Постанова

від 16.10.2024 по справі 918/695/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Справа № 918/695/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача 1: представник не з`явився

відповідача 2: представник Савчук О.В. - в порядку самопредставництва

третьої особи: представник Андрієвська Н.Р. - в порядку самопредставництва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 12.08.24р. суддею Войтюком В.Р. у м.Рівному, повний текст складено 14.08.24р. у справі № 918/695/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39"

до відповідачів:

1 - Рівненської міської ради Рівненської області

2 - Виконавчого комітету Рівненської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 задоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39".

1.2.1. Визнано незаконними та скасовано

- рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 253 від 20 вересня 2005 року "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" в частині, що стосується службового приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39;

- рішення № 86 від 10 жовтня 2023 року "Про затвердження Переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині, що стосується приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене з адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39.

1.2.2. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 2684,00 грн - судових витрат.

1.2.3. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 2684 грн - судових витрат.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" обґрунтовано тим, що проведена міською радою державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення І та II поверхів за адресою: м. Рівне, вул. Вербова (Ватутіна), буд.39 загальною площею 1294,5 м2 до яких входить службове приміщення площею 8,3 м2- неправомірна.

2.2. Ухвалою суду від 02.10.2023 призначалася у справі № 918/695/23 судова експертиза.

2.3. Судом встановлено, що 27.09.2027 видано технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39, відповідно до якого площа спірного приміщення становить 8,5 кв.м. Станом на 1996 рік використовувалось як службове приміщення, що призначене для побутового обслуговування мешканців та в якому наявна центральна система опалення.

2.4. Допоміжне приміщення має слугувати для: забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Призначення спірного приміщення площею 8,3 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 , не змінилось. Воно використовується як колясочна, тобто досі є допоміжним (службовим), та призначене для побутового обслуговування мешканців будинку. Оскільки там розташована централізована система опалення, дане приміщення не функціонує окремо і не вважається ізольованим від системи опалення багатоквартирного будинку. Вказане приміщення площею 8,3кв.м., є невід`ємним від будинку, його слід вважати обслуговуючим, технологічним, допоміжним стосовно житлового будинку, в якому воно знаходиться. Оскільки, спірне приміщення є колясочною, задовольняє побутові потреби мешканців будинку, підключене до централізованої системи опалення, то на момент створення ОССБ в 2021 році воно є допоміжним. Вказані обставини, також підтвердили опитані у судовому засіданні свідки. Окрім того, вказані обставини також підтверджено висновком експерта № 11/24 від 22.05.2024.

2.5. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2.6. Згідно розділу 4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" від 21.12.2020 порядок володіння, користування та розпорядження майном об`єднання визначається загальними зборами. Спірне допоміжне приміщення перебувало у спільній власності власників приватизованих квартир, питання щодо розпорядження зазначеним приміщенням повинно вирішуватися за їхньою спільною згодою, чого в даному випадку дотримано не було. Допущене відповідачем втручання в право власності, зокрема власників квартир даного багатоквартирного будинку, що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майно, не відповідає умовам за дотриманням яких таке втручання вважається правомірним, що визначені Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. В даному випадку не були враховані інтереси власників квартир багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майно. Також порушений принцип суспільного та публічного інтересу, оскільки не був врахований інтерес частини громади, у вигляді власників квартир у даному багатоквартирному будинку. Виконавчий комітет Рівненської міської ради не дотримався умов законного втручання у право власності, коли відніс приміщення 8,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 а до комунальної власності територіальної громади м. Рівного.

2.7. Чинним законодавством України встановлено презумпцію наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку режиму допоміжних приміщень. Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, лише позивач не повинен доводити режим спірних приміщень як допоміжних. Навпаки, відповідач, який є їх набувачем, має довести режим спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійних об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто з самого початку вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (висновок Верховного Суду у справі №922/1406/21 викладений у постанові від 30 червня 2022 року).

2.8. Питання щодо розпорядження зазначеними приміщеннями повинно вирішуватися за спільною згодою власників. Тобто, відповідачами допущене втручання в право власності, зокрема власників квартир даного багатоквартирного будинку, що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майном. Суд зазначає, що таке втручання призвело до порушення прав членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39". Порушення прав співвласників, яке відбулося ще у 2014 році у момент віднесення допоміжного приміщення до комунальної власності міста рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 179, не припинилося. Воно продовжується і на сьогоднішній день, з відмінністю лише в номері рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради. Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 253 від 20.09.2005 в частині, що стосується службового приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39та № 86 від 10.10.2023 в частині, що стосується приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене з адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 є незаконними, оскільки їх ухвалення призвело до порушення прав членів ОСББ.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Рівненська міська рада, 03.09.2024 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх4288/24 від 03.09.2024), в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСББ Вербова, 39 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №253 від 20.062005 "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" в частині, що стосується службового приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд.39 та рішення №86 від 10.10.2023 "Про затвердження Переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині, що стосується приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене з адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 відмовити повністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального права. Щодо обставин спору апелянт зазначає, що рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20.09.2005 №253 "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" до комунальної власності віднесено об`єкт нерухомого майна, що розміщений за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення № 253 - пунктом 10 об`єкт вказаний як "вул. Вербова, 39". На підставі рішення № 253 проведена реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме нежитлових приміщень І та II поверхів, що розташовані в м. Рівному, вул. Вербова (вул. Ватутіна), буд. 39. Згідно свідоцтва про право власності загальна площа зареєстрованих нежитлових приміщень становить 1294,5 кв.м., до яких, також відноситься нежитлове приміщення площею 8,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

3.3. Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.11.2009 № 188 приміщення площею 8.3. кв.м., що знаходиться у будинку за адресою АДРЕСА_1 , віднесено до комунальної власності; згідно додатку № 1 до вказаного рішення № 188 дане приміщення зазначене під №62 вул.Вербова,39, 8,30 кв.м., балансоутримувач Управління комунальною власністю міста. В подальшому, зазначене рішення від 10.11.2009 №188, визнано таким що втратило чинність на підставі рішення 09.12.2024 №179, згідно якого приміщення 73а площею 8.3. кв.м., що знаходиться у будинку за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 віднесено до комунальної власності. 08.07.2022 проведено державну реєстрація на вказане. Так, 10.10.2023 рішенням № 86 спірне нежитлове приміщення повторно віднесено міською радою до нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади.

3.4. Скаржник зазначає, що спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади в силу закону. При цьому, посилається на Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц, Закону України «Про власність». Так, на виконання останнього, постановою КМУ № 311 від 05.11.1991 визначено перелік державного майна, що передаються до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), зокрема, житловий та нежитловий фонд рад народних депутатів. А тому право комунальної власності відповідно до Закону України «Про власність» на відповідні об`єкти, в тому числі спірне приміщення, виникло 05.11.1991, ще до прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (19.06.1992). Відповідно до розпорядження голови міської адміністрації (управи) від 3.02.1993 №98 з балансу ЖЕКів на баланс Фонду державно-комунального майна було передано всі нежилі приміщення. На підставі вказаного розпорядження, згідно акта від ЖЕКу № 7 на баланс Фонду ДКМ була передана майстерня по ремонту взуття, Вербова, 39, площею 8,8 кв.м. 12.03.1996 була проведена технічна інвентаризація службового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8,3 кв. м.

3.5. Відповідне спірне нежитлове приміщення неодноразово передавалося в оренду для здійснення підприємницької діяльності та побутового обслуговування населення. Також, апелянт зазначає, про укладені договори оренди. Відповідно, спірне нежитлове приміщення з моменту виникнення у 1991 році права комунальної власності на це приміщення згідно Закону України «Про власність» передавалося в оренду для здійснення суб`єктами підприємницької діяльності, а не використовується для побутового обслуговування мешканців будинку.

3.6. В спростування висновків суду, апелянт зазначає, що наявність централізованого опалення в спірному приміщенні не свідчить про його використання мешканцями будинку. Спірне приміщення вже тривалий час є самостійним об`єктом цивільних правовідносин. Крім того, проведена технічна інвентаризація у 1996 році такого приміщення свідчить про те, що воно є службовим. Також, є необґрунтованим твердження, що на момент створення ОСББ спірне нежитлове приміщення задовольняє побутові потреби мешканців будинку та є колясочною, що також не підтверджено належними та допустимими доказами. Спірне приміщення не використовується третіми особами, тобто в ньому немає речей мешканців будинку. А тому відсутні докази та факти, які б свідчили про те, що спірне приміщення є допоміжним, оскільки останнє не використовується для задоволення потреб мешканців будинку, в ньому відсутні будь-які критично-важливі системи, які забезпечують діяльність будинку та доступ до яких можливий виключно через спірне приміщення. Скаржник зазначає, що при винесенні рішення судом було проігноровано наявність згаданого розпорядження від 3.02.1993 № 98 яким було передано з балансу ЖЕКів на баланс Фонду державно-комунального майна всі нежилі приміщення

3.7. Також суд у своєму рішенні посилається на висновок експерта ОСОБА_1 № 11/24 від 22.05.2024. Щодо вказаного висновку, скаржник серед іншого зазначає, що даний висновок не відповідає ГПК України, Інструкції та Рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством, який не може ґрунтуватися на припущеннях, що також не було враховано судом при винесенні рішення.

3.8. З рішенням суду спірне приміщення є колясочною, задовольняє побутові потреби мешканців будинку, підключене до централізованої системи опалення, то на момент створення ОСББ в 2021 році воно є допоміжним, що підтвердили опитані у судовому засіданні свідки. Разом з тим, рішення суду не може ґрунтуватися виключно на свідченнях свідків, а повинно бути прийняте із врахуванням усіх обставин справи та на підставі усіх наявних у справі доказів.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2024 о 14:30 год.

4.2. Позивач у відзиві від 03.10.2024 просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 року у справі №918/695/23

4.2.1. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що:

- у відповідача відсутні первинні правовстановлюючі документи на спірне приміщення;

- відсутні докази приналежності спірного приміщення до державного майна, що підлягало розмежуванню на підставі постанови КМУ від 05.11.1991 року № 311;

- майстерня по ремонту та спірне приміщення площею 8,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2

- два різні приміщення;

- відповідно до рішення Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 допоміжне приміщення перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону; Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.10.2024 8 - проведення технічної інвентаризації та статус спірного приміщення як службового не свідчить про те, що воно є нежитловим;

- в експлікації приміщень загального користування першого поверху в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 спірне приміщення під №ХІІІ визначене як «підсобне» та «колясочна».;

- висновок експерта ОСОБА_1 №11/24 від 22 травня 2024 року містить конкретні та зрозумілі відповіді на перше питання, яке відіграє визначальну роль при встановленні функціонального призначення спірного приміщення;

- відповідач не довів нежитлового статусу приміщення в супереч презумпції наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку режиму допоміжних приміщень. Натомість обов`язок доказування відповідач, що під час розгляду в суді першої інстанції, що в апеляційній скарзі, намагається перекласти на позивача.

4.2.2. Відповідно, апеляційна скарга Рівненської міської ради є об`єктивно необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

4.3. Також представником позивача у відзиві заявлено про орієнтовний розмір судових витрат, які очікує понести позивач, що становить 6000,00 грн.

4.4. 04.10.2024 до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Іващенко І.І. надійшла заява про відкладення судового засідання по справі №918/695/23 на іншу дату та час. В заяві представник зазначила, що не може прийняти участь у судовому засіданні по справі №918/695/23 у зв`язку з черговою щорічною відпусткою з 07.10.2024 по 11.10.2024, що підтверджується наказом №03-10/2024від 03.10.2024.

4.5. 08.10.2024 представником позивача подано заяву, у якій останній просить до матеріалів справи №918/695/23 за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у даній справі.

4.6. 09.10.2024 до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника відповідача Виконавчого комітету Рівненської міської ради - Савчук О.В. надійшло клопотання, в якому представник зазначила, що у зв`язку із зайнятістю представника Виконавчого комітету Рівненської міської ради в іншому судовому в процесі просить проводити розгляд справи за їх відсутності.

4.7. За результатами судового засідання 09.10.2024 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 16.10.2024 о 15:30 год., про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

4.8. 15.10.2024 подано представником позивача клопотання, у якому представник просить апеляційний суд:

- розгляд апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 року по справі №918/695/23, призначений на 16 жовтня 2024 року о 15:30 год., провести без участі позивача та представника позивача - адвоката Іващенко І.І.

- заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить апеляційний господарський суд відмовити апелянту в повному обсязі. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 року залишити без змін.

- здійснити розподіл судових витрат по справі №918/695/23.

4.9. В судове засідання 16.10.2024 з`явилися представники відповідача 2 та третьої особи.

4.10. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.11. У судовому засіданні 16.10.2024 по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі представники відповідача 2 та третьої особи, надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про місцеве самоврядування";

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень - наказ Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача-2 та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається матеріалів справи, 22 травня 2021 року в будинку № 39, що знаходиться в м. Рівне, вул. Вербова зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39".

7.3. Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20 вересня 2005 року № 253 "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" до комунальної власності віднесено об`єкт нерухомого майна, що розміщений за адресою АДРЕСА_1 а.

7.4. Відповідно до додатку № 1 до рішення № 253 від 20 вересня 2005 року в переліку об`єктів нерухомого майна, що віднесені до власності територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради, пунктом 10 об`єкт вказаний як "вул. Вербова, 39".

7.5. На підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20 вересня 2005 року № 253 "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" проведена реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме нежитлових приміщень І та II поверхів, що розташовані в м. Рівному, вул. Вербова (колишня назва - вул. Ватутіна), буд. 39.

7.6. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 493246 загальна площа зареєстрованих нежитлових приміщень становить 1294,5 кв.м., до яких, згідно з додатком № 2 до розпорядженням міського голови від 16 жовтня 2002 року "Про виконання рішення міської ради від 02 липня 2002 року № 41 "Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету", відноситься нежитлове приміщення площею 8,300 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Вербова, кв. 73а.

7.7. Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 листопада 2009 року № 188 "Про внесення змін та доповнень у перелік нежитлових приміщень, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" приміщення площею 8.3. кв.м., що знаходиться у будинку за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39, кв.73а, віднесено до комунальної власності.

7.8. В додатку № 1 до рішення № 188 від 10 листопада 2009 року, що визначає перелік нежитлових приміщень, які віднесені до комунальної власності територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради дане приміщення зазначене під номером 62 вул. Вербова, 39, 8,30 кв.м., балансоутримувач Управління комунальною власністю міста.

7.9. Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09 грудня 2014 року № 179 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради", рішення виконавчого комітету від 10 листопада 2009 року № 188 визнано таким, що втратило чинність.

7.10. Рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09 грудня 2014 року № 179 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" приміщення 73а площею 8.3. кв.м., що знаходиться у будинку за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 віднесено до комунальної власності.

7.11. 08 липня 2022 року на підставі рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09 грудня 2014 року № 179 проведена державна реєстрація на службове приміщення загальною площею 8,3 кв.м. за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Вербова, будинок 39.

7.12. Рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 86 від 10 жовтня 2023 року спірне нежитлове приміщення повторно віднесено до нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади.

7.13. 12 липня 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради Рівненської області та Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації права власності.

7.14. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 відкрито провадження у справі №918/695/23, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

7.14.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на переконання позивача проведена міською радою державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення І та II поверхів за адресою: м. Рівне, вул. Вербова (Ватутіна), буд. 39 загальною площею 1294, 5 м2 до яких входить службове приміщення площею 8,3 м2- неправомірна.

7.14.2. Віднесення приміщення площею 8,3 кв.м. до комунальної власності міста, проведення державної реєстрації права комунальної власності на підставі відповідних рішень, є неправомірним, повинно вирішуватися за спільною заявою власників та є порушенням прав членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39".

7.14.3. Позивач стверджує про те, що існування рішень виконавчого: комітету Рівненської міської ради № 253 від 20 вересня 2005 року та № 179 від 09 грудня 2014 року, якими підтверджено існування права власності на об`єкти нежитлового приміщення по вул. Вербова (Ватутіна), буд. 39 та перебування вказаних приміщень у комунальній власності міста - створюють негативні наслідки для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" щодо можливості здійснення розпорядження та використання спірних нежитлових приміщень. Зважаючи на вказані обставини, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати вказані вище рішення.

7.15. 28.07.2023 та 31.07.2023 до суду надійшли відзиви відповідача 2 та відповідача 1 на позовну заяву, в якому останні, заперечують позовні вимоги у повному обсязі, з наступних обставин.

7.15.1. Згідно пункту 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядуванням Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, в тому числі на нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частий в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права; комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

7.15.2. Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить прийняття рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління, майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

7.15.3. Підставою для набуття права комунальної власності, відповідно до пункту 2 вказаної статті Закону є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.05.2002 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що обов`язковій реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

7.15.4. Нежитлові приміщення І та II поверхів, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Вербова (Ватутіна), та про які йдеться у позовній заяві, належать до нерухомих речей, що відповідає положенням частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення: яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

7.15.5. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засадсуспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7.15.6. Відповідачі зазначають, що підставою набуття Рівненською міською радою права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на нежитлові приміщення І та II поверхів за адресою: м. Рівне, вул. Вербова (Ватутіна), буд. 39 загальною площею 1294, 5 м2 до яких входить службове приміщення площею 8,3 м2 є рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 253 від 20 вересня 2005 року та № 179 від 09 грудня 2014 року.

7.15.7. На переконання відповідачів здійснена Рівненською міською радою державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення І та II поверхів) є законною, а доводи позивача про незаконність рішень виконавчого комітету Рівненської міської ради № 253 від 20.09.2005 та № 179 від 09.12.2014 є безпідставними.

7.16. 03.08.2023 до суду від представника відповідача - 2 надійшла заява про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

7.17. 07.08.2023 року до суду від позивача в порядку статті 166 ГПК України надійшли відповіді на відзиви.

7.18. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.08.2023 задоволено заяву Виконавчого комітету Рівненської міської ради - залучено до участі у справі №918/695/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

7.19. 09.08.2023 відповідач-2 - Виконавчий комітет Рівненської міської ради подав до суду заперечення по справі, у яких просив суд відмовити в задоволенні позову.

7.20. В подальшому, 28.08.2023 від позивача надійшли:

- клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи;

- клопотання про долучення до матеріалів справи доказів;

- клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати в Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" та в Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради інвентаризаційні справи за адресою м. Рівне, вул. Вербова, 39, що необхідні для проведення судово-будівельної експертизи, щодо приміщення площею 8,3 кв.м.

7.21. 31.08.2023 відповідач-2 подав до суду заперечення на клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи.

7.22. 08.09.2023 на виконання вимог ухвали суду 28.08.2023 КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" подано до суду для долучення до матеріалів справи копію інвентаризаційної справи, щодо об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Вербова, 39.

7.23. Також, 11.09.2023 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

7.24. Третя особа у поясненнях від 13.09.2023 щодо призначення експертизи, просила суд відмовити позивачу у задоволенні вказаного клопотання.

7.24.1. Крім того, третьою особою було подано окремі пояснення по суті справи.

7.25. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.10.2023, зокрема: клопотання позивача про призначення судової експертизи задоволено; призначено у справі № 918/695/23 судову експертизу; поставлено на вирішення експертам наступні питання:

- Яке функціональне призначення приміщення площею 8,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 було на момент прийняття будинку до експлуатації згідно техпаспорту Рівненського міського бюро технічної інвентаризації станом на 1984 р. (чи є вони допоміжними приміщеннями будинку, чи нежитловими, як окремий об`єкт цивільно-правових відносин)?;

- Яке функціональне призначення приміщення площею 8,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 було на момент створення ОСББ "Вербова 39" 22.05.2021 року (чи є вони допоміжними приміщеннями будинку, чи нежитловими, як окремий об`єкт цивільно-правових відносин)?;

- Яке функціональне призначення приміщення площею 8,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 (чи є вони допоміжними приміщеннями будинку, чи нежитловими, як окремий об`єкт цивільно-правових відносин)?;

- доручено проведення експертизи експерту Сапуновій Аллі Іванівні; провадження у справі № 918/695/23 зупинено на час проведення експертизи.

7.26. 29.05.2024 на адресу Господарського суду Рівненської області надійшов висновок експерта № 11/24 від 22 травня 2024 року у справі №918/695/23.

7.27. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.05.2024 зокрема: поновлено провадження у справі № 918/695/23; призначено підготовче судове засідання.

7.28. 17.06.2024 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову. Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України. Заява подана в передбачений ГПК України строк, відповідно, прийнята судом першої інстанції.

7.29. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2024 закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/695/23 про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації права власності та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

7.30. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.07.2024 відкладено розгляд справи 918/695/23 по суті в межах встановленого строку.

7.31 За результатами розгляду даного спору, 12.08.2024 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2.3. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.-2.8. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 12.08.2024 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.6. Згідно статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

8.7. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (стаття 143 Конституції України).

8.8. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

8.9. Статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Рівненська міська рада здійснюючи свої повноваження керується Конституцією України, Законом Про місцеве самоврядування, Регламентом Рівнеради відповідного скликання, який встановлює порядок її діяльності, скликання сесій, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Рівнеради, порядок проведення пленарних засідань Рівнеради, інші процедури, які випливають з повноважень Рівнеради, встановлених Конституцією України і законами України.

8.10. Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання, як створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

8.11. Статтею 59 вказаного Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів головування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради і враховується його голос.

8.12. Відповідно до статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

8.13. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 ЦК України).

8.14. Згідно частини 1 статті 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

8.15. Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції від 29 листопада 2001 року) передбачено, що для сприяння у використані власниками їхнього майна та управлінні, утриманні і використанні спільного майна власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку може бути створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

8.16. За статтею 4 вказаного Закону таке об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

8.17. Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

8.18. Нежитловим приміщенням вважається приміщення, що ізольоване в багатоквартирному будинку та не належить до житлового фонду. Тобто, є самостійним об`єктом нерухомого майна. Допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку є приміщення, яке призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

8.19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) вказала, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

8.20. Визначено, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування досить чіткі. Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 915/1096/18, від 18 липня 2018 року у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17 допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише ті приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення, залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

8.21. У рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

8.22. Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

8.23. Так, пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї, колясочні і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

8.24. З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ПВ-23 від 12.03.1996, вбачається, що на місці об`єкта технічної інвентаризації знаходилось службове приміщення загальною площею 8.3 кв.м.

8.25. Згідно даних технічного паспорту, виданого комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", станом на 12.03.1996, на місці досліджуваного приміщення (кв. 73а), знаходилось службове приміщення площею 12,4 кв.м. з яких 7,1 кв.м. відведено під службове, а 1,2 кв.м. - підсобне.

8.26 Враховуючи викладене, господарськими судами встановлено, що досліджуване приміщення, станом на 1996 рік використовувалось як службове приміщення, що призначене для побутового обслуговування мешканців та в якому наявна центральна система опалення.

8.27. 27.09.2017 Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" видано технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого площа спірного приміщення становить 8,5 кв.м.

8.28. Допоміжне приміщення має слугувати для: забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

8.29. За результатами розгляду даного спору у суді першої та апеляційної інстанції судами встановлено, що призначення спірного приміщення площею 8,3 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 , не змінилось. Останнє використовується як колясочна, тобто досі є допоміжним (службовим), та призначене для побутового обслуговування мешканців будинку. Оскільки там розташована централізована система опалення, дане приміщення не функціонує окремо і не вважається ізольованим від системи опалення багатоквартирного будинку.

8.29.1. Оскільки приміщення площею 8,3 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 , є невід`ємним від будинку, його слід вважати обслуговуючим, технологічним, допоміжним стосовно житлового будинку, в якому воно знаходиться. Відповідно, оскільки спірне приміщення є колясочною, задовольняє побутові потреби мешканців будинку, підключене до централізованої системи опалення, то на момент створення ОСЕБ в 2021 році воно є допоміжним.

8.29.2. Згідно матеріалів справи, протоколу судового засідання (запису відеоконференції) від 12.08.2024 вказані обставини, підтверджували опитані судом першої інстанції року свідки - Шеруда О.П. та ОСОБА_2 .

8.30. Разом з тим, господарськими судами прийнято до уваги, висновок експерта ОСОБА_1 № 11/24 від 22.05.2024, складений за результатами проведення судової експертизи у даній справі.

8.30.1. Експертом встановлено наступне:

« 1. Враховуючи наведене у 1-ому питанні дослідницької частини висновку, визначено, що функціональне призначення приміщення житлового будинку XIII, площею 8,7кв.м (на даний час - кв.73-а, площею 8,3кв.м.), за адресою АДРЕСА_2 , станом на 1984 р., згідно матеріалів інвентарної справи КП "Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації" № 29564 за функціональним призначенням - колясочна, відноситься до допоміжних приміщень житлового-будинку;

2. Приміщення житлового будинку XIII, площею 8,7кв.м. (на даний час - кв. 73-а, площею 8,3кв.м.), за адресою АДРЕСА_2 , на момент створення ОСББ "Вербова 39" - 22.05.2021 року, могло би відноситися до допоміжних приміщень житлового будинку;

3. Функціональне призначення приміщення житлового будинку - кв. 73-а, площею 8,3кв.м. (раніше XIII, площею 8,7кв.м. (1984 рік) та 8,5кв.м. (2017 рік), за адресою АДРЕСА_2 , відноситься до допоміжних приміщень житлового будинку».

8.30.2. Висновок судового експерта відповідає приписам ГПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

8.31. Частинами 1, 2 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

8.32. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

8.33. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20).

8.34. Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статті 86 цього Кодексу.

8.34.1. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами ст. 86 ГПК України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17).

8.35. За цих обставин доводи апеляційної скарги апелянта, що висновок судового експерта не відповідає вимогам щодо її проведення, підготовки та складання власне висновку, не відповідають ні обставинами справи ні письмовими доказами, наявними у справі. Адже апелянтом не наводиться у апеляційній скарзі, яким саме приписам ГПК України не відповідає висновок судового експерта чи Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

8.36. Так, за частинами 1, 2 статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

8.37. А вищезгадана частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.38. В даному випадку, позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" у розділі 4 свого Статуту від 21 грудня 2020 року встановили, що порядок володіння, користування та розпорядження майном об`єднання визначається загальними зборами.

8.39. Матеріалами справи підтверджується, що спірне допоміжне приміщення площею 8,3 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 , перебувало у спільній власності власників приватизованих квартир, питання щодо розпорядження зазначеним приміщенням повинно вирішуватися за їхньою спільною згодою, чого в даному випадку дотримано не було.

8.40. Разом з тим, допущене відповідачем-2 втручання в право власності, зокрема власників квартир даного багатоквартирного будинку, що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майно, не відповідає умовам за дотриманням яких таке втручання вважається правомірним, що визначені Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

8.41. За статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод умовами за яких можливе втручання в право власності є: законність такого втручання; наявність суспільного та публічного інтересу; пропорційність визначеним цілям.

8.41.2. Такі ж висновки містяться у практиці ЄСПЛ, а саме у справах: "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України від 23 січня 2014 року.

8.42. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

8.43. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

8.44. Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

8.45. Враховуючи встановлені обставини даного спору, підстави звернення позивача до суду, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що у даному випадку не були враховані інтереси власників квартир багатоквартирного будинку за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд 39, що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майно.

8.46. Також в даному випадку вбачається порушення принципу суспільного та публічного інтересу, оскільки не був врахований інтерес частини громади, у вигляді власників квартир у даному багатоквартирному будинку.

8.47. Як встановлено господарськими судами обох інстанцій, Виконавчий комітет Рівненської міської ради не дотримався умов законного втручання у право власності, коли відніс приміщення 8,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 а до комунальної власності територіальної громади м. Рівного.

8.48. Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

8.48.1. Чинним законодавством України встановлено презумпцію наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку режиму допоміжних приміщень. Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, лише позивач не повинен доводити режим спірних приміщень як допоміжних.

8.48.2. Навпаки, відповідач, який є їх набувачем, має довести режим спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійних об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто з самого початку вони будувалися з іншим цільовим призначенням для потреб непромислового характеру (висновок Верховного Суду у справі №922/1406/21 викладений у постанові від 30.06.2022).

8.48.3. Таким чином, правовий спір пов`язаний з тим, що Виконавчий комітет Рівненської міської ради заперечує допоміжний статус спірного приміщення 73а площею 8,3 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39.

8.49. Питання щодо розпорядження зазначеними приміщеннями повинно вирішуватися за спільною згодою власників. Тобто, відповідачами допущене втручання в право власності, зокрема власників квартир даного багатоквартирного будинку, що на праві спільної власності здійснюють розпорядження спільним майном.

8.50. Отже таке, втручання призвело до порушення прав членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39".

8.51. Так, рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 86 від 10 жовтня 2023 року (рішення № 179 від 09 грудня 2014 року "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" на підставі рішення №86 втратило чинність) спірне нежитлове приміщення повторно віднесено до нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади.

8.51.1. Порушення прав співвласників багатоквартирного будинку, яке відбулося ще у 2014 році у момент віднесення допоміжного приміщення до комунальної власності міста рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради №179, не припинилося.

8.51.2. Воно продовжується і на сьогоднішній день, з відмінністю лише в номері рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

8.51.3. Верховним Судом у постанові по справі №911/1657/18 від 18.06.2019, що за своєю правовою природою свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, на підставі, у даному випадку, рішення органу місцевого самоврядування, і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

8.51.4. За наслідками розгляду справи судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №253 від 20 вересня 2005 року "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" в частині, що стосується службового приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 та рішення № 86 від 10 жовтня 2023 року "Про затвердження Переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині, що стосується приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене з адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 є незаконними.

8.51.5. Ухвалення Рівненською міською радою вказаних рішень №253 та №86 призвело до порушення прав членів ОСББ.

8.52. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.53. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.54. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.55. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.56. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.57. Наведені доводи відповідачів, та, зокрема, і апелянта (відповідача-1) щодо того, що право комунальної власності, в тому числі і на спірне приміщення виникло 05 листопада 1991 року до прийняття Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", враховуючи постанову КМУ № 311 від 05.11.1999, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки в даному випадку, відсутні докази приналежності спірного приміщення до державного майна, що підлягало розмежуванню на підставі вказаної постанови КМУ.

8.57.1. Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують вказані обставини, а тому дане твердження є лише припущенням.

8.58. Враховуючи встановлені господарським судами обставин даного спору, посилання відповідачів і апелянта на розпорядження голови Рівненської міської адміністрації від 03.02.1993 №98 "Про падання всіх функції орендодавача Фонду державно-комунального майна" де передано з балансу ЖЕКів на баланс Фонду державно-комунального майна всі нежитлові приміщення є також безпідставними.

8.58.1. Вказане розпорядження голови Рівненської міської адміністрації (управи) № 98 та акт передачі основних засобів (нежилих приміщень) від ЖЕКу № 7 на баланс Фонду ДКМ не містить інформації стосовно предмета доказування, тобто приміщення 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд.39, кв. 73а.

8.59. Разом з тим, слід зазначити, що проведення технічної інвентаризації та статус спірного приміщення як службового не свідчить про те, що воно є нежитловим чи самостійним об`єктом цивільних правовідносин.

8.60. Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи також і щодо того, що спірне приміщення не задовольняє побутові потреби мешканців будинку та не є колясочною. Так, жодних доказів про використання відповідачем-2 спірного приміщення починаючи з 22 травня 2021 року матеріали справи не містять. Факт того, що спірне приміщення площею 8,3 кв.м. використовувалося у якості колясочної, підтверджено висновком експерта та показаннями свідків які опитані у судовому засіданні 12 серпня 2024 року. Довідкою ОСББ "Вербова 39" підтверджується, що власник спірного приміщення (тобто, Рівненська міська рада) не заключав договорів щодо послуг з обслуговування багатоквартирного будинку, внесків та не проводив жодних оплат таких внесків. Весь період з моменту введення в експлуатацію будинку здійснювалися нарахування, сплати з послуг теплопостачання та електропостачання, що нараховувались за дане приміщення по загально будинковим лічильникам - пропорційно часткам співвласників будинку.

8.61. Під час розгляду даного спору позивачем доведено наявність правових підстав для визнання незаконними та скасування спірних рішень виконавчого комітету Рівненської міської ради.

8.62. Заявлені позивачем позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

8.63. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування:

- рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради (№ 253 від 20 вересня 2005 року "Про реєстрацію нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста" в частині, що стосується службового приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 та

- рішення № 86 від 10 жовтня 2023 року "Про затвердження Переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині, що стосується приміщення 73а площею 8,3 кв.м., що розміщене з адресою м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39.підлягають до задоволення.

8.64. Скаржник не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.65. Господарським судом Рівненської області правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

8.66. Доводи апеляційної скарги відповідача-1 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.67. Колегією суддів, не приймаються до уваги доводи апелянта, зокрема, оскільки останні є ідентичними запереченням на позов, які були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд.

8.68. За таких обставин, апеляційну скаргу Рівненської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 апелянт - сплатив судовий збір у розмірі 8052,00 гривень, згідно платіжної інструкції №1037 від 13.09.2024.

10.1.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.1.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.1.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

10.2. Також, представником позивача у відзиві від 03.10.2024 на апеляційну скаргу зазначено, що орієнтовна сума судових витрат, які в даному випадку складаються з витрат на професійну правничу допомогу та які очікує понести позивач, становить 6000,00 грн. Відповідно просить їх з Рівненської міської ради на користь ОСББ «Вербова 39».

10.2.3. 08.10.2024 представником позивача подано заяву, у якій останній просив суд долучити до матеріалів справи №918/695/23 за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 наступні документи:

- копію належним чином посвідченої додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги №5 від 09.06.2023;

- копію належним чином посвідченої додаткової угоди №2/2 до договору про надання правової допомоги №5 від 09.06.2023;

- копію належним чином посвідченого акту приймання-передачі послуг від 04.10.2024

- копію належним чином посвідченої платіжної інструкції №472 від 04.10.2024..

10.2.4. За результатами розгляду заяви (у відзиві на апеляційну скаргу) позивача про стягнення витрат на правничу допомогу даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

10.2.5. Згідно частин 1, 2 статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

10.2.6. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

10.2.7. Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

10.2.8. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

10.2.9. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги

10.2.10. Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

10.2.11. За приписами статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

10.2.12. У відповідності до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

10.2.13. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 2 статті 126 ГПК України).

10.2.14. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" повністю задоволено.

10.2.15. За приписами пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача

10.2.16. Даною постановою від 16.10.2024 апеляційна скарга відповідача-1 залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23 - залишено без змін.

10.2.17. Відповідно, позовні вимоги позивача задоволено, а усі витрати за результатами розгляду даного спору залишилися за відповідачем, як апелянтом.

10.2.18. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10.2.19. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

10.2.20. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

10.2.21. Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

10.2.22. З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Іващенко Ірини" в особі керуючого бюро - адвоката Іващенко Ірини Ігорівни (Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги №5, згідно пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу у повному обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

10.2.22.1. Розділами 2, 3 сторони договору визначили обов`язки Адвокатського бюро та Клієнта.

10.2.22.2. Відповідно до пункту 4.1. договору вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги , та виставляє клієнту відповідний рахунок.

10.2.22.3. 29.11.2023 сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору №5 від 09.06.2023 якою змінили пункт 2.1.1., з викладенням його в іншій редакції, за якою Адвокатське бюро: "Представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА за позовом ОСББ "ВЕРБОВА 39" до Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради у справі про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації службового приміщення площею 8,3 кв.м., реєстраційний номер: 2610731456060 за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39 у Господарському суді Рівненської області у справі №918/695/23; представляє інтереси КЛІЄНТА в апеляційному провадженні по справі №918/695/23 в Північно-західному апеляційному господарському суді".

10.2.22.4. В подальшому, 03.10.2024 сторонами укладено додаткову угоду 2/2 до Договору №5 від 09.06.2023.

10.2.22.5. Так, дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги у господарському провадженні. Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді. Назва послуги та її вартість:

1. Складання та подача відзиву ОСББ «Вербова 39» на апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 по справі №918/695/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду. - 3000 грн.

2. Участь у судовому засіданні у Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №918/695/23 за 1 судове засідання - 3000 грн.

3. Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

4. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару.

5. Передбачувані витрати Бюро у зв`язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього Договору (такі як, але не виключно; отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються Клієнтом Бюро понад узгоджену суму гонорару.

6 Інші питання щодо взаєморозрахунків Сторін, вирішуються останніми у відповідності до чинного законодавства.

7. Порядок приймання-передачі наданої правової допомоги.

7.1. Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі послуг який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за їх наявності).

10.2.23. Згідно Акту приймання передачі послуг від 04.10.2024, Адвокатським бюро були надані в повному обсязі, а Клієнтом прийняті, а саме: 1. Складання та подача відзиву ОСББ «Вербова 39» на апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 по справі №918/695/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду (03 жовтня 2024 року) 3000 грн. Враховуючи вищевказане та обсяг виконаної правової допомоги, узгоджена Сторонами винагорода Адвокатського бюро склала 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. (без ПДВ).

10.2.24. В Акті зазначено, що 04 жовтня 2024 року Клієнт здійснив повну оплату наданих Адвокатським бюро послуг, що підтверджується платіжною інструкцією №472 від 04 жовтня 2024 року. Адвокатське бюро своїм підписом свідчить про оплату Клієнтом всієї суми наданих послуг, а Клієнт підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Адвокатським бюро послуг. Даний складений в двох ідентичних екземплярах для Сторін.

10.2.25. Враховуючи наведене, поданий відзив із одночасним заявлення витрат на правничу допомогу, заяву з доказами понесених витрат, та клопотання представника позивача, суд апеляційної інстанції розглядає заявлені представником позивача до стягнення з відповідача-1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (згідно прохальної частини відзиву).

10.2.26. З матеріалів справи слідує, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2024 о 14:30 год.

10.2.27. 03.10.2024 представником позивача (адвокат Іващенко І.І.) подано відзив (вх.4805/24 від 04.10.24) на апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у даній справі.

10.2.28. Як уже зазначалося 04.10.2024 до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Іващенко І.І. надійшла заява про відкладення судового засідання по справі №918/695/23 на іншу дату та час.

10.2.29. 08.10.2024 представником позивача - адвокатом Іващенко І.І. подано заяву з доказами на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у даній справі.

10.2.30. 09.10.2024 розгляд апеляційної скарги у даній справі було відкладено на 16.10.2024 о 15:30 год., про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

10.2.31. 15.10.2024 представником позивача - адвокатом Іващенко І.І. подано до суду клопотання, у якому представник просила апеляційний суд: розгляд апеляційної скарги у даній справі №918/695/23 16.10.2024 о 15:30 год., проводити без участі позивача та представника позивача - адвоката Іващенко І.І.; заперечила проти задоволення апеляційної скарги; просила здійснити розподіл судових витрат по справі №918/695/23.

10.2.32. Отже, представник позивача - адвокат Іващенко не приймала участі у судових засіданнях з розгляду даної справи Північно-західним апеляційним господарським апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 у справі №918/695/23.

10.2.33. Відтак, заявлена Адвокатом Іващенко І.І. сума 3000,00 грн (згідно акту від 04.10.24) - участь в одному судовому засіданні у Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №918/695/23 - є безпідставно нарахованою сумою витрат на правничу допомогу та підлягає відмовленню у цій частині.

10.2.34. Щодо звалених Адвокатом витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. за складання та подачу відзиву ОСББ «Вербова 39» на апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2024 по справі №918/695/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду (03.10.2024) 3000 грн, суд апеляційної інстанції, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи предмет апеляційного оскарження, приймаючи до уваги зміст поданого відзиву та його обсяг, приходить до висновку, що визначена вартість такої послуги як складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3000,00 грн є завищеною.

10.2.35. При цьому, колегією суддів враховується, що господарськими судами у даній справі задоволено позовні вимоги позивача.

10.2.36. Нарахована сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн - послуги адвоката за підготовку та складання відзиву у даному випадку є не співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, виходячи зі змісту поданого відзиву. Дослідивши обставини, щодо, зокрема, складання адвокатом Іващенко І.І. відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1 під час апеляційного провадження, апеляційним судом також враховано: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в суді першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

10.2.37. Під час розгляду даної справи в господарських судах інстанцій позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням.

10.2.38. Як уже зазначалося, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

10.2.39. За наведених обставини, керуючись вище наведеними нормами законодавства, використовуючи свої дискреційні повноваження суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованою, та такою, що відповідає критерію розумності їх розміру та реальності адвокатських витрат (виконаної адвокатом роботи) у даній справі є сума витрат на правову допомогу адвоката, зокрема, у складанні та подачі відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 2000,00 грн.

10.2.40. Даний розмір судових витрат у сумі 2000,00 грн - витрат на правничу допомогу відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

10.2.41. Заявлене у відзиві на апеляційну скаргу клопотання позивача про покладення на відповідача-1 судових витрати у розмірі 6000,00грн. пов`язані апеляційним розглядом даної справи слід задоволити частково.

10.2.42. Відповідно з відповідача-1 на користь позивача підлягає до стягнення 2000,00грн.

10.2.43. В стягненні 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції відмовляє.

10.2.44. На виконання даної постанови в частині покладення на відповідача-1 витрат на правничу допомогу слід видати наказ, видачу якого доручити Господарському суду Рівненської області.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради від 03.09.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2024 року у справі №918/695/23 залишити без змін.

Стягнути з Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ: 34847334, адреса: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12а) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" (код ЄДРПОУ: 44367520, адреса: 33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Вербова, буд. 39) 2000,00 грн - витрат на правничу допомогу.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/695/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "22" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.