Ухвала

від 15.10.2024 по справі 308/7198/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7198/24

1-в/308/396/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді подання Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області в особі провідного інспектора ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог Закону відповідно до частини другої статті 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2024 до суду надійшло подання Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області в особі провідного інспектора ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог Закону відповідно до частини другої статті 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування подання орган пробації зазначив наступне.

15.08.2024 до Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області надійшли розпорядження №308/7198/24 від 08.08.2024 та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.06.2024 відносно ОСОБА_4 (вирок набрав законної сили 30.07.2024).

23.08.2024 засудженого ОСОБА_4 ознайомлено з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.06.2024, роз`яснено права та обов`язки, покладені на нього вироком суду, умови звільнення від відбування покарання. Від засудженого було відібрана підписка, анкета, розписка. Із засудженим було проведено профілактичну бесіду про недопущення скоєння ним у подальшому нового кримінального правопорушення, порушень громадського порядку, у яких засуджений власноруч розписався.

Згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.06.2024, 25.03.2024 близько 18 год. 20 хв., у ОСОБА_4 , знаходячись в торговому центрі «Vega», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок викраденого майна, шляхом вільного доступу, з коридору 2-го поверху торгового центру, викрав садове крісло, що відноситься до комплекту меблів під маркуванням «Ulkesdal», та належить ТОВ «ЮСК Україна», після чого покинув місце події із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим своїми діями завдавши матеріальну шкоду товариству на суму 1000 грн.

До кримінальної відповідальності за вчинення нового правопорушення та до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не притягується.

09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.

З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 (1514 x 2 = 3028 грн.).

Ураховуючи викладене, на підставі частини другої статті 74 КК України органом з питань пробації направлено матеріали щодо засудженого ОСОБА_4 для вирішення питання про звільнення його від призначеного судом покарання.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2024 справу було розподілено на суддю ОСОБА_1 .

Орган пробації подав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності.

Засуджений до суду не прибув, жодних клопотань не подав.

Прокурор до суду не прибув, однак подав заяву про розгляд подання без його участі.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши подання та додані до нього докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 10(у частині клопотань про заміну покарання відповідно дочастини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

При цьому у відповідності до ч. 1 цієї ж статті звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.06.2024 у справі №308/7198/24 затверджено угоду про визнання винуватості від 28.06.2024, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_6 .. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджену міру покарання за ч. 4ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку у один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки. У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов`язок протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

При цьому судом встановлено, що 25 березня 2024 року близько 18 години 20 хвилин у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в торговому центрі «Vega», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок викраденого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел та діючи з прямим умислом, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з коридору 2-го поверху торгового центру діючи таємно відносно працівників магазину, викрав садове крісло, що відноситься до комплекту меблів під маркуванням «Ulkesdal», та належить ТОВ «ЮСК Україна», після чого покинув місце події із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим своїми діями завдавши матеріальну шкоду товариству на суму 1 000 (тисяча) гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Зазначений вирок набув законної сили 30 липня 2024 року.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-IXПро внесення змін доКодексу України про адміністративні правопорушеннята деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів. Законом змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченогост. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV ПКУдля відповідного року.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

У 2024 році податкова соціальна пільга становить 1514 гривень.

Судом встановлено, що за вироком ОСОБА_4 було засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене 25.03.2024, при цьому розмір заподіяної шкоди складає 1000 гривень, тоді як мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознака кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, з урахуванням вищезазначених змін у законодавстві, повинна була становити не менше 3028 гривень.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уКК Українираніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першійстатті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КК УкраїниЗакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені частиною першоюстатті 5 КК Українипідстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 591/6379/16-ц).

З огляду на викладене, подання органу пробації підлягає задоволенню.

Керуючись ст.58Конституції України,ч.2ст.74КК України, ст.ст. 4, 5, п. 13 ч. 1ст. 537, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області в особі провідного інспектора ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог Закону відповідно до частини другої статті 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного за вироком Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від28.06.2024у справі№308/7198/24 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі, - на підставі ч. 2 ст. 74 КК України як особу, засуджену за діяння, караність якого законом усунена.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим у той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1