Постанова

від 15.10.2024 по справі 922/1932/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1932/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Дикань О.М. (поза межами приміщення суду) витяг з ЄДР Наказ №70/70-КП від 22.06.2020 Положення про юридичний відділ, самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малого колективного сільськогосподарського підприємства Шляхбуд (вх.№2187Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2024

у справі №922/1932/24 (суддя Лаврова Л.С., повний текст рішення підписано 13.08.2024)

за позовом Малого колективного сільськогосподарського підприємства Шляхбуд, Тульчинський район, Вінницька область, смт. Крижопіль

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Харків,

про скасування рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Мале колективне сільськогосподарське підприємство Шляхбуд з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 09.04.2024 №70/30-р/к у справі №2/12-125-23 Адміністративної колегії східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення на Мале колективне сільськогосподарське підприємство «Шляхбуд» (ЄДРПОУ 03579348) штрафу у розмірі 68.000,00 грн. Стягнути з Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Малого колективного сільськогосподарського підприємства «Шляхбуд» судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2024 у справі №922/1932/24 в задоволені позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати протиправним та скасувати рішення від 09.04.2024 №70/30-р/к у справі №2/12-125-23 Адміністративної колегії східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення на Мале колективне сільськогосподарське підприємство «Шляхбуд» (ЄДРПОУ 03579348) штрафу у розмірі 68.000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- підставою для вимоги про наданні інформації від 13.09.2022 було дослідження щодо дотримання ТОВ Екохім-С та МКСП Шляхбуд законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в аукціоні за дорученням АМК України (а не перевірка). Проте відповідач не послався на нормативні документи, якими визначений порядок такого дослідження;

- наявність передбачених законом підстав для направлення вимоги про надання документів судом не встановлена;

- судом першої інстанції наведено неоднозначний висновок про те, що обмеження доступу на територію ПрАТ Кузня на Рибальському згідно листа №1146 від 27.11.2023 не дозволяє встановити в якому обсязі було запроваджено обмеження та чи були перешкоди саме у позивача з доступом до орендованих приміщень;

- позивач критично ставиться до висновку суду про те, що із тексту вимоги Відділення відповідачем була затребувана в тому числі інформація надання якої можливе без доступу до орендованих приміщень;

- суд першої інстанції надаючи оцінку доводам позивача, неправильно розтлумачив їх зміст, що стало підставою для неправильних висновків, спираючись виключно на доводи відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.09.2024 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміна О.А., тоді як іншими членами колегії є Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МКСП Шляхбуд; встановлено строк до 08.10.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропонувати учасникам справи до 08.10.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначено справу до розгляду на 15.10.2024. Витребувано матеріали справи №922/1932/24 з Господарського суду Харківської області.

27.09.2024 через електронну систему Електронний Суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від МКСП Шляхбуд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Обгрунтовуючи клопотання апелянт зазначає представник позивача - Панамаренко Д.М. не має можливості бути присутнім в судовому засіданні, у зв`язку із тим, що в цей час буде залучений до судового процесу у Броварському міськрайонному суді Київської області по справі №361/9191/23, де він є представником відповідача Хитрого О.О. Справа №361/9191/23 розглядається з листопада 2023 року у порядку спрощеного провадження. Наразі 15.10.2024 очікується остаточний судовий розгляд і винесення рішення.

Розглянувши надане стороною клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

1) в силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

2) колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, сторонами не подано нових доказів чи доводів, які б потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні;

3) судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору. В той час як у клопотанні про відкладення розгляду справи позивач не довів обов`язковість своєї присутності в судовому засіданні.

Ураховуючи положення статті 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

30.09.2024 на вимогу ухвали суду матеріали справи №922/1932/24 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.

08.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення Господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Аргументуючи свою позицію по справі територіальне відділення АМК України зазначає наступне:

- вимогу МКСП «Шляхбуд» було направлено із здійсненням державного контролю за дотриманням ТОВ «Екохім-С» та МКСП «Шляхбуд» законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в Аукціоні на виконання доручення Комітету;

- законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Комітету мають право витребувати інформацію в суб`єктів господарювання та інших осіб;

- обсяг витребуваної інформації, який містився у Вимозі, відповідав змістовному колу завдань Відділення, передбачених законодавством, на виконання яких вимагалася відповідна інформація і яка мала значення для вирішення відповідного питання, у зв`язку з яким й було надіслано Вимогу;

- МКСП «Шляхбуд» жодним чином не відреагувало на Вимогу після її отримання, зокрема, не надало інформацію та не скористалося своїм правом на звернення до Відділення щодо подовження строку надання інформації на Вимогу, хоча протягом того часу здійснювало господарську діяльність;

- неподання МКСП «Шдяхбуд» Відділенню інформації на Вимогу голови Східного МТВ АМКУ в установлений ним строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції в силу самого факту такого неподання, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- чинним законодавством України не передбачено звільнення від встановленого Законом України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язку надання Відділенню інформації в установлені головою Відділення строки у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та режимом роботи працівників суб`єктів господарювання.

В судове засідання 15.10.2024 з`явився представник позивача Дикань О.М., яка підтримала доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просила рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням суду першої інстанції встановлені такі обставини.

- 13.09.2022, у зв`язку із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Аукціону, на підставі статей 3,17, 22. 22і Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пунктів 1, 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало на адресу позивача Вимогу про надання інформації №70-02/2-2106, яку останній, в свою чергу, отримав 28.09.2022.

- позивач не підготував відповідь на запит і належним чином не повідомив про причини неподання запитуваної інформації, з огляду на відсутність організаційних та технічних можливостей для надання такої інформації. Таку неможливість позивач обгрунтовує тим, що має юридичну адресу: 24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул.Залізної Дивізії, буд.34, але фактично знаходиться і здійснює господарську діяльність за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.26, (на території ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському»), де орендує офіс з 25.02.2022, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та запровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В орендованому приміщені знаходиться вся документація, що стосується діяльності позивача, а також відповідна оргтехніка, необхідна для підготовки документів, на якій знаходиться інформація (носії інформації), що стосується господарської діяльності підприємства. Однак через введення військового стану доступ на територію ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» в період з 24.02.2022 по 31.12.2022 був обмежений;

- 10.11.2023 відповідач направив запит про надання інформації №70-02/2-3239 щодо причин неподання у встановлений головою Відділення строк інформації на Вимогу та лист про надсилання розпорядження про початок розгляду справи №70-02/2-3231, який позивач отримав 20.11.2023;

- 30.11.2023 позивач листом №30/11-АК повідомив відповідачу про впровадження на підприємстві позивача дистанційного режиму роботи для всіх працівників адміністративного відділу пов`язане з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації в Україну. Додатково позивач повідомив про здійснення ним господарської діяльності адміністративного відділу в орендованих приміщеннях на території ПрАТ «Завод «Кузня на рибальському», доступ до якої був обмежений з 24.12.2022 по 31.12.2022, що підтверджується листом голови правління ПрАТ «Завод «Кузня на рибальському» №1/146 від 27.11.2023;

- 21.03.2024 Відділення АМК України направило лист №70-02/2-833 в якому містилося Подання з попередніми висновками у справі №2/12-125-23 із рекомендацією надати свої міркування, пропозиції або заперечення щодо висновків, викладених у Поданні, який позивач отримав 21.03.2024;

- 02.04.2024 позивач направив відповідь-заперечення щодо Подання з попередніми висновками у справі №2/12-125-23, які в цілому зводяться до невизнання вчинення порушення;

- відповідач направив лист щодо результатів розгляду справи №2/12-125-23 від 09.04.2024 та Рішення №70/30-р/ку справі №2/12-125-23, яким останній визнав позивача таким, що вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70-02/2-2106 від 13.09.2022 у встановлений ним строк та наклав штраф у розмірі 68.000,00 гривень, який позивач отримав 15.04.2024.

Позивач не погоджується з правопорушенням, визначеним в Рішенні відповідача №70/30-р/к від 09.04.2024 у справі № 2/12-125-23 через відсутність всіх елементів складу правопорушення, оскільки позивач не мав на меті приховування чи умисне неподання інформації територіальному відділенню АМК України у встановлені строки, а мав суттєві і об`єктивні причини, які унеможливили подання такої інформації на його Вимогу.

Суттєвими причинами позивач визначає неможливість залучення фахових працівників адміністративного відділу підприємства (бухгалтера, юриста тощо) для підготовки документів та інформації зазначеної у Вимозі через впровадження дистанційної роботи, в зв`язку з чим такі фахівці не знаходились на своїх робочих місцях і не мали доступу до документів та комп`ютерів через обмеження доступу на територію `ютерів з відповідними носіями інформації, а тому не могли забезпечити її надання; а також обмежений доступ на ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» на території якого позивач орендує для здійснення господарської діяльності приміщення, і як наслідок обмежений доступ працівників підприємства до кореспонденції, документації та оргтехніки підприємства.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення АМК.

В свою чергу відповідач із позовом не погоджується, вважаючи твердження позивача необґрунтованими.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від встановленого Законом України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язку надання Відділенню інформації в установлені головою Відділення строки у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, режимом роботи працівників суб`єктів господарювання чи обмеженням доступу до приміщень тощо. А позивачем жодним чином не доведено непереборність зазначених ним обставин, які об`єктивно б завадили своєчасному наданню відповіді із затребуваною інформацією Відділення.

Колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог у даній справі правильними, з огляду на наступне.

Абзацом 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений АМК є органом Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Антимонопольного комітету України має, серед іншого, такі повноваження: проводити перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та організацій під час проведення перевірок та розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за умови пред`явлення службового посвідчення і документів, що підтверджують проведення перевірки чи розслідування; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Таким чином, збір інформації здійснюється на підставі статей 3, 17, 22, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) та пунктів 1, 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення АМКУ, в межах повноважень Східного МТВ АМКУ.

Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом.

Органи АМК в процесі реалізації своїх повноважень мають законне право вимагати не лише документи, а й інформацію, яка потрібна їм для виконання покладених на них завдань, причому зміст, обсяг та характер такої інформації законодавчими приписами, зокрема, статтями 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не визначено та обмежено лише дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу («статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань»).

Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» може витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання, якщо вона є дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.

Пункт 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Таким чином, ненадання інформації у встановлені органом АМК строки відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

У законодавстві України визначення поняття «дискреційні повноваження» наведено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5. Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Суд зазначає, що встановлення змісту документа, який надходить на вимогу органу АМК в аспекті надання/неповного надання/ненадання інформації на таку вимогу належить до дискреційних повноважень органу АМК, водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.

В цьому контексті Верховний Суд у постанові від 09.03.2023 у справі №910/1546/22 зазначив, що АМК, реалізуючи свої дискреційні повноваження на отримання документів та інформації, які необхідні йому для виконання завдань, діючи добросовісно та не допускаючи свавілля для запиту відповідної інформації у адресата, повинен мати обґрунтовані підстави вважати, що інформація та документи перебувають або можуть перебувати у володінні особи, в якої вони запитуються. В іншому випадку матиме місце порушення принципу справедливості юридичної відповідальності, зокрема, відповідальність несе лише та особа, яка скоїла правопорушення.

Статтею 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб`єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб`єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, Відділенням на виконання доручення Комітету №13-01/221 від 18.08.2022 (вх.№413к від 18.08.2022) здійснювалось дослідження щодо дотримання ТОВ «Екохім-С» та МКСП «Шляхбуд» законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в аукціоні, проведеному Державною службою геології та надр України за лотом «Спеціальний дозвіл на користування надрами ділянка Джугастра 2» (ідентифікатор аукціону в системі «Prozorro.Продажі»: UA-PS-2020-11-24-000084-1).

За результатами вказаного дослідження на адресу позивача направлено відповідну Вимогу №70-02/2-2106 від 13.09.2022 про необхідність в 20-денний строк з дня її отримання надіслати Відділенню визначену у ній інформацію та належним чином завірені копії документів.

Вимога складена у відповідності до норм чинного законодавства, містила 20 пунктів (запитань), які стосувались діяльності МКСП «Шляхбуд», підготовки й участі цього суб`єкта господарювання в Аукціоні. В тому числі Вимога містила інформацію щодо наслідків неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню АМК; а також поінформовано про обов`язок надання інформації, в тому числі з обмеженим доступом, на Вимогу голови Відділення відповідно до статей 22 і 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Вимога була направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцезнаходженням позивача згідно з відомостями, що містяться в ЄДР, а саме: 24600, Вінницька область, Тульчинський район, смт.Крижопіль, вул.Залізної Дивізії, 34, і вручена 28.09.2022 особисто під підпис діючому станом на 28.09.2022 керівнику МКСП «Шляхбуд» Снігур Г.І. (що підтверджується даними ЄДР).

Отже, останнім днем строку надання інформації на Вимогу був 18.10.2022. Проте позивач в означений законодавством строк інформацію не подав та не повідомив про причини її неподання.

Неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в установлені головою територіального відділення строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (п.13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Чинним законодавством України не передбачено звільнення від встановленого Законом України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язку надання Відділенню інформації в установлені головою Відділення строки у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, режимом роботи працівників суб`єктів господарювання, обмеженням доступу до приміщень тощо.

Зазначене свідчить про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимоги позивача про визнання Рішення Комітету недійсним і з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що позивачем як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не було доведено непереборність зазначених ним обставин, які об`єктивно б завадили своєчасному наданню відповіді із затребуваною інформацією Відділення. А наявність обмеження доступу до орендованих приміщень не могло завадити позивачу надати пояснення або клопотання про продовження строку на подання витребуваної інформації.

У разі, якщо суб`єкт господарювання до спливу строку, визначеного для надання інформації на вимогу, звертається до органу Комітету з обґрунтованим клопотанням про продовження строку для надання відповіді, таке клопотання задовольняється на розсуд органу Комітету виходячи з доцільності та з урахуванням обставин кожної конкретної ситуації (передусім, поважності причин неможливості виконати вимогу в установлений (продовжений) строк, наявності ознак недобросовісності поведінки адресата), із наданням розумного додаткового строку (зокрема, при направленні відповідей поштою мають обов`язково враховуватися нормативні строки пересилання поштових відправлень).

Проте в даному випадку МКСП «Шляхбуд» жодним чином не відреагувало на Вимогу після її отримання, зокрема, не надало інформацію та не скористалося своїм правом на звернення до Відділення щодо подовження строку надання інформації на Вимогу, хоча протягом того часу здійснювало господарську діяльність.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, які здебільшого повторюють доводи наведені під час розгляду справи в суді першої інстанції, фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду і стосуються виключно переоцінки доказів, проте по суті їх не спростовують, підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, Господарський суд Харківської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого колективного сільськогосподарського підприємства Шляхбуд залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2024 у справі №922/1932/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця