Постанова

від 22.10.2024 по справі 917/830/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/830/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О. судді Істоміна О.А., Радіонова О.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтавана рішення господарського суду Полтавської області ухвалене 01.08.2024 у справі №917/830/24 (суддя Мацко О.С.)за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,до Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтавапро стягнення 139 467,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПП «Сервіс-Комплект» - (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 139 467,60 грн неустойки (штрафу).

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

3. Рішенням Господарського суду Полтавськоїобласті від 01.08.2024 у справі №917/830/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства «Сервіс-Комплект» на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця 139467,60 грн штрафу, 3028,00 грн судового збору.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань з надання послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18. у передбачений Договором строк, що зумовило й правомірність вимог в частині стягнення штрафу в сумі 139 467,60 грн., який було перевірено місцевим судом та визнано правильним.

4.1. Суд врахував, що укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, строк виконання зобов`язання, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання. Відтак, суд дійшов висновку, що Відповідач, взявши на себе зобов`язання за договором, усвідомлював визначені ним відповідні умови щодо обсягу зобов`язання, строків його виконання та погодився із передбаченою відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Місцевий суд зазначив, що Відповідачем не доведено жодними доказами та обґрунтуваннями факт винятковості обставин невиконання взятого ним на себе зобов`язання. Відсутність у третьої особи необхідних матеріалів та запчастин жодним чином не мало впливати на позивача як замовника за Договором від 23.11.2023р. Суд також зауважив, що в матеріалах справи відсутні як докази на підтвердження фінансового стану Відповідача, так і значного перевищення розміру неустойки розміру збитків.

4.2. Судом зазначено, що виконання зобов`язання Відповідачем забезпечувалося гарантією, сума гарантії - 69 733,80 грн. Відповідні кошти були сплачені гарантом на користь Позивача, однак вказане жодним чином не впливає на правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу, оскільки, відповідно до ст.546 ЦК України, неустойка та гарантія є окремими видами забезпечення виконання зобов`язання, і судом не встановлено з укладеного між сторонами договору, що сплата гарантії, передбаченої розд.10 Договору, будь-яким чином впливає на необхідність сплати неустойки чи її розмір (розд.9 Договору).

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Приватне підприємство «Сервіс-Комплект», не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/830/24, звернулось з апеляційної скаргою на означене рішення суду, в якій останнє просить скасувати означене рішення і прийняти нове, яким зменшити розмір штрафу на 99%.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги обставини, що заслуговують на увагу, а саме:

6.1. дії відповідача були спрямовані на виконання Договору;

6.2. дії Позивача свідчать про його незацікавленість у виконанні Договору, а саме:

- Позивач у період з 23.11.2023 року до 05.12.2023 року (третина терміну дії Договору) проводив підготовку своєї техніки до проведення модернізації (перевірка стану, комплектації, очищення від бруду) та лише 05.12.2023 року надав письмовий дозвіл на надання послуг, тим самими позбавивши відповідача можливості надати послуги у строки, передбачені договором, в односторонньому порядку скоротивши їх на третину;

- відмова Позивача від продовження терміну дії Договору на термін, реальний для виконання послуги;

6.3. характер діяльності Відповідача, який у своїй роботі залежний від контрагентів, які, в свою чергу, в умовах війни перебувають в умовах відсутності електроенергії, затримками термінів доставки нових комплектуючих на митниці;

6.4. банківська гарантія, яка покрила 50 відсотків штрафу, передбаченого Договором;

6.5. відсутність доказів понесення Позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах.

6.6. На переконання Відповідача стягнення всієї заявленої суми штрафу є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для Відповідача, який під час воєнного стану підтримує економіку держави здійснюючи ведення господарської діяльності.

Зменшення розміру неустойки, про яке клопотав Відповідач, жодним чином не нівелює значення пені, як відповідальності за порушення зобов`язання, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Акціонерним товариством «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в межах визначеного апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:

- при укладанні Договору Відповідач погодив всі умови Договору, у тому числі і строк його виконання. Також Відповідач усвідомлював, при укладанні Договору датою 23 листопада 2023 року та строком його дії до 31 грудня 2023 року, про короткий термін, який залишався у нього для виконання умов Договору. А отже, погоджуючись надати послуги у строк до 31.22.2023 (по час дії воєнного стану), Відповідач розраховував на можливість його виконання та повинен був об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказані терміни. Порушення контрагентом Відповідача - ТОВ «Елекран-Техно» своїх обов`язків з поставки комплектуючих, що спричинило, за твердженням Відповідача, неможливість виконати модернізацію вантажопідимальних кранів відновних поїздів не є тими обставинами, які звільняють Відповідача від відповідальності за порушення умов Договору та невиконання зобов`язання;

- Відповідачем не надано документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили би продовження строку дії договору, не підтвердженні належними доказами обставини непереборної сили, тому Позивачем було правомірно відмовлено Відповідачеві у продовженні строку дії Договору;

- Сторони Договору дійшли згоди щодо закріплення в ньому декількох забезпечувальних заходів: неустойки (у вигляді штрафу) та гарантії. Тобто у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Тому сплата банком-гарантом банківської гарантії №1189/11/A/BGV від 21.11.2023 (копія міститься у матеріалах справи) на суму 69 733,80 грн. не звільняє Відповідача від сплати штрафних санкцій, визначених пунктом 9.3 Договору в повному обсязі;

- Позивач вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що можливість стягнення з Відповідача штрафу за порушення строків надання послуг за Договором не залежить від реалізації Позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією, посилаючись на правову позицію викладену у постанові КГС ВС від 21.12.2018 у справі №908/7/18.

- Позивач вважає, що сума штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за Договором, що є предметом даного спору, є правомірною та розумною та співвідноситься з сумою договору. Укладаючи Договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі строк виконання зобов`язання, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання. Відтак, Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, усвідомлював визначені ним відповідні умови щодо обсягу зобов`язання, строків його виконання та погодився із передбаченою відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань. Відповідачем, в свою чергу, не було вжито заходів для виконання зобов`язання та негайного добровільного усунення порушення, не доведено майновий стан підприємства та факт того, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані та сплата штрафу є непомірно високою для відповідача.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 20.08.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Радіонова О.О. і Істоміна О.А.

9. Ухвалою від 26.08.2024 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/830/23 та призначила розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтава в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

10. Враховуючи викладене в п.8,9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Радіонова О.О., Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

12. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 23.11.2023р. за результатами проведеної процедури закупівлі послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (Замовник) та ПП "Сервіс-Коплект" (Виконавець) укладено Договір № П/ДН-2-23934/НЮ (Договір, а.с.16-19).

12.1. Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику на свій ризик із свого матеріалу та своїми засобами на території замовника послуги з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18.

12.2. Згідно п.4.1 Договору, послуги надаються протягом строку дії цього договору та розпочинаються тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг. Рознарядка передається засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком або рекомендованим листом на адресу виконавця.

12.3. Згідно п.9.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

12.4. Відповідно до п. 9.2. Договору За несвоєчасне надання послуг Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, крім того за прострочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

12.5. Згідно п. 9.3. Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов`язків, а також порушення п.15.1, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості послуг. За даним Договором.

12.6. Відповідно до п.10.1. Договору Виконавець до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі 5% що становить 69733 гра 80 коп. від вартості цього Договору. Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору та обов`язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.

12.7. Згідно п.15.1. Договору жодна із Сторін не має права передавати свої права за даним Договором третій особі.

12.8. Згідно п.16.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023р., а в частині розрахунків до повного виконання.

13. Додатком №1 до договору є Планова калькуляція на надання послуг з модернізації вантажопідіймального крану відновного поїзда (всього на суму 1394676,00 грн з ПДВ), додатком №2 протокол погодження договірної ціни, додатком №3 технічне завдання, додатком №4 Акт прийому-передачі наданих послуг (копії а.с.21-24).

14. 05.12.2023 Відповідачу від Позивача була скерована рознарядка з проханням надати послуги з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів в кількості 6 одиниць, які знаходяться у м.Харків та м.Лозова, що Відповідачем не заперечується (а.с.25-26).

15. 12.12.2023ТОВ «Елекран-Техно» листом №119 повідомив ПП СЕРВІС-КОМПЛЕКТ про виявлені проблеми, зокрема зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти періодичного відключення електроенергії та затримками термінів доставки нових комплектуючих на митниці та запевнив про взяття на себе зобов`язання по повному виконанню замовлення, але до 31.12.2023 року (а.с.65).

16. 19.12.2023 ПП СЕРВІС- КОМПЛЕКТ листом № 068/23 звернувся до Позивача з проханням про продовження терміну дії Договору на 6 календарних місяців та виклав об`єктивні та незалежні від волі Виконавця причини, які унеможливили своєчасне виконання договірних зобов`язань, а саме - проблеми з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника спеціалізованих приладів безпеки вантажопідіймальних механізмів, які відповідають вимогам Технічного завдання до Договору та законодавства у сфері охорони праці - компанії ТОВ «Елекран-Техно».

Також, Відповідач наголосив на тому, що Постачальник ТОВ «Елекран-Техно» є єдиним виробником спеціальних приладів безпеки вантажопідіймальних механізмів, які відповідають вимогам Технічного завдання до Договорів АТ «Українська залізниця» та чинного законодавства України в сфері охорони праці. Відсутність альтернативних постачальників поставило відповідача в залежність від можливостей ТОВ «Елекран-Техно». Викладені обставини не залежать від волі відповідача і серйозно ускладнили виконання Договору (а.с.66).

17. Проте, листом від 02.01.2024 року № НЗ-1/НГ-34/3 Позивач повідомив про відсутність підстав для продовження дії Договору (а.с.67).

18. Оскільки вказані послуги надані не були, 22.04.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про сплату штрафу, передбаченого п.9.3 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань (а.с.27-30).

В цій претензії Позивач посилався на те, що відповідно до банківської гарантії №1189/11/А/ BGV від 21.11.2023р. АТ «Оксі Банк» (гарант) взяло на себе зобов`язання виплатити позивачу суму гарантії, що складає 69 733,80 грн, у разі, якщо Відповідачем не буде частково чи повністю виконано свої зобов`язання по договору на закупівлю. Відповідна вимога була виконана гарантом, тож відповідно до платіжного доручення №750188 від 05.02.2024р. кошти у сумі 69733,80 грн було сплачено. Відтак, у претензії Позивач просив сплатити розмір штрафу за вирахуванням сплаченої гарантії (139 467,60 грн.- 69 733,80 грн=69 733,80 грн з ПДВ).

19. Відповідачем було надано відповідь на претензію (вих.№22-03-24/3 від 22.03.2024р.), де повідомило, що умови договору не виконані з об`єктивних і незалежних причин, а саме: проблеми з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника, компанії ТОВ «Елекран-Техно», який повідомив відповідача про виявлені проблеми, зокрема, пов`язані зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти відключення електроенергії, затримками доставки комплектуючих на митниці. Водночас, відповідач повідомив про відсутність альтернативних постачальників, що робить його залежним від можливостей вказаної юридичної особи. Відповідач пропонував продовжити строк дії договору на 6 місяців, проте отримав відмову.

Крім того, з посиланням на сплату гарантом суми гарантії, Відповідач апелював до принципів справедливості, добросовісності і розумності та просив відмовитися від вимог, заявлених у претензії (копія відповіді на претензію а.с.31-32).

20. Відповідачем не було сплачено штраф передбачений п.9.3. Договору від 23.11.2023, що зумовило звернення Позивача до суду з цим позовом.

21. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України щодо виконання грошових зобов`язань і наслідків їх порушення.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

22. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу (1), порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача (2) та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту (3). Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

23. Сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Відповідача штрафних санкцій за договором №П/ДН-2-23934/НЮ від 23.11.2023 про надання послуги з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 внаслідок односторонньої необґрунтованої відмови від його виконання.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваних спірних правовідносин.

24. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

25. Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України) настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України), стягнення якої становить предмет заявленого позову.

26. За статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

27. Зважаючи на договірний характер запровадження розглядуваної неустойки (штрафу), що узгоджується із приписами ст.ст.546, 547 Цивільного кодексу України, саме умови укладеного договору визначені ті порушення, вчиннення яких є підставою для стягнення заявлених вимог.

28. Предметом апеляційного перегляду в означеному випадку є заперечення Скаржника (Відповідача) проти висновків місцевого суду про задоволення позовних вимог, які (заперечення) ґрунтуються на: спрямованості дії Відповідача виконати умови Договору (1); незацікавленості Позивача у виконанні Договору (2); залежності виконання у визначений строк зобов`язання від контрагентів (3); застосуванні і виконанні банківської гарантії відповідно до умов Договору (4); відсутність доказів понесення негативних наслідків у зв`язку з порушенням Відповідачем договірних зобов`язань (5) та перетворення неустойки на надмірний тягар з посиланнями на воєнний стан (6).

29. Як вбачається з матеріалів справи, дійсно положеннями п.9.1. Договору погоджено, що сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно з п.9.3. Договору сторони передбачили, що у разі односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов`язань за цим Договором Виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни цього Договору.

29.1. Отже, сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від ціни позову як санкцію за необґрунтовану відмову Виконавця від виконання зобов`язання, і саме означена обставина визначена Позивачем у якості підстави заявлених позовних вимог, яка (підстава) у перебіг провадження у суді першої інстанції Позивачем у встановленому процесуальному порядку не змінювалась.

29.2. За визначенням ст.615 Цивільного кодексу України одностроння відмова від зобов`язання є одностроннім правоприпиняючим правочином (у розумінні ст.202 цього Кодексу), яку може вчинити сторона договору у якості реагування на порушення з боку іншої сторони. Відтак, необгрунтованою є та відмова від зобов`язання, яка вчинена за відсутності належної підстави, що (відсутність) сама по собі не спростовує правової природи відмови від зобов`язання як вольової і цілеспрямованої на припинення виконання зобов`язань дії відповіної сторони договору, у цьому випадку - Відповідача.

29.3. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази вчинення Виконавцем одностронньої відмови від виконання зобов`язань - навпаки, зі змісту листа № 068/23 від 19.12.2023 Відповідачем (а.с.66) вбачається, що Виконавець не відмовлявся від виконання зобов`язань за договором, а у зв`язку із проблемами з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника спеціалізованих приладів безпеки вантажопідіймальних механізмів просить узгодити збільшення строків виконання зобов`язання (що підтверджує слушність аргументу (1) Апелянта), проти чого заперечив Замовник.

29.4. При цьому, сам по собі факт прострочення виконання зобов`язання Відповідачем у обумовлені договором строки (яке є окремим порушенням зобов`язань, визначеним ст.612 Цивільного кодексу України, підтверджується матеріалами справи та Апелянтом не заперечується) не може ототожнюватися із фактом одностронньої відмови Виконавця від договору. Прострочення виконання передбачено сторонами у якості підстави для відповідальності за п.9.2. договору, позовних вимог щодо якої у межах цієї справи не заявлено.

29.5. Сплив календарного строку дії договору як незалежний від волі сторін юридичний факт-подія також не може кваліфікуватися як одностроння відмова Виконавця від договору, що є юридичним фактом-дієї, обумовленою відповідним вольовим актом учасником правочину, доказів вчинення якого не представлено. За змістом ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника та втрата чере це інтересу кредитора у виконанні може бути підставою для останнього для відмови від прийняття виконання та висування вимог щодо відшкодування збитків, які у межах цієї справи заявлено не було.

29.6. Оскільки договір між сторонами було укладено за результатами оголошеної Замовником закупівлі, що дає підстави для висновку у світлі передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі" процедури формулювання умов договору про "авторство" його змісту є саме Замовника, остільки колегія апеляційного суду зазазначає про відсутність підстав для розширювального тлумачення умов п.9.3. Договору задля "охоплення" визначеними ним підставами застосування штрафу і випадку фактичного наявного у цій справі невиконання зобов`язань у встановлений строк (прострочення), з огляду на застосування правила verba chartarum fortis accipiuntur contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

30. Наразі, причини прострочення виконання зобов`язання (несвоєчасність надання разнарядки Замовником чи дії контрагентів Виконавця або інші обставини) та їх вплив на наявність і ступень вини Відповідача (до чого фактично зводится аргумент (3) апеляційної скарги) та визначення відповідного обсягу відповідальності (кореспондується із аргументами (4-6) апеляційної скарги) Виконавця мають досліджуватися і оцінюватися саме у межах провадження з вимогами про застосування заходів відповідальності у зв`язку із простроченням виконання (п.9.2. договору), а тому колегієї суддів ці доводи залишаються без правовї оцінки як такі, що не стосуються суті розглядуваного спору.

31. Так само, не є предметом оцінки у межах цього провадження правомірність відмови Замовника від пропозиції Виконавця щодо продовження строку дії договору (аргумент (2) апеляційної скарги), оскільки позовних вимог (зустрічних) про зміну умов договору (зокрема, з визначеих ст.652 Цивільного кодексу України підстави) заявлено не було.

32. Судова колегія також зауважує, що посилання Виконавця на ускладнення поставки спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника, а саме компанії ТОВ «Елекран-Техно», не містить в собі ознак порушення п.15.1. Договору, оскільки права за спірним Договором не передавалися до іншого Боржника, отже факт порушення вказаного пункту Договору є недоведеним та не може братися судом до уваги у якості підстави для застосування заходів відповідальності за п.9.3. Договору.

33. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем всупереч ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи саме того факту порушення з боку Відповідача, який передбачений п.9.3. укладеного стронами договору - як правової підстави заявленого позову, що вказує про відсутність обов`язкової умови (2) для задоволення позову (п.22 цієї постанови), тоді як суд першої інстанції за відсутністю таких доказів помилково констатував наявність підстав для стягнення заявленого штрафу, чим порушив вимог ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України щодо обгрунтованості рішення.

34. Недоведеність наявними у справі доказами вказаних Позивачем порушень, які передбачені п.9.3. договору, які суд першої інстанції визнав встановленими, призвели до неправильного застосування ст.549 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України - застосування заходів відповідальності договірної відповідальності (штрафу) без встановлення обумовленого стронами для цього штрафу порушення, що має наслідком необхідність скасування переглядуваного рішення на підставі п.п.2, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

35. Такий результат апеляційного перегляду, який охоплює задоволення апеляційних вимог та вихід за їх межі через встановлене неравильне застосування норм матеріального права за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України зумовлює перерозподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок Позивача, та віднесення на нього витрат Апелянта за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області 01.08.204р. у справі №917/830/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області 01.08.204р. у справі №917/830/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №917/830/24, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтава про стягнення штрафу в сумі 139467,60грн. відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, ідентифікаційний код 40081216) на користь Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м. Полтава (36007, м.Полтава, вул.Кучеренка, буд.11, кВ.37, ідентифікаційний код 32317314) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00грн.

5. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2024р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова