Рішення

від 22.10.2024 по справі 160/14400/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуСправа №160/14400/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому (спрощеному) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Пенсійного фонду України (далі ПФУ, відповідач-1), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд:

-скасувати рішення Пенсійного фонду України від 09.02.2024 №045750011808 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на заяву від 01.02.2024 №198»;

-визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо недотримання у встановлені законодавством строки розгляду скарги від 09.02.2024 року за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 ОСОБА_1 стосовно перегляду рішення від 09.02.2024 №045750011808 про відмову проведення перерахунку пенсії;

-зобов`язати Пенсійний фонд України у встановлений судом строк прийняти рішення за заявою від 01.02.2024 №198 ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії, на підставі наданих ним до заяви документів, з урахуванням діючого на момент звернення законодавства.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 25.01.2021 йому призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), разом з тим позивач зазначає, що він продовжував трудову діяльність на посадах державної служби. Наказом в.о. голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2023 №126-ВК ОСОБА_1 , головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань, звільнено з 15.01.2024, у зв`язку із припиненням державної служби і виходом на пенсію (пункт 7 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI (далі Закон №889-VІII). Згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2024 №54-022024 за січень 2024, що передував місяцю звернення позивача за призначенням пенсії, стаж перебування ОСОБА_1 на державній службі становив 24 роки, а на момент звернення до органів ПФУ позивачу виповнилось 62 роки. Позивач вважає, що набув право на отримання пенсії відповідно до Закону №889-VІII, тому 01.02.2024 він звернувся органів ПФУ з заявою про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії, відповідно до Закону №889-VIIІ. 09.02.2024 позивачем отримано рішення від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 29.12.2023 №1409 (далі Постанова №1409), а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023. Позивач зауважує, що у вказаній довідці зазначено: «довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024. Вважаючи рішення від 09.02.2024 №045750011808 протиправним, позивачем оскаржено вказане рішення до ПФУ (скарга від 09.02.2024 №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365, зареєстрована 12.02.2024 за вх. №6935-Г). Оскільки у встановлений законодавством строк відповіді на скаргу від 09.02.2024 №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 позивачем не отримано, 14.03.2024 ним повторно надіслано скаргу за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-04721 про перегляд рішення від 09.02.2024 №045750011808. Станом на день складання цієї позовної заяви, відповіді на вказані скарги позивачем не отримано. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважаю бездіяльність ПФУ щодо недотримання строків, встановлених законодавством, розгляду скарги від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 про перегляд рішення від 09.02.2024 №045750011808 протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу-1 строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача-1.

26.06.2024 позивачем, разом з уточненою позовною заявою, додано копію відповіді ПФУ від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24.

03.07.2024 представником ПФУ подано до суду клопотання про закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що ПФУ розглянуто звернення ОСОБА_1 від 09.02.2024 (вх. №6935/Г-2800-24 від 12.02.2024) та від 14.03.2024 (вх. №13842/Г-2800-24 від 14.03.2024) та надано відповідь листом від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24.

В частині заявленого клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, ПФУ зауважує, що відповідачем-1 розглянуті звернення позивача, надана відповідь, яка надіслана ОСОБА_1 через особистий кабінет на ВЕБ-порталі електронних послуг ПФУ.

Суд зауважує, що перше звернення (скарга) позивача подано ним 09.02.2024 (зареєстровано за вх. №6935/Г-2800-24 від 12.02.2024).

Після чого, ОСОБА_1 повторно звернувся зі зверненням (скаргою) до ПФУ 14.03.2024 (зареєстровано за вх. №13842/Г-2800-24 від 14.03.2024).

До матеріалів справи учасниками справи долучено лист ПФУ від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24, яким повідомлено таке:

«Розглянувши Ваші скарги, що надійшли на вебпортал Пенсійного фонду України 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-023658 (вх. №6935/Г-2800-24 від 12.02.2024) та 14.03.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-047214 (вх. №13842/Г-2800-24 від 14.03.2024), щодо обчислення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, Пенсійний фонд України повідомляє.

Ви отримуєте пенсію за віком, призначену за нормами Закону №1058-IV.

01.02.2024 Ви звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII.

До заяви Ви надали довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2024 №54-02/215 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років станом на січень 2024 (далі - довідка від 01.02.2024), про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01.05.2016 по 31.12.2020), видані Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622).

Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховуються у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.

Оскільки довідка від 01.02.2024 не відповідає Порядку №622, Вам було відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII.

Водночас повідомляємо, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Обчислення пенсій, що призначаються відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Закону №889-VІII особам, зазначеним у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону №889-VIII, здійснюється відповідно до Порядку №622.

Складові заробітної плати державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, та умови оплати праці державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, визначені пунктами 12, 13 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 №3460 "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Роз`яснення щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби) можливо надати після внесення відповідних змін до Порядку №622.

Водночас інформуємо, що Міністерством соціальної політики України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" щодо врегулювання питання визначення заробітної плати для призначення пенсії державних службовців, які працювали (продовжували працювати) з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, а також особам, які працювали та звільнилися до 01.01.2024 з державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, чи працювали / працюють у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, та внесено на розгляд Уряду в установленому порядку.».

Суд зазначає, що закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови виправлення суб`єктом владних повноважень порушень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Суд зазначає, що відповідь на звернення (скарги) позивача від 09.02.2024, від 14.03.2024 надана ОСОБА_1 одним листом 21.06.2024 (тобто з порушенням місячного строку для надання відповіді).

В даному випадку розгляд звернень (скарг) ОСОБА_1 здійснений з порушенням визначених законом строків.

Отже, суд не вбачає підстав для закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки несвоєчасний розгляд звернень позивача протирічить повному відновленню законних прав та інтересів позивача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо недотримання строків розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365.

Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ПФУ про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2024 залучено в якості співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач-2); постановлено здійснювати спочатку розгляд справи №160/14400/24.

06.09.2024 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому представник ГУ ПФУ в Рівненській області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 07.06.2012. На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки які досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV. Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення з призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу». Таким чином, для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №889-VIII немає правових підстав, оскільки довідки, які позивач надав для перерахунку пенсії, наразі не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб.

09.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 підтримує доводи, викладені у позові та зазначає, що у рішенні ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №0457500118 причиною відмови у проведенні позивачу перерахунку зазначено: «…оскільки довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам Постанови №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023», у той час коли позивачем надана довідка за січень 2024, то у відзиві відповідаем-2 причиною відмови вказана невідповідність наданих ОСОБА_1 довідок вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, який постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 було доповнено пунктами 4-1 і 4-2. ПФУ у відповіді від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24 також зроблено висновок, що довідка від 01.02.2024 не відповідає Порядку №622, тому відповідач-1 вважає правомірною відмову відповідача-2 у переведенні мене на пенсію відповідно до Закону № 889- VIII. Втім обґрунтувань, у чому саме полягають невідповідності наданої позивачем довідки від 01.02.2024 вимогам Порядку №622, у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, відповідачем-1 не наведено. Відповідачі у своїх обґрунтуваннях посилаються на нормативно - правовий акт (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823), якого не існувало на момент виникнення спірних правовідносин (набрав чинності 20.07.2024, тобто, через майже сім місяців після мого звернення - 01.02.2024). На момент звернення (01.02.2024) позивачем були надані довідки, які відповідали діючому на той час законодавству. Крім того, під час розгляду звернень від 09.02.2024 за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-023658 (вх. № 6935/Г-2800-24 від 12.02.2024) та від 14.03.2024 за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-047214 (вх. № 13842/Г-2800-24 від 14.03.2024), відповідачем-1 не вимагались будь-які додаткові документи, необхідні для прийняття об`єктивного рішення.

Відповідач-1 до суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 07.06.2012.

Наказом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2023 №126-ВК «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань, з 15.01.2024, у зв`язку із припиненням державної служби і виходом на пенсію (пункт 7 частини 1 статті 83 Закону №889-VIІI).

01.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 відмовлено ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. У вказаному рішенні зазначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016, право на призначення пенсі відповідно до статті 37 Закону день набрання України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ мають особи, які на чинності Законом №889-VIIІ: 1) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; 2) на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, відповідно до пункту 4 Постанови №622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби). Форма довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 29.12.2023 №1409, яка набрала чинності з 01.01.2024, з метою упорядкування праці державних службовців, державних органів на основі класифікації посад та типів державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України постановляє, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» не застосовуються до державних органів, що провели класифікацію посад державної служби. В ході аналізу наданих документів встановлено що довідка №54-02/215 віл 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам чинного законодавства, Постанові №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023. Отже, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком згідно з Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIIІ, оскільки довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Постанови №1409.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач 09.02.2024 за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-023658 звернувся зі скаргою до ПФУ (вх. № 6935/Г-2800-24 від 12.02.2024).

Після чого, ОСОБА_1 повторно звернувся зі зверненням до ПФУ 14.03.2024 (зареєстровано за вх. №13842/Г-2800-24 від 14.03.2024).

Листом ПФУ від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24 повідомлено, що 01.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. До заяви позивачем надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2024 №54-02/215 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років станом на січень 2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01.05.2016 по 31.12.2020), видані Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету. Оскільки довідка від 01.02.2024 не відповідає Порядку №622, позивачу відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Статтею 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №889-VIII мають:

- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;

- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років;

- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.

Судом встановлено, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців, досяг відповідного пенсійного віку та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону №889-VIII.

У рішенні відповідача-2 від 09.02.2024 №045750011808 жодних зауважень щодо відсутності в позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом №889-VIII не зазначено.

Зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що причиною відмови у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом №889-VIII є те, що довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам Постанови №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023.

Так, згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.02.2024 №54-02/215, виданої Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України ОСОБА_1 , останній працював в Південно-східному міжобласному територіальному відділенням Антимонопольного комітету України на посаді головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, заробітна плата станом на січень 2024 становить:

посадовий оклад 23 122,00 грн;

надбавка за ранг (4 ранг) 700,00 грн;

надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 24 роки) 11 561,00 грн;

усього: 35 383,00 грн.

Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024.

Отже, зі змісту довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України випливає, що вона видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024.

Тому, підстава для відмови у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом №889-VIII, яка вказана у рішенні від 09.02.2024 №0457500118 ГУ ПФУ в Рівненській області є протиправною та безпідставною.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Відповідно до частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Так, з матеріалів справи слідує, що відповідачем-2 всупереч вимогам Порядку №22-1 не проведено перевірку спірної довідки.

При цьому, вказана довідка містить інформацію щодо суми заробітної плати, видана на підставі особових рахунків за січень 2024, наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

При цьому суд зауважує, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не неможливість проведення перевірки, є підставою для неврахування довідки.

Позивач просить скасувати рішення відповідача-1, втім суд зазначає, що спірне рішення прийнято відповідачем-2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808.

Також, позивач просить зобов`язати відповідача-1 у встановлений судом строк прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.02.2024 №198 про проведення перерахунку пенсії, на підставі наданих ним до заяви документів.

З цього приводу суд зазначає таке.

Саме ГУ ПФУ в Рівненській області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, є суб`єктом владних повноважень, який має повторно розглянути заяву позивача про переведення позивача на інший вид пенсії.

Викладене свідчить, що у ПФУ відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання про переведення позивача на інший вид пенсії.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем-2 поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є:

-визнання протиправною бездіяльності ПФУ щодо недотримання встановлених законодавством строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365;

-визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу»;

-зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2024 про переведенні на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн, які підтверджуються квитанцією №2490-1923-5506-4438 від 03.06.2024, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Рівненській області, рішенням якого порушені права позивача, у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (адреса: вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00035323), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33004; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21084076) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо недотримання встановлених законодавством строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2024 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар