Рішення

від 09.10.2024 по справі 380/9076/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 рокусправа № 380/9076/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Потабенко В.А.,

секретаря судового засідання Кононюк Д.В.,

за участі:

представників позивача Міщенко І.В., згідно договору, Данчука О.Т., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження в м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Національного лісотехнічного університету України в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національного лісотехнічного університету України в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України (далі Страдчівський НВК, позивач) до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області (далі Івано-Франківська селищна рада, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області (Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, будинок 1, 81070, ЄДРПОУ 34106981) щодо вирішення клопотання Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України від 09.01.2024 про затвердження погодженого проекту землеустрою з кадастровим номером 4625855300:03:000:0151 щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, площею 1,0310 га для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області;

- зобов`язати Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області (Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, будинок 1, 81070, ЄДРПОУ 34106981) на черговій або позачерговій сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою з кадастровим номером 4625855300:03:000:0151 щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для експлуатації та догляду за водними об`єктами (для обслуговування ставка з дамбою) в с. Лелехівка Яворівського району Львівської області Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області № 4710 було надано дозвіл позивачу на виготовлення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0310 га у постійне користування, для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області. Вищевказаний проект був виготовлений та направлений 09.01.2024 на розгляд відповідача з клопотанням його затвердити. Клопотання від 09.01.2024 розглядалось на 52 черговій сесії 8 скликання Івано-Франківської селищної ради лише 29.03.2024 і за результатами поіменного голосування депутатів з питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для експлуатації та догляду за водними об`єктами (для обслуговування ставка з дамбою) Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України» жодного з передбачених законодавством рішень прийнято не було, оскільки депутати утримались від голосування. Частина 6 ст.123 Земельного кодексу України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Відтак, розгляд клопотання заінтересованої особи повинен відбуватись шляхом прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування. При цьому, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені ч. 15 ст. 123 Земельного кодексу України обставини, а саме: невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. В той же ж час відповідач, отримавши клопотання позивача від 09.01.2024, не здійснив своєчасного його розгляду у строк, визначений ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України та не прийняв жодного рішення, передбаченого ст. 123 Земельного кодексу України. Тому, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення, передбаченого ст. 123 Земельного кодексу України, та просить зобов`язати відповідача на черговій або позачерговій сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою з кадастровим номером 4625855300:03:000:0151 щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для експлуатації та догляду за водними об`єктами (для обслуговування ставка з дамбою) в с. Лелехівка Яворівського району Львівської області.

Ухвалою судді від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.06.2024 за вх. № 45029 від відповідача надійшов відзив, в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що ч. 4 ст. 92 Земельного кодексу України передбачає, що передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності у постійне користування дозволяється лише для будівництва та обслуговування об`єктів нерухомого майна (будівлі, споруди), а також у випадках передачі у постійне користування державному, комунальному підприємству, установі, організації земельної ділянки, вилученої із постійного користування іншого державного, комунального підприємства, установи, організації. Як вбачається із клопотання Страдчівського НВК, поданого голові Івано-Франківської селищної ради, позивач просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування ставку з дамбою орієнтованою площею 1.0310 га в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області. Проте, жодних документів, які підтверджують право власності на дамбу та ставок позивачем не представлено ні на сесію селищної ради, ні не долучено до матеріалів адміністративної справи. Саме по собі наявність у позивача паспорта ставка з дамбою та видача довідки № 370 від 31.08.2023 жодним чином не підтверджує те, що позивач являється власником зазначених об`єктів. Окрім цього, ставок і дамба не являється об`єктом нерухомого майна в контексті ч. 4 ст. 92 Земельного кодексу України. Більше того, у відповідності до ч. 1 ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурнооздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Тобто, в даному випадку позивач має намір отримати в постійне користування земельну ділянку для обслуговування ставка з дамбою, які йому ніколи не належали, жодних договорів оренди ставка з дамбою між селищною радою та позивачем не укладалося, документів на право власності чи оренди позивачем не надано. Також, по своїй суті ставок з дамбою не являється об`єктом нерухомого майна (будівлею, спорудою), що суперечить чинному законодавству України. Окрім цього, відповідач зазначає , що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передання (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Водночас, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи постійне користування. Зміст ст. 791 Земельного кодексу України свідчить, що метою надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Отже, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Також не є визначальним, за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити. Тобто, в даному випадку, сам факт отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1.0310 га у постійне користування, наданого рішенням Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області № 4710 від 01.12.2023, не свідчить про те, що такий проект буде виключно затверджено сесією селищної ради, адже як вважали депутати на 56 сесії Івано-Франківської селищної ради від 29.03.2024, така передача земельної ділянки суперечить чинному законодавству, а тому і не було набрано необхідної кількості голосів. На підставі вищевикладеного, Івано-Франківська селищна рада діяла в межах наданих їй повноважень, питання про затвердження проекту землеустрою було винесено на сесію Івано-Франківської селищної ради, проте не набрало необхідної кількості голосів у зв`язку з тим, що під час обговорення даного питання були встановлені обставини, які свідчать про те, що передача земельної ділянки у постійне користування суперечить чинному законодавству, відповідно і дії відповідача являються законними, а тому в позові слід відмовити.

Ухвалою від 03.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду. Клопотань, пов`язаних з розглядом справи суду не надав.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням 52 сесії 8 скликання Івано-Франківської селищної ради № 4710 було надано дозвіл Страдчівському НВК на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0310 га у постійне користування для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області та зобов`язано виготовлений та погоджений у відповідності до чинного законодавства проект землеустрою подати на затвердження селищної ради.

На підставі вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив, погодив та подав на затвердження Івано-Франківській селищній раді вказаний вище проект землеустрою разом з клопотанням від 09.01.2024 про його затвердження.

Відповідно до результатів поіменного голосування депутатів на 56 сесії Івано-Франківської селищної ради 8 скликання 29.03.2024 з питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для експлуатації та догляду за водними об`єктами (для обслуговування ставка з дамбою) Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України» 21 з 27 депутатів утримались від прийняття рішення, 6 не голосували.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Отже, суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує відповідні функції, і лише шляхом законодавчого регулювання визначається його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачені ст. ст. 118, 122 та 123 ЗК України.

Законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований ст. 123 ЗК України.

Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми пропозиціями подають зазначений проект до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу наведених норм слідує, що чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 123 ЗК України.

Про це також неодноразово вказував і Верховний Суд у своїх постановах.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до повноважень сільської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення документації та передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Дане питання вирішується виключно на пленарному засіданні ради, за результатами розгляду якого рада приймає рішення.

Частиною 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. 4 і 16 ст. 26, п.1, 29 і 31 ст. 43 та ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Підсумовуючи наведене вище, суд висновує, що положення ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язують прийняти рішення у місячний строк, а також визначають підстави, з яких може бути прийняте рішення про відмову.

В той же ж час, з матеріалів справи, а саме з результатів поіменного голосування депутатів на 56 сесії Івано-Франківської селищної ради 8 скликання 29.03.2024 з питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для експлуатації та догляду за водними об`єктами (для обслуговування ставка з дамбою) Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України» вбачається, що 21 з 27 депутатів утримались від прийняття рішення, 6 не голосували.

Тобто, жодного рішення за результатами голосування прийнято не було.

Відповідач стверджує, що питання про затвердження проекту землеустрою було винесено на сесію Івано-Франківської селищної ради, проте не набрало необхідної кількості голосів у зв`язку з тим, що під час обговорення даного питання були встановлені обставини, які свідчать про те, що передача земельної ділянки у постійне користування суперечить чинному законодавству.

Дійсно, селищна рада, встановивши невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, має повноваження прийняти рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Але, в такому випадку, на переконання суду, відповідач мав би проголосувати проти задоволення клопотання про затвердження проекту землеустрою та такий результат мав би бути зафіксований у протоколі пленарного засідання ради.

Чого, однак, зроблено не було.

За наведених обставин суд вважає, що оскільки клопотання позивача відповідачем фактично розглянуто не було, оскільки не було прийнято одного з двох передбачених чинним законодавством рішень, бездіяльність Івано-Франківської селищної ради є протиправною.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що таке підлягає поновленню шляхом зобов`язання Івано-Франківську селищну раду прийняти рішення по суті клопотання Стрідчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України від 09.01.2024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0310 га у постійне користування, для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.

Окрім цього, суд зазначає, що результати голосування 56 сесії 8 скликання Івано-Франківської селищної ради не відображають мотивів не підтримання/відхилення проекту рішення про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при розгляді клопотання позивача від 09.01.2024 дотримані не були.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані стороною позивача, приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської селищної ради щодо нерозгляду по суті клопотання Стрідчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України від 09.01.2024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0310 га з кадастровим номером 4625855300:03:000:0151 у постійне користування, для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.

Зобов`язати Івано-Франківську селищну раду (місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, будинок 1, 81070, ЄДРПОУ 34106981) прийняти рішення по суті клопотання Стрідчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України (місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Міцкевича, 15, ЄДРПОУ 02070602) від 09.01.2024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0310 га з кадастровим номером 4625855300:03:000:0151 у постійне користування, для обслуговування ставка з дамбою в с. Лелехівка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, будинок 1, 81070, ЄДРПОУ 34106981) на користь Стрідчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України (місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Міцкевича, 15, ЄДРПОУ 02070602) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.10.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна