Ухвала

від 20.09.2024 по справі 521/6178/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

20.09.24

Справа №521/6178/24

Номер провадження2-з/521/151/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі

Головуючого судді Роїк д.Я.

при секретарі Куліш П.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Старокозацька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кобзар Олександр Юрійович про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на його частку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Старокозацька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кобзар Олександр Юрійович про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на його частку .

Позивачка надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2811139351100, нежитлове приміщення 1030 загальною площею 4,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2872021951100, нежитлове приміщення 12/5 загальною площею 7.4 кв.м в будинку АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2911086351100. В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 зазначала, що отримавши позовну заяву, усвідомлюючи її обґрунтованість існує велика вірогідність що відповідач у разі задоволення позову відповідач може здійснити удаване чи реальне відчуження зазначеного нерухомого майна, внаслідок чого виконавець не буде мати можливість звернути стягнення на нього.

В судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача надав до суду заяву щодо проведення судового засідання за його відсутності, щодо прийняття зустрічної позовної заяви не заперечував. Представник відповідача надав до суду заяву щодо проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог, приходить до наступного висновку.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд враховує викладені представником позивачки у заяві про забезпечення позову доводи щодо існування високої імовірності того факту, що відповідач ОСОБА_2 може здійснити відчуження автомобілів, а також доводи щодо наявності обставин, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Надаючи оцінку обгрунтованості вказаним доводам суд виходить з такого.

За змістом положень статей 149, 150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачки, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за її позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово наголошував на тому, що має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою, а будь-яке втручання у право мирно володіти своїм майном має забезпечувати «справедливий баланс», задовольняти вимогу законності та не бути свавільним.

На переконання суду, заява про забезпечення позову містить лише формальні посилання на необхідність вжиття заходів забезпечення позову без зазначення конкретних доводів на підтвердження обставин щодо намірів відповідача здійснити відчуження майна та щодо наявності підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У заяві про забезпечення позову не наведено реальної загрози та доводів щодо невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду.

Доводи заявниці в обгрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на її припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд, оцінивши обґрунтованість доводів представника заявниці щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, з огляду на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, необхідності наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, узгоджуваністю засобу забезпечення позову із характером спору між сторонами та розміром позовних вимог, враховуючи необхідність запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів власника майна, приходить до висновку, що з фактичних обставин справи не випливає необхідність застосування такого заходу забезпечення позову. Відтак, заява про забезпечення позову є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

На переконання суду, матеріали справи не містять доводів, які б спростовували зазначений висновок суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.Я. Роїк