Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/8832/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа№ 910/8832/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Тищенко О.В.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024

у справі № 910/8832/24 (суддя Капцової Т.П.)

за зустрічною позовною заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії

у справі за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 725 375 045,57 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") про стягнення 725 375 045,57 грн, з яких 716 096 722,08 грн заборгованості, 4 196 275,92 грн 3% річних та 5 082 047,57 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 004-01022; дата акцептування 03.05.2019) щодо здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні, квітні 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.08.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 576 981 187,91 грн, з яких 1 555 497 759,19 грн заборгованості, 7 705 696,18 грн 3% річних та 13 777 732,54 грн інфляційних втрат.

06.08.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що транспортування електричної енергії, купленої споживачами у постачальника "останньої надії" здійснюється мережами передачі (які адмініструє ПрАТ "НЕК "Укренерго") та мережами систем розподілу (які адмініструють окремі оператори систем розподілу). Відповідні договори на розподіл електроенергії при цьому укладаються напряму між споживачами та операторами систем розподілу. Відповідно, останні мають обліковувати обсяг е/енергії, поставленої конкретним постачальником конкретному споживачу з урахуванням тих точок комерційного обліку, які приєднані до системи розподілу.

Так, за березень-квітень 2024 року низкою операторів систем розподілу (далі - ОСР) було надіслано на електронну адресу ДПЗД «Укрінтеренерго» щомісячні звіти про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником ДПЗД «Укрінтеренерго» (ПОН), передбачені п.п. 6.2, 6.8 та 6.9 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період (затвердженого Постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 1118).

В свою чергу, вказані ОСР як постачальники послуг комерційного обліку (далі - ППКО) та тимчасові адміністратори комерційного обліку (далі - АКО) (до моменту початку повноцінного функціонування інформаційно-телекомунікаційної платформи ДатаХаб) внесли відомості про постачання обсягів електроенергії, вказаних у фактичних звітах за березень-квітень 2024 року, до платформи ММS (яка в т. ч. відображає в розрізі кожного оператора ті обсяги електроенергії, які розподілені конкретному постачальнику, але без ідентифікації по окремих споживачах).

При цьому, ці обсяги шляхом внесення відповідного запису покладені саме на ДПЗД «Укрінтеренерго», однак наявність відповідних фактичних звітів ОСР за березень-квітень 2024 року та формування ними цих даних у системі ММS порушує права та інтереси ДПЗД «Укрінтеренерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 зустрічну позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що взаємовідносини сторін за первісним та зустрічним позовами ґрунтуються на різних правових підставах і не обґрунтовані одними й тими самими доказами.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі №910/8823/24 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, сформульовано висновки, що не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/8832/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів Вовка І.В., Сибіги О.М.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8832/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі № 910/8832/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

23.09.2024 матеріали справи № 910/8832/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/510/24 від 24.09.2024 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 19.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8832/24.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/8832/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі №910/8832/24 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Тищенко О.В., відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

17.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач за зустрічним позовом зазначає, що викладені в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсним обставинам, та спотворюють обставини, які склалися між учасниками даної справи, та одночасно спотворюють правовідносини між учасниками ринку електричної енергії.

Також, відповідач за зустрічним позовом вказує, що позивач за зустрічним позовом повинен врегульовувати спір з кожним споживачем окремо на підставі документів та доказів, якими підтверджується вина кожного окремого споживача та/або операторів систем розподілу, яких позивач за зустрічним позовом перераховує у зустрічній позовній заяві.

Частиною 3 ст. 12 ГПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 725 375 045,57 грн, з яких 716 096 722,08 грн заборгованості, 4 196 275,92 грн 3% річних та 5 082 047,57 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2024.

06.08.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 зустрічну позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 ГПК України).

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20.03.2019 по справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» є майнова вимога про стягнення 725 375 045,57 грн.

Підставою даного позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 0044-01022; дата акцептування 03.05.2019) щодо здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні та квітні 2024 року.

Натомість предметом зустрічного позову є наступні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»:

- визнати незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо сертифікації та покладення в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД «Укрінтеренерго» обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно публічного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, а саме як купівлю-продаж ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів, завантажених із боку окремих операторів систем розподілу (кожного окремо за місцем провадження його ліцензованої діяльності) постачальників послуг комерційного обліку та в розрізі окремих споживачів і пов`язаних із ними обсягів споживання, відомості щодо яких позивач за зустрічним позовом перераховує в позовній заяві;

- визнати незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо сертифікації та покладення в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД «Укрінтеренерго» обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно публічного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, а саме як купівлю-продаж ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів, обсяги якої завантажені з з боку наступних операторів систем розподілу (кожного окремо за місцем провадження його ліцензованої діяльності) як постачальників послуг комерційного обліку і в частині наступних обсягів споживання, завантажених на платформу MMS станом на 17.05.2024 в розмірі 33 703 501 кВт/год; а саме:

1) Березень 2024 року в розмірі 17 509 218 кВт/год, а саме: АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» -8 070 кВт/год; АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі» - 31 568 кВт/год; ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - 17 585 кВт/год; ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - 3 007 кВт/год; АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - 6 926 кВт/год; ДП «Регіональні електричні мережі» - 17 492 892 кВт/год; ПрАТ «НЕК «Укренерго» - 63 616 кВт/год;

2) Квітень 2024 року в розмірі 16 194 283 кВт/год, а саме: АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - 19 205 кВт/год; АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі» - 1 068 226 кВт/год; ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - 302 кВт/год; АТ «Прикарпаттяобленерго» - 220 кВт/год; ДП «Регіональні електричні мережі» - 15 116 731 кВт/год; ПрАТ «НЕК «Укренерго» - 29 053 кВт/год;

- визнати незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» як адміністратора комерційного обліку за всіма областями комерційного обліку на території України щодо сертифікації та запису в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД «Укрінтеренерго» обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно публічного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022) з 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, як купівлю-продаж ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів; дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» як адміністратора розрахунків щодо складання та направлення на адресу ДПЗД «Укрінтеренерго» актів купівлі-продажу е/енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2024 № ВН/24/03/-0044, від 30.04.2024 № ВН/24/04-0044, а також всіх подальших актів коригування до них;

- зобов`язати ПрАТ «НЕК «Укренерго» (як адміністратора комерційного обліку): скасувати в системі управління ринком (платформа MMS) сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» (згідно публічного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022), що записані в системі управління ринком (платформа MMS) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно; провести в системі управління ринком (платформа MMS) нове формування сертифікованих даних щодо покладення обсягів електричної енергії, що записані операторами систем розподілу (вказаними в п. 2 та п. 3 цих позовних вимог) та ПрАТ «НЕК «Укренерго» в системі управління ринком (платформа MMS) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно - на втрати цих операторів систем розподілу, а також передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго» (як Адміністратору розрахунків) та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів;

- заборонити ПрАТ «НЕК «Укренерго» як адміністратору розрахунків використовувати (в т. ч. шляхом складання, підписання та юридично значущого використання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів; направлення до уповноваженого банку: Фiлiя - Головне управлiння по м. Київу та Київськiй областi Публічного акцiонерного товариства "Державний ощадний банк України", код МФО 322669, довідок, пов`язаних із простроченням ДПЗД «Укрінтеренерго» оплати вартості його небалансів електричної енергії) при здійснені будь-яких розрахунків з ДПЗД «Укрінтеренерго», в межах реалізації договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022, дані комерційного обліку, що записані в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД «Укрінтеренерго» в якості придбаних для врегулювання небалансів обсягів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, з 01.03.2024 по 30.04.2024.

В контексті викладеного суд апеляційної інстанції враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а саме те, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду» (пункт 5.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами (пункт 25 постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21).

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін (пункт 27 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20).

Так, зі змісту первісного та зустрічного позовів, вбачається, що:

- не співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), якими сторони обґрунтовують первісні та зустрічні позовні вимоги;

- для підтвердження підстав позовів сторонами надані різні докази;

- доцільність розгляду в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію;

- спільний розгляд не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами;

- відповідачами за зустрічним позовом визначено осіб, які не є позивачами за первісним позовом.

Отже, судом першої інстанції вірно взято до уваги вищезазначене, врезультаті чого недопущено порушення статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи викладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.

Враховуючи те, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення не знайшли підтвердження, а викладені у апеляційній скарзі доводи в цілому зводяться до незгоди скаржника з прийнятим судом першої інстанції рішенням та суб`єктивного тлумачення скаржником обставин, встановлених судом першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів визнаються необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на висновки суду першої інстанції. Тому, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 Господарського процесуального кодексу України за викладених в апеляційній скарзі обставин.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі №910/8832/24 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування вищезазначеної ухвали не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі № 910/8832/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі №910/8832/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8832/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Тищенко

Т.П. Козир