Рішення

від 22.10.2024 по справі 640/18795/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року місто Київ № 640/18795/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, яке оформлене розпорядженням від 04.05.2022 №15-22/1565 щодо відмови в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи з березня 2022 року ОСОБА_1 , визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 прийнято до провадження справу №640/18795/22, постановлено здійснити розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано в Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації належним чином засвідчені копії: 1) рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, яке оформлене розпорядженням від 04.05.2022 №15-22/1565 щодо відмови в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 ; 2) всіх документів, на підставі яких прийнято рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, яке оформлене розпорядженням від 04.05.2022 №15-22/1565 щодо відмови в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 .

Підставами позову визначено право позивача на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до "Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову, в якому вказано, що позивач обліковується як внутрішньо переміщена особа в Оболонському районі міста Києва з 18.11.2015, проте, не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова 332)). Звернулася до Управління за отриманням зазначеної допомоги лише 26.04.2022. Отже, після 24.02.2022 позивач не переміщувалася повторно з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а тим паче позивач не здійснювала переміщення з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Тобто, позивач обліковуючись як внутрішньо переміщена особа з 18.11.2015 в місті Києві, яке входило до відповідного переліку, не здійснювала переміщення із зазначеного міста проживання, тому відсутні підстави для надання позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Згідно з паспортом громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2002 року була зареєстрована у АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.11.2015 №3005010858 на облік взято ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації від 04.05.2022 №15-22/1564, ОСОБА_1 відмовлено в наданні допомоги на проживання згідно Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, оскільки допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В розпорядженні зазначено, якщо внутрішньо переміщена особа, яка була облікована до 24.02.2022 у регіоні, що включений до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204, та не отримувала допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (в тому числі, якій було припинено виплату такої допомоги), може отримувати допомогу лише у разі нового переміщення, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови призначити допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).

Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №1706-VII) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

07.10.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Пунктом 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

У зв`язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, якою затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

Пунктом 2 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.

З аналізу наведених норм вбачається, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком № 332 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: це тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, або на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.

При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.

У свою чергу, випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24 лютого 2022 року, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення регіону до переліку про який іде мова в пункті 2 Порядку № 332.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 14.06.2023 по справі № 160/12308/22.

Відповідно до розпорядження №204-р Луганська область, з якої 18.11.2015 перемістилась ОСОБА_1 включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

При цьому, місто Київ, до якого позивачка перемістилась до 24.02.2022 також включений до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

За таких обставин, оскільки позивачка перемістилася з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вона не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак розпорядження відповідача щодо відмови у ненаданні заявленої позивачкою допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодекс адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації від 04.05.2022 №15-22/1564 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні допомоги на проживання.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особа", починаючи з 26.04.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 )

Відповідач: Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації (ідентифікаційний код 37445416, місцезнаходження: 04209, місто Київ, вулиця Озерна, будинок 18-А)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.