Ухвала

від 22.10.2024 по справі 468/1684/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1684/24

1-кс/468/365/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

іменем України

22.10.2024 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінг Транс» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024152140000356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінг Транс» про скасування арешту автомобіля марки «DAF» н.з. НОМЕР_1 та причепу марки «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 покримінальному провадженню №12024152140000356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

З клопотання слідує, що слідчим суддею накладений арешт на вказані транспортні засоби з метою їх збереження як речових доказів. Власником даних транспортних засобів є заявник. У відповідному кримінальному провадженні з вилученими транспортними засобами проведені необхідні слідчі дії, тому заявник вважає, що відсутня необхідність в подальшому арешті майна.

Заявник про час та місце розгляду заяви повідомлявся через систему «Електронний суд», від його представника надійшла заява про підтримання заяви та розгляд справи за його відсутності.

Прокурор надав до суду заяву, в якій не заперечував проти скасування арешту в частині заборони користуватись та розпоряджатись арештованим майном, натомість з метою збереження речових доказів мають бути залишені заходи арешту в частині заборони відчуження арештованого майна.

Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 19.08.2024 року на автодорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв» поблизу с. Мар`янівка Баштанського району сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «DAF» н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 та мопеда «HONDA», в результаті якої отримав тілесні ушкодження ОСОБА_3

20.08.2024 року відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152140000356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

20.08.2024 року слідчим проведений огляд місця події, в ході якого були вилучені автомобіль «DAF» н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 та мопед «HONDA», на яких наявні пошкодження, характерні для дорожньо-транспортної пригоди, та постановою слідчого від 20.08.2024 року вказані транспортні засоби визнані речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду від 28.08.2024 року був накладений арешт на автомобіль «DAF» н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікінг Транс», для їх збереження в якості речових доказів.

Одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 132 КПК України є те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.

Згідно з ч. 2 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому з часу вилучення органом досудового розслідування транспортних засобів заявника минуло достатньо часу для їх огляду, фіксації слідів ДТП на них.

Вказане свідчить про те, що на даний час відпали зазначені в ухвалі слідчого судді виключні підстави для накладення арешту на транспортні засоби в частині необхідності їх збереження (головним чином слідів на ньому) для проведення відповідних експертиз, тобто в частині заборони користуватись вказаним майном та необхідності його утримання стороною обвинувачення.

При цьому, стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких даних щодо того, що вказані речові докази після проведення відповідних оглядів та досліджень не можуть перебувати на зберіганні у його власника і що це призведе до зникнення, знищення чи втрати даного речового доказу.

Як наслідок цього, на теперішній час відсутні виключні відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України підстави для заборони або обмеження власнику володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Поряд з тим, оскільки досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню не закінчене та уповноваженою особою не прийняте відповідне процесуальне рішення за наслідками вказаного розслідування, вилучені транспортні засоби по теперішній час є речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, тому необхідно забезпечити їх збереження для розслідування та закінчення даного провадження.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність часткового задоволення клопотання.

З метою забезпечення балансу між інтересами власника арештованого майна та визначеними ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що слід частково скасувати заходи по арешту транспортних засобів, а саме в частині заборони їх власнику користуватися та розпоряджатися вказаним майном, та необхідно залишити вжиті за ухвалою слідчого судді від 02.09.2024 року про накладення арешту заходи в частині заборони відчужувати арештовані транспортні засоби, що забезпечить реалізацію прав власника на користування та володіння майном та забезпечить збереження вказаного майна в якості речових доказів по вказаному кримінальному провадженню.

В свою чергу скасування заборони власнику користуватись та розпоряджатись арештованим майном тягне за собою його повернення власнику відповідно до ст. 169 КПК України.

Вище наведене є підставою для часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Арешт автомобіля марки «DAF» н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.09.2024 року скасувати - в частині заборони його власнику користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Залишити чинними вжиті за ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.09.2024 року про накладення арешту заходи арешту в частині заборони відчужувати автомобіль марки «DAF» н.з. НОМЕР_1 .

Арешт напівпричепу марки «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.09.2024 року скасувати - в частині заборони його власнику користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Залишити чинними вжиті за ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.09.2024 року про накладення арешту заходи арешту в частині заборони відчужувати напівпричіп марки «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 .

Автомобіль марки «DAF» н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп марки «SCHWERINER» н.з. НОМЕР_2 повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікінг Транс».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: