Рішення

від 11.11.2024 по справі 918/695/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"11" листопада 2024 р.м. РівнеСправа № 918/695/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39"

до відповідача - 1 Рівненської міської ради Рівненської області

до відповідача - 2 Виконавчого комітету Рівненської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації права власності.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Іващенко Ірина Ігорівна (в залі суду);

Від відповідача - 1: не з`явився;

Від відповідача - 2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Рівненської міської ради Рівненської області до відповідача - 2 Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року відкрито провадження у справі 918/695/23, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2024 року позов задоволено.

19 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" надійшла заява, в якій останнє просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Супровідним листом від 11 вересня 2024 року № 918/695/23/1044/24, матеріали справи № 918/695/23 скеровано до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Рівненської міської ради від 03.09.24р. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2024 року у справі № 918/695/23 залишено без змін.

24 жовтня 2024 року матеріали справи № 918/695/23 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 жовтня 2024 року розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" про ухвалення додаткового рішення призначено на 11 листопада 2024 року.

В судовому засіданні 11 листопада 2024 року представник позивача просив суд задоволити заяву про ухвалення додаткового рішення. Решта учасників процесу в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами 2 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Суд зазначає, що інтереси позивача у даній справі представляло Адвокатське бюро "Іващенко Ірини" на підставі договору від 09 червня 2023 року про надання правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом останнього є те, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно до підпункту 2.1.1., пункту 2.1. договору адвокатське бюро представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА за позовом ОСББ "ВЕРБОВА 39" до Рівненської міської ради у справі про скасування державної реєстрації службового приміщення площею 8,3 кв.м., реєстраційний номер: 2610731456060 за адресою: м.Рівне, вул.Вербова, буд. 39 у Господарському суді Рівненської області.

Вартість наданих юридичних послуг АДВОКАТСЬКЕ БЮРО визначає самостійно після одержання від КЛІЄНТА замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє КЛІЄНТУ відповідний рахунок (п. 4.1. договору).

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку від АДВОКАТСЬКОГО БЮРО. Такий рахунок за вибором АДВОКАТСЬКОГО БЮРО може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА. Рахунок вважається отриманим КЛІЄНТОМ з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця проживання (реєстрації) КЛІЄНТА та/або з моменту надходження електронного листа на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА (п. 4.2. договору).

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ БЮРО юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається КЛІЄНТУ АДВОКАТСЬКИМ БЮРО електронною поштою або поштою. На письмову вимогу КЛІЄНТА, АДВОКАТСЬКЕ БЮРО може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією (п. 4.5. договору).

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання КЛІЄНТОМ, останній не надав АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.6. договору).

Додатковою угодою № 1/1 до договору про надання правової допомоги № 5 від 09 червня 2023 року визначено порядок оплати юридичних послуг.

Додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги № 5 від 09 червня 2023 року внесено зміни до п. 7.1. договору № 5 щодо строку дії договору.

16 серпня 2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням підписано Акт приймання передачі наданих послуг (правничої допомоги).

Відповідно до цього Акту, сторони зафіксували, що Адвокатським об`єднанням надано, а позивачем прийнято послуги (правничу) допомогу у суді першої інстанції по справі № 918/695/23 на суму 11 000 грн. 00 коп.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем понесено витрати проведення судової будівельно-технічної експертизи № 11/24 від 18 травня 2024 року у розмірі 9 087 грн. 00 коп. Дані обставини підтверджено наявним у матеріалах справи актом від 22 травня 2024 року про приймання-передачі висновку удової будівельно-технічної експертизи № 11/24 від 18 травня 2024 року та платіжними інструкціями № 376, 417.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас необхідно зазначити, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши надані послуги представника позивача суд знаходить підстави для повного покладення на відповідача витрат.

При розподілі судових витрат також береться до уваги, що рішення у справі прийнято судом керуючись принципом "jura novit curia" ("суд знає закони"), а не з підстав та мотивів на які посилались в своїх запереченнях відповідач та третя особа.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрати з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційним їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на спростування розміру таких витрат.

До заяви про відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу додано детальний опис наданих послуг, у якому відображено на, що адвокат витратив часу для підготовки до написання позову та складання самої заяви.

Такі часові затрати, на думку суду, є співвідносними з обсягами наданих адвокатом послуг та складністю справи.

Вартість наданих адвокатом послуг зазначену у акті суд вважає співмірною з предметом цього спору.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 п. 3 ст 123 України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оцінюючи витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 11 000 грн. 00 коп. компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Також, суд зазначає, що до стягнення з відповідача також підлягають підтверджені матеріалами справи витрати повязані із проведення експертизи у розмірі 9 087 грн. 00 коп.

Згідно з визначеннями статті 3 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з нормами статті 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом статті 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 34847334) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" (33024, м. Рівне, вул. Вербова, 39, код. 44367520) 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу 4 543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн. 50 коп. витрат на проведення експертизи.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 04057758) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" (33024, м. Рівне, вул. Вербова, 39, код. 44367520) 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу 4 543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн. 50 коп. витрат на проведення експертизи.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Стягувач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" (33024, м. Рівне, вул. Вербова, 39, код. 44367520).

Боржник: Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 34847334).

Боржник: Виконавчий комітет Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 04057758).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 14 листопада 2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Войтюк В.Р.