Рішення

від 11.10.2024 по справі 922/2496/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024м. ХарківСправа № 922/2496/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", м.Харків до Харківської міської ради, м.Харків про стягнення 726 139,00 грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватна промислово-торговельна фірма "ЮСІ" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (надалі - відповідач) про стягнення 726139,00грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що після повного відчуження нежитлових приміщень у будівлі в літ. "А-1", які належали ППТФ "ЮСІ" на праві власності, позивач з 22.09.2017 втратив право користування (право оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033, загальною площею 0,0838 га, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний (колишня назва проспект П`ятдесятиріччя ВЛКСМ), 89. Отже, відповідний договір оренди земельної ділянки від 28.08.2007, укладений між позивачем та відповідачем, є припиненим для ППТФ "ЮСІ" в силу вимог ЦК України, ЗК України та Закону України "Про оренду землі". Натомість, з вересня 2017 до лютого 2022 ППТФ "ЮСІ" було сплачено до місцевого бюджету в якості орендної плати за вищенаведену земельну ділянку грошові кошти в загальному розмірі 726139,56грн, про що свідчать податкові декларації з плати за землю за 2017-2022. Таким чином, між Харківською міською радою та ППТФ "ЮСІ" у відповідності до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких Харківська міська рада зобов`язана повернути ППТФ "ЮСІ" кошти в розмірі 726139,56 грн. у результаті сплати орендної плати за договором, який припинив свою дію для ППТФ "ЮСІ" з 22.09.2017.

Ухвалою від 23.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.08.2024.

08 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість, та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач зазначив, що, по-перше, позивачем не надано доказів того, що кошти, які він просить стягнути з Харківської міської ради були ним сплачені і отримані Харківською міською радою, по-друге, Харківська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, оскільки предметом спору є повернення помилково сплачених сум грошових зобов`язань, які були задекларовані самим же позивачем, і повноваження щодо підготовки висновку повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та їх фактичне повернення покладено на контролюючий орган - Державну податкову службу України, та орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Державну казначейську службу України. Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій він вказав, що позивачем з урахуванням п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та введення на всій території України воєнного стану, позивачем пропущено строк позовної давності в частині позовних вимог про стягнення з Харківської міської ради коштів за період з 22.09.2017 по 16.03.2019.

Даний відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

13 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх позовних вимог. При цьому, з огляду на посилання відповідача про недоведення факту сплати спірної суми орендної плати, позивач надав відповідні копії банківських виписок про сплату орендних платежів. Також позивач наполягав, що Харківська міська рада є належним позивачем за даним позовом. У відповіді на відзив позивачем також заявлено клопотання про продовження строку на її подання.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 суд за результатами розгляду клопотання позивача визнав поважними причини пропуску строку на подання відповіді на відзив, виходячи з наступного.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що пропуск строку на її подання був викликаний тим, що через незадовільний стан інтернетзв`язку в місцезнаходження позивача у тому числі через ворожі обстріли м. Харкова, а відтак відсутність технічної можливості своєчасного доступу до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, позивач був позбавлений можливості своєчасного ознайомлення з відзивом на позовну заяву та відправлення відповіді на відзив.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, а також з огляду на поважність повідомлених позивачем причин пропуску строку, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив.

У зв`язку з цим, відповідь позивача на відзив з доданими документами була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Крім того, у підготовчому засіданні 14.08.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 02.10.2024.

02 жовтня 2024 року від відповідача надійшли пояснення, в яких він звернув увагу на подвійну природу орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, яка адмініструється податковим органом, однак сплачується на користь орендодавця. Чинним законодавством передбачено спеціальний порядок повернення надміру сплаченої орендної плати за землю і суд не може втручатися в дискреційні повноваження учасників податкових взаємовідносин в питаннях щодо повернення або заліку, у тому числі з урахуванням зазначених строків, надміру сплаченої орендної плати, навіть шляхом зменшення заявленої до стягнення спірної суми. Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту та пред`явлено позов до неналежного відповідача, у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити.

Дані пояснення відповідача долучені судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 11.10.2024.

10 жовтня 2024 року від позивача надійшли пояснення, в яких він навів свої заперечення щодо поданої позивачем заяви про застосування строків позовної давності.

Дані пояснення позивача долучені судом до матеріалів справи.

У призначене на 11.10.2024 судове засідання позивач свого представника не направив, однак суд враховує, що 13.08.2024 від нього надійшла заява, в якій він просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач свого представника в судове засідання також не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням XLVI сесії Харківської міської ради ІV скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 06.03.2006 №61/06 надано Приватній промислово-торговельній фірмі "ЮСІ" в оренду строком до 01.12.2030 земельну ділянку загальною площею 0,0838 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі магазину літ. А-1, загальною площею 407,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного вище рішення, між Харківською міською радою та ППТФ "ЮСІ" був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:09:005:0033, загальною площею 0,0838 га) від 28.08.2007, який був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №640767100066 від 28.08.2007.

Відповідно до умов пункту 3 вказаного договору оренди землі на орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ."А-1", яка належить орендарю (ППТФ "ЮСІ") на праві власності.

27 серпня 2015 року між ППТФ "ЮСІ" та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху №№1, 2, 3, 4, 5, 7 в літ. "А-1", загальною площею 61,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на орендованій земельній ділянці.

21 вересня 2017 року між ППТФ "ЮСІ" та ТОВ "Селігер-Плюс" був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху №№6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 18 в літ. "А-1", загальною площею 346,2кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на орендованій земельній ділянці.

Після відчуження ППТФ "ЮСІ" вищевказаних нежитлових приміщень на користь ОСОБА_1 та ТОВ "Селігер-Плюс" жодних змін до договору оренди земельної ділянки від 28.08.2007 в частині зміни орендаря внесено не було, у зв`язку з чим ППТФ "ЮСІ" продовжувало сплачувати орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033.

З метою вирішення питання щодо припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033 ППТФ "ЮСІ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права оренди припиненим та розірвання договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/429/24 у задоволенні позову ППТФ "ЮСІ" відмовлено повністю.

При цьому у вказаному рішенні судом встановлено, що з моменту переходу права власності на нежитлову будівлю, належну ППТФ "ЮСІ", щодо нього припинився і договір оренди земельної ділянки, на якій був розташований відповідний об`єкт нерухомості, оскільки автоматично, в силу закону, відбулася заміна сторони в зобов`язанні на нового власника нерухомого майна. Оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений із ППТФ "ЮСІ" як попереднім власником нерухомого майна, припиняється з моменту переходу права власності на відповідне майно до іншого набувача, відсутні правові підстави для розірвання такого договору із позивачем, оскільки він є припиненим для позивача в силу закону.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В той же час, з наданих позивачем податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та банківських виписок та платіжних інструкцій вбачається, що за період з вересня 2017 року до лютого 2022 року ППТФ "ЮСІ" було сплачено до місцевого бюджету 726139,56грн орендної плати за вищенаведену земельну ділянку, а саме:

- за 2017 рік (з 22.09.2017 по 31.12.2017) - 37625,71грн.;

- за 2018 рік - 136820,49грн.;

- за 2019 рік - 136820,49грн.;

- за 2020 рік - 125418,49грн.;

- за 2021 рік - 244609,34грн.;

- за 2022 рік - 44845,04грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, ППТФ "ЮСІ" зазначає, що оскільки після повного відчуження нежитлових приміщень у будівлі в літ. "А-1", які належали позивачу на праві власності, останній з 22.09.2017 втратив право користування (право оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033, вищевказані грошові кошти є такими, що набуті Харківською міською радою без достатньої правової підстави та підлягають стягненню на користь позивача на підставі ст.1212 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, станом на момент переходу права власності на нежитлову будівлю, що належала позивачу) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, з моменту переходу права власності не нежитлову будівлю, належну позивачу, щодо нього припинився і договір оренди земельної ділянки на якій був розташований відповідний об`єкт нерухомості, оскільки автоматично, в силу закону, відбулася заміна сторони в зобов`язанні на нового власника нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі умов договору оренди земельної ділянки від 28.08.2007, який був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №640767100066 від 28.08.2007 користувався на правах оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033, загальною площею 0,0838 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На орендованій земельній ділянці знаходилася належна позивачу на праві власності нежитлова будівля літ "А-1".

В подальшому за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.08.2015, який укладено з ОСОБА_1 , позивач відчужив на користь останнього нежитлові приміщення першого поверху №1,2,3,4,5,7 в літ. "А-1", загальною площею 61,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на орендованій земельній ділянці.

Також, за укладеним між ППТФ "ЮСІ" та ТОВ "Селігер-Плюс" договором купівлі-продажу від 21.09.2017 позивач відчужив нежитлові приміщення першого поверху №6,8,9,10,11,12,13,14,14а,15,15а,16,16а, 16б,17,18 в літ. "А-1", загальною площею 346,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 89 та розташовані на орендованій земельній ділянці.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/429/24, яке в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України має преюдиційне значення для даної справи, було встановлено, що з моменту переходу права власності на нежитлову будівлю, належну позивачу, щодо нього припинився і договір оренди земельної ділянки на якій був розташований відповідний об`єкт нерухомості, оскільки автоматично, в силу закону, відбулася заміна сторони в зобов`язанні на нового власника нерухомого майна.

Між тим, позивачем за період з 22.09.20217 по 31.12.2022, тобто за час після припинення дії вищевказаного договору оренди землі від 28.08.2007, було сплачено орендну плату в загальному розмірі 726139,56грн., що підтверджується наявними у справі податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), банківськими виписками та платіжними інструкціями.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

За таких обставин, після припинення договірних орендних правовідносин внаслідок відчуження ППТФ "ЮСІ" 21.09.2017 нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033, загальною площею 0,0838га, що розташована за адресою м. Харків, проспект Ювілейний (колишня назва проспект П`ятдесятиріччя ВЛКСМ), 89, у позивача не було правових підстав для сплати орендної плати за період з 22.09.2017 по 31.12.2022 у сумі 726139,56грн, а у відповідача відсутні підстави для утримання вказаних коштів.

Таким чином, з 22.09.2017 була відсутня підстава для отримання орендної плати, а відтак для вирішення питання про правові наслідки сплати орендної плати після цієї дати необхідно застосовувати норми інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Оскільки перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 726139,56грн є безпідставним, такі кошти підлягають поверненню, позивачу, як особі, яка їх перерахувала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №904/6332/19.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Таким чином, оскільки договір оренди землі від 28.08.2007 припинився для позивача з 22.09.2017 в силу вищенаведених вимог ЦК України, ЗК України та Закону України "Про оренду землі", він міг дізнатися про порушення свого права внаслідок сплати орендних платежів без достатньої правової підстави, починаючи з цієї дати.

Отже, за загальним правилом статті 257 ЦК України, строк позовної давності за вимогами позивача спливав 22.09.2020.

Проте 02.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2" від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 року № 1236, постановою "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" від 25.04.2023 року № 383 (зі змінами та доповненнями) карантин продовжено до 30 червня 2023 року на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 року № 651 пунктам 1 визначено, відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та діє до даного часу.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Наведене свідчить, що строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 22.09.2017 по 31.12.2022 був продовжений законом на строк дії карантину та на строк дії воєнного стану в України.

У зв`язку з цим, оскільки ППТФ "ЮСІ" звернулось з позовом у даній справі 17.07.2024, тобто в межах строку позовної давності (з урахуванням його законодавчого продовження на період карантину та воєнного стану), доводи відповідача про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності, суд вважає необґрунтованими.

Інші заперечення відповідача проти позову щодо неналежно обраного позивачем способу захисту та щодо того, що Харківська міська рада є неналежним відповідачем за даним позовом, спростовуються висновками Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №904/6332/19, щодо застосування норми статті 1212 ЦК України до аналогічного спору, що виник між суб`єктом господарювання (орендарем) та органом місцевого самоврядування (орендодавцем), який розглядався саме в порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає вимоги ППТФ "ЮСІ" про стягнення з Харківської міської ради 726139,00грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243) на користь Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (61036, м.Харків, вуд.Дизельна, буд.3/5, код 21178268) 726139,00грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 8713,67грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" жовтня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай