Ухвала

від 21.10.2024 по справі 380/21427/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21427/24

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

21 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Приватного підприємства Поінтнет до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Поінтнет (вул. Варшавська,буд. 136, м. Львів; код ЄДРПОУ 38424863) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ - 43968090) з вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №30986/6/13-01-04-07 від 17.10. 2024 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП ПОІНТНЕТ.

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) поновити в реєстрі платників єдиного податку запис про реєстрацію ПП ПОІНТНЕТ (ЄДРПОУ 38424863) платником єдиного податку з 30 вересня 2024 року.

До суду разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 77379 від 18.10.2024), у якій просить суд:

зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області №30986/6/13-01-04-07 від 17.10.2024 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП ПОІНТНЕТ (ЄДРПОУ 38424863) в якості платника єдиного податку 3-ї групи на період до набрання законної чинності рішення по судовій справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 17.10.2024 року, відповідач ГУ ДПС в Львівській області повідомив позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом анулювання реєстрації з 30 вересня 2024 р. на підставі Акту про результати перевірки камеральної перевірки №39856/13-01-04- 07/38424863 від 25.09.2024 р. про результати камеральної перевірки щодо неможливості застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид діяльності відповідає класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку та класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку за рішенням №30986/6/13-01-04-07 від 17.10.2024 р. по причині наявності в ПП Поінтнет видів діяльності, які відповідають класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку та класу 61.90 Інша діяльність сфері електрозв`язку. Вказують, що у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення у підприємства не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Зазначає, що початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість абонентів підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів. Також вказують, що підприємство без зупинення оскаржуваного рішення фактично буде поставлене перед необхідністю застосовувати одночасно дві принципово відмінні системи оподаткування щодо всіх операцій та фактично ставити контрагентів у ситуацію потенційної невизначеності фінансових результатів (має контрагент право на податковий кредит чи ні) та у період розгляду судом справи, вимушено, перебувати у дуже скрутному положенні особи, яка не тільки знаходиться у проблемному стані із податковим обліком, але й створює відчутні проблеми для контрагентів. Стверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та долучені до неї докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.

Судом встановлено, що предметом позову є оскарження рішення Головного управління ДПС у Львівській області №30986/6/13-01-04-07 від 17.10. 2024 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП ПОІНТНЕТз реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Так, правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно п.5 пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України , платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пп.8 п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення у підприємства не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Зазначає, що початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість абонентів підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів. Також вказують, що підприємство без зупинення оскаржуваного рішення фактично буде поставлене перед необхідністю застосовувати одночасно дві принципово відмінні системи оподаткування щодо всіх операцій та фактично ставити контрагентів у ситуацію потенційної невизначеності фінансових результатів (має контрагент право на податковий кредит чи ні) та у період розгляду судом справи, вимушено, перебувати у дуже скрутному положенні особи, яка не тільки знаходиться у проблемному стані із податковим обліком, але й створює відчутні проблеми для контрагентів. Стверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а обраний спосіб забезпечення позову є співмірним,

Проте, в матеріалах справи відсутні докази зазначеного. Позивачем на обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог та обставин, про які зазначено в заяві.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитися належним чином у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та в ухвалі про забезпечення позову має навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати складність дії, направлені на відновлення прав позивача, і що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не вказано жодних конкретних очевидних перешкод, які були визнані достатніми для висновків, що невжиття ініційованих заявником заходів забезпечення позову перешкоджає провадженню господарської діяльності позивача, як і не наведено жодних мотивів необхідності та співмірності відповідно до заявлених позовних вимог вжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, про які йдеться у його заяві, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно та є небажаними для нього. Проте, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Резюмуючи викладене, суд зазначає, що доводи позивача про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оспорюваного рішення контролюючого органу зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача, як платника податків, не підтверджені жодними доказами. Так позивач не зазначив, на підставі яких саме доказів обґрунтовуються доводи, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. Жодних доказів того, що більшість абонентів підприємства не є платниками ПДВ не подано, як і доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову викличе у підприємства додаткове навантаження.

Щодо доводів заявника про очевидність незаконності спірного рішення, такі обґрунтовані тим, що таке рішення було видане у 4 кварталі 2024 року, а анулювання реєстрації платником єдиного податку у 3 кварталі 2024, що суперечить положенням пп.298.2.3 ст.298 ПК України.

Однак, , оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19, від 20.09.2021 у справі № 640/21076/20, від 27.05.2022 у справі № 640/30039/21 та у справі № 640/30039/21. Підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду суд не вбачає.

До цього ж, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи судом по суті.

Ураховуючи, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, суд вважає, що у задоволенні заяви підприємства про забезпечення позову слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 420/25694/24.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТНЕТ про забезпечення позову у справі №380/21427/24 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна