн./одна подія - клієнт сплачує у випадку перенесення судового засідання з причин, які не залежали від виконавця;

2 000 грн./одна консультація - клієнт сплачує за надання письмової консультації (п. 2.1 Договору);

- клієнт оплачує правничу допомогу на підставі виставленого рахунку (рахунків). Правнича допомога надається на умовах передоплати, розмір якої визначається в рахунку на передоплату з урахуванням п. 2.1 Договору, у випадку відмови клієнта здійснювати передоплату протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку виконавець має право розірвати Договір (п. 2.2 Договору);

- за наслідками виконання цього договору (окремих його етапів) сторони підписують Акт виконаних робіт (наданих послуг). Акт виконаних робіт виконавець надсилає на поштову адресу клієнта, вказану в Договорі або email у випадку відсутності зауважень до акту виконаних робіт надісланих клієнтом на адресу виконавця протягом 10 днів з моменту отримання Акту виконаних робіт, робота вважається прийнята клієнтом в повному обсязі (п. 2.4 Договору);

- цей договір діє до 22.06.2024 (п. 4.7 Договору).

За змістом Акта №1 від 07.02.2023 на підставі Договору №125 від 24.06.2022, виконавцем була надана наступна правнича (правова допомога) відповідно до п. 1.2 Договору:

- складання та направлення до суду відзиву у справі №911/268/22 (кількість: 1 шт.) - 6 000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту (кількість: 13 шт.) - 19 500,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 04.07.2022 - 4 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи 13.07.2022 - 3 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення доказів у справі 20.07.2022 - 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 25.07.2022 - 4 000,00 грн.;

- виконання протокольної ухвали суду про направлення доказів третій стороні процесу - 2 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи 04.08.2022 - 3 000,00 грн.;

- складення та направлення заперечень на відзив у справі №911/168/22 04.08.2022 - 6 000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту №Д125/А8, №Д125/А7, №Д125/А9 (кількість: 3 шт.) - 4 500,00 грн.;

- складання клопотання про витребування документів в приватного нотаріуса Середи В.Г. нотаріально посвідчену заяву Самусєва М.С. "Про погодження розробки детального плану" від 19.09.2022 (кількість: 2 шт.) - 4 000,00 грн.;

- складання заяви про зловживання процесуальними правами прокурором Київської області. Заява від 16.09.2022 - 2 000,00 грн.;

- складення клопотання від 19.09.2022 про витребування доказів, а саме листа прокурора Київської області від 24.11.2021 №15/1:1112вих21 - 2 000,00 грн.;

- складення клопотання від 19.09.2022 про оголошення перерви в судовому засіданні - 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 20.09.2022 - 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 04.10.2022 - 4 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертиз - 2 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертиз - 2 000,00 грн.;

- складення заперечення на клопотання про витребування доказів - 2 000,00 грн.;

- складення заперечення на клопотання прокурора про проведення земельно-технічної експертизи - 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 13.12.2022 - 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 24.01.2023 - 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" в судовому засіданні 06.02.2023 - 4 000,00 грн.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії Договору про надання правничої (правової) допомоги №125 від 24.06.2022 укладеного між Адвокатським бюро "Лукашенко Є.О." (виконавець) та ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" (клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу щодо представництво інтересів клієнта в Господарському суді. Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді у справі №911/268/22; акта №1 від 07.02.2023 щодо наданої правничої (правової допомоги) відповідно до п. 1.2 Договору; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №694 від 30.09.2010 гр. Лукашенка Є.О.; ордер серії АВ №1038818 від 24.06.2022.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

У правових висновках, викладених в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, зазначено про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат відповідача на правову допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У пункті 52 постанови від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 Верховний Суд вказав, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, дослідивши наданий відповідачем Акт №1 від 07.02.2023 наданої правничої (правової допомоги), суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що послуги з складання клопотання про витребування документів в приватного нотаріуса Середи В.Г. нотаріально посвідченої заяви Самусєва М.С. "Про погодження розробки детального плану" від 19.09.2022 в кількості 2 шт.; складання заяви від 16.09.2022 про зловживання процесуальними правами прокурором Київської області; складення клопотання від 19.09.2022 про витребування доказів, а саме листа прокурора Київської області від 24.11.2021 №15/1:1112вих21, - є такими, що не були необхідними (неминучими) для розгляду даної справи, і відповідно, обгрунтовано відмовлено у включенні вказаних витрат в розмірі 8 000,00 грн. до судових витрат у справі.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що заявлені відповідачем судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн., - задоволенню не підлягають, з огляду на те, що проведення експертного дослідження здійснювалось за ініціативою відповідача, однак понесені витрати не були необхідними (неминучими), а висновки суду у справі не ґрунтувалися на поданих учасниками справи висновках експертизи, які не мали для суду вирішального та безспірного значення та оцінювались у комплексі разом з іншими доказами.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено в постановах від 07.06.2022 у справі №910/2704/21, від 18.10.2022 у справі №910/13056/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справі, що розглядається, Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради звернувся з позовом до відповідача ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Частина 1 якої визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, в постанові від 26.02.2019 у справі №915/478/18, в постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, в постанові від 15.01.2020 у справі №698/119/18, в постанові від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, в постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Частина 3 ст. 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Частиною 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).

Частини 1 та 2 ст. 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновків, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №908/2005/19 стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.

Також, суд першої інстанції обгрунтовано врахував правові висновки Верховного Суду щодо правомірності стягнення судових витрат з прокуратури, у справах за позовами прокурора в інтересах держави, які викладено в постанові від 19.01.2023 у cправі № 923/507/21.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд апеляційної інстанції вважає суму судових витрат на правову допомогу 85 500,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" та Заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції у додатковому рішення, а тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - слід залишити без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як передбачено п. 1, 2 ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

- відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

- задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 911/268/22 - підлягає задоволенню, постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, і за результатами відповідного розгляду слід прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 - слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 про відмову у позові - слід залишити без змін.

В свою чергу, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" та Заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції у додатковому рішення, а тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги Заступником керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 -слід залишити за прокуратурою;

- з Київської обласної прокуратури слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" 396 339 (триста дев?яносто шість тисяч триста тридцять дев?ять) грн. 75 коп. судового збору за подачу заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 129, 281-284, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 911/268/22 - задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 - скасувати за нововиявленими обставинами.

3. Прийняти нове рішення:

3.1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 - залишити без змін.

3.2. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" та Заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 - залишити без змін.

3.3. Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги Заступником керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 - залишити за прокуратурою.

4. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; ідентифікаційний код 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вулиця Старокиївська, будинок 59; ідентифікаційний код 42621783) 396 339 (триста дев?яносто шість тисяч триста тридцять дев?ять) грн. 75 коп. судового збору за подачу заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/268/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 22.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.10.2024
Оприлюднено24.10.2024
Номер документу122465844
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —911/268/22

Ухвала від 19.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Постанова від 01.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 18.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 18.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 02.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 10.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні