Рішення

від 16.10.2024 по справі 523/9313/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9313/24

Провадження №2/523/4348/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюба Г.І.

за участю позивача ОСОБА_1 , адвоката - Бочевар М.М.

представників відповідача - ОСОБА_2 , Кобрін І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального Некомерційного Підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради»,про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини та докази.

Так з 1985 року по 30.04.2024 року Позивачка працювала в Одеській клінічній лікарні (наразі Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради»). 02.03.2020 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 15-кп було переведено ОСОБА_1 на посаду сестри медичної загальнолікарняного персоналу. 01.03.2024 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 48-кр було дозволено Позивачці роботу за сумісництвом на 0,5 посади регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу.

30.04.2024 року Позивачка прийшла близько 09 години до свого робочого місця до медичного архіву, однак відчинити дверний замок від архіву не змогла, оскільки ключ не підходив. В подальшому дізналась, що 30.04.2024 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 102-кз ОСОБА_1 , сестру медичну загальнолікарняного персоналу було звільнено за систематичне невиконання обов`язків, покладених на працівника трудовим договором за п. 3 ст. 40 КЗпП України (підстава звільнення Наказ КНП «ООКЛ» ООР № 123 від 30.04.2024 року). Вважає, що звільнення її з займаної посади є незаконним та таким, що проведено з порушенням встановленого законом порядку звільнення, оскільки вона належним чином виконувала свої посадові обов`язки, дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни не мала, про накладення на неї стягнень Позивачка не знала, жодних пояснень з цих підстав в неї не відбирали, підстави звільнення з займаної посади вважає надуманими та такими, що не підтверджуються дійсними обставинами. Також зазначила, що оскільки звільнення з займаної посади є незаконним відтак є підстави поновлення Позивачки на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В подальшому Позивачка уточнила свої вимоги та доповнила свої позовні вимоги ще однією вимогою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати Наказ Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» № 120 від 26.04.2024 року про накладення стягнення. Свою заяву обґрунтувала тим, що їй не було відомо на момент подачі позову про прийняття Відповідачем зазначеного наказу, зазначила, що з наказом не погоджується, адже належним чином виконувала свої посадові обов`язки, а підстави притягнення її до дисциплінарної відповідальності вважає надуманими та такими, що не підтверджуються дійсними обставинами, також зазначає, що в неї за фактом порушення трудової дисципліни не відбиралися пояснення.

Відповідач не погоджуючись із позовною заявою подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що Позивачка неодноразово за квітень 2024 року притягувалась до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх посадових обов`язків, оскільки протерміновувала надання до юридичної служби історії хвороб пацієнтів на відповідні запити служб та підприємств. Вони також посилались на те, що Позивачка на пропозиції адміністрації надати письмові пояснення щодо невиконання своїх обов`язків відмовлялась надавати письмові пояснення, що підтверджується актами, які підписані працівниками лікарні.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 до Комунального Некомерційного Підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) про збільшення позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування Наказу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» № 120 від 26.04.2024 року про накладення стягнення.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснила, що вона багато років працює в лікарні, мала багаточисленні заохочення за досягнення у трудовій та громадській діяльності. В процесі своєї діяльності добросовісно виконувала свої обов`язки та вказівка адміністрації лікарні. Однак, прийшовши на роботу зранку 30.04.2024р. вона не мала можливість відчинити двері на своєму робочому місці, вона одразу звернулась до адміністрації лікарні та дізналась, що її було звільнено. Вищевказана інформація для неї була шокуюча, оскільки жодного зауваження з питань її діяльності вона не отримала, жодних пояснень вона не надавала, а також знала, що її не притягували до дисциплінарно відповідальності останні роки. Позивачка також пояснила, що всі запити, які їй передавали на виконання вона своєчасно виконувала, а запити, які були вказані у наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності вона взагалі не отримувала. Окрім того, в архіві працювали ще декілька осіб, яких також звільнили, проте від них вона також не отримувала інформації щодо вказаних запитів.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що вони позовні вимоги не визнають, оскільки звільнення позивачки було наслідком невиконання нею своїх посадових обов`язків. Від надання письмових пояснень вона постійно відмовлялась, а тому було вирішено її звільнити.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 02.03.2020 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 15-кп було переведено ОСОБА_1 на посаду сестри медичної загальнолікарняного персоналу.

01.03.2024 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 48-кр було дозволено Позивачці роботу за сумісництвом на 0,5 посади регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу.

Наказом КНП «ООКЛ» ООР від 26.04.2024 року № 120 сестрі медичній загально-лікарняного персоналу за сумісництвом реєстратором медичного архіву загально-лікарняного персоналу ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни з причин ненадання ОСОБА_1 до юридичної служби лікарні історії хвороби пацієнта ОСОБА_3 .

Зі змісту Наказу КНП «ООКЛ» ООР від 26.04.2024 року № 120 про накладення стягнення вбачається, що на Позивачці ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 147,148 КЗпП України, п. 27 Наказу МОЗ № 204-о від 18.12.2000 року, п 7.1. Додатку 1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку» до Колективного трудового оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виразилось в тому, що остання протермінувала більш ніж на два тижні надання до юридичної служби лікарні історії хвороби пацієнта ОСОБА_3 .

Згідно рапорту юрисконсульта Олексія ОСОБА_2 від 23.04.2024 року, складеного на ім`я т.в.о. генерального директора КНП «ООКЛ» ООР, до лікарні надійшов лист від 01.04.2024 року СК «Інтер-Поліс» про надання медичної документації ОСОБА_3 , який був наданий юристом 16.04.2024 року до архіву, але від архіву не надано карту стаціонарного хворого ОСОБА_3 до теперішнього часу.

Зі змісту акту від 26.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин несвоєчасної підготовки документів вбачається, що він був складений юрисконсультом ОСОБА_2 , начальником відділу кадрів ОСОБА_4 та заступником медичного директора з медсестринства адміністративно-господарського персоналу ОСОБА_5 про відмову Позивачки надати письмові пояснення причин несвоєчасної підготовки документів згідно рапорту юрисконсульта від 23.04.2024 року про надання карти стаціонарного хворого ОСОБА_3

30.04.2024 року Наказом КНП «ООКЛ» ООР № 102-кз ОСОБА_1 , сестру медичну загальнолікарняного персоналу було звільнено за систематичне невиконання обов`язків, покладених на працівника трудовим договором за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Підставою звільнення Позивачки зазначено Наказ КНП «ООКЛ» ООР № 123 від 30.04.2024 року.

Наказом КНП «ООКЛ» ООР від 30.04.2024 року № 123 було оголошено Позивачці догану за порушення трудової дисципліни.

Зі змісту Наказу КНП «ООКЛ» ООР від 30.04.2024 року № 123 про накладення стягнення вбачається, що на Позивачку ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40, 147,148 КЗпП України, п. 27 Наказу МОЗ № 204-о від 18.12.2000 року, п 7.1. Додатку 1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку» до Колективного трудового договору підготувати наказ про звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни, що виразилось в тому, що остання протермінувала більш ніж на два місяці надання відповіді на запит СП ГУНП в Одеській області від 19.02.2024 року № 4/ДТП-434 щодо надання історії хвороби пацієнта ОСОБА_6 , що підтверджується рапортом юрисконсульта від 24.04.2024 року та скаргами на невідповідну поведінку та неналежне виконання службових обов`язків.

Згідно рапорту юрисконсульта ОСОБА_7 від 24.04.2024 року, складеного на ім`я т.в.о. генерального директора КНП «ООКЛ» ООР, вбачається, що до лікарні надійшов лист від СУ ГУНП в Одеській області від 19.02.2024 року стосовно надання вартості лікування постраждалого в ДТП ОСОБА_6 , який було зареєстровано в лікарні 20.02.2024 року, запит був розписаний на архів, юриста та Бух службу, в подальшому юрисконсультом був наданий відповідний запит до архіву у лютому 2024 року, але від архіву не надано карту стаціонарного хворого ОСОБА_6 до теперішнього часу.

Зі змісту акту від 30.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин несвоєчасної підготовки документів вбачається, що він був складений юрисконсультом ОСОБА_2 , начальником відділу кадрів ОСОБА_4 та заступником медичного директора з медсестринства адміністративно-господарського персоналу ОСОБА_5 про відмову Позивачки надати письмові пояснення причин несвоєчасної підготовки документів згідно рапорту юрисконсульта від 24.04.2024 року про надання карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 ..

Аналіз наданих доказів та правові підстави ухваленого рішення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 7.2. Додатку № до Колективного договору КНП «ООКЛ» ООР на 2021-2025 роки (далі Колективний договір), звільнення як захід дисциплінарного стягнення застосовується за п. 3 ст. 40 КЗпП України систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або Правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосувувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином, обов`язковою умовою звільнення працівника за систематичним невиконанням працівником без поважних причин своїх обов`язків (п.3 ст. 40 КЗпП України) є:

- невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку

- застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення.

Систематичність полягає у невиконанні працівником своїх обов`язків без поважних причини два та більше рази протягом певного періоду. Підставою звільнення є не лише факт невиконання, а і одночасно накладення на працівника дисциплінарного чи громадського стягнення.

При цьому, юридично значущими для звільнення за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП є діючі стягнення (не скасовані і не погашені, не зняті на підставі ст. 151 КЗпП).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що системність повинна полягати саме у фактах порушення та накладення за кожне окреме порушення дисциплінарного чи громадського стягнення. Лише сукупність цих елементів породжує систематичність невиконання обов`язків (наприклад, Постанова ВС від 26.02.2020 року по справі №757/14922/17-ц).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 16.01.2019 року по справі №592/6444/16-ц), суд підкреслив, що повинні бути декілька фактів порушення зі сторони робітника, за кожним з яких накладено стягнення.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», працівника може бути звільнено відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП лише за проступок на роботі, учинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках ураховують заходи дисциплінарного стягнення, які встановлено чинним законодавством і які не втратили юридичної сили за давністю (які не знято достроково), про що свідчить Постанова ВС від 14.01.2019 року по справі №344/9143/17).

При цьому, обов`язки, за невиконання яких може бути допущено звільнення працівника, мають бути передбачені у посадовій інструкції та/або у Правилах внутрішнього трудового розпорядку (Постанова ВС від 27.05.2020 року по справі № 539/4752/18-ц).

Надаючи оцінку прийнятому відносно Позивачки Наказу КНП «ООКЛ» ООР від 26.04.2024 року № 120 про оголошення Позивачці догани за порушення трудової дисципліни, що виразилось в тому, що Позивачка протермінувала більш ніж на два тижні надання до юридичної служби лікарні історії хвороби пацієнта ОСОБА_3 , суд погоджується з позицією Позивачки та її представника, що жодних доказів на підтвердження обставин ознайомлення Позивачкою зі змістом листа від 01.04.2024 року СК «Інтер-Поліс» про надання медичної документації ОСОБА_3 , Відповідачем до суду не надано.

При цьому, Відповідачем до суду не були надані журнали видачі на руки медичної карти до різних служб та відділень лікарні, що велись в архіві КНП «ООКЛ» ООР, та з яких суд міг встановити наявність або відсутність доведення до Позивачки необхідності надання на запит медичної документації пацієнта, про що було зазначено Відповідачем у листі-відповіді КНП «ООКЛ» ООР № 01/01-07/2532 від 15.07.2024 року на адвокатський запит адвоката Бочевара М.П.

Судом також враховуються покази допитаних свідків колишніх працівників медичного архіву лікарні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили ведення в медичному архіві журналів видачі на руки медичних карт до різних служб та відділень лікарні, а також підтвердили обставини належного виконання Позивачкою своїх посадових обов`язків протягом тривалого часу її роботи, та зазначили з з приходом нового керівника лікарні почалися масові звільнення працівників лікарні.

Крім того, слушними є доводи представника Позивачки з приводу того, що в своєму рапорті від 23.04.2024 року юрисконсульт Відповідача зазначає про те, що ним тільки 16.04.2024 року було надано запит від СК «Інтер-Поліс» до архіву, відтак, Позивачка не могла більш ніж на два тижні протермінувати надання до юридичної служби лікарні історії хвороби пацієнта ОСОБА_3 , адже з моменту надання запиту до архіву до прийняття оскаржуваного наказу від 26.04.2024 року № 120 пройшло лише 10 днів, тобто менше ніж два тижні.

При цьому, судом також враховуються покази свідка ОСОБА_5 , що працює на посаді заступника медичного директора з медсестринства адміністративно-господарського персоналу КНП «ООКЛ» ООР, яка зазначила в судовому засіданні, що вона підписувала всі акти про відмову від підпису Позивачки лише 30.04.2024р., тобто в день звільнення Позивачки. Отже суд не приймає до уваги факт наявності підпису ОСОБА_5 в акті від 26.04.2024р. про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу несвоєчасної підготовки документів, оскільки він складався не 26.04.2024р., а 30.04.2024р..

Судом також було задоволено клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 , однак представники відповідача повідомили, що свідок не може з`явитись в судове засідання, а також не наполягали на її допиті.

Отже суд не приймає до уваги акт від 26.04.2024р. про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу несвоєчасної підготовки документів, оскільки ОСОБА_5 не підписувала даний акт 26.04.2024р., а підписи юрисконсульта ОСОБА_2 та начальника відділу кадрів ОСОБА_4 здійснені зацікавленими особами.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Таким чином, Відповідачем не було ознайомлено Позивачку з оспорюваним Наказом від 26.04.2024 року № 120 про оголошення догани та в порушення вимог ст. 149 КЗпП України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Відповідачем не було надано копію Наказу від 26.04.2024 року № 120 про оголошення догани у відповідь на адвокатський запит адвоката Бочевара М.П. від 02.05.2024 року.

Отже є слушними доводи Позивачки щодо того, що оспорюваний наказ був складений Відповідачем вже після подання позову до суду з метою виправдати звільнення Позивачки та посилити свою правову позицію щодо необхідності обов`язкового попереднього застосування до Позивачки дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни до прийняття наказу про її звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни.

Так само надаючи оцінку прийнятому відносно Позивачки Наказу КНП «ООКЛ» ООР від 30.04.2024 року № 123 про накладення стягнення за порушення трудової дисципліни, що виразилось в тому, що Позивачка протермінувала більш ніж на два місяці надання відповіді на запит СП ГУНП в Одеській області від 19.02.2024 року № 4/ДТП-434 щодо надання історії хвороби пацієнта ОСОБА_6 , що підтверджується рапортом юрисконсульта від 24.04.2024 року, суд також погоджується з позицію Позивачки та її представника, що жодних доказів на підтвердження обставин ознайомлення Позивачки зі змістом запиту від 19.02.2024 року № 4/ДТП-434 щодо надання історії хвороби пацієнта ОСОБА_6 . Відповідачем до суду не надано.

За наведених обставин, Наказ КНП «ООКЛ» ООР від 26.04.2024 року № 120 про оголошення догани та Наказ від 30.04.2024 року № 123 про накладення стягнення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи безпідставність вищевказаних Наказів КНП «ООКЛ» ООР від 26.04.2024 року № 120 про оголошення догани та від 30.04.2024 року № 123 про накладення стягнення, а отже відсутність у Позивачки дисциплінарних стягнень, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи факт систематичного невиконанням Позивачкою без поважних причин своїх обов`язків (п.3 ст. 40 КЗпП України), а відтак доведеним є факт незаконного звільнення Позивачки з займаної посади.

Крім того, судом враховується той факт, що Позивачка працює в Одеській клінічній лікарні (наразі Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради») з 1985 року, зарекомендувала себе як належний та дисциплінований працівник, не мала дисциплінарних стягнень, мала заохочення, свої посадові обов`язки на посаді регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу виконувала належним чином, що підтверджується наданими Позивачкою подяками та грамотами, а також допитаними у судовому засіданні свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Більш того, судом враховується, що в оспорюваному Наказі Відповідача про звільнення Позивачки з займаної посади не надано жодного обґрунтування з приводу того, чому до Позивачки було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, не було враховано ступінь та характер начебто проступку, а також сумлінну та довготривалу працю Позивачки в лікарні майже 40 років.

Таким чином, Наказ КНП «ООКЛ» ООР № 102-кз від 30.04.2024 року про припинення трудового договору (контракту) щодо ОСОБА_1 підлягає також визнанню судом протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної правової підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновленим на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином,Позивачка ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради», з 30.04.2024 року.

Крім того, Відповідач зобов`язаний внести до трудової книжки Позивачки відомості про скасування Наказів № 120 від 26.04.2024 року, № 123 від 30.04.2024 року, № 102-кз від 30.04.2024 року.

Щодо вимог Позивачки про стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного звільнення Позивачки, суд вважає необхідним зазначити таке.

За змістомст. 5 ЦПК Українизастосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Відповідно до п. 4 ч.2ст. 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в Постанові від 14.01.2014 р. по справі № 21-395а13, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Середня заробітна плата обчислюються за два місяці що передують місяцю в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.4Постанови КМУ №100 від 8.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати`Постанови КМУ №100 від 8.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до довідки Відповідача № 164 від 06.05.2024 року про заробітну плату, заробітна плата ОСОБА_1 за лютий та березень 2024 року склала 17050,00 гривень, відтак середньомісячна заробітна плата Позивачки складає 17050,00 гривень.

Аналогічна інформація міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (виписка від 16.05.2024 року).

Отже, суму середньої заробітної плати слід обчислювати виходячи з виплат за лютий та березень 2024 p., як за два місяці, що передували місяцю в якому сталась подія, з якою пов`язана відповідна виплата (17 050 грн. + 17 050 грн) /2) = 17 050 грн).

Відповідно до вимог п. 8Постанови КМУ №100 від 8.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Загальна кількість робочих днів у лютому - 21 та березні 2024 р. становила 21.

За таких умов, середньоденна заробітна плата становить 17050 грн. + 17050 грн./ 21+21 = 34 100/42=811,90 грн. Кількість робочих днів вимушеного прогулу з 30.04.2024 року по 16.10.2024 року складає 121 робочих днів.

Відтак, за період з 30.04.2024 року по 16.10.2024 року з Відповідача на користь Позивачки підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 98240 гривень 48 копійок.

В абзаці п`ятому пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено наступне: «Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення». Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. При цьому, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Таким чином, Відповідач з суми стягнення заробітної плати на користь Позивачки зобов`язаний перерахувати суми ЄСВ та військового податку.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, як сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За наведених обставин, з Відповідача підлягає сплаті судовий збір на користь держави у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. ст.2,5,10,12,258,259,263-265,268,274-279 ЦПК України

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального Некомерційного Підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» № 120 від 26.04.2024 року про накладення стягнення щодо сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» Манчук Тетяни Дмитрівни.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» № 123 від 30.04.2024 року про накладення стягнення щодо сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» Манчук Тетяни Дмитрівни.

4.Визнати протиправним та скасувати Наказ (Розпорядження) Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» № 102-кз від 30.04.2024 року про припинення трудового договору (контракту) щодо щодо сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» ОСОБА_1 .

5. Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради», з 30.04.2024 року.

6. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 98240 гривень 48 копійок.

7. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) з суми стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 відповідно до п. 6 рішення суду перерахувати суми ЄСВ та військового податку.

8. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) внести до трудової книжці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про скасування наказів № 120 від 26.04.2024 року, № 123 від 30.04.2024 року, № 102-кз від 30.04.2024 року

9. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (код за ЄДРПОУ:01998526, місце знаходження: вул.Ак.Заболотного, буд.26, м.Одеса) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

10. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на посаді сестри медичної загальнолікарняного персоналу, за сумісництвом регістратора медичного архіву загальнолікарняного персоналу Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради».

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з його дня отримання повного тексту рішення.

СуддяВ.К. Кисельов

Повний текст рішення складено 21.10.2024