Рішення

від 22.10.2024 по справі 484/2021/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2021/24

Провадження № 2/484/881/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Мажиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Григор`євої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Цехотської Т.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в незареєстрованому шлюбі. В період спільного проживання у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження дитини її батьком зазначений відповідач. Фактичні відносини між сторонами були припинені у квітні 2022 року з тих причин, що відповідач часто зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки, не працював, а згодом покинув позивачку з дитиною, змінив своє місце проживання та створив нову сім`ю. Наразі сторони проживають окремо. За станом здоров`я дитина не може відвідувати садочок, а тому позивачка здійснює постійний догляд за нею, через що не може працевлаштуватися. З квітня 2022 року відповідач уникає контакту з дитиною та фінансово їй не допомагає, не цікавиться її життям, здоров`ям, знаючи, що дитина має хворобу, не займається її вихованням та розвитком, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Вважає, що за таких обставин наявні підстави для позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 15.05.2024; роз`яснено порядок та строк подачі відзиву, відповіді на відзив, пояснень щодо позову, доказів тощо; зобов`язано третю особу надати суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано позивачку надати суду довідку-характеристику з місця проживання.

26.04.2024 на виконання зазначеної ухвали представниця позивачки - адвокат Цехотська Т.В. надала суду довідку-характеристику та копію свідоцтва про шлюб на підтвердження того, що позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

30.04.2024 на виконання зазначеної ухвали представник третьої особи надав суду письмові пояснення по справі, які за своїм змістом фактично є висновком орагну опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

16.05.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.06.2024, 13:00 години.

07.06.2024 від представниці відповідача - адвоката Єрмоленко А.В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості ознайомлення її з матеріалами справи.

07.06.2024 підготовче засідання відкладено на 11.07.2024, 09:00 годину за клопотанням представниці відповідача.

11.07.2024 через систему «Електронний суд» представниця відповідача - адвокат Єрмоленко А.В. подала відзив на позов, у якому зазначила, що відповідач позов не визнає посилаючись на те, що відповідач проживав разом з позивачкою однією сім`єю до квітня 2022 року, у будинку його бабусі. В період їхнього спільного проживання у них народився син ОСОБА_7 . Однак їхня сім`я розпалася, позивачка зібрала речі, забрала дитину і переїхала жити до своєї матері, після чого більше не поверталася.

Згодом вони підтримували зв`язок, дружні відносини, а відповідач бачився з дитиною. Крім того, у зв`язку з хворобою дитини восени 2022 року відповідач разом з позивачкою возив дитину на обстеження до Львова та Одеси, а навесні 2023 року до Києва, де у клініці «Охматдит» дитину було прооперовано. Після цього він завжди підтримував зв`язок, приїздив до дитини, цікавився її станом здоров`я, купував речі, ліки. Тому вважає, що відповідач не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, а цікавиться життям дитини, матеріально її утримував. Крім того, зазначила, що з грудня 2023 року позивачка стала проживати разом однією сім`єю з іншим чоловіком і після цього заборонила відповідачу бачитися з дитиною, не відчиняла двері, коли він приїздив, перестала відповідати на його телефонні дзвінки. Саме з цих причин відповідач деякий час не бачився з дитиною. Вважає, що підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відсутні, а тому просила відмовити в задоволенні позову.

Разом з відзивом, 11.07.2024 представниця відповідача - адвокат Єрмоленко А.В. подала клопотання про зупинення провадження у наданій справі до набрання рішенням законної сили у справі № 484/3827/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні сина.

11.07.2024 представниця позивачки - адвокат Цехотська Т.В. подала клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості ознайомлення її з відзивом на позов.

11.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 08.08.2024, 10:00 годину за клопотанням представниці позивачки.

18.07.2024 представниця позивачки - адвокат Цехотська Т.В. подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що неодноразові поїздки позивачки до її матері були викликані тим, що відповідач постійно вчиняв вдома сварки та застосовував до неї фізичну силу в присутності дитини. Саме з цих причин вона була змушена остаточно піти від чоловіка. Крім того, зазначила, що вважає висновок органу опіки та піклування таким, що не відповідає дійсним обставинам. Стверджувала, що позивачка з відповідачем іноді розмовляли по телефону і саме з цих розмов відповідач був обізнаний про стан здоров`я дитини, проте ані матеріальної, ані моральної підтримки він не надавав. Крім того, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. За таких обставин позивачка була змушена через мережу Інтернет розмістити оголошення та просити про надання їй матеріальної допомоги на лікування та оперування дитини. Відповідач лише допоміг у її супроводі разом з дитиною до лікарень Львова та Одеси для первинного огляду та до лікарні НДСЛ «Охматдит» в м. Київ для оперування. На цьому вся допомога відповідача закінчилася. На виписку дитини з лікарні після операції відповідач не приїхав і позивачка змушена була винаймати за власний кошт авто для перевезення дитини додому. Зазначила, що про сина ОСОБА_7 на даний час дбає та матеріально його утримує законний чоловік позивачки - ОСОБА_8 , а не рідний батько дитини. На теперішній час відповідач жодного разу не приїхав до сина, не цікавиться його життям та здоров`ям після операції, хоча має таку можливість, при цьому позивачка ніяких перешкод йому не чинить. Просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.08.2024 в задоволенні клопотання представниці відповідача - адвоката Єрмоленко А.В. про зупинення провадження у справі відмовлено; змінено прізвище позивачки з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та постановлено внести зміни до обліково-статистичної картки КП «Д-3» у наданій справі в частині відомостей про позивача як сторони по справі; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16.09.2024, 11:00 годину.

15.08.2024 представницею позивачки - адвокатом Цехотською Т.В. подано заяву про долучення до матеріалів справи певних доказів.

16.09.2024 розгляд справи був відкладений на 22.10.2024, 09:30 годину у зв`язку з відрядженням головуючого судді Маржиної Т.В.

22.10.2024 через систему «Електронний суд» представниця відповідача - адвокат Єрмоленко А.В. подала клопотання про долучення до матеріалів справи квитанцій про сплату аліментів.

Будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань, доказів сторонами не подано.

Позивачка та її представниця адвокат Цехотська Т.В. в судове засідання не з`явилися; представниця позивачки надала заяву про розгляд справи без їх участі; позов підтримала та просила його задовольнити повністю.

Відповідач та його представниця адвокат Єрмоленко А.В. в судове засідання не з`явилися; представниця відповідача надала заяву про розгляд справи без їх участі; позов не визнала, просила при вирішенні справи врахувати всі доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність. Просив вирішити справу на розсуд суду. В подальшому в адресованій суду заяві зазначив, що підтримує позов.

Вирішуючи справу на основі наданих сторонами письмових доказів, з врахуванням їх позицій, висловлених в адресованих суду письмових заявах, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 2020 по 2022 роки проживали разом як сім`я у незареєстрованому шлюбі.

В період спільного проживання у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.03.2021 Первомайським районним відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.10), батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати).

Спільне життя сторін не склалося, тому з квітня 2022 року вони почали проживати окремо один від одного.

Як вбачається з довідки Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 04.04.2024 за № 67 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території с. Кримка Первомайського району Миколаївської області не зареєстрований та не проживає (а.с.16).

Згідно до довідки Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 16.04.2024 за № 363 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до довідки Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 08.04.2024 за № 68 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.5), де і мешкає по теперішній час (а.с.29).

З квітня 2022 року відповідач перестав матеріально утримувати свого сина ОСОБА_4 , що підтверджується копією судового наказу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.12.2022 по справі № 484/4303/22, провадження № 2-н/484/685/22, яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.12.2022 і до повноліття дитини (а.с.11).

На підставі зазначеного судового наказу 23.01.2023 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_6 (а.с.15).

Відповідач аліменти на утримання дитини своєчасно та у повному обсязі не сплачував, у зв`язку з чим станом на 01.04.2024 виникла заборгованість в сумі 43 202 грн 98 к., що підтверджується розрахунком головного державного виконавця Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області від 10.04.2024 (а.с.14).

Відповідно до рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.02.2024 по справі № 484/44/24, провадження № 2/484/383/24, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 269 грн 98 к.

Відповідно до довідки сімейного лікаря ОСОБА_10 від 04.04.2024 за № 9 в період від дня народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і по теперішній час з питань отримання медичної допомоги ОСОБА_4 зверталася лише мати дитини - ОСОБА_3 . Батько дитини - ОСОБА_2 з даного питання до сімейного лікаря жодного разу не звертався (а.с.6).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено певний діагноз, внаслідок чого він був прооперований в НДСЛ «Охматдит» (а.с.78-84).

За таких обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність з дитинства.

На даний час дитина проживає разом з матір`ю.

Як вбачається з довідки-характеристики від 22.04.2024, наданої старостою сіл Кримка, Коломіївка, Катеринка, Петрівка ОСОБА_11 , ОСОБА_3 самостійно виховує свого сина, за період проживання у с. Кримка Первомайського району Миколаївської області проявила себе як відповідальна та турботлива мати. Скарг від сусідів та жителів с. Кримка на неї не надходило (а.с.29).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.2024 Первомайським відділом ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.67).

Як зазначила позивачка, її законний чоловік - ОСОБА_8 має намір усиновити сина ОСОБА_7 .

Відповідно до характеристики від 24.05.2024, наданої старостою с. Кумарі, ОСОБА_2 за час проживання в с. Кумарі Первомайського району Миколаївської області проявив себе з позитивної сторони, спокійний, з почуттям відповідальності, доброзичливий, ввічливий, серед друзів користується повагою та авторитетом, веде здоровий спосіб життя, алкоголем не зловживає, громадський порядок не порушує, з сусідами підтримує дружні відносини. Скарг від жителів с. Кумарі на нього не надходило (а.с.62).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 30.04.2024 за № 745 визнано за недоцільне позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.32-33).

Не погоджуючись з таким висновком та на спростування зазначеної інформації у позитивній характеристиці відповідача, позивачка надала суду копію вироку Первомайського міськраойнного суду Миколаївської області від 29.07.2022 (справа № 484/2204/22), з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було засуджено за ч.1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн на користь держави.

Проте, суд не приймає до уваги цей доказ, оскільки судимість по вироку погашена в день відбуття покарання, а тому ОСОБА_2 вважається таким, що не має судимості.

Крім того, на підтвердження того, що ОСОБА_2 вживає спиртні напої, позивачка надала суду копію постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.06.2024 (справа № 484/2247/24), з якої вбачається, що його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак, на думку суду, наявність такої постанови суду не може вплинути на вирішення справи, тому що підставою позову зазначено те, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини і не забезпечує її матеріально, тобто ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а не його репутація. Крім того, постановою суду встановлено разовий факт вживання алкогольних напоїв, що не свідчить про систематичне їх вживання.

Також позивачка надала суду копію рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.07.2017 (справа № 484/2182/17), з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має ще доньку - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якої стягнуто на користь ОСОБА_13 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, висновки суду в цій справі стосуються іншої ситуації, яка мала місце щодо іншої дитини. Тож, надане рішення не можна вважати належним доказом. Крім того, підставою позовних вимог позивачка зазначила те, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, а інші підстави передбачені ст. 164 СК України.

Судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_2 з квітня 2022 року з дитиною - сином ОСОБА_14 не проживав і деякий час не бачився, чого не оспорює ані він, ані позивачка, однак позивачкою не доведено, що мало місце саме ухилення відповідача від виконання своїх обовязків і не спростовано твердження відповідача про те, що саме позивачка перешкоджала йому спілкуватися з дитиною.

На спростування доводів позивачки про несплату аліментів, відповідачем надано суду квитанції від 10.05.2024 та від 09.07.2024 (а.с.61), з яких видно, що він сплатив заборгованість з аліментів (ВП № НОМЕР_5) в сумі 4 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно до ч.1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, як то визначено ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства".

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно до абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що він ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивачка та її представниця як на підставу позовних вимог про позбавлення батьківських прав посилалися на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних з вихованням дитини, а саме: не цікавиться життям та здоров`ям дитини та не піклується про неї, не приймає участі в її вихованні.

Однак судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Фактично, його обмежена участь у вихованні дитини пов`язана з тим, що позивачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Позивачка не надала суду доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, або наявності інших обставин, які в силу ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Також судом встановлено, що відповідач матеріально допомагав дитині, що підтверджується квитанціями про переказ на ім`я позивачки коштів в рахунок сплати аліментів.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що він дійсно проживав окремо від дитини, проте по можливості сплачував аліменти та неодноразово супроводжував дитину до лікарень для обстеження, що позивачкою не спростовано.

У ситуації, що склалася, у відповідача була відсутня можливість проживати разом з дитиною, але сам по собі факт непроживання з дитиною не свідчить про його умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є обґрунтований та спростований сукупністю досліджених судом доказів та відповідає інтересам дитини (ст. 19 Сімейного кодексу України).

Суд також приймає до уваги, що відповідач виявляє бажання піклуватися про свою дитину, спілкуватися з нею та матеріально допомагає по мірі можливості.

За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що позбавлення батьківських прав у даному випадку не є доцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на осіб, які умисно не виконують батьківських обов`язків, а за обставин, що склались, застосовувати такий захід до відповідача не можна, тому в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04377233, адреса: вул. Заводська, 1, с-ще К. Міст Первомайського району Миколаївської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 жовтня 2024 року.

СУДДЯ: