Постанова

від 20.12.2024 по справі 910/8832/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8832/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (головуючий суддя - Мальченко А.О., судді: Тищенко О.В., Козир Т.П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 (суддя Капцова Т.П.) про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/8832/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 725 375 045,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі також - ДПЗД "Укрінтеренерго") про стягнення 725 375 045,57 грн, з яких 716 096 722,08 грн заборгованості, 4 196 275,92 грн 3% річних та 5 082 047,57 грн інфляційних втрат.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №004-01022; дата акцептування 03.05.2019) щодо здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року.

1.3.06.08.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 1 576 981 187,91 грн, з яких 1 555 497 759,19 грн заборгованості, 7 705 696,18 грн 3% річних та 13 777 732,54 грн інфляційних втрат.

1.4.ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до НЕК "Укренерго", в якій просило:

- визнати незаконними дії НЕК "Укренерго" щодо сертифікації та покладення в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД "Укрінтеренерго" обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно з публічним договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0044-01022 від 03.05.2019) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, а саме як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів, завантажених із боку окремих операторів систем розподілу (кожного окремо за місцем провадження його ліцензованої діяльності) постачальників послуг комерційного обліку та в розрізі окремих споживачів і пов`язаних із ними обсягів споживання, відомості щодо яких позивач за зустрічним позовом перераховує в зустрічній позовній заяві;

- визнати незаконними дії НЕК "Укренерго" щодо сертифікації та покладення в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД "Укрінтеренерго" обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно з публічним договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0044-01022 від 03.05.2019) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, а саме як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів, обсяги якої завантажені з боку наступних операторів систем розподілу (кожного окремо за місцем провадження його ліцензованої діяльності) як постачальників послуг комерційного обліку і в частині наступних обсягів споживання, завантажених на платформу MMS станом на 17.05.2024 в розмірі 33 703 501 кВт/год; а саме:

1) березень 2024 року в розмірі 17 509 218 кВт/год, а саме: АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" - 8 070 кВт/год; АТ "ДТЕК "Донецькі електромережі" - 31 568 кВт/год; ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - 17 585 кВт/год; ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - 3 007 кВт/год; АТ "ДТЕК Одеські електромережі" - 6 926 кВт/год; ДП "Регіональні електричні мережі" - 17 492 892 кВт/год; ПрАТ "НЕК "Укренерго" - 63 616 кВт/год;

2) квітень 2024 року в розмірі 16 194 283 кВт/год, а саме: АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" - 19 205 кВт/год; АТ "ДТЕК "Донецькі електромережі" - 1 068 226 кВт/год; ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - 302 кВт/год; АТ "Прикарпаттяобленерго" - 220 кВт/год; ДП "Регіональні електричні мережі" - 15 116 731 кВт/год; ПрАТ "НЕК "Укренерго" - 29 053 кВт/год;

- визнати незаконними дії "НЕК "Укренерго" як адміністратора комерційного обліку за всіма областями комерційного обліку на території України щодо сертифікації та запису в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД "Укрінтеренерго" обсягів електричної енергії як сторони, відповідальної за баланс (згідно з публічним договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0044-01022 від 03.05.2019) з 01.03.2024 по 30.04.2024 включно, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів; дії "НЕК "Укренерго" як адміністратора розрахунків щодо складання та направлення на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" актів купівлі-продажу е/енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2024 №ВН/24/03/-0044, від 30.04.2024 №ВН/24/04-0044, а також всіх подальших актів коригування до них;

- зобов`язати "НЕК "Укренерго" (як адміністратора комерційного обліку): скасувати в системі управління ринком (платформа MMS) сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальника "останньої надії" (згідно з публічним договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0044-01022 від 03.05.2019), що записані в системі управління ринком (платформа MMS) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно; провести в системі управління ринком (платформа MMS) нове формування сертифікованих даних щодо покладення обсягів електричної енергії, що записані операторами систем розподілу (вказаними в пункті 2 та пункті 3 цих позовних вимог) та "НЕК "Укренерго" в системі управління ринком (платформа MMS) за період із 01.03.2024 по 30.04.2024 включно - на втрати цих операторів систем розподілу, а також передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку "НЕК "Укренерго" (як адміністратору розрахунків) та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів;

- заборонити "НЕК "Укренерго" як адміністратору розрахунків використовувати (в т. ч. шляхом складання, підписання та юридично значущого використання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів; направлення до уповноваженого банку: Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код МФО 322669, довідок, пов`язаних із простроченням ДПЗД "Укрінтеренерго" оплати вартості його небалансів електричної енергії) при здійснені будь-яких розрахунків з ДПЗД "Укрінтеренерго", в межах реалізації договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 №0044-01022, дані комерційного обліку, що записані в системі управління ринком (платформа MMS) на ДПЗД "Укрінтеренерго" в якості придбаних для врегулювання небалансів обсягів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, з 01.03.2024 по 30.04.2024.

1.5.Зустрічні позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що внесені ОСР як постачальниками послуг комерційного обліку (ППКО) та тимчасовими адміністраторами комерційного обліку (АКО) до системи управління ринком (платформи MMS, яка в тому числі відображає в розрізі кожного оператора ті обсяги електроенергії, які розподілені конкретному постачальнику, але без ідентифікації по окремих споживачах) некоректні відомості про постачання електричної енергії, вказані у фактичних звітах за березень-квітень 2024 року, НЕК "Укренерго" використовує як офіційне підтвердження постачання ДПЗД "Укрінтеренерго" споживачам конкретних обсягів електричної енергії. Саме відповідно до цих фактичних звітів НЕК "Укренерго" здійснює остаточне складання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та виставлення рахунків.

1.6.За твердженням позивача за зустрічним позовом, включення ОСР до щомісячних фактичних звітів недостовірних даних, а також завантаження недостовірних та несертифікованих даних до системи ММS з боку ОСР, а також нездійснення перевірки та нескасування цих відомостей НЕК "Укренерго" як АОК, а також їх подальше використання ним як АР, призводить до завдання позивачу за зустрічним позовом прямих збитків та незаконного формування його зобов`язань на ринку електричної енергії перед НЕК "Укренерго".

1.7.Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.08.2024 у справі №910/8832/24, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 22.10.2024, зустрічну позовну заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" до НЕК "Укренерго" про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї документами повернув заявнику.

1.8.Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що підставою виникнення правовідносин за зустрічним позовом є не договір про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №004-01022; дата акцептування 03.05.2019), а правовідносини ДПЗД "Укрінтеренерго" з вищенаведеними операторами систем розподілу, й для вирішення цього спору, судом має бути надана правова оцінка правовідносинам позивача із кожним ОСР у розрізі кожного споживача, групи споживачів; суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів, які по-перше не охоплюються предметом і підставами первісного позову, а по-друге не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

1.9.За таких обставин суд першої інстанції виснував про порушення ДПЗД "Укрінтеренерго" правил статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) щодо об`єднання позовних вимог, оскільки підставами позову є взаємовідносини позивача окремо з кожним ОСР, у розрізі кожного із споживачів, перелік яких наведено у прохальній частині зустрічної позовної заяви, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, а відтак сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та ускладнить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз`єднати, а також про порушення норм статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки первісний та зустрічний позови виникли з різних правовідносин, їх спільний розгляд не сприятиме оперативному і всебічному вирішенню спору, адже спричиняє необхідність дослідження судом різних доказів та встановлення різних обставин, на які сторони посилаються, що не може вважатись доцільним у розумінні частини 2 цієї статті.

1.10.Залишаючи без змін вказану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що зі змісту первісного та зустрічного позовів, вбачається, що: не співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), якими сторони обґрунтовують первісні та зустрічні позовні вимоги; для підтвердження підстав позовів сторонами надані різні докази; доцільність розгляду в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію; спільний розгляд не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами; відповідачами за зустрічним позовом визначено осіб, які не є позивачами за первісним позовом.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших сторін

2.1.ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі №910/8832/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції спільно із зустрічним позовом ДПЗД "Укрінтеренерго" до НЕК "Укренерго".

2.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (статті 33, 52, 53 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункти 9.13.1-9.13.2, 9.14.1-9.14.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пункт 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункт 5.16 Правил ринку) та порушили норми процесуального права (статтю 173 ГПК).

2.3.Доводи скаржника зводиться до того, що:

(1) лише в межах спільного розгляду первісного та зустрічного позовів можливо визначити, чи є дані комерційного обліку сертифікованими та чи існують зобов`язання постачальника "останньої надії" щодо оплати на їх підставі вартості небалансів;

(2) позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами утворюють взаємопов`язаний технологічний процес комерційного обліку та формування зобов`язань учасників ринку, який об`єднаний як на технічному рівні - через систему управління ринком, так і на нормативно-правовому рівні - через ККОЕЕ та Правила ринку;

(3) відносини ДПЗД "Укрінтеренерго" зі споживачами не мають ніякого відношення до спірного питання правомірності віднесення на балансуючу групу ДПЗД "Укрінтеренерго" тих чи інших даних комерційного обліку в системі управління ринком;

(4) позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами пов`язані не лише спільною підставою позову, а й спільною доказовою базою. Так, cаме дії АКО щодо сертифікації даних комерційного обліку та АР щодо формування зобов`язань є предметом позову і породжують відповідну доказову базу, а не окремі договори споживачів;

(5) окремий розгляд первісних та зустрічних позовних вимог не сприятиме ефективному судовому захисту прав державного постачальника "останньої надії", а також шкодитиме повноті, всебічності та принципу своєчасності розгляду справи, процесуальній економії.

2.4.НЕК "Укренерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

2.5.За твердженнями позивача:

(1) ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальник "останньої надії" (ПОН) повинен врегульовувати спір (якщо такий має місце) з кожним споживачем окремо на підставі документів/доказів, якими підтверджується вина кожного окремого споживача та/або ОСР;

(2) комерційний облік є лише частиною технологічного процесу обліку споживання електричної енергії і тільки частково відображає результат правовідносин між ПОН, ОСР та споживачами;

(3) ПОН має двосторонні правовідносини зі споживачами (з кожним окремий договір). ОСР також має двосторонні правовідносини зі споживачами (з кожним окремий договір);

(4) на ОСР, як самостійного учасника ринку електричної енергії, покладені зобов`язання щодо передачі даних споживання електричної енергії споживачами;

(5) НЕК "Укренерго" має не подвійний статус, як некоректно зазначив відповідач, а виконує декілька функцій, зокрема як АКО та АР;

(6) дії відповідача щодо постійного оскарження ухвал мають ознаки зловживання процесуальними правами.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічної позовної заяви.

3.2.Відповідно до частини першої статті 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

3.3.Згідно з частиною другою цієї статті зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3.4.Конструкція частини другої статті 180 ГПК не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3.5.При цьому Суд звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

3.6.Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

3.7.У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

3.8.Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

3.9.Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

3.10.У постанові від 07.08.2023 у справі №909/161/23 Верховний Суд зазначив, що конструкція частини другої статті 180 ГПК вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

3.11.Отже, враховуючи норми частини другої статті 180 ГПК зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

3.12.Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору за первісним позовом НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго" є майнова вимога про стягнення 725 375 045,57 грн. Підставою такого позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №004-01022; дата акцептування 03.05.2019) щодо здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні- квітні 2024 року.

3.13.Предметом спору за зустрічним позовом є вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до НЕК "Укренерго" про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії (наведені в прохальній частині зустрічної позовної заяви та відображені в пункті 1.4 цієї постанови). Підстави цього позову утворюють взаємовідносини позивача із відповідачем та окремо із кожним ОСР, у розрізі кожного із споживачів, перелік яких наведено в прохальній частині зустрічної позовної заяви, які становлять самостійні предмети розгляду і ґрунтуються на окремо взятому колі доказів.

3.14.У контексті наведено суд першої інстанції вважав, що первісний та зустрічний позови виникли з різних правовідносин, а їх спільний розгляд не сприятиме оперативному і всебічному вирішенню спору, адже спричиняє необхідність дослідження судом різних доказів та встановлення різних обставин, зокрема для вирішення зустрічного позову судом має бути надана правова оцінка правовідносинами позивача із кожним ОСР у розрізі кожного споживача, групи споживачів; суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів, які по-перше не охоплюються предметом і підставами первісного позову, а по-друге не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

3.15.Верховний Суд вважає такі висновки помилковими, адже наведене судом першої інстанції формулювання фактично свідчить про можливість здійснення розгляду первісних позовних вимог лише з урахуванням доводів позивача за первісним позовом та наданих ним доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема долучених до позову договору про врегулювання небалансів електричної енергії №004-01022 від 03.05.2019, актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2024, від 30.04.2024 та рахунків-фактур, без урахування доводів та доказів відповідача, якими він спростовує заявлені позовні вимоги в частині здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року, що може призвести до порушення визначеного ГПК принципу змагальності сторін.

3.16.Суд не врахував, що зміст зустрічної позовної заяви є близьким до наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень стосовно здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року з посиланням на те, що перед формуванням рахунків-фактур та подальших актів купівлі-продажу НЕК "Укренерго" як АКО не виконала функцію належної сертифікації даних, завантажених у платформу ММS, та пред`явила позов про стягнення такої заборгованості на підставі недостовірних даних у розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання.

3.17.Мотивуючи зустрічні позовні вимоги та вказуючи про необхідність визнання в судовому порядку дій НЕК "Укренерго" щодо формування неналежно сертифікованих даних у системі управління ринком (платформа MMS) (якими відповідні обсяги постачання покладаються на постачальника "останньої надії") незаконними; покладення цих обсягів на втрати ОСР; зобов`язання НЕК "Укренерго" як відповідача скасувати в системі управління ринком (платформа MMS) сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД "Укрінтеренерго"; проведення в системі управління ринком (платформа MMS) нового формування сертифікованих даних щодо покладення цих обсягів електричної енергії на втрати операторів систем; передачі нових сертифікованих даних комерційного обліку НЕК "Укренерго" (як адміністратору розрахунків) та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів, позивач за зустрічним позовом вказує, що внесені до системи управління ринком (платформа MMS) відомості щодо купівлі-продажу позивачем за зустрічним позовом електричної енергії для споживачів, перелік яких наведено у прохальній частині позовної заяви, є некоректними з огляду на непоодинокі факти припинення (юридичних осіб) та смерті (фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців) таких споживачів; відсутність низки споживачів у балансуючій групі ДПЗД "Укрінтеренерго"; невиконання операторами систем розподілу (ОСР) вимог позивача щодо припинення електропостачання низці споживачів і покладення обсягів спожитої такими споживачами після дати, зазначеної у вимозі, електричної енергії на позивача; покладення на позивача обсягів спожитої такими споживачами електричної енергії після закінчення 90-денного терміну постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

3.18.При цьому позивач за зустрічним позовом наголошує, що саме внесені ОСР як постачальниками послуг комерційного обліку (ППКО) та тимчасовими адміністраторами комерційного обліку (АКО) до системи управління ринком (платформа MMS, яка, в тому числі, відображає в розрізі кожного оператора ті обсяги електроенергії, які розподілені конкретному постачальнику, але без ідентифікації по окремих споживачах) відомості про постачання електричної енергії, вказані у фактичних звітах за березень-квітень 2024 року, НЕК "Укренерго" використовує як офіційне підтвердження постачання ДПЗД "Укрінтеренерго" споживачам конкретних обсягів електричної енергії. Саме згідно з цими фактичними звітами НЕК "Укренерго" здійснює остаточне складання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та виставлення рахунків.

3.19.Тобто, фактично позивач за зустрічним позовом намагається довести, зокрема обставини (1) внесення в систему управління ринком (платформа MMS) некоректних (недостовірних) відомостей у розрізі конкретних споживачів та щодо обсягів споживання, (2) нездійснення перевірки та нескасування цих відомостей НЕК "Укренерго", нездійснення їх належної сертифікації (тобто кінцевої перевірки), а також (3) подальше використання НЕК "Укренерго" таких даних для складання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та виставлення рахунків, які формують зобов`язання ДПЗД "Укрінтеренерго" щодо врегулювання небалансів за березень - квітень 2024 рок,у та є предметом первісних позовних вимог.

3.20.Суд вказаного не врахував, зокрема в контексті того чи наведені позивачем за зустрічним позовом обставини та надані на їх підтвердження докази (1) підлягають встановленню та дослідженню при розгляді первісних позовних вимог в частині здійснених розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року, правильність яких, як і врахованих в них даних (відомостей), відповідач заперечує у розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання, та (2) чи можуть вони довести відсутність підстави для задоволення первісного позову, про що зазначає позивач за зустрічним позовом.

3.21.Вказуючи на те, що підставами позову зустрічного позову є взаємовідносини позивача окремо з кожним ОСР у розрізі кожного із споживачів, перелік яких наведено в прохальній частині зустрічної позовної заяви, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, суд не аргументував, яким чином у цьому випадку, а саме у випадку незгоди відповідача як з розрахунками за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року, так й врахованими в них даними саме в розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання, буде досліджуватись та перевірятись підставність заявлених за первісним позовом вимог та на підставі яких саме доказів.

3.22.У контексті цього Суд зауважує, що за умови, коли позивач за зустрічним позовом намагається довести неправомірність дій відповідача за зустрічним позовом щодо сертифікації та покладення в систему управління ринком (платформа MMS) обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів у розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання, та як наслідок неправомірність здійснених у розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року, які є предметом первісного позову, надані на підтвердження підстав за первісним та зустрічним позовами докази можуть бути різними. У цьому аспекті важливим є надання доказів, які можуть підтвердити або спростувати обставини, які виходять до предмету доказування за цими позовами.

3.23.Необхідність встановлення значного, як вважає суд першої інстанції, обсягу обставин та дослідження доказів у розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання, за умови можливого встановлення на підстави таких доказів здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії у березні - квітні 2024 року на підставі некоректних (недостовірних) даних, тобто даних щодо таких споживачів та обсягів споживання, на чому наполягає позивача за зустрічним позовом, не може бути підставою для повернення зустрічної позовної заяви як на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 (порушення правил об`єднання), так і на підставі частини шостої статті 180 ГПК (непов`язаність первісного та зустрічного позовів, та недоцільність їх спільного розгляду).

3.24.При цьому Суд враховує, що іншого мотивованого обґрунтування, окрім значного обсягу обставин, які підлягають встановленню, та доказів, які підлягають дослідженню, у контексті своїх висновків про порушення правил об`єднання зустрічних позовних вимог, суд не навів.

3.25.У свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про порушення зустрічної позовної заяви, не усунув допущені останнім порушення, належним чином не спростував наведені скаржником доводи, при цьому безпідставно зазначив про те, відповідачами за зустрічним позовом визначено осіб, які не є позивачами за первісним позовом, що не відповідає дійсності та не було підставою повернення зустрічної позовної заяви судом першої інстанції, а також взагалі не виснував щодо повернення зустрічної позовної заяви у зв`язку з порушенням правил об`єднання, на що, окрім іншого, вказував суд першої інстанції.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Статтею 300 ГПК визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2.Відповідно до частин третьої та четвертої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

4.3.Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

4.4.Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5.Розподіл судових витрат

5.1.Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №910/8832/24 скасувати.

3.Справу №910/8832/24 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець