Рішення

від 21.10.2024 по справі 420/16436/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16436/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (далі позивач, ТОВ «МЕЙЛАН»), в інтересах якого діє адвокат Гульчак Олена Вікторівна, звернулося до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000060/2 від 26.04.2024, №UA500020/2024/000064/2 від 02.05.2024, № UA500020/2024/000065/2 та № UA500020/2024/000066/2 від 03.05.2024;

визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2024/000156 від 26.04.2024, №UA500020/2024/000161 від 02.05.2024, №UA500020/2024/000162 та №UA500020/2024/0001 63 від 03.05.2024.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «МЕЙЛАН» вказує, що 15.11.2022 позивачем та 1BU TRADE К ft. (Hungary) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122 товарів народного споживання, на підставі якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. У квітні та травні 2024 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» надіслало до Одеської митниці наступні документи: пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of lading); автотранспортну накладну (Road consignment note); супровідний документ Ті (Dispatch note model Ті); декларацію про походження товару (Declaration of origin); залізничну накладну для внутрішнього сполучення; прейскурант (прайс - лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціальною експертною організацією; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №ISU/MEI-151122; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 21.11.2023; копію митної декларації країни відправника; митні декларації.

Рішеннями № UА500020/2024/000156 від 26.04.2024, № UА500020/2024/000161 від 02.05.2024, №UА500020/2024/000162, №UА500020/2024/000163 від 03.05.2024 відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2024 за №UА500020/2024/000060/2, від 02.05.2024 №UА500020/2024/000064/2, від 03.05.2024 №UА500020/2024/000065/2 та №UА500020/2024/000066/2 .

Позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з порушенням вимог МК України, є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 31.05.2024 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 12.06.2024 продовжено установлений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.06.2024.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 18.06.2024 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митні декларації (МД) 24UA500020004159U5 від 26.04.2024, 24UA500020004322U2 від 02.05.2024, 24UA500020004351U7 від 03.05.2024, 24UA500020004353U5 від 03.05.2024 відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «МЕЙЛАН».

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) 24UA500020004159U5 від 26.04.2024, 24UA500020004322U2 від 02.05.2024, 24UA50002000435U7 від 03.05.2024, 24UA500020004353U5 від 03.05.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000060/2 від 26.04.2024, а саме:

1. відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT - Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4. згідно п.4.1 Контракту № IBU/MEI -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні.

По UA500020/2024/000064/2 від 02.05.2024:

1. відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT - Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснювання страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4. згідно п.4.1 Контракту № IBU MEI -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні.

UA500020/2024/000065/2 від 03.05.2024:

1. відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT - Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснювання страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4. згідно п.4.1 Контракту № IBU MEI-151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні.

По UA500020/2024/000066/2 від 03.05.2024:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.6.3 Контракту, зазначено, що вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно п.4.1 Контракту № ІВU/МЕІ -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

По UA500020/2024/000060/2 від 26.04.2024:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

По UA500020/2024/000064/2 від 02.05.2024:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

По UA500020/2024/000065/2 від 03.05.2024:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

По UA500020/2024/000066/2 від 03.05.2024:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

08.04.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

02.05.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

03.05.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

03.05.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД)24UА500020004159U5 від 26.04.2024, 24UA500020004322U2 від 02.05.2024, 24UA500020004351U7 від 03.05.2024, 24UA500020004353U5 від 03.05.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 05.07.2024 клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/16736/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (Покупець) та 1BU TRADE К ft. (Hungary) (Продавець) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

З метою митного оформлення товару 26.04.2024 позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500020004159U5 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000060/2 від 26.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2024/000156 від 26.04.2024.

З метою митного оформлення товару 02.05.2024 позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500020004322U2 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

02.05.2024 митниморганом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000064/2 від 02.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2024/000161 від 02.05.2024.

З метою митного оформлення товару 03.05.2024 позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500020004351U7 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

03.05.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000065/2 від 03.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2024/000162 від 03.05.2024.

З метою митного оформлення товару 03.05.2024 позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500020004353U5 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) відповідно до ст. 254 Митного кодексу України переклад українською мовою документу за кодом: 9610 (копія митної декларації країни відправлення).

03.05.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000066/2 від 03.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2024/000163 від 03.05.2024.

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Щодо включення до митної вартості такої складової, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. d п. 2 ст. 35 Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року крім випадків, коли сторони домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом, а за відсутності такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару.

Відповідно до пунктів 4, 6 контакту № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022 умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному Інвойсі. Поставки повинні здійснюватися в повній відповідності із замовленнями Покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності з «Інкотермс» - в діючій редакції).

Упаковка Товару повинна забезпечувати збереження вантажу під час транспортування і повинна мати маркування, що відповідає характеру вантажу.

Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу, через погану упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірною маркуванням вантажу.

Вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару.

Судом встановлено, що постачання товару здійснюється на умовах СPT.

Згідно Правил Інкотермс (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) CPT (Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення). Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків - із моменту передання товару перевізникові.

За умовами поставки СРТ на продавця покладається контроль безпеки; перевірка якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; виконання експортних митних формальностей; доставка товару до узгодженого пункту в місці призначення; вивантаження товару в місці призначення; виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати оплачує продавець. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ.

Відповідно до розділу А.9 умов СРТ продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки СРТ обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих декларантом, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.

Щодо включення до митної вартості такої складової, як витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та страхування товарів, суд зазначає наступне.

Згідно умов CPT за правилами ІНКОТЕРМС-2010 постачальник (продавець) самостійно доставляє вантаж (чи оплачує доставку вантажоперевізником) до певного місця, де відбувається його передача обраному одержувачем вантажоперевізнику. Продавець несе відповідальність за всі витрати пов`язані з транспортуванням товарів, навантаженням (на судно, у вагон) тощо до визначеного місця. Після того, як вантаж вивантажується від перевізника, покупець несе відповідальність за оплату доставки вантажу до бажаного ним пункту призначення.

Згідно з Інкотермс 2010 термін CPT (Carriage Paid To (…named placе of destination) фрахт/перевезення оплачені до ( … назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами CPT на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Умови постачання СРТ покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином за умовами поставки СРТ витрати на перевезення товарів покладені на продавця, який здійснював поставку у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо поставки товару є окремою складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

При цьому, умови поставки CPT (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Щодо підстави коригування митної вартості як відсутність у замовленнях відомостей про асортимент, термін та умови поставки суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1 контракту № IBU/MEI-15112022 від 15/11/2022 передбачено, що поставки повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки.

Проте, в цьому ж пункті контракту вказано, що умови поставки за цим контрактом визначаються та вказуються у кожному наступному інвойсі.

Крім того, згідно з п. 4.3, 4.4 та 4.5 контракту продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказується в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених сторонами.

Продавець надає покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді E-mail, Fax-копії, або у вигляді твердої оферти.

Продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати необхідну інформацію про товар.

Таким чином, саме сторони договору визначають товар, якій буде поставлений та умови його поставки, а для визначення товару, його кількості, ціни та умов поставки митному органу надається інвойс.

Інвойс - документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, умови поставки і відомості про відправника та одержувача.

Відповідач не навів обґрунтованих доводів та не зазначив, яким чином відсутність у поданих документах разом з МД замовлення на поставку товару могли б вплинути на митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки митну вартість позивач визначив, виходячи з інвойсу, виставленого постачальником як контрагентом позивача та стороною договору купівлі - продажу. Крім того, за договором умови поставки та інші питання сторонами можуть вирішуватися в усній формі.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.

Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги ТОВ «МЕЙЛАН» є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 32205,76 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000060/2 від 26.04.2024, №UA500020/2024/000064/2 від 02.05.2024, № UA500020/2024/000065/2 та № UA500020/2024/000066/2 від 03.05.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2024/000156 від 26.04.2024, №UA500020/2024/000161 від 02.05.2024, №UA500020/2024/000162 та №UA500020/2024/0001 63 від 03.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 3, код ЄДРПОУ 40058407) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32205 (тридцять дві тисячі двісті п`ять) грн 76 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний