Ухвала

від 11.10.2024 по справі 760/22475/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/10237/24

Справа № 760/22475/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 кримінальному провадженні № 42024110000000031 від 18.01.2024 року,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук сірого кольору марки Acer A 515-546-52X7 S/N НОМЕР_1 , SNID: НОМЕР_2 ;

- блокнот з чорновими записами ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

З матеріалів клопотання вбачається, що територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024110000000031 від 18.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання, детектив зазначив, що під час здійснення досудового розслідування встановлено, що посадові особи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності - ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510), із залученням посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, розробили схему щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлі найпростіших укриттів цивільного захисту у вигляді модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд в рамках виконання цільових програм щодо забезпечення населення найпростішими укриттями, шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей щодо проходження сертифікації та випробувань на відповідність укриттів захисним властивостям відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, встановивши клас захисту А-ІІ, який фактично не відповідає заявленим вимогам, що в подальшому призвело до привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, дослідження якого доручено фахівцям відповідної експертної установи встановлено, що захисні споруди (найпростіші укриття) які виготовлялись та постачались з боку ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510) в рамках виконання договорів, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставились до цього типу споруди на момент укладання відповідного Договору, а саме: ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувальні захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення.».

До вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні наступні посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Так, в ході досудового розслідування 12.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне:

- ноутбук сірого кольору Марки Acer A 515-546-52X7 S/N НОМЕР_1 , SNID: НОМЕР_2 ;

- блокнот з чорновими записами ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

У подальшому, 12.09.2024 детективом у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання вилученого майна речовим доказом.

При цьому, детектив вказує, що незастосування арешту на вилучене майно неодмінно призведе до пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна третім особам, тощо.

Враховуючи зібрані у провадженні відомості, є достатні підстави вважати, що предмети і речі, вилучені під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 є предметом вчинення злочину та містять його сліди, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна в порядку ст.98, п.1,ч.2,3 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні детектив клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на відсутність правових підстав на накладення арешту на майно.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

За змістом п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Главою 10 розділу ІІ КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування.

Згідно зі ст. 131 цього Кодексу одним із таких заходів, що застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З матеріалів клопотання вбачається, що територіальним управлінням Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024110000000031 від 18.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що посадові особи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності - ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510), із залученням посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, розробили схему щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлі найпростіших укриттів цивільного захисту у вигляді модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд в рамках виконання цільових програм щодо забезпечення населення найпростішими укриттями, шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей щодо проходження сертифікації та випробувань на відповідність укриттів захисним властивостям відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, встановивши клас захисту А-ІІ, який фактично не відповідає заявленим вимогам, що в подальшому призвело до привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, дослідження якого доручено фахівцям відповідної експертної установи встановлено, що захисні споруди (найпростіші укриття) які виготовлялись та постачались з боку ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510) в рамках виконання договорів, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставились до цього типу споруди на момент укладання відповідного Договору, а саме: ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувальні захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення.».

До вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Так, в ході досудового розслідування 12.09.2024 за адресою:

АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне:

- ноутбук сірого кольору Марки Acer A 515-546-52X7 S/N НОМЕР_1 , SNID: НОМЕР_2 ;

- блокнот з чорновими записами ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

У подальшому, 12.09.2024 постановою детектива у даному кримінальному провадженні вказане вище майно визнано речовим доказом.

16.09.2024 речі, вилучені в ході обшуку 12.09.2024 за адресою АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_6 були направлені для організації виконання вимог ст.ст. 40,41,93 КПК України та 27.09.2024 оглянуті у порядку вимог ст.ст. 41, 103,104,105,106,223,237 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в кримінальному провадженні зібрано певний обсяг доказів, що вказують на факт вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У цьому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, що є предметом розгляду, подано з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Відповідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

На підставі зазначених вище правових норм та встановлених фактичних обставин, для досягнення мети даного кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання доведено необхідність накладення арешту на визначене майно, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, та необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Отже, враховуючи правові підстави для накладення арешту майна,слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вилучене під час обшуку 12.09.2024 за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме:ноутбук сірого кольору Марки Acer A 515-546-52X7 S/N НОМЕР_1 , SNID: НОМЕР_2 ,блокнот з чорновими записами ОСОБА_6 , мобільний телефон марки iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , оскільки дане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та у зв`язку із можливістю використання даного майна як доказу в кримінальному провадження.

Накладення арешту на вказане майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням викладеного вище, подане клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 12.09.2024 під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук сірого кольору Марки Acer A 515-546-52X7 S/N НОМЕР_1 , SNID: НОМЕР_2 ;

- блокнот з чорновими записами ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 17 год. 30 хв. 15.10.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1