Ухвала

від 22.10.2024 по справі 440/12425/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/12425/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" щодо повного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" щодо нарахування та виплати під час звільнення ОСОБА_1 грошового забезпечення за час перебування на лікуванні за наслідками отриманого поранення в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати у відповідності з п. 11 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 24.07.2024 р. по 16.09.2024 р. з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" здійснити нарахування у відповідності з п. 11 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати з 24.07.2024 р. по 16.09.2024 р. з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та виплатити грошове забезпечення з урахуванням попередньо виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" щодо нарахування та виплати під час звільнення додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.03.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни";

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" нарахування та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 р. по 01.03.2023 р. пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, з урахуванням попередньо виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні, грошового забезпечення у вигляді доплати за несення служби в нічний час за період з березня 2016 р. по жовтень 2018 р., а також індексації грошового забезпечення з березня 2016 р. по жовтень 2017 р.;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за несення служби в нічний час за період з березня 2016 р. по жовтень 2018 р., а також індексації грошового забезпечення з березня 2016 р. по жовтень 2017 р. з урахуванням попередньо виплачених сум.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання, чи позов подано у строк, установлений законом, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частиною четвертою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив відповідачем у справі Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють".

Згідно матеріалів справи майора поліції ОСОБА_1 призначено з 01.03.2023 на посаду заступника командира взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку управління поліції особового призначення №1 (штурмовий полк "Сафарі") Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" наказом Національної поліції від 28.02.2023 №282 о/с

Разом з тим, відповідно до послужного списку ОСОБА_1 проходив службу: з 25.12.2015 по 05.03.2016 на посаді поліцейського батальйону патрульної поліції № 1 Головного управління національної поліції в Полтавській області

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

; з 05.03.2016 по 23.10.2018 на посаді інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Полтаві Департаменту патрульної поліції

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.

В той же час, позовна заява не містить обґрунтувань (викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, позовних вимог) порушення рішенням, діями або бездіяльністю Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" прав, свобод, інтересів позивача за період з 01.03.2016 по 31.10.2018, з 01.01.2021 по 01.03.2023, що могло б бути підставою для звернення його з позовом до адміністративного суду.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного визначеного відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві також зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Надана суду позовна заява не містить відомостей та доказів про наявність або відсутність у позивача та у визначеного відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч зазначеному, до позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Відповідно до статті 122 КАС України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).

Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)..

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.

Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину..

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

З огляду на викладене строк звернення до суду продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 380/14039/22.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом почав свій перебіг 01 липня 2023 року та, з урахуванням частини 6 статті 120 КАС України, закінчився 02 жовтня 2023 року.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 17 жовтня 2024 року.

Отже, позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений законом.

Відповідно до пунктом 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Отже, про розмір грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, зокрема, про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що був використаний при його розрахунку, позивач повинен був дізнатися після отримання грошового забезпечення за кожний місяць цього періоду відповідно у лютому 2020 року, у березні 2020 року, у квітні 2020 року, у травні 2020 року, у червні 2020 року, у липні 2020 року, у серпні 2020 року, у вересні 2020 року, у жовтні 2020 року, у листопаді 2020 року, у грудні 2020 року, у січні - грудні 2021 року, у січні-грудні 2022 року, у січні - червні 2023 року.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №360/566/22.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Позивачем не наведено обставин та не надано до суду доказів на підтвердження будь-яких обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали б від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду починаючи з 01 липня 2023 року та до дати звернення до суду з позовом 17 жовтня 2024 року.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із визначенням кола відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги, із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача - Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" прав, свобод, інтересів позивача за період з 01.03.2016 по 31.10.2018, з 01.01.2021 по 01.03.2023 (з наданням доказів направлення її копії відповідно до кількості відповідачів у справі), а також із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронних кабінетів у позивача та у відповідача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Відповідно до частини 11 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва