Ухвала від 22.10.2024 по справі 283/314/24

Справа № 283/314/24

Провадження №1-в/283/88/2024

У Х В А Л А

22 жовтня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Коростенського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про звільнення від покарання та приведення у відповідність до закону вироку стосовно

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,-

встановив:

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 361 та ч. 3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі статті 75 КК України він звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Коростенський районний сектор № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, де перебував на обліку засуджений, звернувся з поданням про звільнення від покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190 КК України та приведення вироку у відповідність до закону у зв`язку з декриміналізацією викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість викраденого майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник органу пробації та прокурор подання підтримали.

Суд вважає, що дане подання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_5 засуджений:

- за ч. 1 ст. 361 КК України до 2 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно дочастини 1статті 70КК України,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Згідно вироку ОСОБА_5 заволодів чужимикоштами шляхомшахрайства 07.08.2021року.На часвчинення шахрайстваст.51КУпАП передбачалаадміністративну відповідальністьза дрібневикрадення майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість майна на момент викрадення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В пункті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року встановлений у розмірі 2270 гривень. Таким чином неоподатковуваний мінімум доходів громадян для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень з 01.01.2021 року становив 1135 гривень (2270 гривень : 2). 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2021 року становив 227 гривень.

Отже, станом на 07.08.2021року, викрадення майна вважалось дрібним і особа несла відповідальність за ст. 51 КУпАП, якщо вартість викраденого майна не перевищувала 227 гривень.

ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами шляхом шахрайства в сумі 300 гривень, що перевищувала 227 гривень, а тому він повинен був нести відповідальність за ст. 190 КК України.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року. Даним законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно яких дрібним викраденням майна вважається викрадення майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість викраденого майна на момент викрадення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 07.08.2021року становило 2270 гривень (1135 гривень х 2).

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюються диспозицією ст. 51 КУпАП.

Статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

З цього слідує, що для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.

Згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Оскільки ОСОБА_5 викрав грошові кошти в сумі 300 гривень, що на час викрадення становила менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то, з урахуванням вищевказаних положень законодавства, він не повинен нести відповідальність за ч. 3 ст. 190 КК України, так як втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно дост.74КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Особа, засуджена за діяння, караність якого закономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв?язку з цим суд звільняє ОСОБА_5 від покарання, яке призначене йому вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Таке звільнення виключає призначення ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 361 та ч. 3 ст. 190 КК України та звільнення його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки санкція ч. 1 ст. 361 КК України не передбачає покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин суд викладає резолютивну частину вироку Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року в наступній редакції:

«Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 361 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставістатті 75Кримінального кодексуУкраїни звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік».

В решті вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року суд залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, на підставі ст. 74 КК України,-

ухвалив:

ОСОБА_5 звільнити від покарання, яке призначене йому вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Резолютивну частину вироку Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року викласти в наступній редакції:

«Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 361 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставістатті 75Кримінального кодексуУкраїни звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік».

В решті вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2024 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1