Ухвала

від 21.10.2024 по справі 538/1987/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1987/24

Провадження № 2-о/549/55/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина № НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою,

У С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із зазначеною заявою, в якій просила ухвалити рішення про оголошення померлим його брата ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі розпорядження голови Лохвицького районного суду №71 від 10.10.2024 вказана заява передана до Чорнухинського районного суду для розгляду.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, дійшов до такого.

Відповідно до ч. 2ст.19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При вирішенні питання по відкриття провадження у справі було встановлено, що в матеріалах, долучених до заяви наявна копія свідоцтва про реєстрацію народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого в Васильківській сільській раді Лохвицького району Полтавської області 12 грудня 1989 року, оформлені іноземною (російською) мовою.

Відповідно до ч.1ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

У свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» роз`яснив, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, який набрав чинності через два місяці після його опублікування, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

Так, згідно зі ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Отже, у разі, коли позовна заява, заява, клопотання, чи письмові докази подаються до суду іноземною мовою, то до них додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Нотаріально посвідченого перекладу на державну мову зазначених вище документів суду не надано. А без нотаріально посвідченого перекладу на державну мову зазначених документів суд не може брати їх до уваги та посилатись на них у своєму рішенні.

Одночасно має бути поданий документ, з якого видно, що у особи, яка здійснила переклад, є такий дозвіл (сертифікат або інший дозвільний документ).

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст.175,177 ЦПК Українипри пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строкдля усунення недоліків заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимогст.ст.175,177ЦПКУкраїни та зазначених недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст.ст.177,185,260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина № НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою, залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що в разі неусунення виявлених недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Глущенко